ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.09.2024Справа № 910/1089/24
За позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (м. Харків) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (м. Київ)
про зобов'язання вчинити дії,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники учасників справи:
Від позивача: Батракова О.Ю.
Від відповідача: Панченко Ю.В.
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про зобов'язання вчинити дії з анулювання власних попередніх односторонніх дій - коригуючих актів небалансу по приладам обліку природного газу, встановлених на ГРС смт. Дворічна (EIC-код 56ZOPHAR4023301C), ГРС с. Моначинівка (EIC-код 56ZOPHAR40235014), ГРС с. Шипувате (EIC-код 56ZOPHAR40236010), ГРС смт. Великий Бурлук (EIC-код 56ZOPHAR4023701X), ГРС смт. Шевченкове (EIC-код 56ZOPHAR4023801T), ГРС-1 м. Куп'янськ (EIC-код 56ZOPHAR4023101K), за договором транспортування природного газу № 2002000118 від 04.02.2020, шляхом виключення негативних небалансів за період березень - червень, жовтень - грудень 2022 року включно, та провести перерахунок обсягу негативного небалансу по приладам обліку природного газу, встановлених на ГРС смт. Дворічна (EIC-код 56ZOPHAR4023301C), ГРС с. Моначинівка (EIC-код 56ZOPHAR40235014), ГРС с. Шипувате (EIC-код 56ZOPHAR40236010), ГРС смт. Великий Бурлук (EIC-код 56ZOPHAR4023701X), ГРС смт. Шевченкове (EIC-код 56ZOPHAR4023801T), ГРС-1 м. Куп'янськ (EIC-код 56ZOPHAR4023101K), за договором транспортування природного газу № 2002000118 від 04.02.2020, за період за березень - червень, жовтень - грудень 2022 року включно, шляхом звільнення від сплати добових небалансів природного газу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення виявлених недоліків.
09.02.2024 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.03.2024.
01.03.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач проти позову заперечує з підстав його необґрунтованості.
06.03.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив та клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.
08.03.2024 від позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи.
12.03.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
У судовому засіданні 12.03.2024 суд розглянув клопотання позивача від 06.03.2024 про залучення до участі у страві НКРЕКП у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, та протокольно відмовив у його задоволенні з підстав неможливості впливу судовим рішенням у даній справі на будь-які права чи обов'язки НКРЕКП щодо сторін.
12.03.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 02.04.2024.
02.04.2024 від позивача надійшли письмові пояснення по справі.
02.04.2024 від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про призначення судової експертизи.
02.04.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголошення перерви в підготовчому засіданні до 30.04.2024.
Протокольною ухвалою від 30.04.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи, у зв'язку з тим, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, не потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.
30.04.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 21.05.2024.
21.05.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.06.2024.
У судових засіданнях 18.06.2024 та 16.07.2024 оголошувались перерви.
У судовому засіданні 03.09.2024 представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.
У судовому засіданні 03.09.2024 суд, по виходу з нарадчої кімнати, проголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
04.02.2020 між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" було укладено договір транспортування природного газу № 2002000118 (далі - Договір), за умовами п. 2.1 якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плата (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених правил позбавляє його права пред'являти претензії до оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов'язання із відшкодування оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю замовника (п. 2.2 Договору).
Відповідно до п. п. 2.3 - 2.5 Договору обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби. приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог кодексу. Замовник має виконувати вимоги, визначені в кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, визначених у договорі.
Згідно з п. 2.7 Договору додаток 1 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 2 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 3 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовником є оператор ГРМ, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу.
Пунктом 2.8 Договору передбачено, що взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у ГТС, у порядку, визначеному цим договором та Кодексом; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природного газу з ГТС в порядку, визначеному Кодексом та цим договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.
Відповідно до п. п. 6.1, 6.3 Договору оператор забезпечує наявність відповідних потужностей у точках входу до ГТС або в точках виходу з ГТС в обсязі, визначеному згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього Договору (розподіл потужності з обмеженнями), та/або в обсязі підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби. Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті.
Згідно з п. п. 7.1, 8.1, 8.3, 8.4 Договору вартість послуги з балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу замовленої потужності замовника згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби. Вартість перевищення замовником (крім замовника, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) відповідно до ст. 11 Закону "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператора ГРМ) замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за відповідною формулою, наведеною у даному пункті договору. Вартість замовленої потужності замовника (суб'єкта, на якого в установленому порядку рішенням КМУ відповідно до ст. 11 Закону "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператора ГРМ) на період газового місяця визначається як сума вартості замовлених потужностей за кожен день газового місяця. Вартість перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за відповідною формулою, наведеною у даному пункті договору. Розбіжності щодо вартості перевищення замовленої потужності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати та перевищення договірних потужностей, яку Замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений у цьому пункті цього договору, визначається за даними Оператора.
За умовами п. п. 9.1 - 9.3 Договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу. У разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розд. XIV Кодексу. У випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту. Оплата вартості щодобових небалансів оператором ГРМ за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.
Розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений п. 9.3 цього договору, визначається за даними Оператора (п. 9.6 Договору).
Згідно з п. п. 11.1 - 11.4 Договору послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформляються оператором і замовником актами наданих послуг. Оператор до 15 числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора. Врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
Відповідно до п. п. 12.2, 13.1 Договору фінансове забезпечення щодо замовленої потужності надається у формах, визначених Кодексом, в сумі місячних зобов'язань на користь оператора. У випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.
У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 13.5 Договору).
Цей договір набирає чинності з дня його укладання, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2020 та діє до 31.12.2020. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1 Договору).
ТОВ "Оператор ГТС" через інформаційну платформу направило АТ "Харківгаз":
- звіт про використання замовленої потужності ХАРКІВГАЗ АТ від 31.03.2022 за газовий місяць березень 2022;
- акт № 03-2022-2002000118 врегулювання щодобових небалансів від 31.03.2022 за газовий місяць березень 2022 року на обсяг 81,23955 тис.куб.м на суму 4 194 504,18 грн (з ПДВ);
- рахунок № 03-2022-2002000118 від 31.03.2022 на суму 4 194 504,18 грн (з ПДВ);
- звіт про використання замовленої потужності ХАРКІВГАЗ АТ від 30.04.2022 за газовий місяць квітень 2022;
- акт № 04-2022-2002000118 врегулювання щодобових небалансів від 30.04.2022 за газовий місяць квітень 2022 року на обсяг 26,04312 тис.куб.м на суму 974 592,09 грн (з ПДВ);
- рахунок № 04-2022-2002000118 від 30.04.2022 на суму 974 592,09 грн (з ПДВ);
- звіт про використання замовленої потужності ХАРКІВГАЗ АТ від 31.05.2022 за газовий місяць травень 2022 року;
- акт № 05-2022-2002000118 врегулювання щодобових небалансів від 31.05.2022 за газовий місяць травень 2022 року на обсяг 2 462,41675 тис.куб.м на суму 76 653 192,18 грн (з ПДВ);
- рахунок № 05-2022-2002000118 від 31.05.2022 на суму 76 653 192,18 грн (з ПДВ);
- коригуючий акт № 05-2022-2002000118-11 врегулювання щодобових небалансів від 01.11.2022 року за газовий місяць травень 2022 року до акту 05-2022-2002000118 від 31.05.2022 на обсяг 2 462,41675 тис.куб.м на суму 81 455 467,97 грн (з ПДВ);
- рахунок № 05-2022-2002000118 від 31.05.2022 на суму 81 455 467,97 грн (з ПДВ);
- звіт про використання замовленої потужності ХАРКІВГАЗ АТ від 30.06.2022 за газовий місяць червень 2022 року;
- акт № 06-2022-2002000118 врегулювання щодобових небалансів від 30.06.2022 за газовий місяць червень 2022 року на обсяг 533,21744 тис.куб.м на суму 15 838 394,69 грн (з ПДВ);
- рахунок № 06-2022-2002000118 від 30.06.2022 на суму 15 838 394,69 грн (з ПДВ);
- коригуючий акт № 06-2022-2002000118-11 врегулювання щодобових небалансів від 01.11.2022 за газовий місяць червень 2022 року до акту 06-2022-2002000118 від 30.06.2022 на обсяг 533,21744 тис.куб.м на суму 17 421 256,55 грн (з ПДВ);
- рахунок № 06-2022-2002000118 від 30.06.2022 на суму 17 421 256,55 грн (з ПДВ);
- звіт про використання замовленої потужності ХАРКІВГАЗ АТ від 31.10.2022 за газовий місяць жовтень 2022 року;
- акт № 10-2022-2002000118 врегулювання щодобових небалансів від 31.10.2022 за газовий місяць жовтень 2022 року на обсяг 116,36618 тис.куб.м на суму 5 683 324,24 грн (з ПДВ);
- рахунок № 10-2022-2002000118 від 31.10.2022 на суму 5 683 324,24 грн (з ПДВ);
- звіт про використання замовленої потужності ХАРКІВГАЗ АТ від 30.11.2022 за газовий місяць листопад 2022 року;
- акт № 11-2022-2002000118 врегулювання щодобових небалансів від 30.11.2022 за газовий місяць листопад 2022 року на обсяг 10955,80314 тис.куб.м на суму 388 131 711,75 грн (з ПДВ);
- рахунок № 11-2022-2002000118 від 31.10.2022 на суму 388 131 711,75 грн (з ПДВ);
- звіт про використання замовленої потужності ХАРКІВГАЗ АТ від 31.12.2022 за газовий місяць грудень 2022 року;
- акт № 12-2022-2002000118 врегулювання щодобових небалансів від 31.12.2022 за газовий місяць грудень 2022 року на обсяг 12252,77055 тис.куб.м на суму 412 737 290,86 грн (з ПДВ);
- рахунок № 12-2022-2002000118 від 31.10.2022 на суму 412 737 290,86 грн (з ПДВ).
Наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 (з подальшими змінами) та від 22.12.2022 № 309 (зі змінами, внесеними Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 23.02.2023 № 610) затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ (далі -Перелік).
Як вказує позивач, під окупацією знаходилась майже половина територій Харківської області (зони ліцензованої діяльності АТ "Харківгаз"), більш того, на час подання даного позову 4% території області знаходяться й досі під тимчасовою окупацією.
Таким чином, АТ "Харківгаз" не мало доступу до частини територій та не могло виконувати функції Оператора ГРМ в повному обсязі.
Крім того, до територій здійснення підприємницької діяльності не мала і не має доступу частина споживачів АТ "Харківгаз". У зв'язку з активними бойовими діями на території Харківської області, АТ "Харківгаз" відомості відповідно до постанови НКРЕКП від 07.07.2016 № 1234 "Про затвердження форм звітності НКРЕКП щодо здійснення моніторингу на ринку природного газу та інструкцій щодо їх заповнення". "Звіт про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків" (Форми звітності № 8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) за період березень-грудень 2022 року не подавалась, оскільки згідно з постановою НКРЕКП від 01.03.2022 № 335 "Про врегулювання деяких питань на строк запровадження (введення) воєнного стану в Україні" вказана звітність за відповідні звітні періоди має бути подана протягом 30 робочих днів після закінчення воєнного стану в Україні.
За доводами позивача, втрата контролю над частиною територій Харківської області спричинила відсутність доступу до об'єктів газоспоживання частини контрагентів відповідача за договорами на розподіл природного газу (споживачами), чим спричинено неможливість контролю споживання та обліку розподіленого природного газу, а також передачі даних Оператору ГРМ для відображення на інформаційні платформі.
АТ "Харківгаз" листами № 610-СЛ-6643-0522 від 20.05.2022, № 610-СЛ-10170- 0822 від 31.08.2022, № 610-Сл-13381-1122 від 10.11.2022, № 610-Сл-13383- 1122 від 10.11.2022, № 610-Сл-13766-1122 від 15.11.2022, № 610-Сл-14279-1122 від 29.11.2022, № 610-Сл-14462-1222 від 02.12.2022, № 610-Лв-16282-1222 від 30.12.2022, № 192 від 02.02.2023, № 193 від 02.03.2023, № 228 від 06.02.2023, № 456 від 01.03.2023, № 649 від 20.03.2023 не погоджувалось з визначеними Оператором ГТС обсягами передачі природного газу до газорозподільної системи АТ "Харківгаз", так як розрахунок обсягів Оператором ГТС не відповідає вимогам Кодексу ГТС та зміненому стану правовідносин між АТ "Харківгаз" та Оператором ГТС, які склалися під впливом дії форс-мажорних обставин та не враховують чисельні порушення структури газорозподільних мереж та факти вимушеної міграції споживачів.
Листом № 610-Сл-14021-1122 від 22.11.2022 позивач повідомив відповідача про те, що надання ТОВ "Оператор ГТС України" АТ "Харківгаз" коригуючого акту № 05-2022-2002000118-11 врегулювання щодобових небалансів від 01.11.2022 року за газовий місяць травень 2022 року до акту 05-2022-2002000118 від 31.05.2022 та коригуючого акту № 06-2022-2002000118-11 врегулювання щодобових небалансів від 01.11.2022 року за газовий місяць червень 2022 року до акту 06-2022-2002000118 від 30.06.2022 суперечить положенням Кодексу ГТС.
У листі № 610-Сл-14021-1122 від 22.11.2022 АТ "Харківгаз" зазначило, що порядок визначення обсягу добового небалансу та плати за добовий небаланс врегульовано главою 6 розділу XІV Кодексу ГТС.
Таким чином, за доводами позивача, отримані АТ "ХАРКІВГАЗ" коригуючий акт № 05-2022-2002000118-11 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць травень 2022 року до акту 05-2022-2002000118 від 31.05.2022 та коригуючий акт № 06-2022-2002000118-11 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць червень 2022 року до акту 06- 2022-2002000118 від 30.06.2022, датовані 01.11.2022, з пропуском всіх встановлених строків визначення обсягу та вартості щодобових небалансів, є неправомірними, складеними та направленими до АТ "ХАРКІВГАЗ" всупереч діючим нормам законодавства України, положенням Кодексу ГТС, висновків НКРЕКП та Верховного Суду.
За змістом односторонніх актів врегулювання небалансів за травень 2022 року та червень 2022 року та рахунків на оплату добових небалансів, направлених Оператором газотранспортної системи через інформаційну платформу, неможливо встановити зміст та обсяг господарської операції. Вказані документи Оператора газотранспортної системи складені в односторонньому порядку, водночас, інформація вказана в актах та рахунках, не підтверджена жодними доказами, а односторонні акти, як первинні документи не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999.
Позивач зазначає, що покладення об'єму розподілу газу по приладам обліку природного газу, що встановлені на ГРС смт. Дворічна (EIC-код 56ZOPHAR4023301C), ГРС с. Моначинівка (EIC-код 56ZOPHAR40235014), ГРС с. Шипувате (EIC-код 56ZOPHAR40236010), ГРС смт. Великий Бурлук (EIC-код 56ZOPHAR4023701X), ГРС смт. Шевченкове (EIC-код 56ZOPHAR4023801T), ГРС-1 м. Куп'янськ (EIC-код 56ZOPHAR4023101K), які були розташовані в зоні активних бойових дій та знаходились під окупацією РФ на АТ "Харківгаз" та нав'язування обсягів негативних щодобових небалансів природного газу за березень - червень, жовтень - грудень 2022 року, достовірність нарахування яких, з урахуванням обставин воєнного стану та окупації, неможливо перевірити покладають на Оператора ГРМ обов'язок по сплаті грошових коштів за непідтверджені обсяги, що порушує права та законні інтереси товариства та є підставою для перерахунку обсягів.
У листі № 7102ВИХ-23-267 від 13.03.2023 ТОВ "Оператор ГТС України" зазначило, що визначення обсягів приймання-передачі природного газу по ГРС смт. Дворічна (EIC-код 56ZOPHAR4023301C) було здійснено Оператором газотранспортної системи у відповідності до Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 101 від 04.03.2022 "Про вжиття тимчасових запобіжних заходів".
На даний час по Дворічанському та Куп'янському районах Харківської області неможливо перевірити перевищення обсягів відібраного природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу, оскільки вузли обліку природного газу знаходяться на непідконтрольних Україні територіях, що унеможливлює сплату оператору ГТС плату за добовий небаланс.
Таким чином, позивач зазначає, що наявні правові підстави для перерахунку обсягу негативного небалансу за:
- газовий місяць березень 2022 - на суму 4 194 504,18 грн;
- газовий місяць квітень 2022 - на суму 947 592,09 грн;
- газовий місяць травень 2022 - на суму 81 453 467,97 грн;
- газовий місяць червень 2022 - на суму 174 21 256,55 грн;
- газовий місяць жовтень 2022 - на суму 5 683 924,24 грн;
- газовий місяць листопад 2022 - на суму 388 131 711,74 грн;
- газовий місяць грудень 2022 - на суму 412 737 290,86 грн;
по приладах обліку природного газу, встановлених на ГРС смт. Дворічна (EIC-код 56ZOPHAR4023301C), ГРС с. Моначинівка (EIC-код 56ZOPHAR40235014), ГРС с. Шипувате (EIC-код 56ZOPHAR40236010), ГРС смт. Великий Бурлук (EIC-код 56ZOPHAR4023701X), ГРС смт. Шевченкове (EIC-код 56ZOPHAR4023801T), ГРС-1 м. Куп'янськ (EIC-код 56ZOPHAR4023101K), оскільки відповідачем встановлено завищений обсяг газу на тимчасово окупованих територіях, а саме в Дворічанській селищній територіальній громаді, Кіндрашівській сільській територіальній громаді, Великобурлуцькій селищній територіальній громаді, Шевченківській селищній територіальній громаді та Куп'янській міській територіальній громаді.
АТ "Харківгаз" вважає отримані від ТОВ "Оператор ГТС України" коригуючі Акти врегулювання щодобових небалансів за періоди березень-червень, жовтень-грудень 2022 року, оформлені з пропуском всіх встановлених строків визначення обсягу та вартості щодобових небалансів, неправомірними, складеними та направленими всупереч діючим нормам законодавства України, положенням Кодексу ГТС України, висновків НКРЕКП та Верховного Суду.
Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що він діяв на виконання вимог Кодексу ГТС, з дотриманням норм Податкового кодексу України, Закону України "Про ринок природного газу", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; коригуючі акти складалися лише за травень та червень 2022, проте позивач заявив позовні вимоги з посиланням на період березень, квітень, жовтень-грудень 2022 за який коригуючі акти не складалися, тобто відсутній причинно-наслідковий зв'язок між вимогою позивача та обставинами на які він посилається в її обґрунтування; позивачем помилково ототожнюються порядок (механізм) визначення обсягів небалансів та порядок (механізм) визначення обсягів природного газу, які передаються з газотранспортної до газорозподільної мережі; за спірні періоди Оператор ГТС здійснено облік природного газу переданого з газотранспортної до газорозподільної системи у порядку, визначеному чинним законодавством, що підтверджується актами (зведеними актами) приймання-передачі природного газу з позивачем. При цьому вказані акти, чи дані щодо обсягів природного газу позивачем у судовому порядку не оскаржені та не скасовані.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з постачання природного газу.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пунктом 2 гл.1 розд. ІХ Кодексу ГТС передбачено, що доступ до потужності надається оператором ГТС на такі періоди: річний, квартальний, місячний, на добу наперед, протягом доби. На добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності.
Протягом доби - потужність визначеного обсягу, яка доступна з певного часу протягом газової доби і до часу закінчення газової доби з постійним потоком. При цьому одиниця виміру потужності протягом доби - тис куб. м/добу.
Відповідно до п.1 гл.7 розд. IX Кодексу ГТС доступ до потужності точок входу/виходу на добу наперед надається на підставі укладеного договору транспортування та номінації, підтвердженої оператором ГТС. Доступ до потужності точок входу/виходу протягом доби надається на підставі укладеного договору транспортування та реномінації, підтвердженої оператором ГТС. Номінація/реномінація підтверджується оператором ГТС відповідно до гл.1 цього розділу та вимог розд .XI цього Кодексу.
Відповідно до п.1 гл.1 розд. ХІ Кодексу ГТС номінації подаються замовниками послуг транспортування на відповідну добу в розрізі кожної точки входу/виходу.
Номінація/ реномінація надається через інформаційну платформу оператора ГТС (п.7 гл.1 розд. ХІ Кодексу ГТС).
Номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору ГТС, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до ГТС в точках входу та відібрані з ГТС в точках виходу (п.5 гл.1 розд. І Кодексу ГТС).
Реномінація - заявка на зміну підтвердженої номінації (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).
Інформація, що міститься в номінації, попередньо погоджується оператором ГТС в порядку, визначеному розд. ХІ Кодексу ГТС, та є достатньою для надання послуг транспортування. Неподання номінації унеможливлює надання оператором ГТС замовнику послуг транспортування.
Пунктом 1 гл.1 розд. VIII Кодексу ГТС передбачено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.
Відповідно до п.1 гл.6 розд. ХІV Кодексу ГТС оператор ГТС розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до ГТС та алокаціями відбору з ГТС (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).
Пунктом 16 гл.6 розд. XIV Кодексу ГТС передбачено, що на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор ГТС здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.
У точках виходу до ГРМ з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор ГРМ до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору ГТС інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М) (п.2 гл.7 розд. ХІІ Кодексу ГТС).
Остаточна алокація відборів/споживання, що вимірюються щодобово, дорівнює обсягам попередніх добових алокацій, крім випадків зміни режимів нарахування споживачу обсягів у порядку, встановленому Кодексом ГРМ. При зміні режимів нарахування споживачу обсягів за період такої зміни коригування добових обсягів споживання здійснюється відповідно до п.6 цієї глави (п.4 гл.7 розд. ХІІ Кодексу ГТС).
Умовами глав 5, 6 розд. ХІІ Кодексу ГТС встановлено порядок визначення попередніх щодобових алокацій подач та відборів природного газу з ГТС. а:
Номінації/реномінації подаються замовником послуг транспортування Оператору ГТС через інформаційну платформу в порядку, визначеному розд. ХІ Кодексу ГТС.
Пунктом 6 гл.7 розд. ХІІ Кодексу ГТС передбачено можливість коригування замовником відповідної інформації на інформаційній платформі.
Відповідно до п. 3 гл.6 розд. XІV Кодексу ГТС, Оператор газотранспортної системи на підставі попередніх алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (з урахуванням обсягів природного газу, відчужених чи набутих на віртуальній торговій точці) щодобово не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D) надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його попередній добовий небаланс та розрахунок попередньої вартості за добовий небаланс.
Згідно з п. 16 гл.6 розд. XІV Кодексу ГТС, на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.
Відповідно до розділу XIV Кодексу ГТС, на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу, Оператор ГТС здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу Замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць та направляє Акти врегулювання щодобових небалансів та рахунки на оплату через інформаційну платформу до 14 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8-11 цієї глави.
Оператор газотранспортної системи до 08:00 UTC (10:00 за київським часом) години для зимового періоду та 07:00 UTC (10:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби (D+1) оприлюднює на власному вебсайті остаточні ціни газової доби (D), які визначаються відповідно до пунктів 8-11 цієї глави. Для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується (крім випадку обсягів небалансу, який виник у рамках виконання спеціальних обов'язків, в установленому порядку покладених Кабінетом Міністрів України на суб'єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України "Про ринок природного газу"), визначається як:
- маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори);
- маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).
Маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання природного газу розраховуються для кожної газової доби таким чином:
1) маржинальна ціна продажу є найменшим з таких значень: найнижча ціна продажу будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби (D);
середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D), зменшена на величину коригування;
2) маржинальна ціна придбання є найбільшим з таких значень: найвища ціна придбання будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби (D);
середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D), збільшена на величину коригування.
Визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання оператором газотранспортної системи відбувається з використанням інформації про операції, що відбуваються на торговій платформі, вибір якої погоджений НКРЕКП.
Величина коригування становить 10 %:
- у випадку позитивного небалансу більше ніж 5 % (для операторів газорозподільної системи з метою покриття своїх нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат більше ніж 15 % (включно)) від обсягів природного газу, поданих на точках виходу (за винятком віртуальної торгової точки, де враховується лише додатне значення різниці обсягів відчуження та набуття природного газу, визначених у торгових сповіщеннях замовника послуг транспортування) до газотранспортної системи у відповідну газову добу;
- у випадку негативного небалансу більше ніж 5 % (для операторів газорозподільної системи з метою покриття своїх нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат більше ніж 15 % (включно)) від обсягів природного газу, поданих на точках входу (за винятком віртуальної торгової точки, де враховується лише додатне значення різниці обсягів набуття та відчуження природного газу, визначених у торгових сповіщеннях замовника послуг транспортування) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.
Плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування природного газу розраховується без урахування величини коригування, якщо обсяг добового небалансу не перевищує допустиме відхилення. У випадку визначення маржинальної ціни продажу/придбання відповідно до пункту 9 цієї глави не застосовується величина коригування до середньозваженої ціни короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D).
У випадку якщо попередня щодобова алокація відбору оператором газорозподільної системи з метою покриття своїх нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат відрізняється від остаточної щодобової алокації такого відбору, розмір допустимого відхилення збільшується на різницю між попередньою та остаточною щодобовою алокацією про обсяги відбору природного газу оператором газорозподільної системи для нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат, але не більше 15 % від попередньої щодобової алокації відбору природного газу оператором газорозподільної системи з метою покриття своїх нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат за відповідну газову добу.
Постановою НКРЕКП від 03.05.2022 № 416 до глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи України були внесені зміни в частині розрахунку допустимого відхилення та плати за добовий небаланс.
Відповідач вказує, що оператором ГТС було виконано перевірку на предмет коректності розрахунку вартості щодобових небалансів у відповідності до вищезазначених змін Кодексу газотранспортної системи України, під час якої виявлено, що допустиме відхилення за газові місяці травень, червень 2022 року розраховано некоректно, у зв'язку з чим у листопаді 2022 року Оператором ГТС здійснено перерахунок допустимого відхилення, коригування вартості щодобових небалансів та направлено через інформаційну платформу коригуючі Акти врегулювання щодобових небалансів та оновлені рахунки на оплату з урахуванням змін, внесених до Кодексу ГТС постановою НКРЕКП від 03.05.2022 №416. Оператором ГТС внесені коригування щодо вартості щодобових небалансів в інформаційну платформу за травень-червень 2022 року для інформування Замовника послуг транспортування. Відповідно до законодавства надані коригуючі первинні документи, складено розрахунки коригування до податкових накладних.
При цьому, відповідач зазначає, що вказані коригування жодним чином не пов'язані зі зміною обсягів алокації. Оприлюднені Оператором ГТС маржинальні ціни придбання/продажу газу також не були змінені. Зміни цін, які були застосовані до врегулювання добового небалансу, відбулися виключно через те, що обсяг добового небалансу перевищив рівень допустимого відхилення, визначеного відповідно до оновленого порядку Кодексу ГТС, в редакції постанови НКРЕКП від 03.05.2022, тож Оператор ГТС в даному випадку діяв з дотриманням норм законодавства.
Пунктом 3 глави 2 Кодексу ГТС передбачено, що Комерційний облік природного газу проводиться на комерційному ВОГ (ПВВГ) сторони, що передає природний газ.
Якщо у сторони, що передає газ, відсутній комерційний ВОГ (ПВВГ), комерційний облік природного газу проводиться на комерційному ВОГ (ПВВГ) сторони, що приймає газ.
У відповідності п. 1, 2, 4, 5 глави 5 розділу ІІІ Кодексу ГТС до усі спори (розбіжності), які виникають при здійсненні обліку природного газу, у тому числі визначення добового чи місячного обсягу та ФХП поданого газу, повинні вирішуватись шляхом переговорів. Якщо сторона, що приймає/передає природний газ, не погоджується з визначенням добового чи місячного обсягу та ФХП поданого газу, то вона повинна заявити про це іншій стороні, що приймає/передає природний газ, протягом п'яти днів з дати оформлення акта або іншого документа, що підтверджує значення обсягу та ФХП поданого (прийнятого) газу. У разі неможливості досягнення згоди (у тому числі на підставі результатів проведеної експертної повірки) шляхом переговорів пред'явлені спірні питання передаються на розгляд до суду. До врегулювання розбіжностей та прийняття рішення суду обсяг переданого (прийнятого) газу встановлюється відповідно до результатів вимірювань комерційного ВОГ (ПВВГ).
Суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів відповідача про те, що коригуючі акти пов'язанні виключно із розрахунком допустимого відхилення і не стосуються зміни обсягів природного газу та/чи фізичного обліку природного газу, так як у коригуючих актах обсяг газу не мінився, змінилися лише показники допустимого відхилення (відповідно до постанови НКТРЕКП НКРЕКП від 03.05.2022 №416), які вплинули на визначення вартості добових небалансів, а не на їх обсяги).
Суд також погоджується з висновками відповідача про те, що обсяг добового небалансу не розраховується по приладам обліку природного газу (лічільниками), оскільки по цим приладам розраховується загальний (фізичний) обсяг природного газу, який переданий з газотранспортної системи до газорозподільної мережі. У свою чергу обсяг добового небалансу, це різниця між таким фізичним обсягом переданого газу і обсягом газу, який розподілено Оператором ГРМ своїм споживачам та несанкціоновано відібраним газом. Фізичні обсяги переданого природного газу не дорівнюють обсягам добових небалансів.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість тверджень відповідача про невірне обрання позивачем способу захисту та відсутність причинно-наслідкового зв'язку між заявленими позовними вимогами та обставинами, які покладено в обґрунтування таких вимог.
Також обґрунтованими є доводи відповідача про те, що за спірні періоди здійснено облік природного газу, переданого з газотранспортної до газорозподільної системи, у порядку визначеному чинним законодавством, що підтверджується актами (зведеними актами) приймання-передачі природного газу з позивачем. Вказані акти чи зазначені в них дані щодо обсягів природного газу позивачем у судовому порядку не оскаржені та не скасовані.
Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Положення статей 15, 16 Цивільного кодексу України визначають, що кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, процедурні гарантії, закріплені в ст. 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Кожен має право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав є неправомірним (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), серія А №18, п. 28- 36).
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 ГПК України).
Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновок, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15.11.16. у справі №800/301/16).
За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Як роз'яснив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 в справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у вказаній нормі та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.
Тобто, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам, відповідати вищевказаним критеріям охоронюваного законом інтересу.
Положення Господарського процесуального кодексу України покладають обов'язок доведення факту порушення або оспорювання прав чи охоронюваних законом інтересів саме на позивача.
Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.
При цьому необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).
Тобто вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Аналогічний висновок викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 910/7160/19.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19, від 02.04.2020 у справі № 910/7160/19).
У той же час позивачем не доведено реального порушення відповідачем будь-яких його прав чи охоронюваних законом інтересів, яке підлягає захисту в заявлений позивачем спосіб.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27.09.2001).
З огляду на вказане в сукупності суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено 20.09.2024.
Суддя Т.М. Ващенко