18 вересня 2024 року Справа № 160/21822/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурна Н.В. (м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5), перевіривши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої державі у розмірі 95221,63 грн,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої державі у розмірі 95221,63 грн.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/21822/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду від 19.08.2024 залишено без руху позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої державі у розмірі 95221,63 грн та установлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в описовій частині ухвали, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме для надання до суду доказів звернення до суду в межах строків, або подання заяви про поновлення пропущеного строку; звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску; надання до суду позовної заяви, в якій позивач мав уточнити адресу відповідача та надати докази надіслання позовної заяви відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 . Також позивача було зобов'язано зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 18 цього Кодексу.
06.09.2024 засобами поштового зв'язку до суду надійшла заява з процесуальних питань, до якої, на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі № 160/21822/24, позивач надає суду примірник позовної заяви із зазначенням актуального місця реєстрації (проживання) відповідача за адресою: АДРЕСА_1 та докази направлення позовної заяви з додатками на цю адресу. Крім того, позивач зазначає, що на вимогу суду ним зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Таким чином, вимоги в частині зареєструвати позивачем електронний кабінет відповідно до статті 18 цього Кодексу та надання до суду позовної заяви, в якій позивач має уточнити адресу відповідача та надання доказів надіслання позовної заяви відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 позивачем були виконані.
У заяві позивач просить суд поновити строк звернення до суду. В обґрунтування заяви позивач зазначає, що, враховуючи обставини, які склались на цей час у державі, першочерговим завданням Військової частини НОМЕР_1 є оборона України, захист суверенітету і територіальної цілісності і недоторканості України, що покладається саме на Збройні Сили України. У зв'язку з критичною нестачею особового складу, в районі виконання бойових завдань знаходяться всі офіцери військової частини, які здійснюють оперативне управління підрозділами з ненормованими умовами служби. Кількість втрат особового складу у Військовій частині НОМЕР_1 унеможливлює вчасне упорядкування документації, зокрема, й юридичної, що призвело до порушення процесуальних строків. З огляду на те, що первинними функціями військових формувань є виконання бойових завдань та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, враховуючи кількість втрат понесених особовим складом Військової частини НОМЕР_1 під час здійснення оборонних (штурмових) дій що, в сукупності, унеможливлює вчасно упорядковувати документообіг, з метою недопущення нанесення збитків держави. Тому, позивач вважає за справедливе задовольнити подане клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення та поновити строк звернення до адміністративного суду з цієюпозовною заявою.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Тож, наведеними нормами КАС України визначено суб'єктові владних повноважень тримісячний строк звернення до адміністративного суду з позовом, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Суд наголошує на тому, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, пов'язані з прийняттям, проходженням чи звільненням особи з публічної служби, тобто вони охоплюють правовідносини, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до моменту її звільнення із займаної посади.
Водночас, питання щодо відшкодування указаної шкоди, не відносяться до спорів, які виникли з підстав проходження публічної служби, відповідно, до них мають застосовуватись приписи абзацу 2 частини другої статті 122 КАС України.
Указане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25 січня 2023 року у справі №280/422/22.
Правовою підставою, яка визначає право відповідача на стягнення грошових коштів за шкоду завдану державі є проведене у 2023 році службове розслідування, виданим за його результатами наказ від 13.02.2023 та акт від 14.08.2023 №6/3/936 про прийняття позивачем заборгованості з відшкодування завданих збитків, тоді як з цим позовом позивач звернувся до суду 12.08.2024.
Отже, позивач звернувся до суду з пропуском встановленого тримісячного строку звернення до суду.
Частиною 1 ст. 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, суд зазначає, що дійсно, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому дія воєнного стану неодноразово продовжувалась і станом на час постановлення цієї ухвали воєнний стан не скасований і продовжує свою дію.
Статтею 17 Конституції України визначено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Указом Президента України від 24.02.2022 №66/2022 «Про використання Збройних Сил України та інших військових формувань» у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до пунктів 1, 17, 19 частини першої статті 106 Конституції України, статті 4 Закону України «Про оборону України» постановлено застосувати Збройні Сили України, інші військові формування, утворені відповідно до законів України, для відсічі збройній агресії проти України.
В силу положень статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 №1934-XII, органи військового управління, з'єднання, військові частини входять до структури Збройних Сил України.
З'єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до закону можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, організації та підтримання дій руху опору, проведення військових інформаційно-психологічних операцій, боротьби з тероризмом і піратством, заходів щодо здійснення захисту життя, здоров'я громадян та об'єктів (майна) державної власності за межами України, забезпечення їх безпеки та евакуації (повернення), посилення охорони державного кордону, захисту суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі та їх правового оформлення, забезпечення безпеки національного морського судноплавства України у відкритому морі чи в будь-якому місці поза межами юрисдикції будь-якої держави, заходів щодо запобігання розповсюдженню зброї масового ураження, протидії незаконним перевезенням зброї і наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів у відкритому морі, ліквідації надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві, міжнародних антитерористичних, антипіратських та інших міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України (ч.4 ст.1 Закону №1934-XII).
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про основи національного спротиву» від 16.07.2021 №1702-IX, військова складова територіальної оборони включає органи військового управління, військові частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України, інші сили і засоби сил безпеки та сил оборони, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони.
Таким чином, Збройні Сили України, в тому числі й військові частини, на цей час залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, а також до виконання завдань територіальної оборони.
З огляду на все викладене а також, ураховуючи доводи позивача, наведені в обґрунтування поважності причин пропуску строку, суд дійшов висновку про поновлення строку звернення до суду та, відповідно, про задоволення відповідної заяви позивача.
Таким чином, позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
З огляду на положення ст.12, ст.257, ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У період з 04.09.2024 по 13.04.2024 суддя Кучугурна Н.В. перебувала на лікарняному, тому ухвала постановлена після виходу судді з лікарняного.
Керуючись ст. ст. 12, 160, 161, 171, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Заяву Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку звернення до суду задовольнити.
Поновити Військовій частині НОМЕР_1 строк звернення до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої державі у розмірі 95221,63 грн,
Прийняти до розгляду позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої державі у розмірі 95221,63 грн та відкрити провадження у справі №160/21822/24 за наведеним позовом.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Кучугурною Н.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відзив має відповідати вимогам, установленим ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч.3 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.6 ст.162, ч.2 ст.175 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов. Разом із відповіддю на відзив позивачу надати докази, що підтверджують надіслання (надання) відповідачу відповіді на відзив і доданих до неї документів.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Разом із наведеними запереченнями відповідачу надати докази, що підтверджують надіслання (надання) позивачу заперечень і доданих до них документів.
Повідомити відповідача, що він як суб'єкт владних повноважень, згідно з п.12 ч.9 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, може отримати наявні у суді матеріали, які підлягають врученню відповідачу (примірник позовної заяви, доданих до неї документів тощо) безпосередньо у суді (м. Дніпро вул. Академіка Чекмарьова, 5).
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
Інформацію щодо цієї адміністративної справи особи, які беруть участь у справі, можуть отримати на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Кучугурна