19 вересня 2024 рокуСправа №160/20464/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
29.07.2024 засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами про:
- визнати протиправним Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії №046050020215 від 02.04.2024, оформлене Повідомленням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про направлення рішення» від 08.04.2024 № 0400-010220-8/70026;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 . до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, з дня виникнення права на призначення пенсії за Списком №1, починаючи з 07.03.2024, періоди роботи:
- з 08.08.2019 по 06.04.2023 машиністом крана виробничої дільниці з ремонту устаткування ТОВ «Промислові Ремонти»;
- з 14.04.2023 по 29.02.2024 машиністом крана виробничої дільниці збагачення руди рудозбагачувальної фабрики №1 приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути мою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заяву від 26.03.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням до пільгового стажу за Списком № 1, з дня виникнення права на пенсію за віком, за Списком №1, починаючи з 07.03.2024, періодів роботи:
з 08.08.2019 по 06.04.2023 машиністом крана виробничої дільниці з ремонту устаткування ТОВ «Промислові Ремонти»;
з 14.04.2023 по 29.02.2024 машиністом крана виробничої дільниці збагачення руди рудозбагачувальної фабрики №1 приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняти рішення про призначення мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , пенсії за віком за Списком №1, з дня виникнення права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, з 07.03.2024, з урахуванням до пільгового стажу за Списком № 1, з дня виникнення права на пенсію за віком за Списком №1, починаючи з 07.03.2024, періодів роботи:
-з 08.08.2019 по 06.04.2023 машиністом крана виробничої дільниці з ремонту устаткування ТОВ «Промислові Ремонти»;
- з 14.04.2023 по 29.02.2024 машиністом крана виробничої дільниці збагачення руди рудозбагачувальної фабрики №1 приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки він має достатній страховий стаж для призначення пенсії за віком.
31.07.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Роз'яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Відповідачем відзиву проти позову не було надано. З клопотаннями, заявами, поясненнями до суду не звертався.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , 26.03.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням № 046050020215 від 02.04.2024, яке прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявник не набув необхідного страхового стажу.
Згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.04.2024 №046050020215:
«…Вік заявника на дату звернення становить 59 років 20 днів.
Необхідний страховий стаж визначений пунктом 1 частини другої статті 114 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список № 1) становить 20 років (з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 19 років 6 місяців у жінок).
Страховий стаж особи становить 28 років 3 місяці 2 дні по 31.12.2023.
Необхідний пільговий стаж визначений на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №1) становить 7 років 6 місяців.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах (3 роки 9 місяців), за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи…»
Відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 , встановлено, що позивачка працювала у період з 08.08.2019 по 06.04.2023 на ТОВ «Промислові Ремонти» на посаді машиніста крана виробничої дільниці з ремонту устаткування (запис № 30-39 трудової книжки НОМЕР_2 ) та у період з 14.04.2023 по 29.02.2024 ПрАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на посаді машиніста крана виробничої дільниці збагачення руди рудозбагачувальної фабрики №1 (запис № 40-41 трудової книжки НОМЕР_2 ) та додатково надано довідку ТОВ «Промислові Ремонти» № 3/40/07 від 28.04.2023 та Довідку ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» № 159/2 від 25.03.2024.
Не погоджуючись із рішенням пенсійного органу щодо незарахування вказаних період до страхового та пільгового стажу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі - Закон №1058- ІV).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 29 років з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року.
З 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Частиною 1 статті 24 Закону №1058- ІV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058- ІV).
Основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника з огляду на положення статті 48 Кодексу законів про працю України, статті 62 Закону №1788-ХІІ та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, є трудова книжка.
Положеннями пункту 3 Порядку № 637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
При цьому відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників та у такій довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) про виконання встановлених норм обслуговування.
У спірний період роботи позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства Юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.93 (далі Інструкція № 58).
За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58 (далі - Інструкція № 58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.93 р. за № 110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Згідно до пункту 1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 2.2. Інструкції № 58 визначено, що заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.
До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до п. 2.6. Інструкції № 58, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Пунктом 2.14 Інструкції № 58 визначено, що якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Згідно з п. 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Зміст викладених норм свідчить про те, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.
Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб.
Отже, позивач, як особа на яку не покладено обов'язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому, невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для відмови пенсійного органу у зарахуванні страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи.
Трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Отже, викладені у рішенні №046050020215 від 02.04.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області посилання відповідача, що пільговий стаж не визначено через те, що у довідці від 28.04.2023 № 3/40/07, яка видана ТОВ «Промислові ремонти» (ЄДРПОУ 40799891), зазначено інше підприємство та у довідці від 25.03.2024 № 159/2 відсутнє посилання на постанову КМУ, що не відповідає додатку № 5 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, за встановлених у цій справі обставин не дають підстав для відмови у зарахуванні до стажу роботи відповідних періодів, оскільки відповідні періоди роботи позивача з 08.08.2019 по 06.04.2023 на ТОВ «Промислові Ремонти» та з 14.04.2023 по 29.02.2024 ПрАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» підтверджені даними трудової книжки.
Щодо зарахування періодів з 08.08.2019 по 06.04.2023 на ТОВ «Промислові Ремонти» на посаді машиніста крана виробничої дільниці з ремонту устаткування (запис №30-39 трудової книжки НОМЕР_2 ) та у період з 14.04.2023 по 29.02.2024 ПрАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на посаді машиніста крана виробничої дільниці збагачення руди рудозбагачувальної фабрики №1 (запис № 40-41 трудової книжки НОМЕР_2 ) та додатково надано довідку ТОВ «Промислові Ремонти» № 3/40/07 від 28.04.2023 та Довідку ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» № 159/2 від 25.03.2024, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи (копіями трудової книжки НОМЕР_2 , та довідок ТОВ «Промислові Ремонти» № 3/40/07 від 28.04.2023 та ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» №159/2 від 25.03.2024) підтверджено, що позивачка працювала з 08.08.2019 по 06.04.2023 на ТОВ «Промислові Ремонти» та з 14.04.2023 по 29.02.2024 ПрАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат».
Судом встановлено, що в трудовій книжці зазначено, що з 08.08.2019 по 06.04.2023 позивачка працювала на ТОВ «Промислові Ремонти», що підтверджується довідкою ТОВ «Промислові Ремонти» № 3/40/07 від 28.04.2023.
Згідно із відомостями Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України встановлено, що в реєстрі під кодом ЄДРПОУ 40799891 міститься підприємство:
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КЛАРІКС РЕМ 23" з місцезнаходженням: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, та в реєстрі міститься інформація, що одним з його правонаступників є Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ» (код ЄДРПОУ 45136133).
Правонаступництво у трудових відносинах - продовження трудових відносин з працівниками у разі зміни власника підприємства (установи, організації) або реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділу) такого підприємства.
Також суд зазначає, що обов'язок сплати соціальних внесків покладено на податкових агентів, а ведення Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування реєстру покладено на адміністраторів системи державного реєстру, а не на фізичну особу.
Отже, позивачем підтверджено спірний пільговий та страховий стаж.
Отже, суд вважає, що висновки відповідача про не включення до страхового стажу наступних періодів: з 08.08.2019 по 06.04.2023 та з 14.04.2023 по 29.02.2024 є нормативно необґрунтованими, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу позивача з 08.08.2019 по 06.04.2023 та з 14.04.2023 по 29.02.2024 є протиправним. Як наслідок, вказаний період роботи позивача належить зарахувати до страхового та пільгового стажу.
Щодо позовної вимоги зобов'язального характеру, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Крім того, щодо дискреційних повноважень, Верховний Суд зазначав, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Наведені висновки викладені у постанові Верховного Суду, зокрема, від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17.
При винесенні рішення судом враховується, що призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу і суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Разом з тим, відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки відповідачем було протиправно відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком виключно через відсутність необхідного страхового та пільгового стажу, водночас, судом встановлено протиправність неврахування до страхового та пільгового стажу період з 08.08.2019 по 06.04.2023 та з 14.04.2023 по 29.02.2024, що зазначені пенсійним органом у рішенні про відмову в призначенні пенсії, а отже, він набув право на призначення пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень і єдиним варіантом поведінки пенсійного органу у даному випадку є саме призначення пенсії позивачу.
Позивач із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення йому пенсії звернувся 26.03.2024. Відтак, позивач має право на призначення пенсії за ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення із заявою про призначення пенсії.
З урахуванням тієї обставини, що оскаржувані дії відповідача не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачеві пенсію за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 26.03.2024.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд.26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) № 046050020215 від 02.04.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком згідно із п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, з дня виникнення права на призначення пенсії за Списком № 1, починаючи 07.03.2024, періоди роботи: з 08.08.2019 по 06.04.2023 машиністом крана виробничої дільниці з ремонту устаткування ТОВ «Промислові Ремонти» та з 14.04.2023 по 29.02.2024 машиністом крана виробничої дільниці збагачення руди рудозбагачувальної фабрики №1 приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» з 26.03.2024.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез