19 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 904/1038/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
розглянувши заяву ОСОБА_1
про повернення судового збору
у справі № 904/1038/23
за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Квартал-2", ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Чумаківська сільська рада, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шкода Олександр Миколайович, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенко Євген Миколайович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович
про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсними актів, скасування реєстраційної дії, визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі,
Ухвалою Верховного Суду від 21.08.2024 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі № 904/1038/23.
Від ОСОБА_1 11.09.2024 до Верховного Суду надійшла заява, в якій заявник просить повернути судовий збір у сумі 53 680, 00 грн, сплачений за подання касаційної скарги згідно з платіжним дорученням №1021 від 04.04.2024.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, наведеною нормою Закону України "Про судовий збір" передбачено повернення судового збору в разі закриття (припинення) провадження у справі.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Зважаючи на те, що наведена ОСОБА_1 у цій справі підстава касаційного оскарження, передбачена п.1 ч.2 ст.287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, суд на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України закрив касаційне провадження за касаційною скаргою у справі №904/1038/23.
Аналіз процесуального законодавства свідчить про неможливість ототожнення понять "закриття провадження у справі" та "закриття касаційного провадження".
Підстави для закриття провадження у справі визначені статтею 231 Господарського процесуального кодексу України.
Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення в силі рішення суду апеляційної інстанції.
До того ж зазначені процесуальні дії (закриття провадження у справі і закриття касаційного провадження) регулюються й різними правовими нормами Господарського процесуального кодексу України, - відповідно статтею 231 та статтею 296 названого Кодексу.
Отже, закриття касаційного провадження є процесуальною дією не лише не тотожною, а відмінною від закриття провадження у справі (в цілому) та свідчить про різне значення понять "закриття провадження у справі" та "закриття касаційного провадження".
Пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачає можливість повернення судового збору саме у випадку закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Повернення судового збору у випадку закриття касаційного провадження пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" не передбачає, що унеможливлює задоволення заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору.
Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений в ухвалі від 29.05.2019 у справі № 820/4918/16 (провадження № 11-42апп19), а також - в ухвалах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 915/2101/19, від 18.09.2020 у справі № 902/894/19, від 21.09.2020 у справі № 910/24269/14, від 05.10.2020 у справі № 910/3438/13, від 05.10.2020 у справі №49/110-б тощо.
З огляду на зазначене, Суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору.
Керуючись статтями 3, 123, 234 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд, -
1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору у розмірі 53 680, 00 грн, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 1021 від 04.04.2024 за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі № 904/1038/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Кібенко