про закриття провадження у справі
19 вересня 2024 рокуЛуцькСправа № 140/7931/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні клопотання Головного управління ДПС у Волинській області про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії, без розгляду,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1244-0320 У від 08.02.2024 та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо приведення у відповідність інтегрованої картки платника ОСОБА_1 шляхом виключення відомостей щодо нарахування єдиного внеску та боргу (недоїмки) у сумі 27 185,47 грн.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 45).
На адресу суду 10.09.2024 представник відповідача ГУ ДПС у Волинській області подав клопотання із проханням щодо залишення без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Волинській області про скасування податкової вимоги №Ф-1244-0320 У від 08.02.2024 року на суму 27185,47 грн, яке обґрунтоване тим, що станом на 31.05.2024 року заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове пенсійне страхування у ОСОБА_1 відсутня а рахується переплата 5154,25 грн (арк. спр. 49-50).
Суд зауважує, що відповідно до статті 240 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:
1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;
2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;
5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду;
6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява;
7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;
8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;
9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;
10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Враховуючи наведену норму законодавства, суд зауважує про відсутність такої підстави, як виправлення суб'єктом владних повноважень оскарженого рішення, дії або бездіяльності, для залишення адміністративного позову без розгляду.
Однак, як убачається із матеріалів справи, позивач оскаржує вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1244-0320 У від 08.02.2024, тобто рішення суб'єкта владних повноважень.
Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі №140/12028/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2023 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправною ста скасування вимоги. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Волинській області від 11.02.2020 №Ф-12139-55-У (арк. спр. 14-20).
Випадки та порядок відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги врегульовано статтею 60 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Згідно з підпунктом 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.
Разом з тим, із витягу інтегрованої картки платника убачається, що 31.05.2024 здійснено коригування щоквартальних нарахувань по єдиному соціальному внеску та зменшено нарахування на суму 31 371,56 грн, у зв'язку із чим станом на 31.05.2024 у ОСОБА_1 рахується переплата у розмірі 2089,03 грн (арк. спр. 55-56).
Згідно із пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Згідно із пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що оскільки відповідачем відкликано податкову вимогу №Ф-1244-0320 У від 08.02.2024 та проведено коригування відомостей інтегрованої картки платника ОСОБА_1 шляхом виключення суми податкового боргу у розмірі 31 371,56 грн, тобто порушення були виправлені відповідачем як суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання протиправною та скасування оскаржуваної вимоги після такого виправлення, тому провадження у справі належить закрити на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Як передбачено частинами першою, другою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
За приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Зважаючи на те, що провадження у цій справі закрито з інших підстав, ніж у зв'язку з відмовою позивача від позову, а саме на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України, тому позивачу необхідно повернути з бюджету судовий збір у сумі 968,96 грн, сплата якого підтверджується квитанцією від 30.07.2024 №9349-8333-7890-9665.
При вирішення питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн суд виходить з такого.
Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: Договір про надання правової допомоги від 29.07.2024 №29/07/24-1; акт наданих послуг від 30.07.2024 №1 до Договору про надання правової допомоги від 29.07.2024 №29/07/24-1; ордер серії АС №1103836 та квитанція про оплату правової допомоги від 16.08.2024 №0.0.3792331942.1 (арк. спр. 37-39 ,60).
Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.
Послуги щодо ознайомлення з документами наданими Клієнтом, що стосується прийнятої вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1244-0320У від 08.02.2024 ГУ ДПС у Волинській області та надання їм правового аналізу; збирання відомостей про Клієнта у Кабінеті платника податків, пенсійному кабінеті ПФ України, ЄДРЮОФОПГФ, АСВП, що необхідні для підготовки позовної заяви до суду; підготовка заяви до органів ДВС у межах ВП 74976012 про ознайомлення з матеріалами справи та отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження; підготовка позовної заяви про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1244-0320У від 08.02.2024 до Волинського окружного адміністративного суду; забезпечення подання позовної заяви ОСОБА_1 електронним шляхом через підсистему ЄСІТС «Електронний Суд»; забезпечення захисту представництва інтересів Клієнта у суді та підготовка необхідних при цьому процесуальних документів - охоплюються загальною діяльністю адвоката та має на меті складання позовної заяви і подання її до суду. Крім того, ряд послуг, які надавались позивачу не відповідають критеріям необхідності та не мали впливу на хід розгляду справи, а деякі з них - не вимагають спеціальної фахової підготовки спеціаліста-правознавця та не можуть вважатись правничою допомогою.
Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зауважує, що провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тобто дана справа є справою незначної складності.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумний розмір.
Верховний Суд в постановах від 22 грудня 2020 року по справі №520/8489/19, від 07 травня 2020 року у справі №320/3271/19, від 10 березня 2020 року у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, з урахуванням заперечень відповідача щодо обґрунтованості та співмірності розміру витрат на правничу допомогу, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими позовними вимогами, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 1500,00 грн (одна тисяча п'ятсот гривень 00 копійок). Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.
Керуючись статтями 132, 143, пунктом 8 частини першої статті, частиною другою 238, статтею 248 КАС України, суд
В задоволення клопотання Головного управління ДПС у Волинській області про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії, без розгляду відмовити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії закрити.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з бюджету судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок), сплачений платіжною інструкцією від 30 липня 2024 року №0.0.3792331942.1.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області 1500,00 грн (одна тисяча п'ятсот гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.І. Смокович