вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
19.09.2024м. ДніпроСправа № 904/3400/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу
за позовом Управління житлово-комунального господарства, капітального будівництва, комунальної власності та регулювання земельних відносин Жовтоводської міської ради (м.Жовті Води, Дніпропетровська область)
до ОСОБА_1 (м. Жовті Води, Дніпропетровська область)
про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Жовтоводської міської територіальної громади № 23 від 28.09.2021 у загальному розмірі 23 494 грн. 03 коп.
Управління житлово-комунального господарства, капітального будівництва, комунальної власності та регулювання земельних відносин Жовтоводської міської ради (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) заборгованість за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Жовтоводської міської територіальної громади № 23 від 28.09.2021 у загальному розмірі 23 494 грн. 03 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 18 418 грн. 83 коп. - основний борг;
- 3 970 грн. 08 коп. - інфляційні втрати;
- 1 105 грн. 12 коп. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Жовтоводської міської територіальної громади № 23 від 28.09.2021 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за період користування майном з вересня 2021 року по грудень 2022 року, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 18 418 грн. 83 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з грудня 2021 року по червень 2024 року у сумі 3 970 грн. 08 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 01.12.2021 по 01.07.2024 у сумі 1 105 грн. 12 коп.
Також позивач просить суд судові витрати у справі покласти на відповідача.
З приводу предметної та суб'єктної юрисдикції даного спору суд зазначає таке.
Судом встановлено, що станом на момент звернення із позовною заявою до суду діяльність Фізичної особи - підприємця Рябихової Єлизавети Олександрівни, яка є стороною спірного договору, припинена, про що 09.09.2022 внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.90).
З цього приводу суд зазначає таке.
Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Жовтоводської міської територіальної громади № 23 від 28.09.2021 був укладений між позивачем та Фізичною особою - підприємцем Рябиховою Єлизаветою Олександрівною 28.09.2021, отже, відповідач у вказаних правовідносинах виступав як суб'єкт господарювання, а правовідносини за вказаним договором є господарськими.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
За статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (зокрема, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін.
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно із частиною 1 статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
За частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
За положеннями статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини 8 статті 4 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Зазначена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 по справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18) та від 25.06.2019 по справі № 904/1083/18 (провадження № 12-249гс18).
Враховуючи, що позивач просить суд стягнути заборгованість, яка виникла за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Жовтоводської міської територіальної громади № 23 від 28.09.2021, укладеним між двома суб'єктами господарювання - юридичною особою (позивач) та Фізичною особою - підприємцем (відповідач), а підприємницька діяльність відповідача була припинена тільки 09.09.2022 (шість один рік після виникнення спірних правовідносин), судом встановлено, що належним відповідачем у даній справі є ОСОБА_1 ; справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
За змістом абзацу 2 частини 1, частин 6, 7 статті 176 Господарського процесуального кодексу України до відкриття провадження у справі суд повинен отримати інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача, яка не є підприємцем. У разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
Керуючись вказаними положеннями закону, судом було сформовано Витяг з Єдиного державного демографічного реєстру та отримано відповідь № 725656 від 06.08.2024, відповідно до якої дані щодо фізичної особи - ОСОБА_1 не знайдені (а.с.91).
Враховуючи вказані обставини, ухвалою суду від 06.08.2024 у Центру надання адміністративних послуг м. Жовті Води у строк протягом 5 (п'яти) днів з моменту отримання цієї ухвали суду було витребувано у паперовій формі інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .
Від Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради засобами електронного зв'язку надійшов лист (вх. суду № 38038/24 від 12.08.2024), в якому повідомлено про те, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.94).
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 15.08.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Відповідач обізнаний про розгляд даної справи судом, оскільки ухвалу суду від 15.08.2024 отримав 28.08.2024, що вбачається з поштового повідомлення № 0600283157277, отже завчасно (а.с.104).
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 15.08.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121046402) надіслано судом 15.08.2024, зареєстровано в реєстрі 16.08.2024 та оприлюднено 19.08.2024, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, ухвалою суду від 15.08.2024, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Враховуючи дату отримання ухвали суду - 28.08.2024, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк по 12.09.2024 включно.
Слід наголосити, що у зв'язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково наданий один тиждень господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області (місцезнаходження відповідача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.
Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій не внесено.
Отже, станом на 19.09.2024 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2024, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Тобто, у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, згідно з частинами 2, 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Слід відзначити, що розгляд даної справи по суті розпочався 15.09.2024, а строк розгляду даної справи закінчується 14.10.2024, отже у даному випадку судому було надано сторонам достатній строк для висловлення їх правових позицій та подання доказів по справі.
Відповідно до частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору оренди нерухомого майна, строк дії договору, умови передачі майна та повернення його з оренди, факт передачі майна в оренду, час користування ним орендарем, настання строку сплати орендної плати, наявність часткової чи повної її сплати, допущення прострочення сплати орендної плати, наявність заборгованості у заявлених до стягнення сумах орендної плати, а також правомірність заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, 28.09.2021 між Управлінням житлово-комунального господарства, капітального будівництва, комунальної власності та регулювання земельних відносин Жовтоводської міської ради (далі - орендодавець, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Рябиховою Єлизаветою Олександрівною (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Жовтоводської міської територіальної громади № 23 (далі - договір, а.с. 25-30), відповідно до умов пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 умов.
У розділі 2 договору визначений предмет договору та умови передачі орендованого майна орендарю, а саме:
- майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7 умов (пункт 1.2. договору);
- орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і орендодавцем одночасно з підписанням договору (пункт 2.1. договору);
- передача майна в оренду здійснюється за його страховою вартістю, визначеною у пункті 6.2 умов (пункт 2.2. договору).
У пункті 4.1. договору визначена інформація про об'єкт оренди, а саме: нерухоме майно: частина протирадіаційного укриття комунальної власності за адресою: вулиця Франка, 46/101, м. Жовті Води, Кам'янський район, Дніпропетровська область, площею 77,10 кв. м (загальна площа протирадіаційного укриття - 1 002,8 кв. м.
Відповідно до пункту 6.1. договору ринкова (оціночна) вартість, визначена на підставі звіту про оцінку майна (частина 4 статті 8 Закону України від 03.102019 № 157-IX "Про оренду державного і комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 2020 рік, №4, ст. 25) (далі - Закон), а саме: вартість майна: оцінка справедливої вартості (протирадіаційного укриття) комунальної власності за адресою: вулиця Франка, 46/101, м. Жовті Води, Кам'янського району, Дніпропетровської області, площею 1 002,8 кв. м станом на 08.04.2021 становить 3 027 791 грн. 00 коп. Вартість об'єкта оренди - стартова орендна плата для участі в електронному аукціоні частини протирадіаційного укриття комунальної власності за адресою: вул. Франка, 46/101, м. Жовті Води, Кам?янського району, Дніпропетровської області, площею 77,10 кв. м у відповідності до пункту 52 "Порядку передачі в оренду державного та комунального майна", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 "Деякі питання оренди державного та комунального майна", становить: 3 027 791 грн. 00 коп. * 77,10 кв. м/ 1002,8 кв. м * 1% = 2 327 грн. 91 коп., без врахування індексу інфляції за березень - серпень 2021 року (без ПДВ).
У пункті 12.1. договору сторони визначили, що договір укладено на строк, визначений у пункті 12 умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності договором. Строк оренди, починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою закінчення договору.
У пункті 12.1. договору визначено, що строк договору - 5 років.
Згідно з умовами пункту 12.2. договору умови договору зберігають силу протягом всього строку дії договору, в тому числі у разі, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.
Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Жовтоводської міської територіальної громади № 23 від 28.09.2021 виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Судом також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.
Вказаний договір оренди є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні положення містяться в статті 759 Цивільного кодексу України та статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (частина 1 статті 760 Цивільного кодексу України).
Судом враховано, що відповідно до статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Повернення наймачем предмета договору найма оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
На виконання умов договору сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 28.09.2021, за умовами пункту 1 якого на виконання договору оренди нерухомого майна орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до комунальної власності Жовтоводської міської територіальної громади, а саме: частину протирадіаційного укриття комунальної власності за адресою: вулиця Франка, 46/101, м. Жовті Води, Кам'янський район, Дніпропетровська область, площею 77,10 кв. м (загальна площа протирадіаційного укриття - 1 002,8 кв. м; місцезнаходження об'єкта: вулиця Франка, 46/101, м. Жовті Води, Кам'янський район, Дніпропетровська область, 52210 (а.с.31).
Враховуючи положення укладеного договору та приймаючи до уваги підписання сторонами Акту від 28.09.2021, суд дійшов висновку щодо належного виконання орендодавцем (позивачем) обов'язку щодо надання орендарю (відповідачу) в оренду відповідного нежитлового приміщення.
При цьому, у розділі 4 договору сторонами були визначені умови щодо повернення майна з оренди і забезпечувального депозиту, зокрема:
- у разі припинення договору орендар зобов'язаний: звільнити протягом 3-х робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід'ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом; сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності); відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (і в межах сум, що перевищують суму страхового відшкодування, якщо воно поширюється на випадки погіршення стану або втрати орендованого майна), або в разі демонтажу чи іншого вилучення невід'ємних поліпшень/капітального ремонту (пункт 4.1. договору);
- протягом 3-х робочих днів з моменту припинення договору орендодавець зобов'язаний оглянути майно і зафіксувати його поточний стан, а також стан розрахунків за договором. Орендодавець складає акт повернення з оренди орендованого майна у 2-х оригінальних примірниках і надає підписані примірники орендарю. Орендар зобов'язаний: підписати два примірники акта повернення з оренди орендованого майна не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з моменту їх отримання від орендодавця і одночасно повернути один примірник підписаного орендарем акту разом із ключами від об'єкта оренди (у разі, коли доступ до об'єкта оренди забезпечується ключами); звільнити майно одночасно із поверненням підписаного орендарем акту (пункт 4.2. договору);
- майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання орендодавцем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (пункт 4.3. договору).
У пункті 12.12. договору визначено, що майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.
Як убачається з матеріалів справи, 01.12.2022 до Жовтоводської міської ради надійшла заява від ФОП Рябихової Єлизавети Олександрівни, в якій зазначено таке: "У зв'язку із закриттям ФОП та нестабільною ситуацією прошу розірвати договір оренди № 23 від 28.09.2021 на приміщення - частини ПРУ за адресою Франка, 46/101, площею 77,1 кв. м з 30.11.2022. Приміщення зобов'язуюсь передати по акту приймання-передачі. Також зобов'язуюсь сплатити борг по орендній платі." (а.с.36).
Жовтоводською міською радою 21.12.2022 прийнято рішення № 988-25(ІV)/VІІІ "Про дострокове припинення договору № 23 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Жовтоводської міської територіальної громади, від 28.09.2021". Вказаним рішенням передбачено дострокове припинення договору № 3 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Жовтоводської міської територіальної громади, від 28.09.2021 шляхом укладання додаткової угоди про припинення дії договору оренди датою підписання акту повернення з оренди орендованого майна та погашення заборгованості з орендної плати у повному обсязі з урахуванням пені за кожний день прострочення перерахування орендної плати (а.с.74).
При цьому у позовній заяві позивач зазначив, що за підписанням акту повернення з оренди орендованого майна ФОП Рябихова Єлизавета Олександрівна не зверталась.
Також позивач зазначає, що доступ до орендованої частини протирадіаційного укриття комунальної власності за адресою: вул. Франка, 46/101, площею 77,10 кв. м, був відсутній, що підтверджується численними обстеженнями комісією з перевірки використання приміщень переданих в оренду Управлінням ЖКГ (від 06.06.2022, від 30.08.2022, від 06.01.2023, від 05.07.2023).
Листом від 12.07.2023 вих. № 83/01-06 ФОП Рябихову Єлизавету Олександрівну було повідомлено про необхідність звільнення орендованого майна від належних їй речей та забезпечення доступу до нього спеціалістам Управління ЖКГ Жовтоводської міської ради для здійснення огляду і за його результатами підготовки акту повернення з оренди орендованого майна.
07.08.2023 позивачем самостійно було забезпечено доступ до орендованої частини протирадіаційного укриття комунальної власності за адресою: м. Жовті Води, вул. Франка, 46/101, площею 77,10 кв. м, за результатами обстеження встановлено, що орендоване майно вільне від належних ФОП Рябихова Єлизавета Олександрівна речей та не використовується нею для здійснення підприємницької діяльності.
Управлінням ЖКГ Жовтоводської міської ради 08.09.2023 направлено на адресу ФОП Рябихової Єлизавети Олександрівни на підпис у 2-х примірниках Акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Жовтоводської міської територіальної громади - частини протирадіаційного укриття комунальної власності за адресою; вул. Франка, 46/101, м. Жовті Води, Дніпропетровської області, площею 77,10 кв. м та Додаткову угоду про припинення договору № 23 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Жовтоводської міської територіальної громади, від 28.09.2021 (лист від 07.09.2023 № 118/01-06).
Як зазначає позивач, зазначений лист не був вручений та 03.10.2023 був повернутий позивачу.
За умовами пункту 12.6. договору договір припиняється, зокрема:
- якщо підставою припинення договору є обставини, передбачені абзацами 3, 4, 7, 8 частини 1 статі 24 Закону, договір вважається припиненим з дати настання відповідної обставини на підставі рішення Жовтоводської міської ради або на підставі документа, який свідчить про настання факту припинення юридичної особи або смерті фізичної особи (підпункт 12.6.1.2. договору);
- на вимогу орендаря з підстав, передбачених пунктом 12.9 договору, і при цьому договір вважається припиненим в день, визначений відповідно до абзацу 2 пункту 12.10 договору (підпункт 12.6.5. договору);
- за згодою сторін на підставі договору про припинення з дати підписання акта повернення майна з оренди (підпункт 12.6.6. договору).
Відповідно до пункту 12.7. договору сторони визначили, що договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар:
- допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше 3-х місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці (підпункт 12.7.1. договору);
- порушує додаткові умови оренди, зазначені у пункті 14 умов (підпункт 12.7.5. договору).
Згідно з пунктом 12.9. договору сторони визначили, що договір може бути достроково припинений на вимогу орендаря, якщо протягом 1-го місяця після підписання акта приймання-передачі орендар отримає докази істотної невідповідності об'єкта оренди інформації про нього, зазначеній в оголошенні або інформаційному повідомленні про об'єкт оренди (підпункт 12.9.1. договору).
Враховуючи наявність наведених вище обставин, а також умови підпунктів 12.7.1 та 12.7.5 пункту 12.7 розділу ІІ "Незмінювані умови договору" договору, договір був достроково припинений в односторонньому порядку на підставі Наказу начальника Управління ЖКГ від 03.10.2023 № 60/1-ОМ "Про дострокове припинення договору № 23 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Жовтоводської міської територіальної громади, від 28.09.2021, на вимогу орендодавці в односторонньому порядку".
У відповідності до пункту 3.10 розділу ІІ "Незмінювані умови договору" договору № 23 оренди нерухомого майна від 28.09.2021, припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню і неустойку. Орендодавець може звернутися із позовом про стягнення орендної плати за цим договором, за яким у орендаря є заборгованість (пункт 3.7. розділу ІІ договору № 23).
Як убачається з матеріалів справи, відповідачу неодноразово направлялися листи щодо необхідності сплати існуючої заборгованості з орендної плати (листи від 29.07.2022 № 79/01-06, від 12.07.2023 № 83/01-06, від 07.09.2023 № 118/01-06), які були залиені відповідачем без відповіді та задоволення.
Позивач зазначає, що станом на 01.07.2024 заборгованість відповідача з орендної плати, нарахована по дату прийняття рішення Жовтоводської міської ради від 21.12.2022 № 988-25(ІV)/VІІІ, складає 18 418 грн. 83 коп.
24.04.2024 Управлінням ЖКГ повторно направлено відповідачу кур'єрською доставкою з супровідним листом (лист від 24.04.2024 № 62/01-06) на підпис у 2-х примірниках акт повернення з оренди нерухомого майна та акт звірки взаємних розрахунків від 22.04.2024 за договором оренди № 23 від 28.09.2021. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наданим АТ "Укрпошта", зазначене поштове відправлення було отримано 27.04.2024, але станом на 01.07.2024 підписаний примірник акту повернення з оренди нерухомого майна та акту звірки взаємних розрахунків від 22.04.2024 за договором оренди № 23 від 28.09.2021, до Управління ЖКГ не повернуті.
Отже, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Жовтоводської міської територіальної громади № 23 від 28.09.2021 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за період користування майном з вересня 2021 року по грудень 2022 року, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 18 418 грн. 83 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з грудня 2021 року по червень 2024 року у сумі 3 970 грн. 08 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 01.12.2021 по 01.07.2024 у сумі 1 105 грн. 12 коп. Вказане і є причиною звернення позивача із позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно зі статтею 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1, частини 4 статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору оренди.
Частинами 1 та 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" також передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
У розділі 3 договору сторонами були визначені умови щодо орендної плати, зокрема:
- орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат орендодавця за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 договору (пункт 3.1. договору);
- якщо орендна плата визначена на підставі абзацу 3 або 4 частини 7 статті 18 Закону, то: орендна плата за перший місяць оренди визначається з урахуванням таких особливостей: якщо між датою визначення орендної плати за базовий місяць (визначений відповідно до пункту 9.1 умов) і датою підписання акта приймання-передачі минуло більш як один повний календарний місяць, то розмір орендної плати за перший місяць оренди встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць; орендна плата за другий і кожний наступний місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.2. договору);
- орендар сплачує орендну плату до місцевого бюджету визначеному у пункті 16 умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця: до 15-го числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону (договір типу 5(А) (пункт 3.3. договору);
- орендар сплачує орендну плату на підставі розрахунків орендодавця. Орендодавець надає розрахунок на загальну суму орендної плати, яка сплачується до місцевого бюджету (пункт 3.4. договору);
- в день укладення договору або до дати укладення Орендар сплачує орендну плату за кількість місяців, зазначену у пункті 10 умов (авансовий внесок з орендної плати), на підставі протоколу про результати електронного аукціону (пункт 3.5. договору);
- якщо договір укладено за результатами проведення аукціону, то підставою для сплати авансового внеску з орендної плати є протокол про результати електронного аукціону (пункт 3.6. договору);
- орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем до місцевому бюджету. Орендодавець може звернутися із позовом про стягнення орендної плати за договором, за яким у орендаря є заборгованість, в інтерес відповідної сторони договору (пункт 3.7. договору);
- припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності) (пункт 3.10. договору).
Згідно з пунктом 9.1. договору місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону: 1 163 грн. 96 коп. , без податку на додану вартість та без врахування індексу інфляції за березень - серпень 2021 року; дата і реквізити протоколу електронного аукціону 30.08.2021, № LLE001-UA-20210730-03807.
За змістом частини 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вплачувати орендну плату. Аналогічні положення містяться в пункті 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
У відповідності до вказаних умов договору, позивачами здійснено розрахунок орендної плати за період користування об'єктом оренди з вересня 2021 року по грудень 2022 року, який наявний в матеріалах справи (а.с.10, 58-72, 77-79).
При цьому, у листі Фінансового управління Жовтоводської міської ради № 2-16/169 від 09.07.2024 у відповідь на лист-запит міського голови вих. від 05.07.2024 № 2/4-1619-01-13 щодо надходжень від орендної плати за користування комунальним майном Жовтоводської міської територіальної громади, від окремих платників, повідомлено, зокрема, що надходження на рахунок UA098999980334109850000004575, ККД 22080402, від ФОП Рябихової Єлизавети Олександрівни (РНОКПП НОМЕР_1 ), за період з 01.09.2021 по теперішній час, складає: 2021 рік - 2 327 грн. 92 коп.; 2022 рік - 00 грн. 00 коп.; 2023 рік - 00 грн. 00 коп.; 2024 рік - 00 грн. 00 коп. (а.с.34).
Отже, позивач у позовній заяві зазначає, що за даними звітів про рух коштів на рахунках, наданих фінансовим управлінням Жовтоводської міської ради, ФОП Рябиховою Єлизаветою Олександрівною сплачено лише авансовий внесок з орендної плати у день укладення договору (28.09.2021) у розмірі 2 327 грн. 92 коп.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в частині вимог про стягнення заборгованості з орендної плати, суд виходить також з наступного.
В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, враховуючи порядок сплати орендної плати, визначений у догоорі, строк внесення орендної плати за період користування майном з вересня 2021 року по грудень 2022 року в сумі 18 418 грн. 83 коп. є таким, що настав.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Матеріалами справи підтверджується, що всупереч умовам договору оренди, а також порушуючи норми діючого законодавства, відповідач свої зобов'язання не виконав, орендну плату за період користування об'єктом оренди з вересня 2021 року по грудень 2022 року в сумі 18 418 грн. 83 коп. у встановлений договором строк не сплатив, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у зазначеній сумі.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження погашення перед позивачем заборгованості з орендної плати за період користування об'єктом оренди з вересня 2021 року по грудень 2022 року в сумі 18 418 грн. 83 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги виконання позивачем (орендодавцем) своїх обов'язків щодо надання відповідачу в оренду спірного майна, неповернення його відповідачем, а також невнесення з боку відповідача платежів по орендній платі, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Жовтоводської міської територіальної громади № 23 від 28.09.2021, положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 18 418 грн. 83 коп. визнаються судом обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.
З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з грудня 2021 року по червень 2024 року у сумі 3 970 грн. 08 коп.
Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, судом враховано таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат (а.с. 11-24), проведеного позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем були вірно визначені суми заборгованості та періоди нарахування інфляційних втрат, розрахунок проведено з урахуванням вказаної вище методики та арифметично вірно.
Враховуючи вказане, розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем (а.с. 11-24), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 3 970 грн. 08 коп.
Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 01.12.2021 по 01.07.2024 у сумі 1 105 грн. 12 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с. 11-24), та встановлено, що під час його проведення позивачем були вірно визначені суми заборгованості та періоди прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 1 105 грн. 12 коп.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У той же час, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовну заяву у даній справі було подано до суду через систему "Електронний суд", позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп. (з урахуванням застосованого коефіцієнту 0,8)
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Управління житлово-комунального господарства, капітального будівництва, комунальної власності та регулювання земельних відносин Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Жовтоводської міської територіальної громади № 23 від 28.09.2021 у загальному розмірі 23 494 грн. 03 коп. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Управління житлово-комунального господарства, капітального будівництва, комунальної власності та регулювання земельних відносин Жовтоводської міської ради (бульвар Свободи, будинок 56/128, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, 52204; ідентифікаційний код 36916734) 18 418 грн. 83 коп. - основного боргу, 3 970 грн. 08 коп. - інфляційних втрат, 1 105 грн. 12 коп. - 3% річних та 2 422 грн. 40 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 19.09.2024.
Суддя Ю.В. Фещенко