65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"18" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2633/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу №916/2633/24
за позовом: Комунального некомерційного підприємства “Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» (65025, Одеська обл., м. Одеса, вулиця Академіка Заболотного, буд. 26, код ЄДРПОУ 01998526)
до відповідача: Комунальної установи “Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» (65082, Одеська обл., м. Одеса, пров. Валіховський, буд. 4, код ЄДРПОУ 05480950)
про стягнення 36979,88 грн., -
Суть спору: Комунальне некомерційне підприємство “Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунальної установи “Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» про стягнення 36979,88 грн., з яких: 36488,65 грн. заборгованості з орендної плати та 491,23 грн. пені.
Позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства “Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нерухомого майна від 31.10.2022 щодо повної та своєчасної сплати оренди.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2633/24; визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз'яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи; запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.06.2024 було доставлено відповідачу до його електронного кабінету 17.06.2024. Відповідно до п.2 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом.
25.06.2024 за вх.№24763/24 до суду від позивача надійшли оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду, які були оглянуті судом.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб.
Справа №916/2633/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
31.10.2022 між Управлінням обласної ради з майнових відносин (орендодавець), Комунальною установою “Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» (орендар, відповідач) та Комунальним некомерційним підприємством “Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» (балансоутримувач, позивач) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області.
Відповідно до розділу І договору від 31.10.2022 - Змінювані умови договору (далі - умови):
- об'єкт оренди: нежитлові приміщення на першому корпусі господарського корпусу загальною площею 71,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 26 (п.4.1 умов);
- ринкова (оціночна) вартість визначена на підставі звіту про оцінку майна: 827497,10 грн., без ПДВ (п.6.1 умов);
- місячна орендна плата: сума гривень, без ПДВ 2068,74 грн. - за базовий місяць оренди січень 2022 року; на суму орендної плати нараховується ПДВ за ставкою 20% (п.9.1 умов);
- строк договору: 3 роки з дати набрання чинності цим договором (п.12.1 умов);
- співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору: балансоутримувачу 100 відсотків суми орендної плати, з яких 30% балансоутримувач перераховує до обласного бюджету (п.16 умов).
Згідно з розділом ІІ договору від 31.10.2022 - Незмінювані умови договору:
- орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна (п.2.1 договору);
- орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 умов; нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п.3.1 договору);
- орендар сплачує орендну плату балансоутримувачу щомісяця до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди (п.3.3 договору);
- орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується балансоутримувачем; на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати (п.п. 3.8, 3.9 договору);
- цей договір укладено на строк, визначений у пункті 12 умов; перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором; цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами; строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору (п.12.1 договору).
31.10.2022 між Комунальною установою “Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» (орендар, відповідач) та Комунальним некомерційним підприємством “Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» (балансоутримувач, позивач) був підписаний акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 31.10.2022.
У додатковій угоді від 31.05.2023 до договору оренди від 31.10.2022 сторони вирішили викласти п.9.1 умов договору в наступній редакції: місячна орендна плата: сума гривень, без ПДВ 2068,74 грн. - за базовий місяць оренди січень 2022 року; сума гривень, без ПДВ 2068,74 грн. - за рік 24824,88 грн.; на суму орендної плати нараховується ПДВ за ставкою 20%».
У листах від 21.04.2023 та від 16.06.2023 позивач повідомляв відповідача про наявність заборгованості за договором оренди майна від 31.10.2022 та про необхідність її погашення.
У претензії від 16.05.2024 позивач вимагав від відповідача сплатити заборгованість за договором оренди майна від 31.10.2022, яка становить 36488,65 грн., а також пеню у розмірі 491,23 грн.
В матеріалах справи наявний акт звірки по договору оренди нерухомого майна від 31.10.2022, який містить підписи та печатки обох сторін та відповідно до якого станом на 16.05.2024 сальдо на користь позивача складає 36488,65 грн. Окрім того, в матеріалах справи наявні розрахунки пені на суму 491,23 грн.
Доказів сплати заявлених до стягнення сум матеріали справи не містять.
Несплата відповідачем заборгованості з орендної плати за договором оренди майна від 31.10.2022 та пені стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов?язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
У відповідності до ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як єдині майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання. Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства. Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, єдині майнові комплекси яких не можуть бути об'єктом оренди. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об'єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря. Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
За п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Господарський суд зазначає, що за умовами договору оренди від 31.10.2022 відповідач взяв на себе зобов'язання зі сплати оренди балансоутримувачу (позивачу) у розмірі та в строки, визначені договором. Про наявність заборгованості відповідач був повідомлений, зокрема, у відповідних листах та претензії, проте доказів реагування на листи/претензію і доказів сплати заборгованості матеріали справи не містять, натомість наявний акт звірки за договором оренди від 31.10.2022, який підписаний сторонами, в якому зафіксовано розмір заборгованості на суму 36488,65 грн.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, врховуючи вищевстановлені судом обставини, приймаючи до уваги підписаний сторонами акт звірки із фіксацією суми заборгованості, враховуючи також відсутність в матеріалах справи доказів сплати заявленої до стягнення суми заборгованості, з будь-яких заперечень відповідача щодо розміру заборгованості, господарський суд дійшов висновку про доведеність, підставність та необхідність задоволення позовних вимог про стягнення з Комунальної установи “Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» на користь позивача 36488,65 грн. заборгованості з орендної плати, яка підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована.
Щодо заявленої до стягнення пені, господарський суд вказує наступне.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
У ч.6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Сплата відповідачем пені передбачена п.3.9 договору оренди.
Враховуючи факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань у вигляді несплати за використання орендованого майна, позивачем правомірно застосовано до відповідача відповідальність у вигляді нарахування пені. Встановивши вірність розрахунків за визначений позивачем період та відповідність вимогам чинного законодавства та умовам договору, враховуючи встановлення судом факту неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, а також приймаючи до уваги не надання відповідачем контррозрахунків нарахованих сум, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення позовних вимог Комунального некомерційного підприємства “Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» про стягнення з відповідача 491,23 грн. пені.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Комунального некомерційного підприємства “Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» в повному обсязі.
Іншого відповідачем не доведено.
Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства “Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» - задовольнити.
2.Стягнути з Комунальної установи “Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» (65082, Одеська обл., м. Одеса, пров. Валіховський, буд. 4, код ЄДРПОУ 05480950) на користь Комунального некомерційного підприємства “Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» (65025, Одеська обл., м. Одеса, вулиця Академіка Заболотного, буд. 26, код ЄДРПОУ 01998526) 36488 /тридцять шість тисяч чотириста вісімдесят вісім/ грн. 65 коп. заборгованості, 491 /чотириста дев'яносто одну/ грн. 23 коп. пені та 3028 /три тисячі двадцять вісім/ грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 18 вересня 2024 р.
Суддя Ю.С. Бездоля