ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.09.2024Справа № 910/11390/24
Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГТРАНС»
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ
АСФАЛЬТОБЕТОННИЙ ЗАВОД»
2.Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОЕКТКОНТРОЛЬ»
про стягнення визнання договорів та застосування наслідків недійсності правочинів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГТРАНС» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ АСФАЛЬТОБЕТОННИЙ ЗАВОД» (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОЕКТКОНТРОЛЬ» (далі - відповідач-2) з позовом у якому просив суд:
- визнати недійсним договір купівлі - продажу від 19.11.2021 року № 19/11/2021 укладений між відповідачем-1, як продавцем, та відповідачем-2, як покупцем, в частині відчуження катка дорожнього BOMAG BW90AD-2, 2010 року випуску, ідентифікаційний (заводський) номер НОМЕР_1 ;
- визнати недійсним договір купівлі - продажу транспортного засобу від 23.11.2021 року № 8043/2021/2936534 укладений між відповідачем-1, як продавцем, та відповідачем-2, як покупцем, в частині відчуження транспортного засобу BMW 750LD 2993, 2019 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 від 28.11.2020 року;
- застосувати наслідки визнання правочинів недійсними, а саме: відновити становище, яке існувало до порушення та повернути каток дорожній BOMAG BW90AD-2, 2010 року випуску, ідентифікаційний (заводський) номер НОМЕР_1 та транспортний засіб BMW 750LD 2993, 2019 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 від 28.11.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що вищезазначені правочини є фраудаторними та укладені відповідачами з метою розпорядження належним Товариству з обмеженою відповідальністю «СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ АСФАЛЬТОБЕТОННИЙ ЗАВОД» майном та подальшого унеможливлення задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГТРАНС» при наявності заборгованості відповідача-1 перед позивачем.
Разом із тим, до позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Металургтранс» долучило заяву про забезпечення позову від 17.09.2024 року, в якій останнє, з посиланням на приписи пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, просило суд накласти арешт на майно: каток дорожній BOMAG BW90AD-2, 2010 року випуску, ідентифікаційний (заводський) номер НОМЕР_1 та транспортний засіб BMW 750LD 2993, 2019 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 від 28.11.2020 року.
Ухвалою від 19.09.2024 господарський суд міста Києва повернув вищевказану заяву.
Також, дослідивши подану Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГТРАНС» позовну заяву з додатками, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
У даному випадку, подана позовна заява не відповідає окремим положенням статті 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.
Приписами пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У свою чергу, відповідно до статей 1-3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом. Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2024 року складає 3 028,00 грн.
Підпунктами 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставки судового збору за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (частина 1). Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (частина 2). Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (частина 3).
Як встановлено господарським судом, позовна заява містить 3 вимоги немайнового характеру, тому судовий збір, який підлягає сплаті за подання цієї позовної заяви становить 7 267,20 грн. (3 028,00 грн. * 3)*0,8, враховуючи подання позовної заяви в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», проте пред'являючи позовну заяву сплачено 3 028,00 грн. відповідно до платіжної інструкції від 10.09.2024 № T3W0001381, тобто на 4 239,20 грн. менше, ніж передбачено чинним законодавством.
Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач при поданні позову, не дотримався положень пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись статтями 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання доказів сплати судового збору у сумі 4 239,20 грн.
4. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.
6. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/.
Суддя В.С. Ломака