20 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 214/11040/21
провадження № 51-4307ск24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 06 листопада 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 червня 2024 року щодо останнього,
встановив:
Адвокат ОСОБА_4 звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій просить
про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу захисником подано без додержання вимог пунктів 4, 5 ч. 2, частин 3, 5, 6 цієї статті.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Згідно вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень
при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого
(ст. 414 КПК).
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа,
яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону,
що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанцій при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи
в обґрунтування кожної позиції.
Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, захисник ОСОБА_6 у касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, допущені судами при постановленні оскаржених судових рішень, як на підставу, передбачену п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК, для їх скасування, доводів на обґрунтування зазначеної позиції з урахуванням положень ст. 413 цього Кодексу не наводить.
Натомість сторона захисту в обґрунтування незаконності оскаржених вироку та ухвали, надаючи свою оцінку доказам, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження та фактично посилається на неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Захисник у касаційній скарзі, вказуючи на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого ОСОБА_5 , як на підставу, передбачену п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК, для скасування оскаржених судових рішень, жодних доводів щодо його явної несправедливості з огляду на положення
ст. 414 цього Кодексу не наводить.
До того ж позиція адвоката ОСОБА_4 є суперечливою, оскільки він, посилаючись
на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та зазначаючи про недоведеність винуватості його підзахисного в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, одночасно вказує на невідповідність призначеного ОСОБА_7 покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та його особі.
Крім того, касаційна скарга захисника не містить обґрунтування незаконності чи необґрунтованості ухвали апеляційного суду, якою оскаржений вирок було залишено без змін, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК з урахуванням статей 412-414 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи,
яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Прохальна частина касаційної скарги має узгоджуватися з положеннями ст. 436 КПК, оскільки нечітке, суперечливе чи таке, що не відповідає наведеним вимогам, прохання скаржника унеможливлює прийняття судом касаційної інстанції відповідного рішення згідно вимог закону.
Положеннями ст. 436 КПК, визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни,
а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Однак вимоги адвоката ОСОБА_4 до касаційного суду про скасування вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду з направленням на новий судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_5 або зміну кваліфікації дій його підзахисного на ч. 2 ст. 286 КК не узгоджуються з вищенаведеними вимогами процесуального закону.
Отже, сторона захисту має чітко зазначити у прохальній частині касаційної скарги, яке саме рішення повинен прийняти Суд з урахуванням положень вказаної статті.
Крім цього, згідно з ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються. Однак захисником вказана вимога проігнорована щодо ухвали апеляційного суду, яку він також оскаржує.
Частиною 6 ст. 427 КПК регламентовано, що до касаційної скарги додаються її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження, однак ця вимога адвокатом ОСОБА_4 не виконана.
Також сторона захисту в касаційній скарзі не враховує вимоги ч. 3 ст. 427 КПК, якою передбачено, що якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає це в касаційній скарзі.
Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття
касаційного провадження.
Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим
ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою,
яка подала касаційну скаргу.
Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК не додано усіх документів, які мають подаватися разом
з касаційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 06 листопада 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 червня 2024 року щодо останнього залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - 15 (п'ятнадцять) днів із дня отримання копії ухвали.
У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк, скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3