20 вересня 2024 р. № 400/7634/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївсьа область, 54008,
провизнання протиправним та скасування рішення від 04.07.2024 № 4381/03.02 в частині; зобов'язання вчинити певні дії,
13 серпня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) про:
визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 04.07.2024 № 4381/03.02 в частині відмови у призначені позивачці пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2;
зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивачки про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 від 19.03.2024 з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.
Позов позивачка умотивувала тим, що на день звернення до органів Пенсійного фонду України за призначенням пенсії за віком вона досягла 50 років і мала страховий стаж понад 33 роки, з яких більш ніж 27 років стаж на роботах за списком № 2, зайнятість у яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. На її переконання, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вона має право на призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2. Однак, відповідач протиправно прийняв рішення про відмову в призначені їй пенсії за віком у зв'язку з недосягненням 55-річного віку - пенсійного віку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV).
У відзиві на позовну заяву від 20.08.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області заперечило проти позовних вимог і просило в їх задоволенні відмовити повністю. Відзив аргументовано тим, що позивачці правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 через недосягнення віку, встановленого абзацом першим пункту 2 статті 114 Закону № 1058-ІV. На думку відповідача, позивачка досягнення пенсійного віку лише 28.12.2029.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (без виклику сторін у судове засідання).
Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується її паспортом громадянина України.
Відповідно до рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України від 31.01.2024 № 1/1 позивачці відмовлено в зарахуванні до страхового стажу із шкідливими та важкими умовами праці відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV періоду роботи з 22.08.1992 по 01.12.1998 у зв'язку з відсутністю даних про проведення атестації робочих місць за умовами праці ізолювальника.
19.03.2024 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою за призначенням/ перерахунком пенсії за віком на пільгових умовах за список № 2, тобто у віці 50 років.
У зв'язку з тим, що призначення / перерахунок пенсії здійснюється за екстериторіальним принципом, вищенаведена заява позивачки була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, яке 26.03.2024 прийняло рішення № 143250019115 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідних 10 років пільгового стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2.
У рішенні від 26.03.2024 № 143250019115 зазначено, що страховий стаж позивачки складає 33 роки 11 місяців 09 днів, пільговий стаж роботи за списком № 2 - 04 роки 07 місяців 05 днів.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 № 400/3338/24, яке набрало законної сили 02.07.2024, позов позивачки до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано рішення №1/1 від 31.01.2024 року Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 26.03.2024 № 143250019115 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових у мовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 19.03.2024 року, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 22.08.1992 по 01.12.1998 рр. на посаді ізолювальника в ЗАТ Судбудізоляція; з 21.12.1998 по 10.04.2017 на посаді ізолювальника судового 4 розряду в ДП «Суднобудівельний завод» з урахуванням висновків суду у цій справі;
у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 № 400/3338/24 відповідач повторно розглянув заяву позивачки від 19.03.2024, за результатами чого прийняв рішення від 04.07.2024 № 4381/03.02 про відмову позивачці в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 у зв'язку з недосягненням пенсійного віку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.
Вважаючи рішення відповідача від 04.07.2024 № 4381/03.02 протиправним, позивачка звернулася до суду з цим позовом. Так, вона переконана, що відповідачі порушили її право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Водночас в абзаці першому пункту 5 мотивувальної частини рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, що набрав чинності 11.10.2017, доповнено Закон № 1058-IV розділом XIV1, який містить абзаци один-чотирнадцять пункту 2 частини другої статті 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається:
2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.»
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ (далі - Закон № 213-VIII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VIII збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 (далі - Рішення № 1-р/2020) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII.
Пунктом 3 Рішення № 1-р/2020 встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.»
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 визнано неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення цього рішення (пункт 2 резолютивної частини). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах за списком № 2 для жінок. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд дійшов до висновку, що вони явно суперечать один одному.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Відтак у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20.
Тому відмова органу Пенсійного фонду України в призначенні позивачці, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 50 років, мала страховий стаж роботи 33 роки 11 місяців 10 днів, у тому числі на роботах за списком № 2 - 27 років 06 місяців 18 днів, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням на недосягнення нею 50-річного пенсійного віку, визначеного пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною.
Водночас суд врахував, що частина періоду роботи позивачки із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 мала місце в період до 01.04.2015 (всього понад 25 років, що більше необхідного стажу роботи жінок на зазначених роботах для отримання права на пенсію за віком на пільгових умовах).
Отже, на день звернення до органів Пенсійного фонду України позивачка мала необхідний обсяг загального страхового стажу (понад 25 років), пільгового стажу за списком № 2 (понад 10 років) та досягнула 50 річного віку, що свідчить про набуття нею права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відтак рішення відповідача від 04.07.2024 № 4381/03.02 є протиправним і підлягає скасуванню.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Квитанцією до платіжної інструкції від 13.08.2024 підтверджується понесення позивачкою судових витрат у розмірі 1211,20 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову. Тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 04.07.2024 № 4381/03.02 в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 19.03.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код за ЄДРПОУ: 13844159) судовий збір у розмірі 1211 (Одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 20 вересня 2024 року