03 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 753/24128/21
провадження № 61-11493ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого
діє ОСОБА_2 , на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду
від 19 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3
до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У листопаді 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» (далі - ТзОВ «СК «Ю.ЕС.АЙ»), у якому просила стягнути з відповідача
на свою користь 238 060,65 грн на відшкодуванням майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 27 липня 2023 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 197 561,78 грн, витрати
на проведення звіту про визначення вартості матеріального збитку в розмірі
2 500,00 грн, моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2 597,52 грн.
В решті позову відмовлено.
Додатковим рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 14 серпня 2023 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати
на правничу допомогу врозмірі 1930,00 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 червня 2024 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 липня 2023 року залишено
без змін.
11 серпня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , через підсистему «Електронний суд», звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 липня
2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 червня 2024 року
в цій справі, в якій представник заявника, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 червня 2024 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах
з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК України також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною дев'ятою статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України
на 2024 рік» з 01 січня 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3 028,00 грн.
Предметом спору у цій справі є відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на загальну суму
238 060,65 грн.
Отже, зазначена справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(3 028,00 грн х 250 =757 000,00 грн).
Тому відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України справа
не підлягає касаційному оскарженню.
У касаційній скарзі заявника відсутні посилання на зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, як і на докази на їх підтвердження.
Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України,
які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України, є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки представник заявника оскаржив судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа,
яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», про відшкодування майнової
та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська