65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"13" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2879/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Акціонерного товариства “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 “Б», код ЄДРПОУ 00131713)
до відповідача: Комунального підприємства “Житлово-комунальний сервіс “ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ» (65023, Одеська обл., м. Одеса, вул. Льва Толстого, буд. 5, код ЄДРПОУ 35303262)
про стягнення 122349,21 грн., -
за участю представників сторін: не з'явились
Суть спору: Акціонерне товариство “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства “Житлово-комунальний сервіс “ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ» про стягнення 122349,21 грн., з яких: 116103,65 грн. заборгованості за необліковану електричну енергію, 3335,30 грн. 3% річних та 2910,26 грн. інфляційних втрат.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, внаслідок чого було прийнято рішення про здійснення розрахунку обсягу необлікованої електроенергії за актом про порушення №8014388 від 20.02.2023, оформлене протоколом №25/12 від 09.03.2023.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2879/24; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено судове засідання на 18.07.2024 о 16:20.
Ухвалою суду від 18.07.2024 відкладено розгляд справи на 13.09.2024 о 14:00.
06.08.2024 за вх.№29367/24 до суду від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
08.08.2024 за вх.№29554/24 до суду від відповідача надійшла заява про вступ у справу представника відповідача та надання доступу до електронної справи №916/2879/24 в підсистемі “Електронний суд», доступ було надано судом 08.08.2024.
05.09.2024 за вх.№32339/24 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника позивача у відпустці, у задоволенні якого судом у протокольній формі відмовлено у зв'язку з не доведенням підстав необхідності відкладення розгляду справи та відсутністю перешкод для розгляду справи без участі представника позивача.
У судове засідання 13.09.2024 позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.
Відповідач у судові засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, повідомлявся шляхом направлення ухвал суду до електронного кабінету відповідача, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного документу; окрім того, представнику відповідача, за його заявою, 08.08.2024 було надано доступ до електронної справи. Відповідно до п.2 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом, проте жодних процесуальних позицій, заяв чи клопотань до суду не надав. Таким чином, судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про розгляд судом господарської справи, час та місце засідань. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов'язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи про дату та час розгляду справи, зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб.
Справа №916/2879/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 13.09.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
27.08.2017 між Відкритим акціонерним товариством “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго» (наразі - АТ “ДТЕК Одеські Електромережі») (постачальник, позивач) та Комунальним підприємством “Житлово-комунальний сервіс “ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ» (споживач, відповідач) укладений договір №9590Ц про постачання електричної енергії, відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком “Графік знаття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Додаток №2 до договору №9590Ц визначає графік зняття показів засобів обліку електричної енергії. У вказаному додатку, зокрема, визначено найменування площадки вимірювання електричної енергії; адреси площадок вимірювання; номери лічильників.
Додаток №10 до договору №9590Ц визначає перелік об'єктів споживача.
Споживачем - Комунальним підприємством “Житлово-комунальний сервіс “ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ» було підписано заяву-приєднання, що є додатком до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Цією заявою-приєднанням відповідно до статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, Закону України “Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312, до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - договір), розміщеного на сайті оператора системи розподілу АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (далі - Оператор системи розподілу) за адресою www.dtek-oem.com.ua ініціюється споживачем: Комунальним підприємством “Житлово-комунальний сервіс “ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ» приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними паспорту точки розподілу за об'єктом споживача.
В матеріалах справи наявний договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам як послуги Оператора системи розподілу; цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком №1 до цього договору.
Додаток №3 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії визначає відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії та порядок обліку обсягу розподілу електричної енергії КП “Житлово-комунальний сервіс “ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ», зокрема: ЕІС-код - 62Z4357093891243, адреса - вул. Мечникова, 36/1, №засобу обліку - 144078.
В матеріалах справи наявний акт про порушення №8014388 від 20.02.2023, в якому зазначено, зокрема, наступне:
- характеристика об'єкта: підвальне приміщення, за адресою: вул. Мечникова, 36/1, договір №9590, точка обліку 9744, КП “Житлово-комунальний сервіс “ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ»;
- порушення обліку електричної енергії: порушення п.п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає порушенню п.8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок та електропроводки до мережі, що не є власністю АТ “ДТЕК Одеські Електромережі» з порушенням схеми обліку; самовільне підключення виконано відкритим способом, кабелем (мідь 2х6 мм) від внутрішньобудинкового РЩ-0,4 кв до підвального приміщення; електроенергія споживається, але не враховується; порушення продемонстровано споживачу;
- комісія оператора з розгляду складеного акта буде проводити засідання 09.03.2023 з 09:00, за адресою: вул. Краснова, 2а;
- представник споживача Ківерян Ю.М. від підпису відмовився.
Також в матеріалах справи наявні фотоматеріали, що є додатками до вказаного акту про порушення.
В матеріалах справи наявний протокол №25/12 від 09.03.2023 засідання комісії по розгляду акта про порушення №8014388 від 20.02.2023, за результатами чого встановлено, що споживач (КП “Житлово-комунальний сервіс “ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ») на об'єкті - підвальне приміщення, м. Одеса, вул. Мечникова, 36/1, 62Z4357093891243 порушив ПРРЕЕ; площа перерізу проводу (кабелю) (згідно з гл.1.3 ПУЕ) мідь 2*6 мм; допустимий тривалий струм проводу (кабелю) (згідно з гл.1.3 ПУЕ) 40А; дата усунення порушення 20.02.2023; вирішено нарахування провести згідно з п.8.4.2 пп.6 та формулою №8 п.8.4.12 ПРРЕЕ; період нарахування з 20.08.2022 по 20.03.2023; всього підлягає до сплати за необліковану електричну активну енергію - 116103,65 грн. за 17486 кВт/год; нарахована сума має бути сплачена протягом 30 календарних днів з дня отримання рахунку.
Також в матеріалах справи наявний розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ до акту про порушення №8014388, на загальну суму 116103,65 грн. Окрім того, в матеріалах справи наявний рахунок №8014388 на суму 116103,65 грн.
У повідомленні від 31.05.2023 №101/29/03-5880 позивач повідомив відповідача про прийняте рішення комісією, яке оформлено протоколом №25/12 від 09.03.2023. Додатками до вказаного повідомлення є: копія протоколу №25/12 від 09.03.2023; розрахунок обсягу та вартості електричної енергії та рахунок №8014388. В матеріалах справи наявні докази направлення вказаного повідомлення відповідачу засобами поштового зв'язку та докази його отримання відповідачем 13.06.2023, про що свідчить відповідне поштове повідомлення з відміткою про вручення.
Доказів сплати відповідачем нарахованих сум матеріали справи не містять.
В матеріалах справи наявний розрахунок позивача 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості за період з 14.07.2023 до 27.06.2024.
Несплата відповідачем вартості необлікованої електричної енергії стала підставою для звернення позивача з відповідним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).
В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України “Про судоустрій і статус суддів» є принцип верховенства права.
Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Згідно з п.п. 5,6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
За ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.
Закон України “Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
За ч.1 ст. 77 Закону України “Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії, які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. (в редакції на час розгляду ату про порушення).
Згідно з п.2 Постанови укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Відповідно до п.п. 2.3.1-2.3.3 Правил (в редакції на дату акта про порушення) на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку. Для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки. Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами. Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проєктних рішень. Перелік точок комерційного обліку на об'єкті споживача (площадці комерційного обліку), крім випадків простої схеми обліку із застосуванням одного лічильника прямого включення, зазначається з наведенням ЕІС-кодів, у додатку до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії “Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (місце та дата встановлення, тип, покази, дані щодо повірки, відповідальний за збереження тощо)». У цьому додатку до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії мають також міститися такі дані/інформацію (за наявності): 1) характеристики фізичних ТКО (точки вимірювання/точки комерційного обліку): ЕІС-код; місце розташування фізичних ТКО на об'єкті; рівень напруги на фізичних ТКО, кВ; встановлені засоби контролю/обмеження потужності (назва, тип, напруга, струм спрацювання); 2) обов'язкові характеристики елементів вузлів обліку електричної енергії, що визначені проєктом або робочою документацією: параметри, обов'язкові для вимірювання за ТКО (активна/реактивна, напрям прийому/віддачі); період інтегрування; метод зчитування показів (локально/дистанційно); 3) робочі характеристики окремих елементів вузлів обліку електричної енергії, що зазначаються у відповідних актах пломбування (можуть бути включені в додаток): тип лічильника; призначення лічильника (основний/дублюючий/верифікаційний); серійний номер лічильника; характеристики трансформатора струму; характеристики трансформатора напруги; розрахунковий коефіцієнт вузла обліку електричної енергії (результуючий). Для простої схеми обліку з використанням одного лічильника ці дані/інформація наводяться у паспорті точки розподілу/передачі електричної енергії.
Пунктом 5.5.5 Правил (в редакції на дату акта про порушення) передбачено, зокрема, що споживач електричної енергії зобов?язаний: 1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 2) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 3) за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору; 4) здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; 5) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 6) забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; 7) врегулювати у порядку, визначеному Кодексом систем розподілу та цими Правилами, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу шляхом укладення окремого договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (або у формі додатка до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії); 8) забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; 9) невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання; 10) узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; 11) надавати розрахункові документи на вимогу представників електропостачальника та/або оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень або після отримання споживачем офіційного запиту відповідного учасника роздрібного ринку) для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показам засобу комерційного обліку; 12) забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до об'єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок, у тому числі генеруючих установок, установок зберігання енергії та їх налаштувань, та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) в установленому цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень; 13) забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку; 14) не перешкоджати заміні засобів комерційного обліку у разі здійснення такої заміни за рахунок постачальника послуг комерційного обліку або оператора системи; 15) не перешкоджати обрізуванню гілок дерев, які ростуть на території, що належить споживачу, для забезпечення відстані не менше 1 метра від проводів повітряної лінії електричної мережі напругою 0,4 кВ та на відстані 2 метра для електричних ліній напругою 10 кВ; 16) не пізніше ніж за 20 робочих днів до припинення користування електричною енергією на об'єкті споживача письмово повідомити електропостачальника, оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про розірвання договорів та розрахуватися за електричну енергію, включаючи день виїзду; 17) забезпечувати безперешкодний доступ до власних електричних установок уповноважених представників відповідних органів виконавчої влади (після пред'явлення ними службових посвідчень), яким згідно з законодавством України надано відповідні повноваження, а також виконувати їх приписи; 18) у разі вибору споживачем тарифу чи комерційної пропозиції, що передбачає розрахунки за тарифами, диференційованими за періодами часу (у тому числі за годинами доби), забезпечити застосування відповідних засобів диференційного (погодинного) вимірювання обсягу електричної енергії; 19) своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; 20) не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об'єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії; 21) розраховувати та складати баланс електричної енергії власних мереж; 22) утримувати власні мережі у стані, що відповідає вимогам нормативних документів; 23) у разі виникнення різниці між обсягами електричної енергії, розподіленими на межі основного споживача та його субспоживачів, терміново виконати організаційні та технічні заходи щодо усунення причин її виникнення; 24) дотримуватись під час улаштування та експлуатації генеруючих установок та установок зберігання енергії вимог Кодексу систем розподілу, Кодексу системи передачі, а також Кодексу комерційного обліку.
За п.8.4.1 Правил (в редакції на дату акта про порушення) оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави. У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.
Згідно з п/п 6 п.8.4.2 Правил (в редакції на дату акта про порушення) визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.
Відповідно до п.8.4.12 Правил (в редакції на дату акта про порушення) у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6 - 8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за визначено у даному пункті формулою (8) (W доб.с.п. = P с.п. · t вик.с.п.).
У відповідності до п.8.2.7 Правил споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день). У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом. Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Господарським судом за наявними матеріалами справи встановлено факт порушення відповідачем ПРРЕЕ, що зафіксовано у відповідному акті про порушення, який був розглянутий комісією з розгляду актів про порушення. За наявними матеріалами справи, зокрема, виходячи з даних протоколу розгляду комісією акта про порушення, встановлено обсяг необлікованої електричної енергії та суму вартості необлікованої електричної енергії, яка за розрахунком комісії становить 116103,65 грн. При цьому, господарський суд вказує, що акт про порушення, протокол розгляду комісії та розрахунок заборгованості були направлені відповідачу та отримані ним 13.06.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням, разом з тим, докази сплати вартості необлікованої електричної енергії в матеріалах справи відсутні.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи встановлення факту порушення відповідачем ПРРЕЕ, приймаючи до уваги відсутність доказів оскарження рішень позивача, непогодження відповідача з рішеннями та/або діями позивача щодо проведеного розрахунку та вартості необлікованої електроенергії, при цьому вірність розрахунку матеріалами справи не спростовується, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про стягнення з відповідача 116103,65 грн. вартості необлікованої електричної енергії є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Іншого відповідачем не доведено.
У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи встановлення судом факту порушення відповідачем ПРРЕЕ та суми відповідної заборгованості, приймаючи до уваги факт прострочення сплати відповідачем нарахованої заборгованості, перевіривши розрахунки позивача та встановивши їх обґрунтованість та відповідність вимогам законодавства, а також приймаючи до уваги відсутність контррозрахунків нарахованих сум з боку відповідача, з огляду на встановлення факту заборгованості за недовраховану електричну енергію та не припинення грошових зобов'язань боржника, що не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ст. 625 ЦК України сум, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог Акціонерного товариства “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про стягнення з відповідача 3335,30 грн. 3% річних та 2910,26 грн. інфляційних втрат.
Іншого відповідачем не доведено.
Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Акціонерного товариства “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» задовольнити повністю.
2.Стягнути з Комунального підприємства “Житлово-комунальний сервіс “ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ» (65023, Одеська обл., м. Одеса, вул. Льва Толстого, буд. 5, код ЄДРПОУ 35303262) на користь Акціонерного товариства “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 “Б», код ЄДРПОУ 00131713) 116103 /сто шістнадцять тисяч сто три/ грн. 65 коп. заборгованості, 3335 /три тисячі триста тридцять п'ять/ грн. 30 коп. 3% річних, 2910 /дві тисячі дев'ятсот десять/ грн. 26 коп. інфляційних втрат та 2422 /дві тисячі чотириста двадцять дві/ грн. 40 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 18 вересня 2024 р.
Суддя Ю.С. Бездоля