Справа № 420/16696/24
20 вересня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.08.2022 року із врахуванням приписів абзаців 3,4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, протиправною;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.08.2022 року із врахуванням приписів абзаців 3,4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2001року №1078.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач в період з 28.08.2000 року по 13.08.2022 року проходив військову службу в Прикордонних військах, Державній прикордонній службі України на різних посадах підрозділів та органів охорони державного кордону, в тому числі в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 08 серпня 2022 року №839-ОС «Про особовий склад» позивача було звільнено з військової служби за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину до 18 років) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу у запас Збройних Сил України.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12 серпня 2022 року №325-ОС «Про особовий склад» (зі змінами) позивача було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Останній місцем військової служби позивача було ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до особистих карток грошового забезпечення за 2018-2022 роки індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 13.08.2022 року відповідно до абзаців 3,4,6 пункту 5 Порядку №1078 позивачу не виплачувалася.
03.08.2023 року позивач звернувся з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_2 з вимогою нарахувати та виплатити йому. індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.01.2020 року із врахуванням приписів абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 року у справі 420/19896/23 було зобов'язано військову частину НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.01.2020 роки із врахуванням приписів абзаців 3,4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 року у справі № 420/19896/23 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 року скасовано, ухвалено у справі постанову, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, оскільки належним відповідачем у даній справі є ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку з тим, що воно є останнім місцем військової служби позивача.
13.04.2024 року представник позивача, через Урядовий контактний центр звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогою нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 13.08.2022 року із врахуванням приписів абзаців 3,4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
07.05.2024 року отримано письмову відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_1 (вих. №09/С-193/215 від 30.04.2024 року) відповідно до якої вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 21.01.2020р. із врахуванням приписів абз.абз.3,4,6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 03.06.2024 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №420/16696/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику).
06.06.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що відповідач не визнає адміністративний позов позивача та просить відмовити в його задоволенні. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що в лютому 2018 року грошове забезпечення позивача склало 9 463,14 грн., виходячи з таких складових: посадовий оклад - 1 350,00 грн.; оклад за військове звання - 130,00 грн.; надбавка за вислугу років - 444,00 грн.; надбавка за кваліфікацію - 33,75 грн.; надбавка у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці - 270,00 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань - 1 539,20 грн.; надбавка за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя - 202,50 грн.; премія - 5400,00 грн.; щомісячна додаткова грошова винагорода - 93,69 грн. В березні 2018 року грошове забезпечення позивача склало 15 228,00 грн., виходячи з таких складових: посадовий оклад - 7 050,00 грн.; оклад за військове звання - 1 410,00 грн.; надбавка за вислугу років - 3 384,00 грн.; надбавка за кваліфікацію - 211,50 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 1410,00 грн.; премія - 1 762,50 грн. Розмір підвищення грошового забезпечення склав 5764,86 грн.
Відповідач звертає увагу, що виплачена позивачу у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 5621,67 грн. входить до складу грошового забезпечення позивача за січень 2018 року. В свою чергу, нарахована позивачу до виплати у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 93,69 грн. входить до складу грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року. Нормативно, щомісячна додаткова грошова винагорода встановлена Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій». При цьому, на відміну від інших складових грошового забезпечення, які сплачувались в поточному місяці за поточний її виплата здійснювалась у відповідності з пунктом 6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.3016 року № 73 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин). А саме було визначено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників. З 01.03.2018 щомісячна додаткова грошова винагорода позивачу не нараховувалась, у зв'язку із втратою чинності постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 року по справі №420/54/23 позивачу здійснено перерахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з місяцем за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації - січень 2008 року. Індексація грошового забезпечення за березень 2018 року, виходячи з «базового» місяця «січень 2008 року», встановленого рішенням суду склала б 4463,15 грн. Таким чином порівняння виглядає наступним чином: сума можливої індексації за березень 2018 року (4 463,15 грн.) менша за розмір підвищення грошового забезпечення в березні (5764,86 грн.). З вказаного випливає, що порядок встановлений в абзаці 4 п. 5 Порядку 1078 вже не може бути застосований, оскільки не виконується основана його вимога, а розмір підвищення грошового забезпечення позивача перевищив суму індексації. За таких обставин не може йтись про встановлення «фіксованої» індексації («індексації-різниці»). Таким чином нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу є правомірною.
17.06.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача наполягає на задоволення позовних вимог, та вказує, що твердження ІНФОРМАЦІЯ_1 викладені у відзиві є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству України, з огляду на наступне. Так, на думку представника позивача при вирішенні питання щодо застосування наведеної Інструкції №73 як підзаконного нормативно-правового акту, що визначає структуру та склад грошового забезпечення повинно бути враховано пріоритетність законів над підзаконними актами та дискрецію держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу. Встановлення підзаконним нормативно-правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати право на отримання такої винагороди, встановлене актом вищої юридичної сили. Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу. Враховуючи наведене, при визначенні розміру грошового забезпечення, застосуванню підлягає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанова № 889, а не Інструкція № 73, яка звужує розмір грошового забезпечення, встановлений Законом № 2011-ХІІ.
Також представник позивача вказує, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 не містить чіткого поняття терміну «грошовий дохід», а тому для його визначення слід керуватися нормами Податкового кодексу України. Відповідно до п. 164.1.2, 164.2, 164.2.1 ст. 164 ПК України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту). Таким чином місячним грошовим доходом є дохід у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення) протягом такого місяця. Визначений Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, яку затверджено наказом МВС України від 02.02.2016 №73 порядок виплати щомісячної грошової додаткової винагороди не змінює факту отримання позивачем в лютому-березні 2018 року конкретної суми грошового оподаткованого доходу, наведеного у розрахунку грошового забезпечення у лютому-березні 2018 року.
Крім того, представник позивача зазначає, що згідно п. 168.5 ст. 168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян. Відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення. За вказаного правового регулювання, на думку представника позивача, зміст наведених розрахунків в позовній заяві позивача є обґрунтованим і достовірним. Таким чином відповідачем до розрахунку грошового забезпечення позивача не включено: за лютий 2018 року 5 621,67 грн. щомісячної додаткової грошова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. № 889; за березень 2018 року: 93,69 грн. щомісячної додаткової грошова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. № 889. Факт отримання позивачем 5 621,67 грн. щомісячної додаткової грошової винагороди в лютому 2018 року та 93,69 грн. щомісячної додаткової грошової винагороди підтверджується особистою карткою грошового забезпечення за 2018 рік. Таким чином, розрахунки, наведені відповідачем, на думку представника позивача, є недостовірними та не відповідають дійсності.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Наказом голови Державної прикордонної служби України від 08.08.2022року №839-ОС звільнено полковника ОСОБА_1 , заступника начальника відділу персоналу оперативно-військового управління ІНФОРМАЦІЯ_1 , з військової служби за пп. «ґ» через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років) п.3 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в запас.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.08.2022року № 325-ОС виключено позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 13.08.2022року
При цьому, у період з 01.01.2016року по 03.03.2017року ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, а у період з 03.03.2017року по 21.01.2020року на посаді першого заступника начальника загону-начальника штабу НОМЕР_3 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2023року у справі №420/54/23 (набрало законної сили 26.06.2023року) визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016року по 28.02.2018року включно, з урахуванням вересня 2015року та березня 2017року як місяців, з яких починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базових місяців) протиправними; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно, з урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання судового рішення у справі №420/54/23 ІНФОРМАЦІЯ_2 проведено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період військової служби з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року у розмірі 81813,12грн.
12.07.2023 року ОСОБА_1 звернувся до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.01.2020 року із врахуванням приписів абз.абз.3,4,6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Листом НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) від 24.07.2023 року №11/С-221-241 повідомлено ОСОБА_1 про те, що на підставі розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.03.2020 року № Т/116-1743 виплата індексації проводиться органом Державної прикордонної служби України, з якого військовослужбовець був виключений зі списків частини, у зв'язку із звільненням з військової служби, з урахуванням не виплаченої індексації грошового забезпечення під час проходження служби в інших органах Державної прикордонної служби України. Таким чином, у вказаного органу відсутні підстави для нарахування індексації за вказаний період.
Не погоджуючись із бездіяльністю щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.01.2020 року із врахуванням приписів абз.абз.3,4,6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 року у справі 420/19896/23 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.01.2020 роки із врахуванням приписів абзаців 3,4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; зобов'язано військову частину НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.01.2020 роки із врахуванням приписів абзаців 3,4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 року у справі № 420/19896/23 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 року скасовано, ухвалено у справі постанову, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, оскільки позов заявленого до неналежного відповідача.
В постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 року у справі № 420/19896/23, зокрема, зазначено, що «… у період з 01.03.2018р. по 21.01.2020р. позивач перебував на посаді першого заступника начальника загону-начальника штабу НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України. /а.с.10-11/
Разом з тим, під час звільнення з військової служби у Державній прикордонній службі України, ОСОБА_1 перебував на посаді заступника начальника відділу персоналу оперативно-військового управління ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Тобто, останнім місцем проходження військової служби позивача є ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.03.2020р. №Т/116-1743 виплата індексації проводиться органом Державної прикордонної служби України, з якого військовослужбовець був виключений зі списків частини, у зв'язку із звільненням з військової служби, з урахуванням не виплаченої індексації грошового забезпечення під час проходження служби в інших органах Державної прикордонної служби України.
Відповідно до розпорядження голови Державної прикордонної служби України від 02.06.2020р. «Про окремі питання індексації грошового забезпечення» виплата індексації проводиться органом Державної прикордонної служби України, з якого військовослужбовець був виключений зі списків частини у зв'язку із звільненням з військової служби.
Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_2 , до участі у справі в якості належного відповідача залучено не було.
Так, на думку судової колегії, стягнення належного грошового забезпечення на користь позивача саме з суб'єкта владних повноважень за останнім місцем служби спрямовано на уникнення подвійного стягнення заборгованостей…».
13.04.2024 року представник позивача, через Урядовий контактний центр звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогою нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 рокупо 13.08.2022 року із врахуванням приписів абзаців 3,4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
ІНФОРМАЦІЯ_1 листом за вих. №09/С-193/215 від 30.04.2024 року повідомило позивача, що нарахування індексації грошового забезпечення проведено на підставі Закону України від 03.07.1991 №1282-ХП «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (зі змінами). Абзацом 1 пункту 5 Порядку №1078 було визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці 1 цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Відповідно до вищевказаного обрахунок індексації грошового забезпечення проводився з урахуванням таких обставин, що у березні 2018 року відбулось збільшення грошового забезпечення на 5764,86 грн., при цьому розмір збільшення грошового забезпечення перевищив суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу - 4463,15 грн., у зв'язку з чим індексація у березні 2018 року не виплачувалась. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації, починаючи з квітня 2018 року, розраховувалось наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації. У зв'язку з тим, що порушень під час нарахування індексації грошового забезпечення допущено не було, підстави для перерахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.08.2022 відсутні.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 21.01.2020р. із врахуванням приписів абз.абз.3,4,6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі також - Закон №2011-XII).
Приписами статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ).
Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина; індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка з 2003 по 2015 роки, та починаючи з 01.01.2016 року - 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним періодом, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з пунктом 4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Відповідно до п.5 Порядку № 1078 у первинній редакції - що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім'ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться.
Отже, у нормах Порядку № 1078 було запроваджено правило, у силу якого календарний місяць підвищення розміру мінімальної заробітної плати та календарний місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (що має місце у випадку підвищення винагороди за працю) є подією, котра припиняє раніше розпочату процедуру нарахування індексації наростаючим підсумком і ця процедура розпочинається знов лише у наступному календарному місяці.
Відповідно до п.5 Порядку № 1078 (у редакції постанови КМУ від 17.05.2006 № 690) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім'ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Згідно з п. 5 Порядку №1078 (у редакції постанови КМУ від 12.03.2008 № 170), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
З приписів наведених положень Порядку №1078 вбачається, що правило події збільшення розміру мінімальної заробітної чи події зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (що має місце у випадку підвищення винагороди за працю) залишалось одночасно і правовою підставою для припинення раніше розпочатої процедури індексації наростаючим підсумком, і правовою підставою для початку нової процедури індексації з наступного календарного місяця.
Постановою КМУ від 13.06.2012 № 526 пункт 10-1 Порядку №1078 було доповнено новим положенням, згідно з яким обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
Водночас із цим, цією ж самою постановою відбулось доповнення Порядку №1078 і п.10-2, відповідно до якого для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Окрім того, згідно з абз.3 п.5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 13.06.2012 №526, сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Постанова КМУ від 13.06.2012 №526 набрала чинності з 21.06.2012.
Таким чином, з 21.06.2012 було введено у дію нове спеціальне нормативне правило визначення базового календарного місяця для початку процедури індексації - календарний місяць прийняття найманого працівника на роботу.
Відтак, усі наймані працівники у цілях застосування процедури індексації Порядком №1078 у редакції постанови КМУ від 13.06.2012 №526 були поділені законодавцем на дві категорії: 1) ті, хто вже працював станом на 21.06.2012 (для цих осіб залишилось у силі старе правило визначення місяця початку процедури індексації); 2) ті, хто був прийнятий на роботу (службу) після 21.06.2012 (для цих осіб було запроваджено нове правило визначення місяця початку процедури індексації - календарний місяць працевлаштування та діяло старе правило).
Вказаним вище Порядком було саме доповнено правила визначення індексації, (Постанова КМУ від 12.03.2008 № 170, так і Постанова КМУ від 13.06.2012 № 526).
У подальшому (з 01.12.2015) правила проведення індексації знову були змінені.
Пунктом 5 Порядку №1078 (у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 №1013) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.
Приклади проведення індексації грошових доходів громадян у разі їх підвищення наведено у додатку 4.
У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.
Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.
Приклад обчислення суми індексації у разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції наведено у додатку 5.
У разі коли індекс споживчих цін для проведення індексації, розрахований наростаючим підсумком, перевищив 10 відсотків, Кабінет Міністрів України приймає рішення про підвищення тарифних ставок (окладів) працівникам бюджетної сфери, органам державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів з урахуванням суми індексації, яка складається на момент підвищення.
Працівникам підприємств i організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв'язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та положень цього Порядку.
Постанова КМУ від 09.12.2015 №1013 набрала чинності з 01.12.2015.
Отже, з 01.12.2015 введено в дію уніфіковане правило визначення місяця початку процедури індексації - від наступного місяця, коли мала місце подія підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання.
Аналогічне до змісту абз. 2 п.5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 09.12.2015р. №1013 правило було запроваджено і п.10-2 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 №1013.
Порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення:
- до 01.12.2015 був місяць прийняття працівника на роботу та/або місяць збільшення заробітної плати;
- після 01.12.2015 є місяць збільшення тарифної ставки (окладу).
Відповідно до приписів пунктів 2, 5 Порядку № 1078 (в редакції Постанови КМ № 1013 від 09.12.2015) для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, в якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства України, після грудня 2015 року місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01 січня 2008 року встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.
З січня 2008 року до 28 лютого 2018 року посадовий оклад позивача не змінювався.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.
З огляду на зазначене, березень 2018 року, в якому відбулось підвищення посадового окладу позивача, та відповідно і інших складових грошового забезпечення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.
Згідно інформації Держстату України, розміщеному на їх офіційному веб сайті, про індекс споживчих цін: - індекс споживчих цін у березні 2018 склав 101,1; - індекс споживчих цін у квітні 2018 року склав 100,8; - індекс споживчих цін у травні 2018 року склав 100,0; - індекс споживчих цін у червні 2018 року склав 100,0; - індекс споживчих цін у липні 2018 року склав 99,3; - індекс споживчих цін у серпні 2018 року склав 100,0; - індекс споживчих цін у вересні 2018 року склав 101,9; - індекс споживчих цін у жовтні 2018 року склав 101,7.
Відповідно до положень Порядку № 1078, розрахунок індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з місяця наступного за базовим.
Оскільки березень 2018 року є базовим місяцем (значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків та індексація грошового забезпечення відповідно не нараховується), індекс споживчих цін у листопаді 2018 року склав 103,7 (1,008*1,00*1,00*0,993*1,00*1,019*1,017*100).
Отже, індекс споживчих цін не перевищував 103% до листопада 2018 року.
У листопаді ж 2018 року індекс споживчих цін за вказаний місяць складав 103,7%.
З урахуванням положень Порядку № 1078, оскільки індекс споживчих цін у листопаді 2018 року складає 103,7%, то у наступному місяці (грудень 2018 року) і підлягає індексація грошового забезпечення військовослужбовців.
Як встановлено судом з матеріалів справи, у період з 01 березня 2018 року позивачем не оскаржується розрахунок величини приросту індексу споживчих цін.
Позивачем за період з 01.03.2018 по 13.08.2022 року оскаржується сума індексації, яка виплачується у разі настання обставин, передбачених абзацами 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Надаючи оцінку наведеним обставинам справи, суд зазначає таке.
З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу не нараховулася і не виплачувалася позивачу індексація - різниця за період з 01.03.2018 по 13.08.2022 року.
Водночас позивач наполягає на тому, що має право на отримання індексації-різниці.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Отже, для вірного вирішення справи, необхідно підтвердити чи спростувати доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 13.08.2022 року і що це право порушив відповідач.
Верховний Суд у вищезазначених справах дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як вже зазначено раніше, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
З наданої до суду особистої картки грошового забезпечення № 6321 за 2018 рік та довідки про грошове забезпечення № 09/91 від 06.06.2024 року, вбачається, що:
в лютому 2018 року грошове забезпечення позивача склало 9463,14 грн., виходячи з таких складових: посадовий оклад - 1 350,00 грн.; оклад за військове звання - 130,00 грн.; надбавка за вислугу років - 444,00 грн.; надбавка за кваліфікацію - 33,75 грн.; надбавка у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці - 270,00 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань - 1 539,20 грн.; надбавка за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя - 202,50 грн.; премія - 5400,00 грн.; щомісячна додаткова грошова винагорода - 93,69 грн.;
в березні 2018 року грошове забезпечення позивача склало 15228,00 грн., виходячи з таких складових: посадовий оклад - 7050,00 грн.; оклад за військове звання - 1 410,00 грн.; надбавка за вислугу років - 3 384,00 грн.; надбавка за кваліфікацію - 211,50 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 1410,00 грн.; премія - 1762,50 грн.
Представник позивача вказує, що позивачем щомісячна додаткова грошова винагорода в лютому 2018 року була отримана в розмірі 5 621,67 грн., а в березні в розмірі 93,69 грн.
Таким чином відповідачем до розрахунку грошового забезпечення позивача не включено: за лютий 2018 року 5 621,67 грн. щомісячної додаткової грошова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. № 889; за березень 2018 року 93,69 грн. щомісячної додаткової грошова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. № 889.
Разом з тим, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій (втратила чинність 01 березня 2018 року) було установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям, зокрема, військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка була передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, про що неодноразово висловлювався Верховний суд в постановах від 16.05.2019 у справі № 826/11679/17, від 29.11.2019 у справі № 822/112/18.
При цьому, зі змісту постанови № 889 слідує, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер, отже вона враховується при розрахунку індексації.
З 01.03.2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода не нараховується, у зв'язку із втратою чинності постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».
Згідно з п. 6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.3016 року № 73 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників.
Таким чином, нарахована до виплати позивачу у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 5621,67 грн. входить до складу грошового забезпечення позивача за січень 2018 року. В свою чергу, нарахована позивачу до виплати у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 93,69 грн. входить до складу грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року.
З огляду на викладене, суд зазначає, про помилковість доводів представника позивача щодо врахування виплаченої у лютому 2018 року щомісячної додаткової грошової винагороди за січень 2018 року у розмірі 5 621,67 грн. та виплаченої у березні 2018 року щомісячної додаткової грошової винагороди за лютий 2018 року у розмірі 93,69 грн., оскільки за сталою позицією Верховного Суду визначається різниця саме між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року, а не нарахованих додаткових доплат за минулий місяць.
З наведеного вбачається, що розмір грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року, яке підлягає індексації складає 9 463,14 грн., а розмір грошового забезпечення за березень 2018 року 15 228,00 грн.
Отже, грошове забезпечення позивача з урахуванням постійних його складових за березень 2018 року збільшилось на 5764,86 грн. (15 228,00 грн. - 9 463,14 грн.) (А).
Як зазначалося судом раніше, для правильного вирішення спірних правовідносин слід визначити суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року, яка з урахуванням абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078, вираховується у спосіб множення розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділеного на 100 відсотків.
Актуальний розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб, відповідно до статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2018 рік, становив 1762 гривні.
Разом з цим, за нормативними правилами, які визначають проведення індексації доходів, розрахунок індексу наростаючим підсумком починається з наступного після перевищення порога місяця до чергового перевищення.
При кожному наступному перевищенні порога індексації приріст рахуватиметься за формулою:
ПІСЦн = ІСЦ1 х ІСЦ 2 х … - 100%, де:
ПІСЦн - приріст індексу споживчих цін, %;
ІСЦ1 - перевищення індексу споживчих цін уперше (розраховується наростаючим підсумком), %;
ІСЦ2 - перевищення індексу споживчих цін удруге (розраховується наростаючим підсумком), %.
При підрахунку показника ПІСЦ необхідно враховувати, що ІСЦ розраховується наростаючим підсумком. Також кількість ІСЦ залежить від того, скільки разів було перевищено поріг індексації за розглядуваний період (звісно, не перерваний підвищенням зарплати). Наприклад, ІСЦ перевищив поріг один раз - отже слід враховувати лише ІСЦ1, двічі - ІСЦ1 та ІСЦ2, тричі ІСЦ1, ІСЦ2, ІСЦ3 тощо.
Суд зазначає, що розрахунок величини приросту індексу споживчих цін слід починати з лютого 2008 року, як місяця наступного за тим, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців.
За офіційними даними Державної служби статистики України за період з січня 2008 року по березень 2018 року (https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm) поріг індексації перевищував 38 разів, а саме:
у 2008 році 9 разів: січень-травень, вересень-грудень;
у 2009 році 5 разів: січень, лютий, березень, червень, листопад;
у 2010 році 4 рази: січень, лютий, серпень, вересень;
у 2011 році 3 рази: січень, березень, квітень;
у 2012 році поріг індексації не перевищував 101%;
у 2013 році поріг індексації не перевищував 101%;
у 2014 році 8 разів: березень-червень, вересень-грудень;
у 2015 році 8 разів: січень-травень, вересень-листопад;
у 2016 році 1 раз: квітень;
у 2017 році поріг індексації не перевищував 103%;
у січні - березні 2018 року поріг індексації не перевищував 103%.
Таким чином, розрахунок величини приросту індексу споживчих цін за вказаний період має наступний вигляд: 2008 рік: 1,027*1,038*1,031*1,013*1,002 (1,008*0,995*0,999)* 1,011* 1,017*1,015* 1,021* 2009рік: 1,029*1,015*1,014*1,014 (1,009*1,005)*1,011*1,014 (0,999*0,998* 1,008*1,009) *1,011* 2010 рік: 1,018*1,019*0,993 (1,009*0,997*0,994*0,996*0,998) *1,012* 1,029*1,016 (1,005* 1,003*1,008)* 2011 рік: 1,01*1,009*1,014*1,013*1,009 (1,008* 1,004*0,987* 0,996*1,001* 1,001* 1,002*1,002* 1,002* 1,003*0,997*0,997* 0,998*0,997* 1,001*0,999* 1,002* 1,002*0,999*1,001*0,999*0,993*1,004*1,002*1,005*1,002*1,006) * березень 2014 року-грудень 2014 року: 1,022*1,033* 1,038* 1,01*1,012 (1,004*1,008) *1,029* 1,024* 1,019*1,03 * 2015 рік-березень 2016 року: 1,031* 1,053* 1,108* 1,14*1,022*0,986 (1,004* 0,99*0,992) *1,023*0,987* 1,02*1,022 (1,007* 1,009* 0,996* 1,01)* квітень 2016: 1,035 * травень 2016-березень 2018: 1,245 (1,001*0,998* 0,999*0,997*1,018* 1,028* 1,018*1,009* 1,011* 1,01*1,018*1,009* 1,013*1,016* 1,002* 0,999*1,02*1,012*1,009*1,01 *1,015*1,009) = 253,30%.
За наведеними судом розрахунками, з урахуванням актуальної практики Верховного Суду, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року складала 1762 грн.*253,30%= 4463,15 грн.
Оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року складав 5764,86 грн., що перевищує суму можливої індексації 4463,15, то позивач не має право на отримання щомісячної індексації різниці.
Установлені в межах розгляду справи фактичні обставини та зроблені судом висновки у повному обсязі спростовують наведені позивачем в обґрунтування позовних вимог твердження.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії»). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії»). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги не належать до задоволення.
У зв'язку з відмовою у позові, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.08.2022 року із врахуванням приписів абзаців 3,4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, протиправною; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.08.2022 року із врахуванням приписів абзаців 3,4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2001року №1078 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 20.09.2024 року.
Суддя Г. В. Лебедєва