ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.09.2024Справа № 910/57/24
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. за участю секретаря судового засідання Жалоби С.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/57/24
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Філії " Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03035, м. Київ, вул. Л. Толстого, 61, ідентифікаційний код 41149437)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Марченка Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )
про розірвання договору, повернення майна та стягнення 37 854,73 грн.,
За участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії " Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Марченка Олександра Миколайовича про розірвання договору, повернення майна та стягнення 37 854,73 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №7063 від 24.02.2015 у частині сплати орендної плати, з огляду на що позивач просить суд розірвати зазначений договір оренди, повернути АТ «Українська залізниця» в особі філії «БМЕС» орендоване майно, а саме нежитлові приміщення, площею 19,5 кв. м., що розміщене за адресою: м. Київ, пров. Жмеринський, 2 у будівлі пасажирського павільйону № 1 та стягнути 37 854,73 грн, з яких: 24 999,90 грн основного боргу, 1503,69 грн 3% річних, 8 059,78 грн інфляційних втрат, 750,00 грн штрафу та 2 541,36 грн пені.
За наслідками проведеного автоматизованого розподілу матеріали справи №910/57/24 передано на розгляд судді Картавцевій Ю.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.02.2024.
06.02.2024 через систему Електронний суд від представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2024 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Українська залізниця» про участь у підготовчому засіданні, призначеному на 13.02.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 910/57/24.
13.02.2024 через систему Електронний суд від представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
13.02.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Марченка Олександра Миколайовича надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 повідомлено сторін, що в судовому засіданні 13.02.2024 оголошено перерву до 05.03.2024.
28.02.2024 через систему Електронний суд від представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
05.03.2024 через систему Електронний суд від представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
05.03.2024 через електронну пошту суд від представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 повідомлено сторін, що в судовому засіданні 05.03.2024 оголошено перерву до 09.04.2024.
12.03.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Марченка Олександра Миколайовича надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
03.04.2024 через систему Електронний суд від представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2024 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Українська залізниця» про участь у підготовчому засіданні, призначеному на 09.04.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 910/57/24.
У підготовчому засіданні 09.04.2024 по справі № 910/57/24 судом на підставі ч.5 ст.183 ГПК України оголошено перерву до 23.04.2024.
17.04.2024 через систему Електронний суд від представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
23.04.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника Фізичної особи-підприємця Марченка Олександра Миколайовича надійшли додаткові пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 повідомлено позивача, що в судовому засіданні 23.04.2024 оголошено перерву до 07.05.2024.
01.05.2024 через систему Електронний суд від представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
01.05.2024 через систему Електронний суд від представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 повідомлено позивача, що в судовому засіданні 07.05.2024 оголошено перерву до 18.06.2024.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 № 01.3-16/887/24 призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/57/24 у зв'язку з відпусткою судді Картавцевої Ю.В., за результатами якого справу передано для розгляду судді Блажівській О.Є.
12.06.2024 через електронну пошту суду від представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2024 суддею Блажівською О.Є. прийнято справу № 910/57/24 до свого провадження та вирішено розгляд справи почати спочатку, підготовче засідання призначено на 17.07.2024.
02.07.2024 через систему «Електронний суд» від представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла заява про проведення судового засідання, яке призначене на 17.07.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 заяву представника Акціонерного товариства "Українська залізниця", Мерженко Тетяни Петрівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
17.07.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Марченка Олександра Миколайовича надійшла заява про проведення підготовчого засідання 17.07.2024 за відсутності представника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 відкладено підготовче засідання у даній справі на 07.08.2024.
05.08.2024 через систему «Електронний суд» від представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла заява про проведення судового засідання, яке призначене на 07.08.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
05.08.2024 через систему «Електронний суд» від представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
06.08.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 заяву представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
У підготовче засідання 07.08.2024 представник позивача надав усні пояснення щодо предмета спору та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а також не заперечував щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.09.2024.
11.09.2024 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
11.09.2024 у судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні 11.09.2024 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Ухвалою суду від 19.09.2024 виправлено описку в п. 4, 5 вступної та резолютивної частини рішення суду Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/57/24, шляхом зазначення вірної адреси місцезнаходження Фізичної особи-підприємця Марченка Олександра Миколайовича.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
24 лютого 2015 року між Регіональним управлінням Фонду державного майна України по м. Києву (далі - Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Марченко Олександром Миколайовичем (далі - Орендар) (далі - Сторони) укладено Договір Оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір оренди № 7063).
Відповідно до п. 1.1 Договору оренди № 7063 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 19,50 кв. м. розміщене за адресою: м.Київ. пров. Жмеринський. 2 у будівлі пасажирського павільйону №1. реєстровий номер майна 04713033.1 ААААЖГД450 (далі - Майно), що перебуває на балансі Відокремленого підрозділу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця" Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління №1 (далі - Балансоутримувач) вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на « 30» вересня 2014 р. і становить 174 169, 00 грн.
Майно передається в оренду з метою розміщення торгівельного об'єкту з продажу продовольчих товарів, у тому числі пива (п. 1.2 Договору оренди № 7063).
Стан Майна на момент укладення договору, визначається в акті приймання - передавання за узгодженим висновком Балансоутримувача і Орендаря (п. 1.3 Договору оренди № 7063).
Згідно п. 2.1 Договору оренди Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання - передавання Майна.
Обов'язок щодо сплати акта приймання - передавання покладається на Орендодавця (п. 2.4 Договору оренди № 7063 ).
Згідно до п. 3.1 - 3.3 Договору оренди № 7063 Орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2014 р. 2400, 00 грн.
Орендна плата за перший місяць оренди лютий 2015 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад, грудень місяці 2014 року січень, лютий місяці 2015 року.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до 5.3, 5.10 Договору оренди № 7063 Орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює Орендар, вказується «Призначення платежу» за зразком, який надає Орендодавець листом при укладенні договору оренди); у разі припинення або розірвання Договору повернути Орендодавцеві / Балансоутримувачу орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого Майна з вини Орендаря.
Відповідно до п. 7.1., 7.3 Договору оренди № 7063 Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в оренду Майно згідно з цим Договором за актом приймання - передавання майна, який підписується одночасно з цим Договором; у випадку реорганізації Орендаря до припинення чинності цього Договору, укласти договір про внесення відповідних змін до цього Договору з одним із правонаступників, якщо останній згоден стати Орендарем.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 9.1 Договору оренди № 7063).
Згідно п. 10.1 Договору оренди № 7063 цей Договір укладено строком на 1 рік, що діє з « 24» лютого 2015 по « 24» лютого 2016 включно.
Відповідно до п. 10.3 Договору оренди № 7063 умови цього Договору зберігають силу протягом усього строку цього Договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.
Згідно п. 10.3, 10.4 Договору оренди № 7063 зміни до умов цього Договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди Сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою Стороною. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.
Пунктом 10.6 Договору оренди № 7063 чинність цього Договору припиняється внаслідок:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- загибелі орендованого Майна;
- достроково за взаємною згодою Сторін або за рішенням суду;
- банкрутства Орендаря;
- у разі смерті Орендаря.
Відповідно до п. 10.9 Договору оренди № 7063 у разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю / Балансоутримувачу.
24 лютого 2015 між Сторонами укладено акт приймання-передачі в оренду нерухомого (або іншого) майна за адресою: м. Київ, провулок Жмеринський, 2, згідно якого Орендодавець, згідно Договору оренди № 7063 нерухомого майна, що належить до державної власності № 7063 від 24.02.2015 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - частину нежилого приміщення, загальною площею 19,5 кв.м. розміщене за адресою: м. Київ, провулок Жмеринський, 2, реєстровий номер майна 04713033.1 АААЖГД450 (далі - майно), що перебуває на балансі відокремленого підрозділу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно- Західна залізниця» Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01106775.
Постановою КМУ від 25.06.2014 року № 200 утворено публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (надалі - ПАТ «Укрзалізниця»).
Відповідно до п. 1 наказу Державної адміністрації залізничного транспорту України від 30.11.2015 року № 512-Ц/од зазначено, що 30.11.2015 року є датою закінчення господарської діяльності Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств і установ залізничного транспорту, які реорганізуються шляхом злиття, згідно з додатком № 1 до постанови КМУ № 200 від 25.06.2014 року, одним з яких є ДТГО «Південно-Західна залізниця».
З 01.12.2015 року розпочало свою господарську діяльність публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», яке відповідно до п. 2 Статуту ПАТ «Українська залізниця», затвердженого постановою КМУ від 02.09. року № 735 є правонаступником усіх прав та обов'язків підприємств залізничного транспорту України.
Рішенням правління ПАТ «Укрзалізниця» від 12.04.2017 року (протокол № 57/28 Ком. т.) затверджено «Положення про філію «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» (надалі - Філія «БМЕС» ПАТ «Укрзалізниця»).
03.03.2016 між регіональною філією «Південно-Західна залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Марченко Олександром Миколайовичем (далі - Орендар) (далі - Сторони) укладено Додатковий договір до Договору оренди нерухомого майна від 24.05.2015 № 7063 (далі - Додаток №1), за умовами п. 1 якого встановлено, що орендодавцем майна, визначеного договором оренди від 24.02.2015р. №7063 є ПАТ «Укрзалізниця».
Згідно п. 2 Додатку № 1 у тексті Договору повне найменування відокремлений підрозділ державного територіально галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» Київське будівельно - монтажне експлуатаційне управління №1 та скорочене найменування Б.МЕУ-1 замінити відповідно на виробничий підрозділ Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» та Київське БМЕУ.
Даним Додатком № 1 пункт 3.1. Договору оренди № 7063 викладено в такій редакції: « 3.1. Орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 року становить 3330,0 грн. без ПДВ.
Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2015 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс(и) інфляції за наступний місяць».
Даним Додатком № 1 пункт 10.1. Договору оренди № 7063 викладено в такій редакції: « 10.1. Цей Договір діє з « 01» грудня 2015 року по « 31» березня 2016 року включно».
03.03.2016 між Сторонами до Додаткового договору від 03.03.2016 до Договору оренди № 7063 укладено акт приймання-передачі в оренду нерухомого (або іншого) майна за адресою: м. Київ, провулок Жмеринський, 2, загальною площею 19,5 кв.м.
29.06.2016 між регіональною філією «Південно-Західна залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Марченко Олександром Миколайовичем (далі - Орендар) (далі - Сторони) укладено Додатковий договір до Договору оренди нерухомого майна від 24.05.2015 № 7063 (далі - Додаток № 2).
Даним Додатком № 2 пункт 10.1. Договору оренди № 7063 викладено в такій редакції: « 10.1. Цей Договір діє з « 01» квітня 2016 року по « 30» червня 2016 року включно».
18.10.2016 між регіональною філією «Південно-Західна залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Марченко Олександром Миколайовичем (далі - Орендар) (далі - Сторони) укладено Додатковий договір до Договору оренди нерухомого майна від 24.05.2015 № 7063 (далі - Додаток №3).
Даним Додатком № 2 пункт 10.1. Договору оренди № 7063 викладено в такій редакції: « 10.1. Цей Договір діє з « 01» липня 2016 року по « 30» вересня 2016 року включно».
В подальшому дія Договору оренди № 7063 продовжувалася у відповідності до п. 10.4.
31 жовтня 2018 року згідно постанови КМУ № 938 змінено тип публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного на приватне та перейменоване в акціонерне товариство «Українська залізниця».
У зв'язку із зміною типу публічного акціонерного товариства, 21.05.2019 року наказом АТ «Укрзалізниця» № 329 введено в дію Нова редакція Положення про Філію «БМЕС». Відповідно до зведеного переліку майна ДТГО «Південно-Західна залізниця» орендоване майно увійшло до статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця» і обліковувалось на балансі виробничого структурного підрозділу «Київське територіальне управління» Філії «БМЕС» (надалі - ВСП «Київське ТУ» Філії «БМЕС»).
У зв'язку з невиконанням умов Договору оренди № 7063 в частині своєчасності сплати орендної плати, позивачем відповідачу надсилалися претензії від 23.10.2018 №7/2911, від 30.01.2019 №7/290, від 18.07.2019 № 7/1923 та від 13.06.2022.
Дані претензії залишилися без відповіді.
Враховуючи наявність за ФОП Марченко О.М. заборгованості у розмірі 24 999,90 грн., позивач звернувся з позовом про розірвання договору, повернення майна та стягнення 37 854,73 грн.
Спірні правовідносини виникли між сторонами з договору оренди, який за своєю правовою природою є договором найму (оренди).
За змістом положень статті 1, частини другої статті 9, частини другої статті 759, частини третьої статті 760 Цивільного кодексу України, та частини другої статті 4, частини шостої статті 283 Господарського кодексу України, Цивільним кодексом України встановлені загальні положення про найм (оренду), а особливості регулювання майнових правовідносини, які виникають між суб'єктами господарювання і пов'язані з укладенням, виконанням та припиненням договорів оренди, передбачені Господарським кодексом України. Отже, якщо останній не містить таких особливостей, то застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
При цьому співвідношення між нормами Цивільного кодексу України і законів, які регулюють особливості найму (оренди) окремих видів майна, полягає в тому, що норми цих законів тією чи іншою мірою встановлюють правовий механізм реалізації відповідної норми Цивільного кодексу України або передбачають додаткові умови її реалізації, або виключають застосування норм Цивільного кодексу України, якщо це прямо передбачено ними чи випливає з їхнього змісту (Рішення Конституційного Суду України від 10.12.2009 у справі N 1-46/2009).
Матеріалами справи встановлено, що об'єктом оренди є майно, яке належить до державної власності та обліковується на балансі Відокремленого підрозділу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця" Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління №1, тому на спірні правовідносини поширюються також положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Під час укладення договору оренди діяв Закон України від 10.04.92 N 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна".
27.12.2019 набрав чинності Закон України від 03.10.2019 № 157-IX "Про оренду державного та комунального майна", який введено в дію 01.02.2020, та відповідно до пункту 2 Перехідних положень якого на правовідносини щодо продовження договору оренди після 01.07.2020 поширюється дія саме цього Закону.
Враховуючи те, що спірний Договір оренди укладено сторонами 24.02.2015 строк якого діє по дату розгляду даної справи до спірних правовідносин при вирішенні питання продовження договору оренди підлягають застосуванню норми Закону № 157-IX.
Щодо заявленої вимоги про розірвання договору та повернення майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач володіє та/або користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у володіння та/або користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об'єкта оренди або значне пошкодження об'єкта оренди.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (ч. 3 ст. 760 ЦК України).
Конституційний Суд України виходить з того, що співвідношення між нормами Кодексу і законів, які регулюють особливості найму (оренди) окремих видів майна, полягає в тому, що норми цих законів тією чи іншою мірою встановлюють правовий механізм реалізації відповідної норми Кодексу або передбачають додаткові умови її реалізації, або виключають застосування норм Кодексу, якщо це прямо передбачено ними чи випливає з їхнього змісту (абзац четвертий мотивувальної частини рішення від 10 грудня 2009 року у справі № 1-46/2009).
Істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди комунального майна, як систематичне (два і більше разів) своєчасне (у строк встановлений договором) невнесення орендної плати або несплата її повністю, а також невиконання сторонами інших своїх зобов'язань, в тому числі несплата інших обов'язкових платежів, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю) згідно з частиною третьою статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". При цьому, сплата заборгованості з орендної плати та інших обов'язків платежів як після відкриття провадження у справі, так і напередодні подання позову не може виправдовувати бездіяльність відповідача, як господарюючого суб'єкта, якщо має місце неодноразове прострочення сплати цих платежів по договору, та бути підставою для висновку про відсутність істотного порушення умови договору оренди, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору оренди є його оплатний характер. Відповідно до частини першої статті 19 цього ж Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (постанова КГС ВС від 11.12.2019 у справі № 917/28/19, від 21.12.2022 у справі № 925/421/21).
В постанові КГС ВС від 21.12.2022 у справі № 925/421/21 Верховний Суд зазначив, що аналогічні частині третій статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII підстави розірвання договору оренди викладені також у статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що набрав чинності з 01.02.2020.
Така обставина як погашення заборгованості лише після відкриття провадження у цій справі, а також систематична несплата орендної плати у визначені строки, є достатньою підставою для дострокового розірвання договору оренди комунального майна (постанова КГС ВС від 11.12.2019 у справі № 917/28/19, від 21.12.2022 у справі № 925/421/21).
Не можна стверджувати, що лише нездійснення плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд свідчить про істотне порушення договору оренди та може бути підставою для його дострокового розірвання в судовому порядку. У статті 782 ЦК України визначені правові підстави для здійснення односторонньої відмови від договору оренди. Разом з тим, таке право не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір відповідно до статті 651 ЦК України, зокрема, у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору (істотність порушення оцінюється судом у кожному конкретному випадку і не можна ототожнювати з правом на відмову), а також не є перешкодою для звернення наймодавця до суду з позовом, якщо предметом договору є комунальне (державне) майно, з підстав, визначених частиною третьою статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (постанова КГС ВС від 11.12.2019 у справі № 917/28/19; від 21.12.2022 у справі № 925/421/21).
Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду із вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору. У розумінні наведених положень істотне порушення наймачем такої умови договору найму майна як своєчасне внесення орендної плати є достатньою підставою для дострокового розірвання договору найму та повернення наймодавцеві речі із найму (постанови КГС ВС від 22.12.2021 у справі № 924/120/21; від 21.12.2022 у справі № 925/421/21).
Підставою для розірвання договору оренди може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених статтями 782, 783 ЦК України, або договором оренди (постанови КГС ВС від 16.06.2020 у справі № 904/983/18; від 21.12.2022 у справі № 925/421/21).
Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено Договір № 7063 від 24.02.2015 оренди державного майна, а саме нежитлового приміщення площею 19,50 кв. м. розміщене за адресою: м. Київ, пров. Жмеринський, 2 у будівлі пасажирського павільйону №1, реєстровий номер майна 04713033.1 ААААЖГД450 (далі - Майно), що перебуває на балансі Відокремленого підрозділу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця" Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління №1 (далі - Балансоутримувач).
У судовому засіданні 11.09.2024 представник позивача зазначив, що термін дії вище вказаного договору неодноразово продовжувався відповідно до Додаткових договорів від 03.03.2016, від 29.06.2016, від 18.10.2016 та на підставі п. 10.4 Договору оренди № 7063 від 24.02.2015 (у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору).
Представник позивача у судовому засіданні 11.09.2024 також зазначив, що станом на час розгляду даної справи, фактично взаємовідносини між сторонами припинилися, втім Договір оренди № 7063 від 24.02.2015 є не розірваним та за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати у розмірі 24 999, 90 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні 11.09.2024 зазначив, що ФОП Марченко О.М. фактично з лютого 2022 року не використовує нежитлове приміщення площею 19,50 кв. м. розміщене за адресою: м. Київ, пров. Жмеринський, 2 у будівлі пасажирського павільйону №1. Також представник відповідача зазначив, що ФОП Марченко О.М. обізнаний про наявну в нього заборгованість, втім для нього є не зрозумілими періоди її виникнення. Поряд з цим, звертав увагу суду на лист Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 01.04.2021 №7/775, згідно якого, у зв'язку з проведенням капітального ремонту високої пасажирської платформи, розташованої на станції Борщагівка за адресою: м. Київ, провулок Жмеренський, 2, на якій знаходиться будівля каси № 1 яка була передана в оренду відповідно Договору оренди № 7063 від 24.02.2015, орендна плата з 01.04.2021 до закінчення ремонтних робіт орендарю нараховуватися не буде.
11.09.2024 у судовому засідання судом з'ясовувався період за який у відповідача виникла заборгованість з орендної плати згідно Договору оренди № 7063 від 24.02.2015, на що представник позивача зазначила, що наявна заборгованість стосується періодів до 01.04.2024 та підтвердила факт того, що з 01.04.2024 відповідачу орендна плата не нараховувалася. При цьому, в підтвердження наявної у відповідача заборгованості, представник позивача посилалася на акти звірки взаєморозрахунків, які були додані до матеріалів справи, як додатки до письмових пояснень від 01.05.2024.
Матеріалами справи встановлено, що згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2021 заборгованість ФОП Марченко О.М. становила 34 999, 90 грн.
Згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2022 заборгованість ФОП Марченко О.М. становила 34 999, 90 грн. Згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2023 заборгованість ФОП Марченко О.М. становила 22 999, 90 грн. (17.01.2022 року відповідач сплатив кошти в розмірі 10 000 грн. та 09.08.2022 у розмірі 2 000,00 грн.).
Поряд з цим, матеріали справи містять заяву ФОП Марченко О.М. від 13.03.2018 року, в якій останній просив розглянути питання підвищення орендної плати з вересня місяця не більше ніж на 2%.
Матеріалами справи також встановлено, що позивачу надсилалися претензії про сплату боргу від 23.10.2018 №7/2911, від 30.01.2019 №7/290, від 18.07.2019 № 7/1923, однак заборгованість не сплачена та належних та допустимих доказів відсутності у ФОП Марченко О.М. заборгованості, станом на час розгляду уданої справи, надано не було.
Також матеріалами справи встановлено, що 22.02.2024 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії " Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшов лист ФОП Марченко О.М. (вх. № ФБМЕС-07/127), в якому просив надати йому можливість оплатити борг та судовий внесок без нарахування штрафних санкцій та пені та підписати відповідну мирову угоду.
Представник позивача у судовому засіданні 11.09.2024 підтвердив подання вказаної заяви відповідачем та зазначив, що узгодження укладення мирової угоди не відбулося.
Таким чином, суд приходить до висновку про порушення відповідачем приписів законодавства ст. 530, 762 ЦК України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умов п. 3.6 (в редакції Додаткового договору від 03.03.2016) та 5.3 основного Договору оренди від 25.02.2015 № 7063 в частині своєчасної сплати орендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 22 999,90 грн. за період користування майном з 24.02.2015 по квітень 2024 року (більше 11 місяців), доказів погашення якої суду не подано, що є підставою для дострокового його розірвання.
Відповідно до ч. 4 ст. 291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
В порядку ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Підставою розірвання договору позивачем зазначено факт несплати орендної плати відповідачем (невиконання умов договору в частині сплати орендних платежів).
Отже, обставини щодо невиконання відповідачем умов договору оренди в частині обов'язку зі сплати орендної плати протягом одинадцяти місяців підряд свідчать про систематичне невиконання умов договору, що завдає істотної шкоди бюджету та є достатньою підставою для дострокового розірвання договору оренди державного майна відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 783 ЦК України та його повернення балансоутримувачу відповідно до ст. 785 ЦК України, ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 5.10, 10.10 Договору.
Таким чином, вимоги позивача про розірвання договору оренди державного нерухомого майна та про зобов'язання відповідача повернути державне нерухоме майно підлягають задоволенню з підстав, зазначених вище.
Щодо заявленої вимоги про стягнення 37 854,73 грн, з яких: 24 999,90 грн основного боргу, 1503,69 грн 3% річних, 8 059,78 грн інфляційних втрат, 750,00 грн штрафу та 2 541,36 грн. пені.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Аналогічні визначення містить норма ст. 759 Цивільного кодексу України, яка зокрема зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 760 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Разом з тим, орендоване майно є державним, тому на спірні правовідносини поширюється дія спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX об'єктами оренди за цим Законом є, зокрема майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, державних і комунальних установ та організацій, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних та фіскальних органів, Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, що не використовується зазначеними органами для здійснення своїх функцій, - без права викупу та передачі в суборенду орендарем.
Згідно пп. 10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
Орендна плата визначається за результатами аукціону.
У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна.
У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України.
Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.
Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
За приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, відповідно до п. 3.6. Договору оренди від 24.02.2015 № 7063 (в редакції Додаткового договору від 03.03.2016) орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок Орендодавця. Одержувач коштів - Виробничий підрозділ Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», код ЄДРПОУ одержувача - 40081221/440, банк одержувача - АТ «Ощадбанк», МФО 322669 № рахунку 26003300170544 не пізніше 10 числа місяця наступного звітним.
Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 24 999, 90 грн. В підтвердження наявної заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості та акти звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023.
У той же час, як було встановлено вище, згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2021 заборгованість ФОП Марченко О.М. становила 34 999, 90 грн. Згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2022 заборгованість ФОП Марченко О.М. становила 34 999, 90 грн. Згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2023 заборгованість ФОП Марченко О.М. становила 22 999, 90 грн. (17.01.2022 року відповідач сплатив кошти в розмірі 10 000 грн. та 09.08.2022 у розмірі 2 000,00 грн.).
Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати за період користування майном становить 22 999, 90 грн.
У судовому засіданні 11.09.2024 представник позивача підтвердив факт сплати відповідачем 09.08.2024 частково заборгованості на суму 2 000, 00 грн. та зазначив що дану суму не було включено до загальної заборгованості (24 999, 90 грн.) при подачі позовної заяви.
Суду не подано доказів оплати відповідачем вищевказаної заборгованості, строк оплати якої настав відповідно до ст. 530, 762 ЦК України, п. 3.6 (в редакції Додаткового договору від 03.03.2016) та п. 5.3 договору оренди, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.
Отже, відповідачем порушено приписи законодавства ст. 530, 762 ЦК України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умов п. 3.6 (в редакції Додаткового договору від 03.03.2016) та 5.3 Договору оренди від 24.02.2015 № 7063 в частині своєчасної сплати орендної плати.
Представник відповідача у судовому засіданні 11.09.2024 щодо наявної у ФОП Марченко О.М. заборгованості не заперечував. Також звертав увагу, що ФОП Марченко О.М. звертався з заявою до позивача про укладення мирової угоди в частині сплати основної суми заборгованості без урахування штрафних санкцій.
Враховуючи вищевикладене, позовна вимога в частині стягнення 24 999, 90 грн є обґрунтованою в розмірі 22 999, 90 та такою, що підлягає задоволенню частково.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Відповідно до п. 3.7 Договору оренди від 24.02.2015 № 7063 орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.
Позивачем на підставі п. 3.7. Договору оренди від 24.02.2015 № 7063 у зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті орендної плати у строки, визначені п. 3.6. Договору, нараховано та пред'явлено до стягнення 2 541, 00 грн пені за період з 01.01.2022 по 13.06.2022.
Розрахунок пені здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору.
Отже, вимога в частині стягнення пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 3.8 Договору оренди від 24.02.2015 № 7063 у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.
Позивачем на підставі п. 3.8. Договору оренди від 24.02.2015 № 7063 нараховано та пред'явлено до стягнення 750 грн. штрафу (24 999,90 грн. х 3%).
Враховуючи часткове задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача основної суми боргу в частині 22 999,90 грн., з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 690, 00 грн. (22 999,90х3%).
Таким чином, до задоволення підлягає сума штрафу відповідно до п. 3.7 Договору оренди від 24.02.2015 № 7063 у розмірі 690,00 грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача 1503,69 грн 3% річних, 8 059,78 грн інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною п'ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою № 1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ № 1078).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом здійснено власний розрахунок, при цьому, беручи до уваги наступні періоди та суми, а саме:
- з 01.01.2022 до 16.01.2022 виходячи з суми заборгованості 34 999,90 грн.;
- з 17.01.2022 до 08.08.2022 виходячи з суми заборгованості 24 999,90 грн.;
- з 09.08.2022 до 26.12.2023 виходячи з суми заборгованості 22 999,90 грн.
Виходячи з вище викладеного, до стягнення підлягає три проценти річних від простроченої суми у розмірі 1 419,86 грн. та сума інфляційних втрат у розмірі 7 514, 20 грн.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії " Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії " Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" частково.
2. Розірвати договір оренди № 7063 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 24.02.2015 року.
3. Повернути Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" орендоване майно, а саме нежитлові приміщення, площею 19,5 кв. м., що розміщене за адресою: м. Київ, пров. Жмеринський, 2 у будівлі пасажирського павільйону № 1
4. Стягнути на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» (код ЄДРПОУ 41149437) з Фізичної особи - підприємця Марченко Олександра Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження АДРЕСА_1 ) заборгованість за договором оренди № 7063 від 24.02.2015 року в сумі 22 999, 90 грн.(двадцять дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 90 копійок), інфляційні витрати в розмірі 7 514,20 грн. (сім тисяч п'ятсот чотирнадцять гривень 20 копійок) 3% річних в розмірі 1 419,86 грн (одна тисяча чотириста дев'ятнадцять гривень 86 копійок), пеню в розмірі 2 541,36 грн (дві тисячі п'ятсот сорок одна гривня 36 копійок) та штраф в розмірі 690, 00 грн (шістсот дев'яносто гривень, 00 копійок).
5. Стягнути на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» (код ЄДРПОУ 41149437) з Фізичної особи - підприємця Марченко Олександра Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 5 368 (п'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 копійок.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
7. Судовий збір в частині 2684 (дві тисячі сімсот двадцять п'ять) грн. 20 коп. залишити за позивачем.
8. В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 19.09.2024.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА