19 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6673/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо непроведення позивачу перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.03.2024; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській провести з 01 березня 2024 року здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу у зв'язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 7 пункту 8 "Прикінцевих положень" Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтуванні позову ОСОБА_1 зазначив, що з 13 лютого 2003 року йому призначено пенсію на підставі статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у розмірі 90 відсотків середнього місячного заробітку за посадою прокурора міста Нововолинська Волинської області. Право на отримання пенсії у зазначеному розмірі підтверджено постановами Нововолинського міського суду Волинської області.
Вказує, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі №140/7671/21 зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області з 13 грудня 2019 року здійснити позивачу перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Волинської області від 13 березня 2020 року №18-142 вих-20, з розрахунку її розміру 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку за відповідною посадою.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на рівні 2361 грн Пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» цього Закону передбачено, що перерахунок пенсії, який здійснюється з 1 березня 2024 року разом із здійсненням щорічної індексації пенсії, передбаченої частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування».
Відтак позивач зазначає, що станом на 1 березня 2024 року відповідач перерахунку пенсії не провів та її не виплатив. За заявою ОСОБА_1 ГУ ПФУ у Волинській області у добровільному порядку відмовився провести перерахунок пенсії, оскільки для такого перерахунку немає підстав, у зв'язку із тим, що пенсійні виплати не залежать від розміру прожиткового мінімуму.
Враховуючи вищевикладене, уважає таку бездіяльність у призначенні пенсії безпідставною, а позов таким, що підлягає задоволенню (арк. спр. 1-8)
У відзиві на позовну заяву від 19 липня 2024 року відповідач позовні вимоги не визнав мотивуючи тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789 від 05 листопада 1991 року.
Під час проведення обчислення пенсії на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі №140/7671/21 пенсійним органом було встановлено, що розмір пенсії позивача зменшується в порівнянні з отримуваним до цього, про що було повідомлено ОСОБА_1 .
На прохання позивача перерахунок пенсії на виконання вказаного рішення суду відповідач здійснював, виплата пенсії проводиться у попередньому розмірі, з урахуванням заробітку на час призначення пенсії 24295,94 грн х 90% - 21866,35 грн.
Представник відповідача переконана, що обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 не пов'язане з розміром прожиткового мінімуму, адже не досягає максимального розміру.
Таким чином, з огляду на викладене, уважає, що відповідач у спірних правовідносинах, діяв правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому його дії не можна вважати
протиправними (арк. спр. 32-34).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 28).
Будь-яких інших заяв по суті справи чи клопотань на адресу суду від учасників справи не надходило.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 13 лютого 2003 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1789 від 05 листопада 1991 року, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (арк. спр. 12).
Позивачем 26 травня 2021 року подано до ГУ ПФУ у Волинській області заяву, у якій прохав не виконувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі №140/7671/21 у випадку, якщо після перерахунку пенсії відбудеться її зменшення (арк. спр. 42).
ГУ ПФУ у Волинській області листом від 23 квітня 2024 року №5790/4746/В-02/8-0300/24 повідомив позивача, що станом на 01 грудня 2019 року розмір пенсії, який було визначено з розрахунку 90% заробітної плати, становив 21 866,35 грн.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року у справі №140/7671/21, зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №140/6804/20 на підставі довідки прокуратури Волинської області від 13 березня 2020 року №18-142вих-20, з розрахунку її розміру 90% від суми місячного (чинного) заробітку за відповідною посадою.
Статтею 86 Закону України “Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім доплат до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи прожитковий мінімум, встановлений для осіб, які втратили працездатність з 01 грудня 2019 року в сумі 1638 грн, з 01 липня 2020 року - 1712 грн, з 01 грудня 2020 року - 1769 грн, максимальний розмір пенсії на дату виконання рішення суду становив би 16 380,00 грн, з 01 липня 2020 року - 17 120,00 грн, з 01 грудня 2020 року - 17 690,00 грн.
На підставі заяви від 09 лютого 2022 року згадане рішення не було виконане. На даний час розмір пенсійної виплати позивача складає 21 866,35 грн (24 295,94 грн х 90%). Оскільки обчислення пенсійної виплати не залежить від розміру прожиткового мінімуму, для проведення згаданого перерахунку нема підстав (арк. спр. 20).
Позивач 01 травня 2024 року звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із проханням переглянути рішення і провести перерахунок (арк. спр. 19), на що відповідач листом від 15 травня 2024 року №6576-6056/В-02/8-0300/24 повідомив, що в документах пенсійної справи наявні заяви від 26 травня 2021 року та від 09 лютого 2022 року, щодо відмови в проведенні перерахунків на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №140/6804/20 та виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі №140/7671/21 (арк. спр. 21).
Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача та уважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормативно-правовим актом, який визначає права, принципи, підстави, механізм та умови призначення, перерахунку і виплати пенсії за вислугу років працівникам органів прокуратури був і є Закон України «Про прокуратуру»: до 15 липня 2015 року Закон від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ), з цієї дати Закон України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII(далі - Закон № 1697-VІІ).
Умови пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури до 15 липня 2015 року визначалися статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, згідно частини першої якої (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно частини тринадцятої статті 50-1 Закону №1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ було передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-VIII) набрав чинності 01 січня 2015 року, яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Таким чином, після 01 січня 2015 року повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури законодавець делегував Уряду.
Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII набрав чинності 15 липня 2015 року, згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, Закон № 1789-ХІІ, крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.
Частиною двадцятою статті 86 Закону № 1697-VІІ передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, на час звернення позивача до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, які визначали право на перерахунок пенсії працівникам прокуратури, втратили чинність.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року за результатами перегляду рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зразковій справі № 825/506/18 (Пз/9901/16/18).
Разом з тим, у грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 та вирішив таке: визнав таким, що не відповідає Конституції України(є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019: частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у рішенні від 14 вересня 2020 року у справі № 560/2120/20, постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» є чинною та є рішенням уряду про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».
Як встановлено судом, обставини щодо наявності права у позивача на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII та на підставі оновленої довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії був предметом судового розгляду.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №140/6804/20, зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області з 13 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ на підставі довідки прокуратури Волинської області від 13 березня 2020 року № 18-142 вих-20, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року у справі №140/7671/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2022 року зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області з 13 грудня 2019 року здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року по справі №140/6804/20 на підставі довідки прокуратури Волинської області від 13 березня 2020 року №18-142 вих-20, з розрахунку її розміру 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку за відповідною посадою.
Отже, вказаними рішеннями суду було підтверджено право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників органів прокуратури відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 № 1697-VІІ у редакції, чинній з 13 грудня 2019 року, проте на підставі заяв позивача від 26 травня 2021 року та від 09 лютого 3033 року, виконані відповідачем не були, про що стверджується у листах ГУ ПФУ у Волинській області від 23 квітня 2024 року №5790-4746/В-02/8-0300/24 та від 15 травня 2024 року №6576-6056/В-02/8-0300/24 (арк. спр. 20-21).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
У той же час, пунктом 4 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Приписи наведеної правової норми необхідно застосовувати й у даному випадку, а тому перерахунок призначеної позивачу пенсії, який призведе до зменшення обсягу його соціальних прав та гарантій є неприпустимим і виключає можливість прийняття суб'єктом владних повноважень рішень або вчинення ним дій, які б звужували зміст, обсяг існуючих соціальних гарантій.
Таким чином, у разі якщо внаслідок перерахунку, зокрема і на виконання рішення суду, яким встановлено право на перерахунок, а не конкретний розмір пенсії, розмір пенсії позивача буде зменшений, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був продовжувати виплачувати позивачу з червня 2021 року пенсію в розмірі, не меншому ніж 21866,35 грн та який підлягає збільшенню у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму.
Однак суд зауважує, що предметом даного позову виступає бездіяльність відповідача щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії у зв'язку із підвищенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01 березня 2024 року, тому суд не надає оцінки щодо правомірності/протиправності дій відповідача щодо не виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №140/6804/20 та рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року у справі №140/7671/21.
Отож, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року №3460-IX установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.
Пунктом 8 Прикінцевих положень вказаного закону передбачено, що перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року, проводиться з 1 березня 2024 року разом із здійсненням щорічної індексації пенсій, передбаченої частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частина друга статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює, що Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Судом встановлено, що на виконання зазначених норм, відповідачем здійснено перерахунок з 01 березня 2024 року, про що свідчить відповідне рішення пенсійного органу 907510140272 (арк. спр. 43).
Також враховуючи наявні матеріали справи суд констатує, що позивачу, як станом на 01 грудня 2019 року, так і станом на 25 лютого 2024 року здійснюється нарахування і виплата пенсії у розмірі 21 866,35 грн (90% від заробітної плати, а саме 24 295,94 грн).
Суд погоджується із посилання відповідача листі від 24 квітня 2024 року №5790-4746/В-02/8-0300/24 та у відзиві на позовну заяву про те, що така пенсійна виплата не залежить від розміру прожиткового мінімуму, лише абзацом 6 частини п'ятнадцятої статті 86 Закону 1697-VII передбачено що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Враховуючи наведене, беручи до уваги статтю 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», суд констатує, що у випадку здійснення нарахування пенсії у сумі, яка перевищує 23 610,00 грн, фактична її виплата обмежувалася б десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність, тобто у розмірі 23 610,00 грн, однак позивачу фактичне нарахування та виплата пенсії складає 21 866,35 грн.
Тобто жодної протиправної бездіяльності пенсійним органом, щодо здійснення перерахунку позивачу пенсії з 01 березня 2024 року, у зв'язку із підвищенням прожиткового мінімуму, встановлених для осіб, які втратили працездатність, пенсійний орган не вчиняв.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 72-77, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович
20 вересня 2024 року