Справа № 420/18623/24
19 вересня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08.03.2024 р. № 056950000593 щодо відмови у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду за результатами розгляду позову.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію по інвалідності. 29.02.2024 р. позивач звернувся до відповідача із заявою до територіального органу Пенсійного фонду України, в якій просив перепризначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України від 08.03.2024 р. № 056950000593 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії за віком у зв'язку із відсутністю спеціального стажу. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки на момент звернення він досяг необхідного віку та мав достатній страховий стаж, в тому числі і на роботах із шкідливими та важкими умовами праці.
Ухвалою від 18.06.2024 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачам п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.
03.07.2024 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що позивачу правомірно відмовлено у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки пільговий стаж позивача становить 03 роки 06 місяців. Позивачем не надано документів, на підтвердження спірних періодів роботи, а записи у трудовій книжці не містять відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, характер виконуваної роботи з особливо шкідливими умовами праці протягом повного робочого дня.
З урахуванням вимог п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та з 10.03.2020 р. отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
29.02.2024 р. позивач звернувся до Миргородського об'єднаного управління ПФУ у Полтавській області із заявою про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах. До вказаної заяви позивачем долучено лише паспорт серії НОМЕР_1 .
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08.03.2024 р. № 056950000593 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідачем визначено, що спеціальний стаж роботи складає 3 роки 6 місяців при страховому стажі - 36 років 09 місяців 09 днів.
Як вбачається із алгоритму розрахунку, страховий стаж позивача на пільгових умовах за Списком № 1 зараховано за періоди з 01.02.2018 р. по 07.02.20218 р., та з 01.03.2018 р. по 19.02.2020 р.
Згідно довідки Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" від 24.04.2024 р. № 05-1120/330, позивач працював повний робочий день на ПРАТ "АКХЗ":
за період з 07.02.2014 р. по 02.08.2016 р. фактично відпрацьовано за Списком №2 - 02р. 02м. 19дн. (згідно карток обліку фактично відпрацьованого часу на роботах із шкідливими і важкими та особливо шкідливими умовами праці) виконував роботи у цеху Вуглепідготовчий цех №1/вуглепідготовка/ ремонтний персонал (механіки) за професією слюсар-ремонтник, що передбачена Списком №2, розділом-IV, позицією-4а, постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. №36. Накази про результати атестацій робочих міст від: 01.12.2011 р. №830, 02.08.2016 р. №797.
за період з 07.12.2016 р. по 13.09.2017 р. - фактично відпрацьовано за Списком №1 00р. 09м. 05дн. (згідно карток обліку фактично відпрацьованого часу на роботах із шкідливими і важкими та особливо шкідливими умовами праці) виконував роботи у цеху Смолоперегінний цех/ відділення дистиляції за професією апаратник перегонки, що передбачена Списком №1, розділ-IV, п/р-2, постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016р. №461. Наказ про результати атестацій робочих місць від 28.12.2015 р. №1407;
за період з 01.02.2018 р. по 05.08.2018 р. - фактично відпрацьовано за Списком№1 00р. 06м. 04дн. (згідно карток обліку фактично відпрацьованого часу на роботах із шкідливими і важкими та особливо шкідливими умовами праці) у виробництві цеху сіркоочистки (СО№1) ремонтний персонал (механіки) за професією слюсаря-ремонтника, що передбачена Списком.№1, разд. IV, п/р-3 "Загальні професії", постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №479 від 04.07.2017.) Наказ про результати атестацій робочих місць від: 01.02.2018 р. №136. Працівники, зайняті ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва мають право за Списком №1;
за період з 06.08.2018 р. по 23.02.2020 р.- за Списком № 1 - 01р.07м.08 дн. фактично відпрацьовано виконував роботи у цеху уловлювання (УЛ№1) ремонтний персонал (механіки) за професією слюсаря-ремонтника, що передбачена Списком№1, разд. IV, п/р-3 "Загальні професії", постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 №461 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №479 від 04.07.2017 р.) Наказ про результати атестацій робочих місць від: 01.02.2018 р. №136 Працівники, зайняті ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва мають право за Списком №1.
За період роботи відпустку без оплати, протягом більш ніж 30 календарних днів, не використовував. У довготривалих і короткочасних відрядженнях не був. Прогулів немає. Підстава: відомості з нарахування заробітної плати, особова картка ф.П-2, штатний розклад, наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. № 383
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 містить наступні відомості про період трудової діяльності позивача, зазначений у довідці Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" від 24.04.2024 р. № 05-1120/330:
запис № 38 - 07.02.2014 р. прийнятий у вугле підготовчий цех № 1 слюсарем-ремонтником 4 розряду в Публічне акціонерне товариство Авдіївський коксохімічний завод";
запис № 39 - 17.05.2016 р. Публічне акціонерне товариство Авдіївський коксохімічний завод" реорганізовано в Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод";
запис № 40 - 07.12.2016 р. - переведено в смолоперегонний цех апаратником перегонки 4 розряду;
запис № 41 - 14.09.2017 р. переведено в сіроочисний цех № 1 слюсарем-ремонтником 4 розряду;
запис № 42 - 06.08.2018 р. переведено в цех улавлювання № 1 слюсарем-ремонтником 4 розряду;
запис № 43 - 15.01.2019 р. присвоєно 5 розряд слюсаря-ремонтника цеху улавлювання;
запис № 44 - 24.02.2019 р. переведено в цех благоустрою працівником зеленого будівництва.
Вважаючи рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел з 01.01.2004 р. визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).
Таким чином, оскільки Закон № 1058-ІV та Закон № 1788-XII регулюють одні і ті ж правовідносини, пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону № 1058-IV, як акту права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України № 1788-XII підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону № 1058-IV.
Згідно ст.1 Закону №1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону № 1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Приписами ч.1 ст.114 Закону України № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Отже, підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім, досягнення відповідного віку, наявність потрібного стажу, наявність професії та виробництва в зазначених списках та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами за атестації робочих місць за умови зайнятості працівника на вищеназваних роботах повний робочий день. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно зі ст.62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (Далі - Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 р. № 383, (далі - № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р.
При цьому, пунктом 10 Порядку №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637.
Так, пунктом 20 Порядку №383 підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
Комплексний аналіз норм Закону № 1058 та Порядку застосування Списків № 383 дає підстави для висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці після 21.08.1992 р. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Судом встановлено, що позивач, перебуваючи на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області, та отримуючи пенсію по інвалідності, призначену відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", 29.02.2024 р. звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах.
Наголошуючи на законність оскаржуваного рішення, відповідач вказує, що при поданні заяви про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах позивач не долучив документів на підтвердження наявного трудового стажу.
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Згідно п.4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Як встановлено судом, при зверненні із заявою про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах позивач долучив лише паспорт серії НОМЕР_1 , документів на підтвердження зайнятості за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці після 21.08.1992 р., ОСОБА_1 не подавав. При цьому, записи у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 , які містяться в матеріалах пенсійної справи, не містять відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, зокрема про характер виконуваної роботи з особливо шкідливими умовами праці протягом повного робочого дня, а тому у відповідача була відсутня можливість встановити пільговий страховий стаж позивача.
За наведених обставин суд дійшов до висновку про те, що відповідач, відмовивши у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -
вирішив:
Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко