про повернення позовної заяви
20 вересня 2024 рокум. Ужгород№ 260/5777/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Маєцька Н.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, третя особа - Національна поліція України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, третя особа - Національна поліція України, в якій просить: 1) Визнати дії Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області та Головного управління Національної поліції в Закарпатській області не лише протиправними, але й такими, що свідчать на протязі довгострокового періоду часу про систематичне грубе порушення прав та свобод громадянина ОСОБА_1 ; 2) Зобов'язати Національну поліцію України негайно вжити всіх необхідних заходів реагування та провести ретельне службове розслідування стосовно осіб, які вчинили ці протиправні дії, а також усіх причетних осіб, з метою притягнення до кримінальної відповідальності та повного й безумовного відновлення порушених прав та свобод ОСОБА_1 у найкоротші можливі строки.
Ухвалою судді від 09 вересня 2024 року вказану позовну заяву залишено без руху з підстав невідповідності останньої вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У відповідності до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 4 КАС України судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції;
Ухвала про залишення позовної заяви без руху від 09 вересня 2024 року набрала законної сили з моменту її підписання та є обов'язковою для виконання.
Відповідно до вимог вказаної ухвали позивачу для усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду:
- позовну заяву, оформлену відповідно до вимог ст. 160 КАС України із викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного із відповідачів та викладенням прохальної частини у відповідності до законодавства, з чітким зазначенням порушеного права та конкретизованим, ефективним способом відновлення порушених прав;
- заяву про залучення до участі в справі третьої особи із зазначенням на стороні кого вона залучається, та з обґрунтуванням того, яким чином прийняте у справі рішення може вплинути на права та інтереси такої особи.
18 вересня 2024 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків та клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
У заяві про усунення недоліків позивач зазначає виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги та в прохальній частині вказаної заяви просить:
1) Визнати дії Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області та Головного управління Національної поліції в Закарпатській області не лише протиправними, але й такими, що свідчать на протязі довгострокового періоду часу про систематичне грубе порушення прав та свобод громадянина ОСОБА_1 ;
2) Зобов'язати Національну поліцію України негайно вжити всіх необхідних заходів реагування та провести ретельне службове розслідування стосовно осіб, які вчинили ці протиправні дії, а також усіх причетних осіб, з метою притягнення до кримінальної відповідальності та повного й безумовного відновлення порушених прав та свобод ОСОБА_1 у найкоротші можливі строки.
Разом з тим, позивачу на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 09 вересня 2024 року необхідно було надати позовну заяву, оформлену відповідно до вимог ст. 160 КАС України із викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного із відповідачів та викладенням прохальної частини у відповідності до законодавства, з чітким зазначенням порушеного права та конкретизованим, ефективним способом відновлення порушених прав.
В той же час, на етапі відкриття провадження у справі належним способом формулювання та зазначення змісту позовних вимог, викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, а також зазначенням переліку документів, що додаються до позовної заяви є лише надання до суду позовної заяви.
Однак, позивач на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху не надав суду позовну заяву, оформлену відповідно до вимог ст. 160 КАС України із викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного із відповідачів та викладенням прохальної частини у відповідності до законодавства, з чітким зазначенням порушеного права та конкретизованим, ефективним способом відновлення порушених прав.
Крім того, заявлені у прохальній частині заяви про усунення недоліків вимоги є ідентичними тим, що були заявлені позивачем у позовній заяві, яка була залишена без руху.
В той же час, в ухвалі про залишення позовної заяви було зазначено, що позивачем у прохальній частині позову не конкретизовано, які саме дії Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області та Головного управління Національної поліції в Закарпатській області позивач вважає протиправними. Відтак, з прохальної частини позовної заяви неможливо встановити, який предмет позову у даній справі.
Вищевказане і було підставою для залишення позовної заяви без руху.
За приписами частини першої-другої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
За загальним правилом, під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем, із визначених у частині 1 статті 5 КАС України, способи захисту своїх порушених прав, свобод чи інтересів. Позовні вимоги повинні формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло.
Відтак, предмет судового розгляду (зміст позовних вимог), який досліджується судом, має бути чітким та зрозумілим. При цьому, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, а також обов'язок визначення суб'єкта владних повноваження, який є відповідачем за поданим позовом, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача.
Разом з тим, в прохальній частині як позовної заяви так і заяви про усунення недоліків позовної заяви позивачем не конкретизовано, які саме дії Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області та Головного управління Національної поліції в Закарпатській області позивач вважає протиправними.
Відтак, формулювання способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача, викладених у позовній заяві та заяві про усунення недоліків, не відповідає вимогам п. 4, 5 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України .
Крім того, в прохальній частині позовної заяви позивач просив зобов'язати Національну поліцію України негайно вжити всіх необхідних заходів реагування та провести ретельне службове розслідування стосовно осіб, які вчинили ці протиправні дії, а також усіх причетних осіб, з метою притягнення до кримінальної відповідальності та повного й безумовного відновлення порушених прав та свобод ОСОБА_1 у найкоротші можливі строки.
В той же час, відповідно до позовної заяви Національна поліція України визначена позивачем в якості третьої особи.
У зв'язку з чим, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху вказано про те, що вищевказане формулювання позовної вимоги не узгоджується з вимогами КАС України.
Разом з тим, в заяві про усунення недоліків позовної заяви вищевказана вимога залишалася без змін, в тому ж формулюванні, що і в позовній заяві.
При цьому, до разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви позивач додає клопотання про залучення Національної поліції України до участі у справі в якості третьої особи.
Разом з тим, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відтак, позовні вимоги повинні бути звернені до відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, перевіряючи повноту усунення позивачем недоліків позовної заяви, суддя вважає, що такі недоліки в повному обсязі позивачем не усунуті.
Відповідно до п. 1 ч.4 с.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч.5 ст.169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на викладене і беручи до уваги те, що позивач не усунув в повному обсязі недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву належить повернути позивачу на підставі вищезазначених положень КАС України.
Згідно ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст.169, 243, 248 КАС України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, третя особа - Національна поліція України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії- повернути позивачеві.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.Д. Маєцька