20 вересня 2024 р. Справа № 120/6652/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
22.05.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Браславця Я.Ю., подана від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про:
- визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову позивачу в призначенні компенсації фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі від 24.04.2024 № К/08/31914;
- зобов'язання відповідача призначити позивачу з 01.04.2024 компенсацію як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 .
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач проживає та здійснює догляд за своїм двоюрідним братом ОСОБА_2 , який є особою з першою групою інвалідності. 23.04.2024 позивач звернувся до відповідача з заявою для отримання компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. За результатами її розгляду відповідач прийняв рішення від 24.04.2024 № К/08/31914, яким у призначенні допомоги відмовив, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не належить до складу сім'ї заявника.
Позивач з вказаним рішенням не погоджується та зазначає, що він є родичем ОСОБА_2 , вони спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Водночас згідно з частинами 2, 4 статті 3 Сімейного кодексу України та практикою Верховного Суду сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Тобто, хоча законодавство не регламентує вичерпного переліку членів сім'ї, але разом з тим визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю, і такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Відтак позивач вважає надану відповідачем відмову протиправною та просить суд скасувати оскаржуване рішення.
Ухвалою суду від 27.05.2024 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
07.06.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позив заперечує та акцентує на тому, що до Управління позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження того факту, що він є членом сім'ї ОСОБА_2 . Доводи позивача щодо обмеженого трактування поняття складу сім'ї та його посилання на норми Сімейного кодексу України відповідач вважає необґрунтованими та безпідставними, зокрема з тих мотивів, що зазначений Кодекс не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням. Таким чином, оскільки ОСОБА_2 не входить до складу сім'ї фізичної особи, яка звертається за призначенням пенсії, відсутні законні підстави для призначення позивачу спірної компенсації.
11.06.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначає, що норми Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 (далі - Порядок № 859) за своїм змістом суперечать положенням Сімейного кодексу України, який містить ширше визначення поняття членів сім'ї. Також позивач звертає увагу на тлумачення, наведен в абзаці п'ять пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99, яке відносить до членів сім'ї не тільки близьких родичів (рідних братів, сестер, онуків, діда і баби), але й інших родичів осіб, які не перебувають з особою у родинних зв'язках, за умов факту спільного проживання, ведення спільного господарства.
13.06.2024 від представника позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20000 грн, які позивач поніс у зв'язку з розглядом цієї справи. До заяви додані відповідні підтверджуючі документи.
27.06.2024 до суду надійшло клопотання відповідача про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу. Відповідач звертає увагу на те, що справа є незначної складності, не потребує складних правових досліджень та вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значним. Крім того, заявлений розмір витрат не є співмірним зі складністю справи та можливим обсягом виконаних адвокатом робіт та часом, витраченим на їх виконання.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи на підтримку своїх вимог та заперечень, суд встановив таке.
23.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 відповідно до Порядку № 859. Одночасно ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про згоду отримувати соціальні послуги від ОСОБА_1 .
До заяв було додано низку документів, необхідних для вирішення питання про призначення та виплату компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі. Серед іншого позивач надав докази про те, що ОСОБА_2 є його двоюрідним братом та спільно з ним проживає за однією адресою.
24.04.2024 відповідачем прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні вищезазначеної компенсації, оскільки ОСОБА_2 не входить до складу сім'ї фізичної особи, яка звертається за призначенням компенсації.
Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, а тому за захистом своїх прав та інтересів вирішив звернутися до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам в межах предмету позову та заявлених позовних вимог, суд керується такими мотивами.
Статтею 1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму. Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Як передбачено статтею 7 Закону України "Про соціальні послуги", фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є:
1) особами з інвалідністю I групи;
2) дітьми з інвалідністю;
3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.
Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд регламентується Порядком № 859.
Так, згідно з пунктом 1 цього Порядку ним визначається механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є: особами з інвалідністю I групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1161.
Компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання/перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (п. 3 Порядку № 859).
Пунктами 5-7 Порядку № 859 визначено, що до складу сім'ї фізичної особи, яка звертається за призначенням компенсації, включаються чоловік, дружина, діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім'єю. До складу сім'ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги, що звертається за призначенням компенсації, не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні, та непрацездатні особи.
Для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.
Особою/законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг, подається заява про згоду отримувати соціальні послуги.
Призначення і виплата компенсації здійснюються уповноваженим органом з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, таких документів:
1) у паперовій формі:
- заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
- заяви про згоду отримувати соціальні послуги;
- копії свідоцтва про народження дитини (у разі надання дитині соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі);
- декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім'ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги;
- копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю);
- висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ;
- висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ;
копії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;
- довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;
- копії рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
- копії рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників).
Копії поданих документів засвідчуються посадовими особами уповноваженого органу або центру надання адміністративних послуг, який прийняв заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги;
в електронній формі:
- заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
- заяви про згоду отримувати соціальні послуги
- декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім'ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги, та відомості про членів її сім'ї (прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, внесені до паспорта громадянина України;
- відомостей про свідоцтво про народження дитини (серія, номер, дата видачі, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) дитини, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) батьків);
- сканованих копій документів, зазначених в абзацах шостому-дванадцятому підпункту 1 цього пункту, з урахуванням категорії особи, яка потребує надання соціальних послуг.
Якщо в державних електронних інформаційних ресурсах наявні необхідні відомості, відповідні документи/копії не подаються. Зазначені відомості, необхідні для призначення компенсації, отримуються органом, що приймає рішення про призначення компенсації:
- через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів;
- через інформаційні системи або бази даних;
- шляхом надіслання запитів до власників (розпорядників) зазначених відомостей.
На заяви та відомості, що подаються в електронній формі, накладаються електронні підписи, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів фізичної особи, яка надає соціальні послуги, та особи/законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг.
Уповноважений орган перевіряє подані/надіслані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, документи/відомості, зазначає кількість прийнятих документів, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, кількість неподаних документів, які необхідно подати, і дату, до якої такі документи повинно бути подано.
Повідомлення про прийняття заяви з пакетом документів видається особисто фізичній особі, яка надає соціальні послуги, під час їх подання або надсилається протягом одного робочого дня з дати подання заяви на поштову адресу або адресу електронної пошти такої особи.
Якщо заява з пакетом документів надсилається поштою, днем подання заяви вважається дата відправлення, зазначена на календарному штемпелі.
Якщо до заяви не додано всіх необхідних документів, уповноважений орган протягом трьох робочих днів із дати отримання заяви надсилає на поштову адресу або адресу електронної пошти фізичної особи, яка надає соціальні послуги, повідомлення про те, що документи потрібно подати. Якщо документи подано не пізніше ніж через один місяць з дня отримання повідомлення, днем подання заяви вважається день її прийняття уповноваженим органом або відправлення поштою.
Уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з додатком.
Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров'я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, та/або її законного представника.
За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з додатком.
Особа потребує надання соціальних послуг, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, їй установлено IV чи V групу рухової активності.
Отже, за змістом процитованих вище норм законодавства, якщо до заяви не додано усіх необхідних документів, уповноважений орган протягом трьох робочих днів із дати отримання заяви надсилає на поштову адресу або адресу електронної пошти фізичної особи, яка надає соціальні послуги, повідомлення про те, що документи потрібно подати. При цьому після отримання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги уповноважений орган протягом двох робочих днів після здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з додатком.
Під час розгляду справи судом встановлено, що загалом відповідач не заперечує тієї обставини, що позивач надав необхідні документи для отримання компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Водночас підставою для відмови у призначенні компенсаціє стало те, що ОСОБА_2 не є членом сім'ї позивача.
Оцінюючи вказану підставу, зазначену в оскаржуваному рішенні, суд виходить з наступного.
Згідно з п.п. 14, 17 Порядку № 859 компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.
Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги.
Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім'ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім'ї затверджується Мінсоцполітики.
Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім'ї для встановлення факту догляду є обов'язковим.
Рішення уповноваженого органу про відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено у визначеному законодавством порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України "Про соціальні послуги" рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг не пізніше трьох робочих днів після його прийняття видається або надсилається заявнику. У рішенні про надання соціальних послуг обов'язково зазначаються результати оцінювання потреб особи/сім'ї у соціальних послугах та надавач соціальних послуг. Рішення про відмову у наданні соціальних послуг має бути вмотивованим.
Згідно з п. 2 Методики, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 17.05.2022 № 150, до складу сім'ї отримувача соціальних послуг включаються особи, які спільно з ним проживають, ведуть з ним спільний побут, мають взаємні права та обов'язки і поєднані з ним на підставі шлюбу/кровного споріднення/усиновлення/на інших підставах, які не заборонено законом і не суперечать моральним засадам суспільства.
При цьому особи, яких включають до складу сім'ї отримувача соціальних послуг, можуть бути як працездатними, так і непрацездатними (особи, які досягли встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, у тому числі діти, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, діти, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги). Дохід усіх осіб, включених до складу сім'ї отримувача соціальних послуг, враховується до середньомісячного сукупного доходу його сім'ї.
Якщо особи мають взаємні з отримувачем соціальних послуг права та обов'язки і поєднані з ним на підставі шлюбу/кровного споріднення/усиновлення/на інших підставах, які не заборонено законом і не суперечать моральним засадам суспільства, однак вони фактично не проживають разом із отримувачем соціальних послуг, що підтверджено документально (акт оцінки потреб сім'ї/особи; витяг з реєстру територіальної громади, що підтверджує відомості про місце проживання/перебування особи; договір оренди майна, довідка з місця навчання/роботи, які засвідчують факт проживання за іншою адресою), такі особи не включаються до складу сім'ї отримувача соціальних послуг.
До складу сім'ї отримувача соціальних послуг не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні; діти, щодо яких отримувача соціальних послуг було позбавлено батьківських прав; батьки отримувача соціальних послуг, яких позбавлено батьківських прав щодо отримувача соціальних послуг; особи, правовий статус яких визначено законами України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти", "Про боротьбу з тероризмом".
Склад сім'ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги, визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі".
З наведених правових положень вбачається, що законодавством розмежовано визначення складу сім'ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги, та складу сім'ї отримувача соціальних послуг. При цьому до складу сім'ї отримувача соціальних послуг дійсно включаються особи, які спільно з ним проживають, ведуть з ним спільний побут, мають взаємні права та обов'язки і поєднані з ним на підставі шлюбу/кровного споріднення/усиновлення/на інших підставах, які не заборонено законом і не суперечать моральним засадам суспільства. Що ж до складу сім'ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги, то такий визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі".
Разом з тим суд акцентує увагу на тому, що визначальним є саме те, що особа має бути членом сім'ї особі, якій призначається компенсація, спільно з нею проживати, бути пов'язаним спільним побутом, мати взаємні права та обов'язки.
Отже, для визначення того, чи є особа членом сім'ї, слід встановити не лише факт проживання, а й пов'язаність спільним побутом, взаємними правами та обов'язками. Водночас акт, який складається відповідними органами і на не оформленні якого відповідачем посилається позивач, лише підтверджує спільне проживання з особою, але не підтверджує факту пов'язаності осіб спільним побутом, взаємними правами та обов'язками.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
При цьому суд погоджується з доводами позивача, що національне законодавство дійсно не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Наведений висновок міститься у постановах Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 205/4245/17 та від 23.04.2020 у справі № 686/8440/16-ц.
Крім того, згідно з абз. 5 п. 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї" членами сім'ї є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).
Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
В свою чергу, позивачем до Управління не надано документів, які б підтверджували факт спільного побуту, зокрема ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Суд зауважує, що допомога призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги особам із числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Натомість належних й допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 є членом сім'ї позивача та що вони мають спільний побут, у матеріалах справи немає.
Щодо посилань позивача на не складання акту про проживання, що, на його думку, свідчить про протиправність рішення, то суд вважає, що такий має бути складений за умови підтвердження, що особа, яка є отримувачем соціальних послуг, є членом сім'ї надавача послуг, у зв'язку з чим слід встановити лише факт їх спільного проживання.
Водночас, як зазначено вище, позивачем не надано жодних документів, які б могли підтвердили, що ОСОБА_2 є членом його сім'ї.
Отже, рішення Управління про відмову у призначенні позивачу спірної компенсації є правомірним, достатніх і переконливих підстав для його скасування судом не встановлено.
Згідно з частиною першою першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з пунктом 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відтак питання, чи дотримався суд свого обов'язку мотивувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Відтак, перевіривши основні доводи позивача в межах заявлених позовних вимог та підстав позову, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 належить відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, позивач немає права на відшкодування будь-яких понесених у цій справі судових витрат.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
2) представник позивача: адвокат Браславець Ян Юрійович (РНОКПП НОМЕР_2 , має зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС);
3) відповідач: Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради (код ЄДРПОУ 38782790, місцезнаходження: просп. Космонавтів, 30, м. Вінниця, 21021).
Повне судове рішення складено 20.09.2024.
Суддя Сало Павло Ігорович