19 вересня 2024 рокуСправа №160/6363/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро заяву Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі №160/6363/24 за позовом Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» до Дніпровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича, Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/6363/24 за позовом Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» до Дніпровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича, Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2024, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024, позовну заяву Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 62, а/с 7, код ЄДРПОУ 39689459) до Дніпровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича (49070, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75), Дніпровської міської ради (49070, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано ОСОБА_1 Дніпровського міського голову належним чином розглянути електронну петицію «Зміни до Бюджету на 2024 рік та відміна тендерів КП «ОРГАНІЗАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СЛУЖБА» Дніпровської міської ради задля Підтримки Обороноздатності та Захисту України», підготувати проект рішення міської ради з питання електронної петиції та винести вказане питання електронної петиції (проекту рішення) на розгляд сесії місцевої ради з поставленням на голосування;
- визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано Дніпровську міську раду розглянути питання, що зазначені в електронній петиції «Зміни до Бюджету на 2024 рік та відміна тендерів КП «ОРГАНІЗАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СЛУЖБА» Дніпровської міської ради задля Підтримки Обороноздатності та Захисту України» на найближчому пленарному засіданні Дніпровської міської ради;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Дніпровської міської ради (49070, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514) на користь Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 62, а/с 7, код ЄДРПОУ 39689459) в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн. 00 коп.
Рішення суду від 28.05.2024 є таким, що набрало законної сили 15.08.2024.
02.09.2024 Дніпропетровським окружним адміністративним судом було видано виконавчі листи.
05.09.2024 року до суду від представника Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» надійшла заява в порядку ст.383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду, ухваленого у цій справі.
Ухвалою суду від 10.09.2024 заяву повернуто заявнику, оскільки остання не відповідала вимогам ст. З83 КАС України.
16.09.2024 через систему «Електронний суд» від Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» повторно надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій/бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (у порядку ст. 383 КАС України), в якій заявник просить:
- поновити строк для звернення до адміністративного суду із цією заявою;
- розглянути заяву у відкритому судовому засіданні із повідомленням сторін;
- визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_1 Дніпровського міського голови у частині неналежного розгляду 21.08.2024 р. електронної петиції «Зміни до Бюджету на 2024 рік та відміна тендерів КП «ОРГАНІЗАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СЛУЖБА» Дніпровської міської ради задля Підтримки Обороноздатності та Захисту України» та не здійснення публічного оголошення на офіційному веб сайті Дніпровської міської ради про підтримку або не підтримку електронної петиції «Зміни до Бюджету на 2024 рік та відміна тендерів КП «ОРГАНІЗАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СЛУЖБА» Дніпровської міської ради задля Підтримки Обороноздатності та Захисту України»;
- зобов'язати, у відповідності до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/6363/24 від 28 травня 2024 року, ОСОБА_1 Дніпровського міського голову здійснити належний розгляд електронної петиції «Зміни до Бюджету на 2024 рік та відміна тендерів КП «ОРГАНІЗАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СЛУЖБА» Дніпровської міської ради задля Підтримки Обороноздатності та Захисту України» та опублікувати оголошення про підтримку або не підтримку електронної петиції «Зміни до Бюджету на 2024 рік та відміна тендерів КП «ОРГАНІЗАЦІЙНОАНАЛІТИЧНА СЛУЖБА» Дніпровської міської ради задля Підтримки Обороноздатності та Захисту України»;
- визнати протиправним рішення Дніпровської міської ради №137/54 від 21.08.2024р. «Про розгляд електронної петиції»;
- зобов'язати, у відповідності до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/6363/24 від 28 травня 2024 року, Дніпровську міську раду здійснити належний розгляд електронної петиції «Зміни до Бюджету на 2024 рік та відміна тендерів КП «ОРГАНІЗАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СЛУЖБА» Дніпровської міської ради задля Підтримки Обороноздатності та Захисту України» та прийняти рішення про підтримку або не підтримку електронної петиції на найближчій сесії.
В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2024, зокрема, зобов'язано Дніпровського міського голову і Дніпровську міську раду належним чином розглянути питання електронної петиції та вирішити питання, які визначені в електронній петиції. Проте, відповідачами знову було проігнороване питання розгляду електронної петиції та прийнято рішення про розгляд, яке не відповідає вимогам чинного законодавства. Так, на засіданні 54 чергової сесії Дніпровської міської ради VIII скликання від 21.08.2024 орган місцевого самоврядування мав розглянути питання електронної петиції, та прийняти відповідне рішення про підтримку або не підтримку електронної петиції. Однак, замість розгляду питання електронної петиції, та прийняття відповідного рішення, про підтримку або не підтримку електронної петиції, Дніпровською міською радою було прийнято рішення №137/54 від 21.08.2024 «Про розгляд електронної петиції». Прийняте Дніпровською міською радою рішення не може вважатися виконанням судового рішення у справі №160/6363/24 та є протиправним, оскільки, як вбачається з самого рішення, петицію так і не було розглянуто. Крім того, зі змісту вказаного рішення вбачається, що позиція викладена у рішенні №137/54 від 21.08.2024 є фактично тотожною позиції, що викладена у листі Управління по роботі зі зверненнями громадян Дніпровської міської ради №ПЕТ-1/0-1/09-23 від 20.12.2023. Фактично в даному випадку Дніпровська міська рада уникнула надання будь-якої відповіді по суті на електронну петицію, адже за результатом розгляду електронної петиції, орган місцевого самоврядування має прийняти відповідне рішення про підтримку або про не підтримку електронної петиції, чого зроблено так і не було. З тексту рішення Дніпровської міської ради №137/54 від 21.08.2024 лише вбачається, що органом місцевого самоврядування було розписано загальні факти, повторно здійснено посилання, про які вже було зазначено в листі №ПЕТ-1/0-1/09-23 від 20.12.2023. Також, звертали увагу суду, що текст оскаржуваного рішення у цій заяві не містить інформації чи підтримав орган місцевого самоврядування вказану електронну петицію, чи не підтримав цю петицію, а також не містить посилань про результати розгляду конкретних пунктів по суті, які були в ній заявлені (переглянути конкретні строчки витрат та збільшення витрат на допомогу ЗСУ). Тобто, відповідачі свідомо ухилися від повного та належного виконання судового рішення, що набрало законної сили та прийняли рішення №137/54 від 21.08.2024 «Про розгляд електронної петиції». Однак, такий розгляд не призводить до належного захисту порушених прав, адже по суті петиція «Зміни до Бюджету на 2024 рік та відміна тендерів КП «ОРГАНІЗАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СЛУЖБА» Дніпровської міської ради задля Підтримки Обороноздатності та Захисту України» не має рішення про підтримку або не підтримку. До того ж, міський голова не оприлюднив на офіційному сайті позицію щодо прийняття або неприйняття електронної петиції.
19.09.2024 до суду від представника відповідачів через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду, в яких остання зазначила, що ст. 383 КАС України позивачу не надано право «переподати» заяву. Відповідно до цієї норми така заява може бути подана один раз з одного приводу. Натомість, ст. 383 КАС України встановлено, що ухвала про повернення заяви може бути оскаржена. Отже, у відповідності до норм КАС України заявник повинен звертатись з апеляційною скаргою на ухвалу про повернення первісної заяви, а не викладати доводи щодо незаконності, неправильності ухвали суду в аналогічній заново поданій заяві.
Щодо суті поданої заяви звертала увагу суду, що Дніпровський міський голова ОСОБА_1 належним чином виконав рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі № 160/6363/24, внаслідок виконання якого підготовлено проект рішення міської ради з питання електронної петиції, включено проєкт рішення «Про розгляд електронної петиції» до Порядку денного п'ятдесят четвертої чергової сесії міської ради VIII скликання, яка відбулася 21.08.2024 та поставлено його на голосування.
Також, на виконання рішення від 28.05.2024 та відповідно до вимог ст. 23-1 Закону України «Про звернення громадян» Дніпровська міська рада підтримала вимоги петиції, окрім частини про скасування тендерних процедур, де петиція не може бути підтримана з урахуванням вимог чинного законодавства.
Фактично доводи, викладені у заяві, зводяться до незгоди з суттю прийнятого рішення міської ради №137/54 від 21.08.2024 «Про розгляд електронної петиції».
Таким чином, Дніпровською міською радою та Дніпровським міським голово ОСОБА_1 було виконано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 в повному обсязі.
Щодо поновлення строку для звернення до суду із цією заявою, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно із ч. 4 ст. 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За приписами частини 6 зазначеної статті якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду у визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Наведені заявником обставини та надані докази свідчать про те, що 21.08.2024 відбулося засідання сесії, на якій Дніпровською міською радою було прийнято рішення №137/54 від 21.08.2024. Таким чином, якщо відраховувати 10-денний строк з моменту 21.08.2024, то вбачається, що останнім днем для подання заяви у порядку ст. 383 КАС України є 31.08.2024 (вихідний день, субота). Відтак, в силу положень ч. 6 ст. 120 КАС України, останній день для подання цієї заяви припадав на перший робочий день тобто на 02.09.2024 (понеділок). 02.09.2024, тобто в перший робочий день після вихідного дня на який припав останній день строку, позивачем засобами поштового зв'язку було подано вказану заяву до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Це підтверджується описом вкладення у цінний лист, а також накладною та квитанцією.
Додатково заявник посилається на те, що строк для звернення до адміністративного суду має відраховуватися саме від дня прийнятого рішення державним виконавцем (відкриття або відмова у відкритті виконавчого провадження) за результатом пред'явлення позивачем виконавчого документу до органів державної виконавчої служби. Так, постанови про відкриття виконавчих проваджень за №75945107 (боржник Дніпровська міська рада) та №75945038 (боржник ОСОБА_1 Дніпровський міський голова) датовані 04.09.2024, що додатково підтверджує наявність підстав для відкриття провадження за цією заявою в частині питання строків звернення до адміністративного суду.
З матеріалів справи вбачається, що вперше позивачем заяву подано засобами поштового зв'язку 02.09.2024, тобто в межах 10-денного строку, що визначений ст. 383 КАС України,
Проте, ухвалою суду від 10.09.2024 року ця заява повернута заявнику.
Повторно з відповідною заявою позивач звернувся 16.09.2024, у зв'язку з чим просить поновити строк звернення до суду.
Статтею 121 КАС України визначені порядок та підстави поновлення та продовження процесуальних строків, відповідно до частини 1 якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на викладені обставини та наявні докази в матеріалах справи, суд доходить висновку про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, у зв'язку з чим строк звернення до адміністративного суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду підлягає поновленню.
Щодо розгляду заяви у відкритому судовому засіданні із повідомленням сторін, суд зазначає.
Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
Враховуючи приписи ч.5 ст.383 КАС України, наявні в матеріалах справи письмові докази, а також строки розгляду цієї заяви, суд вважає за необхідне заяву розглянути в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву подану в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправним рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2024, дослідивши матеріали заяви, суд доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський Суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У відповідності до частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Застосування судом до суб'єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2024, зокрема, зобов'язано Дніпровського міського голову і Дніпровську міську раду належним чином розглянути питання електронної петиції та вирішити питання, які визначені в електронній петиції.
Звертаючись до суду із заявою про визнання протиправним рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду заявник зазначає, що на виконання рішення суду петицію «Зміни до Бюджету на 2024 рік та відміна тендерів КП «ОРГАНІЗАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СЛУЖБА» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ задля Підтримки Обороноздатності та Захисту України» орган місцевого самоврядування розглянув, але вирішив не приймати відповідне рішення про підтримку або не підтримку електронної петиції, а міський голова не оприлюднив на офіційному сайті позицію щодо прийняття або неприйняття електронної петиції.
Судом встановлено, що на засіданні 54 чергової сесії Дніпровської міської ради VIII скликання від 21.08.2024 Дніпровською міською радою на розгляд було поставлено електронну петицію «Зміни до Бюджету на 2024 рік та відміна тендерів КП «ОРГАНІЗАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СЛУЖБА» Дніпровської міської ради задля Підтримки Обороноздатності та Захисту України», за результатами розгляду якої прийнято рішення №137/54 від 21.08.2024 «Про розгляд електронної петиції».
Заявник вважає, що прийняте Дніпровською міською радою рішення не може вважатися виконанням судового рішення у справі №160/6363/24 та є протиправним, оскільки як вбачається з самого рішення, петицію так і не було розглянуто.
Зі змісту останнього вбачається, що позиція викладена в рішенні №137/54 від 21.08.2024 є фактично тотожною позиції, що викладена в листі Управління по роботі зі зверненнями громадян Дніпровської міської ради №ПЕТ-1/0- 1/09-23 від 20.12.2023. Також, текст рішення не містить інформації чи підтримав орган місцевого самоврядування вказану електронну петицію, чи не підтримав цю петицію, як і не містить посилань про результати розгляду конкретних пунктів по суті, які були в ній заявлені (переглянути конкретні строчки витрат та збільшення витрат на допомогу ЗСУ).
Таким чином, з поданої позивачем заяви вбачається, що останній не погоджується з рішенням, діями відповідачів під час виконання рішення суду від 28.05.2024 у справі №160/6363/24.
Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.04.2018 у справі №11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Верховний Суд надаючи оцінку наявності підстав для застосування пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, наслідком якого є відмова у відкритті провадження у справі, неодноразово, зокрема у постановах від 24.11.2020 у справі №280/1215/20, від 03.11.2021 у справі №640/1989/20, від 27.08.2021 у справі №320/5194/20, від 11.02.2021 у справі №540/1050/20, від 12.05.2022 у справі №120/3237/20-а, від 08.02.2022 у справі №340/807/21 та інших, зазначав, що відмова у відкритті провадження у справі у цьому разі можлива за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Підстава позову це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Верховний Суд у постановах 31.01.2023 у справі № 340/3391/22, від 09.10.2018 у справі №809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Саме із вказаних критеріїв належить виходити, визначаючи відмінність звернення з новим позовом, або звернення у порядку статті 383 КАС України.
Позивач, шляхом подання заяви фактично намагається визнати протиправними дії та рішення суб'єкта владних повноважень - Дніпровської міської ради та її Голови, вчинені на виконання рішення суду від 28.05.2024 у справі №160/6363/24, на виконання якого відповідачем 2 поставлено на розгляд електронну петицію «Зміни до Бюджету на 2024 рік та відміна тендерів КП «ОРГАНІЗАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СЛУЖБА» Дніпровської міської ради задля Підтримки Обороноздатності та Захисту України» та за результатами її розгляду прийнято рішення №137/54 від 21.08.2024 «Про розгляд електронної петиції», проте, розглянуто, на думку позивача, не належним чином, без прийняття рішення щодо підтримки чи не підтримки електронної петиції.
Таким чином, позивач фактично заявляє нові позовні вимоги щодо визнання протиправними дій та рішення суб'єкта владних повноважень, які не були предметом розгляду у справі №160/6363/24.
За таких обставин, позивач не навів обґрунтувань та не надав доказів, що підтверджують необхідність застосування процесуального інституту визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - Дніпровською міською радою та її Головою на виконання рішення суду від 28.08.2024 у справі №160/6363/24, у зв'язку із чим у суду відсутні підстави для задоволення заяви позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 120, 241-243, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Поновити Громадській організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» строк звернення до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду.
У задоволенні заяви Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі №160/6363/24 за позовом Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» до Дніпровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича, Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець