19 вересня 2024 року Справа 160/23061/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву представника позивача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та розгляд справи в режимі відеоконференції у справі №160/23061/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України (відповідач-1), Військової частини НОМЕР_1 (відповідач-2) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
26.08.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України (відповідач-1), Військової частини НОМЕР_1 (відповідач-2), в якій позивач просить:
1) визнати протиправними дії з 27.02.2022 року по 26.07.2024 року, включно, Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 у відношенні ОСОБА_1 щодо неналежних:
- розрахунку календарної, пільгової та загальної вислуги років;
- розрахунку невикористаних днів відпустки як учаснику бойових дій за 2022-2024 роки;
- алгоритму розрахунку грошової компенсації за невикористаних основних та додаткових відпусток за 2022-2024 роки;
- індексації грошового забезпечення;
- нарахування та виплати грошового забезпечення;
- речового забезпечення;
- нарахування та виплати грошової компенсації вартості за не отримане речове майно;
- нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією за постановою Кабінету Міністрів України №460 від 17.09.2014 року (з відповідними змінами);
- нарахування та виплати грошової компенсації за 33 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки;
- нарахування та виплати грошової компенсації за 34 невикористаних днів відпустки як учаснику бойових дій за 2022-2024 роки;
- нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нарахування та виплати додаткової винагороди відповідно до ПКМУ №168 від 28.02.2022 року за період з 27.02.2022 року по 26.07.2027 року, включно;
- нарахування та виплати середнього заробітку (середнього грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні;
2) зобов'язати Міністерство оборони України, Військову частину НОМЕР_1 скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №212 від 26.07.2024 року у відношенні ОСОБА_1 в частині щодо неналежних:
- розрахунку календарної, пільгової та загальної вислуги років;
- розрахунку невикористаних днів відпустки як учаснику бойових дій за 2022-2024 роки;
- алгоритму розрахунку грошової компенсації за невикористаних основних та додаткових відпусток за 2022-2024 роки;
- зобов'язавши зазначити у відповідних місцях вказаного наказу, що станом на 26.07.2024 року вислуга років складає: - календарна 04 роки 09 місяців 28 днів; пільгову вислугу років; - загальну вислугу років (з врахуванням оновленої календарної вислуги років та додаванням зазначеної пільгової вислуги років); -34 невикористаних днів відпустки як учаснику бойових дій за 2022-2024 роки;
3) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення:
- із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022р., на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- з урахуванням індексації грошового забезпечення за період з 27.02.2022 року по 31.12.2022 року включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 27.02.2022 року, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
4) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення із:
- застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023р., на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- з урахуванням індексації грошового забезпечення;
- за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 01.01.2023 року, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
5) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення із:
- застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024р., на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- з урахуванням індексації грошового забезпечення;
- за період з 01.01.2024 року по 26.07.2024 року включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 01.01.2024 року, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
6) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення із врахуванням:
- додаткової винагороди відповідно до ПКМУ №168 від 28.02.2022 року за період з 27.02.2022 року по 26.07.2024 року включно у розмірі 100000 гривень 00 копійок, щомісячно;
- індексації грошового забезпечення;
- з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 27.02.2022 року, з врахуванням фактично виплачених сум, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
7) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №460 від 17.09.2014 року (з відповідними змінами) належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення(посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення(підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);одноразові додаткові види грошового забезпечення) за кожний повний календарний місяць служби, а саме за 28 (двадцять вісім) повних місяців служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення(посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення(підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);одноразові додаткові види грошового забезпечення), із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023р., на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
8) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за: - 33 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки; - 34 невикористаних днів відпустки, як учаснику бойових дій за 2022-2024 роки, з розрахунку грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим Званням щомісячні додаткові види грошового забезпечення(підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);одноразові додаткові види грошового забезпечення), із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024р., на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
9) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»;
10) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні з 27.07.2024 року по день набрання рішенням суду законної сили включно, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства;
11) стягнути солідарно з Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 50000 (п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок.
Крім того у позовній заяві позивач висловив клопотання, яким просив суд зобов'язати Міністерство оборони України та Військову частину НОМЕР_1 подати до суду звіт про повне виконання судового рішення протягом 10 (десяти) денного строку з моменту набрання законної сили рішення суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/23061/24 за цією позовною заявою, а також призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 03.10.2024 року за наявними у справі матеріалами.
09 вересня 2024 року до суду надійшла заява представника позивача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та розгляд справи в режимі відеоконференції, яка обґрунтована посиланням на необхідність забезпечення права на публічний судовий розгляд та змагальність сторін, забезпечення безпосереднього дослідження судом доказів під час судового розгляду справи, а також забезпечення права позивача мати розумну можливість представляти свої інтереси як учасника справи в умовах відкритого та публічного судового розгляду. Щодо необхідності проведення розгляду справи в режимі відеоконференції представник позивача посилався на віддаленість свого місця проживання та введений на території України воєнний стан.
При вирішенні заяви представника позивача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та розгляд справи в режимі відеоконференції, суд виходить з наступного.
Положеннями частин 1-3 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При цьому ч.4 ст.257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
За приписами ч.4 ст.12 КАС України справи за вищенаведеним переліком спорів (ч.4 ст.257 КАС України) розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Водночас, ч.6 ст.12 КАС України встановлено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:
1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;
6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;
8) типові справи;
9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;
10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;
11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Отже, приписами КАС України визначено вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому всі інші справи можуть розглядатися судом як за правилами спрощеного позовного провадження, так і за правилами загального, у разі, якщо через складність або інші обставини таких справ недоцільно здійснювати їх розгляд у спрощеному позовному провадженні.
При цьому згідно з ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Як слідує з позовної заяви ОСОБА_1 , спір у цій справі стосується правомірності дій відповідачів щодо нарахування і виплати позивачеві під час проходження ним та звільнення його з військової служби (публічної служби) грошового забезпечення та грошових допомог; грошової компенсації за невикористані дні щорічних та додаткових відпусток і вартості за не отримане ним речове майно; єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року; середнього заробітку (середнього грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні, а також правильності розрахунку календарної, пільгової та загальної вислуги років позивача, у зв'язку із чим справа такої категорії є справою незначної складності у розумінні приписів п.1 ч.6 ст.12 КАС України.
Отже, така категорія справ не викликає складності у правовому розумінні, у зв'язку із чим підстави для її розгляду за правилами загального позовного провадження відсутні.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст.262 КАС України.
Так, відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, згідно з ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною 7 статті 262 КАС України встановлено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
З аналізу наведених приписів ст.262 КАС України слідує, що призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін є правом суду і здійснюється у разі наявності обґрунтованих на те підстав, існування яких має довести сторона, яка заявляє відповідне клопотання.
Звертаючись із заявою про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, представник позивача формально зазначив про те, що призначення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі є недоцільним, не зазначивши при цьому жодних підстав, з яких, на його думку, саме ця справа має для позивача важливе значення та в чому саме воно полягає та які негативні наслідки матиме її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, а також дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
Разом з цим, суд звертає увагу представника позивача на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Позивач не позбавлений права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відповіді на відзив, у додаткових поясненнях та подавати докази.
Також положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Формальне покликання представника позивача на значимість справи для сторін, без зазначення будь-яких конкретних підстав чому саме ця справа має для нього важливе значення та в чому саме воно полягає і які негативні наслідки матиме її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, не може бути сприйняте судом як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки будь-який спір, з огляду на дії позивача щодо його ініціювання, є значимим для нього, так само як і для відповідачів, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними. При цьому таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Водночас, норми ст.262 КАС України не передбачають проведення судового засідання та виклику учасників справи, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд також зазначає, що законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
При цьому суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.260 КАС України у разі якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Суд зауважує, що безпосередньо від відповідачів заява із запереченнями проти розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження не надходила.
Така заява надана лише позивачем.
Зважаючи на вищенаведене у сукупності, а також беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не знаходить обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та доходить висновку, що подана представником позивача заява є необґрунтованою та у її задоволенні має бути відмовлено.
Також слід відмовити і у задоволенні заяви представника позивача в частині щодо проведення розгляду справи в режимі відеоконференції, оскільки, як зазначено вище, розгляд цієї справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Тобто без проведення судових засідань.
Керуючись статтями 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви представника позивача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та розгляд справи в режимі відеоконференції у справі №160/23061/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України (відповідач-1), Військової частини НОМЕР_1 (відповідач-2) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М. Турова