19 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 552/4328/22
провадження № 51-4315 впс 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про направлення матеріалів кримінального провадження (справа № 552/4328/22) стосовно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі - КК України), з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
встановив:
До Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) надійшло клопотання представника потерпілого про направлення матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, з Київського районного суду м. Полтави до Московського районного суду м. Харкова.
Клопотання мотивовано тим, що кримінальне правопорушення вчинено на території Салтівського району м. Харкова, що відноситься до територіальної юрисдикції Московського районного суду м. Харкова. Крім того, підставою для передачі цього кримінального провадження до Московського районного суду м. Харкова є наявність виняткових обставин, а саме те, що більшість учасників кримінального провадження проживають у Салтівському районі м. Харкова.
Учасники судового провадження належним чином повідомлені про день і час розгляду клопотання, проте в судове засідання вони не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду не надійшло, що не перешкоджає розгляду цього клопотання.
Разом з тим на адресу Суду надійшли заперечення захисника ОСОБА_7 , зі змісту яких убачається, що сторона захисту вважає вказане клопотання необґрунтованим, оскільки в межах територіальної юрисдикції Московського районного суду м. Харкова проживає лише потерпілий ОСОБА_8 , який не приймав безпосередньої участі у жодному судовому засіданні.
Перевіривши доводи, наведені у клопотанні, дослідивши інші матеріали, надані на розгляд суду касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 34 КПК України визначений вичерпний перелік підстав для передачі кримінального провадження на розгляд іншого суду, а саме: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд, або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого в подальшому було продовжено.
Як убачається з поданого клопотання та наданих, на запит Суду, матеріалів, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, було передано до Київського районного суду м. Полтави. Судовий розгляд у цьому провадженні не розпочато.
З огляду на вимоги процесуального закону, кримінальне провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків тільки у виняткових випадках, якщо іншим чином забезпечити виконання завдань цього провадження неможливо.
Водночас відповідно до клопотання представника та наданих матеріалів, обвинувачений та потерпілі проживають у різних районах м. Харкова. Дані про місце проживання свідків відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження).
З підстав, визначених ст. 336 КПК України, судом може бути ухвалено рішення про здійснення дистанційного судового провадження з учасниками провадження. Сторона обвинувачення, відповідно до ч. 3 ст. 23 КПК України, зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.
Між тим, клопотання представника потерпілого не містить обґрунтованих підстав для визнання його доводів винятковими та з яких вбачалася б неможливість забезпечення виконання завдань цього провадження Київським районним судом м. Полтави.
З урахуванням конкретних обставин цього кримінального провадження, з метою забезпечення оперативності та ефективності судового розгляду у розумні строки, з огляду на необхідність врахування безпекової ситуації в країні, зокрема у м. Харкові, клопотання представника потерпілого не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 34, КПК України, Суд
постановив:
Відмовити в задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про направлення матеріалів кримінального провадження (справа № 552/4328/22) стосовно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3