19 вересня 2024 року м. Житомир справа № Н/240/30154/22
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перегляд судового рішення від 16.03.2023 прийнятого в адміністративній справі №240/30154/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, з підстав визначених пунктом 1 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування поданої заяви представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вказав, що після закінчення розгляду справи виявлені обставини, які свідчать про надання позивачем недостовірної інформації про місце свого проживання, що призвело до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення, оскільки однією із основних умов для визначення права особи на встановлення підвищення до пенсії на умовахч.2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є підтвердження факту проживання цієї особи на територіях радіоактивного забруднення.
З наведених підстав заявник вважає, що існують підстави для скасування судового рішення прийнятого у справі №240/9543/23, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії на умовахч.2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою суду від 19.08.2024 прийнято заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до розгляду та відкрите провадження за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначене на 12:30 05.09.2024, яке у зв'язку із сповіщенням про сигнал повітряної тривоги не відбулося та відкладене на 09:30 18.09.2024.
У визначений судом дату та час до суду з'явилася представниця Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та просила задовольнити подану заяву з підстав надання ОСОБА_1 під час розгляду справи №240/30154/22 недостовірної інформації щодо місяця свого проживання.
ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду заяви до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомили.
Протокольною ухвалою суду від 18.09.2024 постановлено подальший розгляд заяви здійснювати у порядку письмового провадження.
Положення ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали заяви про перегляд рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 у справі №240/30154/22 за нововиявленими обставинами та дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Спірні правовідносини виникли з приводу підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 у справі №240/30154/22 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 06.09.2022 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 06.09.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 01 січня календарного року.
У той час, як свідчить зміст прийнятого рішення від 16.03.2023 у справі №240/30154/22 ОСОБА_1 стверджував, що проживає в населеному пункті, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, зокрема: с.Сухарівка, Коростенський район, Житомирська область.
При цьому, с.Сухарівка Коростенського району Житомирської області, згідно з постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106 "Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення", дійсно відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, проживання.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Пунктом 1 частини 2 статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
За приписами ч.1 ст. 362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини першої статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.
Пунктом 2 ч.4 ст.368 КАС України визначено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.
Частиною 1 статті 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова; 3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.
Як свідчать матеріали додані до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слідче управління Головного управління Національної поліції України листом від 27.06.2024 повідомило Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про здійснення досудового розслідування кримінального провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023060000000541 від 17.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.190, ч.1 ст.190 Кримінального кодексу України, за фактом заволодіння шляхом обману грошовими коштами Пенсійного фонду під час отримання особами підвищення до пенсії на підставі ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Під час досудового розслідування встановлено, що підвищення до пенсії на підставі ст. 39 Закону № 796-ХІІ отримували особи, які зареєструвались за адресою: АДРЕСА_1 , однак за вказаною адресою фактично не проживали, у тому числі і ОСОБА_1 .
Протоколом огляду від 25.04.2024 житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який складено в межах кримінального провадження №120230060000000541 від 17.10.2023, на підставі слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира №296/3279/24 від 10.04.2024 встановлено, що на момент огляду за зазначеною адресою ОСОБА_1 не проживав та не проживає. Факт проживання позивача за вказаною адресою також стпростовується актом підтвердження фактичного місця проживання особи від 03.05.2024 №09-10/1/51.
У ході досудового розслідування також допитані свідки ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , які підтвердили, що в будинку за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не проживає.
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що досліджені судом документи, які долучені представником Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підтверджують обставину про те, що ОСОБА_1 фактично не проживав на момент розгляду справи №240/30154/22 за адресою, яку вказав під час розгляду спірних правовідносин з приводу встановлення права на підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Втім, як вже зазначалося, однією із ключових умов для визначення права особи на встановлення права на підвищення до пенсії на умовах ч.2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є підтвердження факту проживання цієї особи на територіях радіоактивного забруднення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що недостовірні докази про проживання, надані ОСОБА_1 , потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, суд зауважує, що прийняте у справі №240/30154/22 судове рішення не відповідає положенням ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Крім того, вказана справа не відповідає ознакам типової, до якої слід застосовувати викладені висновки Верховного Суду у зразковій справі №240/4937/18.
Проаналізувавши вищевикладені встановлені обставини справи, слід відмітити, що в даному випадку підставами для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, є саме встановлення факту непроживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 . Як свідчать матеріали справи, такі обставини встановлені за результатами слідчих дій вчинених після прийняття рішення у справі №240/30154/22 та є істотними, які не могли бути встановлені судом під час судового розгляду справи та не були відомі на час звернення позивача до суду. Встановлені обставини беззаперечно свідчать про очевидність незаконного та необґрунтованого судового рішення прийнятого у справі №240/30154/22, що є підставою для його скасування.
Отже, заява представника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №240/30154/22 підлягає задоволенню, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 скасуванню.
Суд вважає за необхідне ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову слід відмовити, у зв'язку із відсутністю обґрунтованих підстав для встановлення позивачу права на підвищення до пенсії на умовах ч.2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 244 КАС України визначено, що суд під час ухвалення рішення вирішує, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до положень ст. 139 КАС України, не стягує судові витрати із відповідача на користь позивача у зв'язку із відмовою у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 368, 369 КАС України,
вирішив:
Заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити.
Скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 в адміністративній справі №240/30154/22 та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир,10003. ЄДРПОУ: 13559341) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Єфіменко