19 вересня 2024 рокум. Ужгород№ 260/3826/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ужгородської міської ради , в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Ужгородської міської ради LIV сесії VIII скликання від 23.05.2024 року за №1770 Про скасування рішення виконкому 27.12.2023 № 678 «Про погодження розміщення автобусної зупинки в комплексі з торговим павільйоном».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачем 16 вересня 2024 року подано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке мотивовано тим, що на адресу Ужгородської міської ради систематично надходять депутатські звернення щодо захоплення зеленої зони по вул. Легоцького, що значно збільшує суспільний інтерес до даної справи. Відповідач вказує, що у зв'язку з можливістю залучення третіх осіб та з метою забезпечення повного та об'єктивного розгляду справи, доведення правової позиції, забезпечення рівності та змагальності сторін існує необхідність у переході до загального позовного провадження.
При вирішенні клопотання відповідача про перехід в загальне позовне провадження суд враховує таке.
Згідно з ч. 3 ст. 12 КАС України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
За приписами ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 5-6 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо, зокрема, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
В першу чергу, суд наголошує, що предметом спору в спірних правовідносинах є правомірність винесення рішення Ужгородської міської ради LIV сесії VIII скликання від 23.05.2024 року за №1770 Про скасування рішення виконкому 27.12.2023 № 678 «Про погодження розміщення автобусної зупинки в комплексі з торговим павільйоном».
Суд зазначає, що відповідно до положень ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України дана справа не належить до категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження та не належить до категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Статтею 257 КАС України передбачений порядок, згідно якого при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема, категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків; кількість сторін та інших учасників справи, тощо.
При цьому, суд звертає увагу, що у заявленому клопотанні не вказано, для встановлення яких саме обставин, виходячи із характеру спірних правовідносин та предмету доказування, необхідно розглянути справу за правилами загального позовного провадження, та що об'єктивно перешкоджає розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у ній доказів та заяв по суті справи.
З приводу посилань представника відповідача на те, що збільшується суспільний інтерес до даної справи, то суд вказує на наступне.
Вжите законодавцем словосполучення значний суспільний інтерес необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Заявлене клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не містить жодних аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
Одночасно, суд звертає увагу, що представник відповідача належним чином не обґрунтовує підстави розгляду справи за більш тривалою процедурою у порядку загального позовного провадження, з проведенням підготовчого судового засідання.
Також, заявник не вказав, чому не може викласти свої доводи в заявах по суті справи, та надати відповідні докази. Суд враховує характер спірних правовідносин у цій справі, предмет та підстави позову, склад учасників справи, а також те, що позиція учасників справи може викладатись в заявах по суті спору. За наведених обставин суд не встановив підстав для розгляду справи в порядку загального позовного провадження. Таким чином в задоволенні клопотання представника про перехід в загальне провадження слід відмовити.
Також, суд зазначає, що у спрощеному позовному провадженні сторони не позбавлені права ознайомлюватися із наявними у справі доказами, подавати додаткові докази та пояснення. Жодних перешкод у доведенні своєї позиції сторонами у визначеному судом порядку розгляду справи, на переконання суду, не існує.
При цьому, суд зазначає, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не нівелює обов'язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.
Враховуючи викладене, а також те, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч.4 ст.12 КАС України), суд не находить підстав для задоволення клопотання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження на час вирішення вказаного клопотання.
Керуючись ст.ст. 12, 243, 248, 256, 257, 260, 262, 293, 294 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяМ.М. Луцович