19 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/8710/24
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обчислення розміру пенсії їй без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021 2022, 2023 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати та виплатити їй з 28.02.2024 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021 2022, 2023 роки , із урахуванням різниці, що була виплачена.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що їй призначена пенсія за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII). Пояснює, що 28.02.2024 її переведено на пенсію за віком відповідно до Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058), однак під час розрахунку пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2013-2015 роки, тобто не за останні три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV.
Позивачка не погоджується з такими діями Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та вважає, що при призначенні їй пенсії за віком підлягають врахуванню показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021-2023 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, однак за результатами розгляду її заяви отримала відмову, яка слугувала підставою для звернення до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13.05.2023 прийнято до провадження справу та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
07.06.2023 від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач, Управління) надійшов до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, тому показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1788-XII на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд вказує наступне.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні з 15.09.2017, пенсія їй призначена за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я, відповідно до Закону №1788-XII.
З 28.02.2024 позивачку переведено з пенсії за вислугою років, призначеної за нормами Закону №1788-XII на пенсію за віком на підставі норм Закону №1058-IV.
За матеріалами справи відслідковується, що під час розрахунку позивачки пенсії за віком, Управлінням застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2014- 2016 роки (3764,40 грн), із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,17, 1,11, 1,11, 1.14,1,197, 1,0796, що становить 7994,47 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796).
Позивачка, не погоджуючись із здійсненим розрахунком своєї пенсії звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, на умовах і в порядку, передбаченому ч.2 ст. 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021-2023 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.
У відповідь на звернення позивачки, Управління листом №11778-9619/О-002/8-0600/24 від 29.04.2024 повідомило, що її переведено з пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону №1788-XII, на пенсію за віком, розмір якої було обчислено відповідно Закону №1058-IV та про те, що застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021-2023 роки.
Позивачка не погоджуючись із наведеними аргументами та вважаючи, що такі не відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому відмова у задоволенні її заяви є протиправною і такою, що порушує її соціальні права на отримання належного розміру пенсійного забезпечення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом №1058-IV, який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Згідно з статтею 8 Закону №1058-IV громадяни України мають право на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
За приписами частин першої, другої статті 7 Закону №1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Положеннями частини 2 статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV регламентовано, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Буквальний зміст наведених норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону №1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У даних спірних правовідносинах мало місце призначення іншої пенсії (пенсії за віком), а тому, суд вважає, що має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
У ході судового розгляду встановлено, що позивачці призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1788-XII, тобто вид пенсії, який передбачає інші підстави та порядок призначення.
Пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV позивачці призначено 28.02.2024, тобто звернувшись до відповідача про призначення такої пенсії, позивачка використала право на призначення такої пенсії в солідарній системі відповідно до Закону №1058-ІV вперше, шляхом переходу з одного виду пенсії на інший.
Отже, у випадку, коли особі було призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1788-XII та у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом №1058-IV, такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, пенсії за вислугою років за іншим Законом.
Таким чином, при призначенні позивачці 28.02.2024 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно з частиною 2 статті 40 цього Закону №1058-IV.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі №577/2457/17 (провадження № К/9901/19962/18).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем при призначенні позивачці пенсії за віком на підставі Закону №1058-ІV неправомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, що є підставою для зобов'язання відповідача провести перерахунок призначеної позивачці пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат, судом вирішується відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м.Житомир, 10003. ЄДРПОУ: 2559406228) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 28.02.2024 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки , із урахуванням різниці, що була виплачена.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 19 вересня 2024 р.
19.09.24