19 вересня 2024 рокуСправа №160/9299/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі №160/9299/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області перерахувати та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 14.08.2019.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 у справі №160/9299/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Абзац третій резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року викладено в такій редакції: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 поновлення та виплату пенсії за віком з 07 жовтня 2009 року відповідно до Закону № 1058-IV, з компенсацією втрати частини доходів».
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року залишено без змін.
До суду від представника позивача надійшла заява про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій заявник просить встановити спосіб виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі №160/9299/19 шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою, поданою представником відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам.
Оскільки суддя Маковська О.В. перебувала у відпустці та на лікарняному, дана заява розглядається після виходу судді з лікарняного.
Розглянувши дану заяву, суд доходить висновку про повернення її без розгляду з огляду на наступне.
За змістом ч.1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник; у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Згідно із п.1 ч.1, ч.2 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Згідно з ч.ч.5, 6 ст. 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Таким чином, у разі звернення фізичної особи до суду через її представника суду має бути надано оригінал або належним чином завірена копія документу, що підтверджує його повноваження.
Заяву від імені ОСОБА_1 підписано та подано до суду представником - ОСОБА_2 через підсистему Електронний суд.
На підтвердження повноважень діяти в інтересах заявника до заяви долучено копію довіреності від 16.12.2021, складену в м.Тель-Авів, Держава Ізраїль.
З тексту довіреності, виданої позивачем, вбачається, що на підставі діючого законодавства, зокрема ст. 6 ЦК України, позивач уповноважує, зокрема, ОСОБА_2 представляти її інтереси та бути її представником в т.ч. в судових органах України будь-якої інстанції та юрисдикції, вести від її імені будь-які адміністративні, цивільні, господарські та інші справи з усіма правами, що надані законом позивачу, відповідачу, потерпілому, скаржнику, заявнику, захиснику, стягувачу та боржнику, третій особі, здійснювати від її імені всі передбачувані законом процесуальні дії, у тому числі сплачувати за неї судовий збір, підписувати від її імені та подавати позови, заяви, скарги, брати участь у судових засіданнях, давати усні та письмові пояснення суду від її імені, подавати докази, приймати участь в їх дослідженні, подавати заперечення, заявляти відводи, клопотання, знайомитись з матеріалами справи, знімати з них копії, отримувати копії судових рішень, постанов, ухвал, інших документів, оскаржувати їх, розписуватись в їх отриманні.
Довіреність видана з правом передоручення, строком на 10 років та діє до 16.12.2031.
Матеріали заяви містять також копію апостиля від грудня 2021 року (дата є нечитаємою) серійний номер №223185-6, засвідчений ОСОБА_3 , яка діє в якості нотаріуса.
Згідно зі ст.13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Для вчинення будь-яких нотаріальних дій, у тому числі, і для засвідчення вірності перекладу та вірності копій, документи, які складено за кордоном, повинні прийматися нотаріусами за умови їх легалізації або проставляння апостилю, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
Легалізація документів та/або проставлення апостилю - це процес підтвердження походження документів. Як апостиль, так і легалізація підтверджують справжність підпису особи, що засвідчила документ.
Апостиль ставиться для використання документів в країнах, які підписали Гаазьку конвенцію, яка була прийнята в 1961 році, згода на обов'язковість якої надана Законом України Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 10 січня 2002 р. та вступила в силу в Україні в 2003 році.
Згідно із ст.1 Гаазької конвенції ця Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.
Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються: a) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; b) адміністративні документи; c) нотаріальні акти; d) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.
Отже, у силу приписів п. «d» ч.2 ст. 1 Гаазької конвенції довіреність, видана особою приватного права, є офіційним документом та на неї поширюються вимоги цієї конвенції.
Статтею 3 цієї Конвенції передбачено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Згідно з положеннями Конвенції, документ, на якому проставлено апостиль, не потребує ніякого додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці Конвенції.
Відповідно до ст.4 Конвенції передбачений в ч.1 ст.3 цієї Конвенції апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції.
Таким чином, для цілей прийняття документа, складеного в Державі Ізраїль та звільнення його від процедури консульської легалізації, цей документ повинен містити апостиль або бути скріпленим з апостилем.
Пунктом 13 Правил проставлення апостилю на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджених Наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України від 05.12.2003 №237/803/151/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.12.2003 за №1151/8472 (який був чинний на момент проставлення апостилю), апостиль проставляється у формі відбитка штампа, візуалізації на папері апостилю, сформованого за допомогою програмних засобів ведення Реєстру у формі електронного документа, або візуалізації на папері апостилю, сформованого за допомогою інформаційної системи. Розмноження та копіювання (фотокопіювання) апостилю не дозволяється.
У разі проставлення апостиля на окремому від документа аркуші документ і аркуш з апостилем скріплюються шляхом прошивання ниткою (стрічкою) білого або червоного кольору в спосіб, який унеможливлює їх роз'єднання без пошкодження аркуша, та засвідчуються підписом і печаткою посадової особи компетентного органу. Кількість скріплених аркушів підтверджується підписом посадової особи, яка проставляє апостиль.
На аркуші з апостилем проставляється печатка компетентного органу так, щоб одна її частина була на аркуші з апостилем, а інша на останній сторінці документа.
Наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України Міністерства юстиції України від 17.03.2023 №125/209/293/139/999/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.03.2023 за №478/39534 затверджені Правила проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав (далі - Правила №125/209/293/139/999/5).
Відповідно до п. 13 Правил №125/209/293/139/999/5 апостиль проставляється у формі спеціальної відмітки, візуалізації на папері апостиля, сформованого за допомогою програмних засобів ведення Реєстру у формі електронного документа, або візуалізації на папері апостиля, сформованого за допомогою інформаційної системи.
Згідно п. 14 Правил №125/209/293/139/999/5 апостиль проставляється безпосередньо на вільному від тексту місці документа або на його зворотному боці чи на окремому аркуші посадовою особою компетентного органу. У разі проставлення апостиля на окремому від документа аркуші документ і аркуш з апостилем скріплюються шляхом прошивання ниткою (стрічкою) білого або червоного кольору в спосіб, який унеможливлює їх роз'єднання без пошкодження аркуша, та засвідчуються підписом і печаткою посадової особи компетентного органу. Кількість скріплених аркушів підтверджується підписом посадової особи, яка проставляє апостиль.
У разі якщо візуалізація апостиля, сформованого за допомогою програмних засобів ведення Реєстру у формі електронного документа, здійснюється на окремому аркуші, місце скріплення документа та аркуша з апостилем засвідчується підписом визначеного компетентним органом суб'єкта та печаткою компетентного органу.
Роз'єднання (розірвання) апостиля з документом не допускається. У разі роз'єднання апостиля та документа, апостиль вважається недійсним.
Так, на підтвердження своїх повноважень представником позивача надано до суду відскановану копію довіреності від 16.12.2021, із засвідченням справжності підпису апостилем від грудня 2021 року (вчиненим відповідно до Гаазької Конвенції 05.10.1961).
При цьому, до суду надано відскановану копію зазначеного засвідчення справжності підпису з апостилем, у той час як пунктом 13 Правил №237/803/151/5, які були чинні на момент проставлення апостилю чітко визначено, що не дозволяється розмноження та копіювання (фотокопіювання) апостиля.
У п. 14 Правил № 125/209/293/139/999/5, чинних станом на день звернення до суду зазначено, що роз'єднання (розірвання) апостиля з документом не допускається. У разі роз'єднання апостиля та документа, апостиль вважається недійсним.
Крім того, такі документи надані представником окремим аркушем та з них не вбачається відомостей щодо кількості скріплених аркушів, які повинні бути підтверджені підписом посадової особи, яка проставляє апостиль, та що вони скріплені шляхом прошивання стрічкою у спосіб, який унеможливлює їх роз'єднання без пошкодження аркуша.
Таким чином, ОСОБА_2 не надано належних підтверджуючих документів щодо наявності у нього повноважень діяти як представника ОСОБА_1 та підписувати від її імені дану заяву.
Надана до суду через систему «Електронний суд» ксерокопія апостилю не є документом, що підтверджує адміністративну процесуальну дієздатність ОСОБА_2 , як повноважного представника ОСОБА_1 .
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 05.01.2018 у справі №826/7941/17, від 15.01.2018 у справі №820/2589/17, від 12.04.2021 у справі №540/1138/20 та від 23.06.2022 у справі №620/16645/21.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені ст.167 КАС України, ч.1 якої передбачено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Відповідно до ч.2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини 1 цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що дана заява підписана особою, повноваження на підписання якої належним чином не підтверджено, а тому така заява підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись статтями 167, 378, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ро визнання протиправною бездіяльності - повернути позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська