17 вересня 2024 року Справа №160/25139/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, -
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Юхно І.В.) перебувала адміністративна справа №160/25139/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 18.10.2021 року № 1749к, про притягнення майора поліції ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП №1 Дніпровського РУП ГУНП до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 08.11.2021 року № 676 о/с про звільнення зі служби в поліції, за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), майора поліції ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );
- поновити майора поліції ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП №1 Дніпровського РУП ГУНП;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 08.11.2021 року по 494,7 грн. за кожен день вимушеного прогулу до дня проведення фактичного розрахунку;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) моральну шкоду завдану незаконним звільненням у грошовій сумі в 5000 грн. (п'ять тисяч гривень).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами у відповідності до вимог КАС України, який містить поштовий індекс та місце проживання чи перебування позивача; інформацію щодо дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; відомості чи вживались позивачем заходи досудового врегулювання спору, заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості; в разі подання позову після закінчення строків, установлених законом - позивач має подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
21.01.2022 засобами поштового зв'язку від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої були додані заява про поновлення строку звернення до суду та уточнений адміністративний позов.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2022 року провадження в адміністративній справі №160/25139/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку - зупинено до припинення перебування Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Згідно з розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 року №564-д у зв'язку із звільненням ОСОБА_2 з посади судді за її поданням заяви про відставку, ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 13.08.2024 року №2451/0/15-24, відповідно до підпункту 2.3.49, підпункту 2.3.50, пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої систему документообігу суду, звтерджених рішенням зборів суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 року №1 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/25139/21 за позовною заявою ОСОБА_1 , за допомогою автоматизованої системи документообігу.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2024 року адміністративну справу №160/25139/21 розподілено судді Туровій О.М.
Частиною 13 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 14 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
З матеріалів позовної заяви порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не встановлено.
Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
На підставі вищевикладеного, суддя доходить висновку про прийняття справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку до свого провадження.
Визначаючись щодо процесуальних підстав поновлення провадження у справі, суд враховує наступне.
Підстави та порядок зупинення провадження в адміністративній справі визначені статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою передбачені як підстави обов'язкового зупинення провадження у справі так і випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі. Перелік підстав для зупинення провадження у справі передбачений статтею 236 КАС України є вичерпним.
Так, постановляючи ухвалу суду від 23.02.2022 року попередній склад суду посилався на введення на території України воєнного стану та перебування відповідача - Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Частиною третьою статті 2 КАС України однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства визначено розумність строків розгляду справи судом.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
В подальшому воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та станом на 17.09.2024 рік не скасований.
Суд наголошує, що зупинення провадження в адміністративній справі до закінчення воєнного стану не відповідає як завданню адміністративного судочинства, а також суперечить частині другій статті 64 Конституції України, відповідно до якої право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Згідно зі статтею 26 Закону №389-VIII правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
З аналізу статті 26 Закону №389-VIII слідує, що здійснення судами правосуддя на час введення воєнного стану не зупиняється.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2023 року у справі №380/7845/21.
Суд наголошує, що саме по собі введення воєнного стану не є підставою для зупинення провадження у справі.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;
Конструкція пункту 5 частини першої статті 236 КАС України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов'язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
При цьому, Верховний Суд, зокрема, у постановах від 24 травня 2024 року у справі №320/11462/21, від 25 липня 2024 року у справі №852/2а-2/24, від 31 травня 2023 року у справі № 160/1543/21, від 27 лютого 2023 року у справі №380/7845/21, дійшов висновку, що норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Частиною 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, суд вважає, що провадження у справі підлягає поновленню.
Щодо форми адміністративного судочинства, за якою буде розглядатися ця справа.
Частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п.20 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин - є адміністративною справою незначної складності (малозначною справою).
Так, відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з п.10 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
З урахуванням наведеного та з огляду на те, що ця справа є справою незначної складності, для якої пріоритетним є її швидке вирішення, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Керуючись статтями 31, 47, 72-80, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Прийняти до свого провадження адміністративну справу №160/25139/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку.
Поновити провадження в адміністративній справі №160/25139/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку.
Розпочати розгляд справи №160/25139/21 спочатку.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 18.10.2024 року за наявними у справі матеріалами у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань №11.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Туровою О.М.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із відзивом на позов документи, що підтверджують надання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов, а також зобов'язати позивачів надати до суду разом із відповіддю на відзив документи, що підтверджують надання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із запереченням на відповідь на відзив документи, що підтверджують надання заперечень на відповідь на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
Повідомити відповідача, що він, як суб'єкт владних повноважень, згідно із приписами п.12 ч.9 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України може отримати наявні у суді матеріали, які підлягають врученню відповідачу (зокрема - примірник позовної заяви та доданих до неї документів) - безпосередньо у суді (адреса: м. Дніпро вул. Академіка Янгеля, 4).
Інформацію щодо даної адміністративної справи учасники справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, відповідачу разом з ухвалою надіслати копію позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Турова