про залишення позовної заяви без руху
20 вересня 2024 рокум. Ужгород№ 260/6066/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить визнати протиправною дію ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00), встановленого законом на 01.01.2022 рік, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки, для перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 та 1 лютого 2023 року та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 роки у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00), встановленого законом на 01.01.2022 рік, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки, згідно з Додатком 1 до телеграми Міністра оборони України №248/1210 від 04.03.2022 року у 2022 році та Додатком 1 до доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року №2683/з, та враховуючи Роз'яснення директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, викладеними в листі за вих. № 423/6682 від 13.10.2023 року, для перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 та 1 лютого 2023 року.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Ознайомившись із позовною заявою, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху з нижче зазначених підстав.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
За приписами частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 року № 3460-IX встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 року становить 3028,00 гривень.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову, який подано фізичною особою становить:
- немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 6 Закону № 3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що предметом оскарження в адміністративному позові є дії відповідача, що полягають у відмові підготувати та надати позивачу: довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року.
Отже, по суті, у позові йдеться про протиправність відмови позивачу видати 2 довідки про розмір грошового забезпечення станом на 2 різних календарних дати.
Так само і похідні вимоги стосуються зобов'язання відповідача подати до пенсійного органу 2 нові довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.02.2022 року, з 01.02.2023 року.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем заявлено 2 основні і 2 похідні вимоги немайнового характеру, а тому підлягає сплаті судовий збір за 2 вимоги немайнового характеру.
Відтак, позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн за кожну вимогу, тобто 2422,40 (1211,20х2) грн. Однак, позивачем не додано до адміністративного позову документа про сплату судового збору.
Натомість, до позовної заяви позивач надав копію посвідчення ветерана війни - учасника бойових дій.
Перевіряючи підстави звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову, суд зазначає наступне.
Пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України № 3674-VI визначено, що від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII (далі Закон №3551-XII).
Статтею 12 Закону № 3551-XII закріплено пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту.
Частиною другою статті 22 Закону №3551-XII встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Пільги учасників бойових дій стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин (правовий висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13.04.2020 у справі № 9901/70/20.)
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Також подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» викладено у постанові Верховного Суду від 08.03.2023 року у справі № 701/589/22.
Суд зазначає, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Аналогічна правова позиція щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та від 12.02.2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), а також у постановах Верховного Суду від 08.03.2023 року у справі № 701/589/22, від 20.07.2023 року у справі № 160/20070/21.
Суд зазначає, що позовні вимоги про визнання протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо невиготовлення та ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії станом на 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, не пов'язані з наявністю/відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій та не стосуються пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу - стаття 12 Закону № 3674-VI, а отже судовий збір має бути сплачений позивачем на загальних підставах.
Також, в матеріалах позовної заяви міститься Довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 18.07.2024 року № 893393, на підтвердження того, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи та згідно чинного законодавства, звільнений від сплати судового збору.
В контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та ІІ груп, законні представники дітей з інвалідністю та недієздатних осіб.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" № 875-ХІІ від 21.03.1991 року встановлено, що пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію дитина з інвалідністю (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату).
Таким чином, право особи на одержання пільг підтверджується не довідкою, а посвідченням встановленого зразка. Отже, на момент звернення до суду позивач не підтвердив своє право на звільнення від сплати судового збору згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем не зазначено.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Принагідно суд зазначає, що судовий збір відповідно до Закону України "Про судовий збір" сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв'язку за рахунок платника. У графі "призначення платежу" вказується: "101;__________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір за позовом ____________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), _____________ (назва суду, де розглядається справа), _______________ код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа)". Відповідні процесуальні дії, за які передбачено сплату судового збору, суди здійснюють тільки після пред'явлення платником платіжного документа про сплату належної суми судового збору з підтвердженням зарахування суми судового збору на казначейський рахунок згідно виписки з казначейського рахунку.
Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлено наступні платіжні реквізити: отримувач коштів ГУК у Зак.обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити докази сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. або належні докази на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху і встановити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Рейті