про продовження процесуального строку
19 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7943/24
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович В. І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Господарського суду Волинської області про визнання протиправним та скасування наказу в частині та зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Господарського суду Волинської області, відповідно до якого просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Господарського суду Волинської області від 30 січня 2024 року № 4/02-6 «Про встановлення надбавки за вислугу років» в частині встановлення ОСОБА_1 надбавки за вислугу років на державній службі у розмірі 30 відсотків посадового окладу;
2) обов'язати Господарський суд Волинської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 надбавки за вислугу років державної служби з 1 січня 2024 року відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу», а саме: на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою судді від 05.08.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (із зазначенням способу їх усунення) - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На адресу суду 13.08.2024 від позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку звернення до суду.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Приписами частини п'ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України).
З матеріалів справи слідує, що позивач оскаржує наказ керівника апарату Господарського суду Волинської області від 30.01.2024 №4/02-6 “Про встановлення надбавки за вислугу років» в частині встановлення ОСОБА_1 надбавки за вислугу років на державній службі у розмірі 30 відсотків посадового окладу та просить зобов'язати відповідача перерахувати їй надбавку за вислугу років з 01.01.2024.
При цьому, слід зазначити, що вказаний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання вчиняти дії з метою їх відновлення не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду та не додано доказів поважності таких причин.
Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 дійшов висновку, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Водночас колегія суддів зазначила, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Водночас, в ухвалі Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 21.07.2022 у справі №127/2897/13-ц, суд дійшов висновку, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
В постанові від 26.10.2023 у справі №500/4332/22 Верховний Суд зазначив, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Обставини, наведені позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку ідентичні обставинам, які позивач зазначала у позовній заяві (застосування графіків аварійних відключень електроенергії, перебування в укритті під час оголошення повітряних тривог, велика завантаженість на роботі), проте вони не є об'єктивно непереборними і не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.
Періодичне відключення електроенергії, перебування в укритті під час повітряних тривог є тимчасовими перешкодами для звернення до суду, однак не мають постійного характеру, а тому в інший час позивач не була позбавлена можливості вчасного звернення до суду з даним позовом. Також завантаженість на роботі не може бути об'єктивною перешкодою для звернення до суду з даним позовом у позаробочий час.
Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
За правилами статті 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Відповідно до частин другої, третьої, шостої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Таким чином, оскільки позовна заява подана з пропуском строку звернення до суду, підстави для поновлення строку звернення до суду, вказані позивачем у заяві, визнані судом неповажними, тому позивачу необхідно продовжити процесуальний строк, встановлений для усунення недоліків позовної заяви до 30.09.2024.
Керуючись статтями 118, 119, 121, 122, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Продовжити ОСОБА_1 з власної ініціативи строк, встановлений ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви до 30.09.2024 включно.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.І.Смокович