20 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/6983/24
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, Центр) про визнання протиправними дій щодо відмови у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, що враховується для перерахунку пенсії виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 (далі - Постанова №704), надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та зобов'язання вчинити такі дії з обов'язковим зазначенням надбавки за особливості проходження військової служби, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії у розмірі, визначеному згідно з Додатку 1 телеграми Міністра оборони України №248/1210 від 04 березня 2022 року у 2022 році та Додатку 1 до доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року №2683/з та враховуючи Роз'яснення директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, викладеними в листі за вих.№423/6682 від 13 жовтня 2023 року для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року та 01 лютого 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є військовим пенсіонером, який отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон України №2262-ХІІ). У зв'язку з визнанням протиправними та скасуванням пунктів 1, 2, 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року №103 (далі - Постанова № 103), та відповідно відновленням попередньої редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 (далі - Постанова №704) та пункту 5 і додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок № 45), він звернувся до відповідача із заявою про оформлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до Постанови №704 станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року з обов'язковим зазначенням у ній відомостей про розміри усіх основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Однак, відповідач повідомив про відсутність підстав для оформлення нової довідки, що, на переконання позивача, порушує його право на належне соціальне забезпечення.
Ухвалою суду позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
До суду надійшов відзив, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
На підставі частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд установив, що позивач є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України №2262-ХІІ.
Позивач звернувся із заявою до відповідача, у якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року для здійснення перерахунку розміру його пенсії із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 Постанови №704, для проведення перерахунку розміру його пенсії з рахуванням Додатку 1 телеграми Міністра оборони України №248/1210 від 04 березня 2022 року у 2022 році та Додатку 1 до доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року №2683/з
Листом, Центр повідомив позивача про відсутність правових підстав для оформлення та надання довідки про грошове забезпечення.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 5 статті 17 Основного Закону держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини 3 статті 43 та частини 4 статті 63 Закону України № 2262-XII.
Так, згідно з частиною 3 статті 43 Закону України № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 63 цього Закону перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 51 Закону України №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України № 2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону України № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Частиною 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ) передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 цієї Постанови передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Тобто, на момент набрання чинності Постановою № 704 (01 березня 2018 року) пункт 4 було викладено у наведеній вище редакції.
Отже, станом на 01 березня 2018 пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас, суд зазначає, що Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року № 2017-III у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону України № 2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно із частиною 2 статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Суд зауважує, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, під "умовами" слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.
Відтак, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України № 2262-ХІІ.
Разом з цим, суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
При цьому суд зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03 листопада 2022 року №2710-ІХ (далі - Закон України №2710-ІХ) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року на 2023 рік, відповідно, не містить.
Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року до 01 січня 2020 року - набрання чинності Законом України № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Отже, з огляду на визначені в частині 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України правила, а також враховуючи на те, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України №2710-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Отже, у позивача виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення у 2023 році, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ та статті 9 Закону України №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
При цьому, суд звертає увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
З урахуванням наведеного, у постанові Верховного Суду від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 колегія суддів дійшла таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
1) з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
З огляду на викладене, застосовуючи наведені висновки Верховного Суду до обставин справи, суд дійшов до висновку, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ, положень Постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2022 року, 01 лютого 2023 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, відмова Центра у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року для проведення перерахунку основного розміру пенсії, є протиправною, з огляду на що наявні підстави для зобов"язання відповідача виготовити нові довідки для перерахунку пенсії.
Разом з тим, щодо складових грошового забезпечення, які підлягають визначенню відповідачем у довідках.
Позивач просить зобов"язати відповідача виготовити нові довідки для перерахунку пенсії з урахуванням надбавки за особливості проходження військової служби, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії у розмірі, визначеному згідно з Додатку 1 телеграми Міністра оборони України №248/1210 від 04 березня 2022 року у 2022 році та Додатку 1 до доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року №2683/з та враховуючи Роз'яснення директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, викладеними в листі за вих.№423/6682 від 13 жовтня 2023 року для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року та 01 лютого 2023 року.
Згідно з абзацом четвертим підпункту 1 пункту 5 Постанови №704 надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу може призначатися у розмірі від 1% (мінімальний розмір) до 100% (максимальний розмір).
Встановлення такого діапазону між мінімальним та максимальним розміром надбавки за особливості проходження служби означає, що у будь-якому випадку вказана надбавка не може перевищувати 100%.
Постановою №704 передбачено можливі розміри виплати надбавки за особливості проходження служби (від 1% до 100%) також передбачено, що надбавка виплачується у порядку та умовах, визначених керівником державного органу, та залежить від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою.
З аналізу положень пункту 2 Розділу VІ Порядку №260 вбачається, що саме Міністром оборони України встановлюється мінімальний гарантований розмір надбавки за особливості проходження служби, який залежить від наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та може визначатися від 1% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та не може перевищувати 65% його розміру (окладу).
З огляду на те, що фонд грошового забезпечення Міністерства оборони України визначається законом України про Державний бюджет України на певний рік та може змінюватися, то встановлення Міністром оборони України мінімального розміру надбавки за особливості проходження служби залежить від наявного фонду грошового забезпечення Міністерства оборони України.
Конкретні розміри виплати надбавки за особливості проходження служби певного військовослужбовця будуть залежати від складності та важливості виконуваних ним обов'язків, однак у будь-якому випадку не можуть бути меншими розміру, встановленого керівником державного органу на певний рік, однак і не перевищувати 100% посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.
Згідно Постанови №704 та Порядку №260 Міністр оборони України встановлює розмір щомісячної премії для відповідних категорій військовослужбовців, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби. Однак, такий розмір не може бути меншим аніж 10% посадового окладу.
Отже, саме Міністром оборони України встановлюється мінімальний гарантований розмір надбавки за особливості проходження служби та розмір щомісячної премії, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, який у свою чергу є підставою для визначення спірних виплат позивачу.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в рішенні від 05 березня 2024 року у зразковій справі №380/19324/23, залишеною без змін постановою Великої Палати Верховного суду від 23 травня 2024 року.
Так, у рішенні від 05 березня 2024 року у справі №380/19324/23 Верховний Суд вказав, що телеграмами Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 14 січня 2020 року №248/291, від 27 січня 2021 року №248/612, від 19 січня 2022 року №248/269 доведено рішення Міністра оборони України, яким з метою належного соціального захисту військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту у 2020, 2021, 2022 році з 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року відповідно, встановлено: надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; щомісячну премію - у розмірах згідно з Додатком 1 до цієї телеграми. Згідно додатку №1 до телеграми від 14 січня 2020 року № 248/291, від 27 січня 2021 року №248/612, від 19 січня 2022 року №248/269 розмір премії складає 35% (пункт 37 рішення).
Крім цього, судом встановлено, що з метою виконання завдань Президента України та Кабінету Міністрів України, направлених на забезпечення належного соціального захисту військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, організації виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" і забезпечення виконання поставлених перед Міністерством оборони України завдань щодо своєчасної виплати військовослужбовцям і працівникам належних видів грошового забезпечення та заробітної плати та нагородження особового складу, керуючись вимогами пункту 17 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, Міністром оборони України прийнято рішення від 01 лютого 2023 року №2683/з, пунктом 1.2 якого іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України) встановлено: надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; щомісячну премію: з 01.01.2023 - у розмірах згідно з Додатком 1 до цього доручення. Згідно Додатку №1 до доручення, мінімальний розмір премії складає 140%.
Таким чином, суд вважає, що відповідач у довідках про перерахунок пенсії позивачу станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 повинен застосовувати розміри надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії виключно на підставі Порядку №260, телеграм Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 19 січня 2022 року №248/269, від 01.02.2023 №2683/з.
Тобто, при виготовленні довідки для позивача відповідач в силу вимог частини п'ятої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів зобов'язаний врахувати висновки Верховного Суду у справі №380/19324/23 (рішення від 05 березня 2024 року, залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2024 року).
Визначаючись зі способом захисту порушеного права позивача, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кодексом адміністративного судочинства України також визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (частина 2 статті 245). У цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абзац 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
У рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Таким чином, надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 227/3208/16-а і з огляду на приписи частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд ураховує його при розгляді даної справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом зобов"язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 року пенсії та з урахуванням висновків суду у даній справі.
Відтак позовні вимоги є обґрунтованими та відповідно підлягають задоволенню.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 257, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, задовольнити .
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року для перерахунку пенсії.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 року пенсії та з урахуванням висновків суду у даній справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос
20.09.24