пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
11 вересня 2024 року Справа № 903/482/24
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участі секретаря судового засідання Ведмедюка М.П.,
за участю представників:
від позивача: Гордієнко В.А. - адвокат (дов. №1796-К-Н-О від 12.07.2022),
від третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: н/з,
від відповідача-1: Овчарук А.О. - адвокат (ордер серії АС №1090082 від 16.04.2024),
від відповідача-2: н/з,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк», м. Київ
третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерства фінансів України
до відповідача-1: Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка, с. Губин Перший, Горохівського району, Волинської області
відповідача-2: ОСОБА_1 , с. Губин Перший, Горохівського району, Волинської області
про стягнення 614100,58 грн.,
16.05.2024 через систему “Електронний суд» до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява від 16.05.2024 Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк», в якій товариство просить стягнути солідарно з Приватного підприємства “Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство ім. Івана Франка» та ОСОБА_1 614100,58 грн., з них: 89364,24 грн. заборгованості за кредитом на підставі кредитного договору №033373842-КД-1 від 06.04.2022, 167279,37 грн. заборгованості за процентами, 357456,97 грн. заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.
Ухвалою суду від 21.05.2024 було залишено без руху позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк»; встановити Акціонерному товариству комерційний банк “ПриватБанк» строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання Господарському суду Волинської області впродовж 5-ти днів з дня одержання цієї ухвали: розрахунку заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією в розмірі 357456,97 грн.
28.05.2024 через систему “Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків від 27.05.2024 на виконання вимог ухвали суду від 21.05.2024.
Ухвалою суду від 03.06.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.07.2024, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 01.07.2024.
03.07.2024 у судове засідання відповідач-2/його представник не з'явилися, відповідач-2 відзиву на позов не подав.
Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 03.06.2024 було надіслано відповідачу-2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: 45726, Волинська область, Луцький район, с. Губин Перший, вул. Луцька,8.
Згідно з відповіддю №673952 від 03.07.2024 з Єдиного демографічного реєстру адреса реєстрації ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .
Проте, ухвала суду від 03.06.2024, надіслана відповідачу-2 за вказаною адресою, повернулась: причина повернення “Адресат відмовився».
03.07.2024 в судовому засіданні представник позивача просила залучити до участі у розгляді справи третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Міністерство фінансів України; повідомила суд, що копію позовної заяви з додатками було надіслано Міністерству фінансів України до його електронного кабінету 16.05.2024, докази надіслання приєднані до позовної заяви
03.07.2024 представник відповідача-1 висловив думку про задоволення клопотання. про залучення третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Міністерство фінансів України.
Ухвалою суду від 03.07.2024 постановлено залучити до участі у розгляді справи третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерством фінансів України; відкладено підготовче засідання на 27.07.2024; встановлено третій особі на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору строк до 22.07.2024 для подачі письмових пояснень на заявлений позов.
Ухвалу суду від 03.07.2024 надіслано позивачу та відповідачу- 1 - до їх електронних кабінетів, відповідачу - 2 - на поштову адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення: 45726, Волинська область, Луцький район, с. Губин Перший, вул. Луцька,8.
10.07.2024 через систему “Електронний суд» від позивача надійшли докази надіслання копії позовної заяви з додатками третій особі на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерству фінансів України.
22.07.2024 через систему “Електронний суд» від Міністерства фінансів України надійшли письмові пояснення щодо позову, в яких Міністерство фінансів України просить позовну заяву ТА КБ “ПриватБанк» задовольнити в повному обсязі; справу розглядати без участі представника Міністерства фінансів України .
В судове засідання 24.07.2024 представник відповідача-1, відповідач-2 не з'явились, відзиву на позов відповідачі не подали.
В судовому засіданні 24.07.2024 представник позивача уточнила правильне найменування відповідача-1 - Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство ім. Івана Франка
Суд прийняв до уваги уточнення щодо найменування відповідача-1 та подальший розгляд справи здійснює з урахуванням цього уточнення.
24.07.2024 в судовому засіданні представник позивача висловила думку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 24.07.2024 було закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 21.08.2024.
21.08.2024 в судовому засіданні представник відповідача-1 заявив усне клопотання про встановлення строку для подачі відповіді на пояснення третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерства фінансів України.
Клопотання про надання строку для подачі відповіді на пояснення третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерства фінансів України заявлено представником відповідача-1 після закриття підготовчого провадження. Поважних причин, які перешкоджали відповідачу-1 звернутися до суду з клопотанням на стадії підготовчого провадження, не наведено.
Відповідно до ч.2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
З огляду на викладене, на підставі ч.2 ст. 207 ГПК України суд залишив без розгляду клопотання представника відповідача-1 про надання строку для подачі відповіді на пояснення третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерства фінансів України.
21.08.2024 представник відповідача-1 в судовому засіданні заявив усне клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження для подачі відповіді на пояснення третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерства фінансів України.
З матеріалів справи вбачається, що письмові пояснення третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерства фінансів України були надіслані відповідачу 22.07.2024; ухвалою суду від 24.07.2024 було закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 21.08.2024.
Поважних причин, які перешкоджали відповідачу-1 реалізувати процесуальне право на подачу відповіді на пояснення третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору до початку розгляду справи по суті, яке передбачено ч. 4 ст. 168 ГПК України, представник відповідача-1 не навів, доказів на підтвердження перебування у відпустці не надав.
За таких обставин суд залишив без задоволення клопотання представника відповідача-1 про повернення на стадію підготовчого провадження для подачі відповіді на пояснення третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерства фінансів України.
В судовому засіданні 21.08.2024 представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.
В судовому засіданні 21.08.2024 було оголошено перерву до 11.09.2024.
В судовому засіданні 11.09.2024 представник відповідача-1 визнав позовні вимоги частково, а саме: в частині стягнення 89364,24 грн. заборгованості за кредитом та 167279,37 грн. заборгованості за процентами; не визнав - в частині стягнення 357456,97 грн. заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією та просив у цій частині позовні вимоги залишити без розгляду, оскільки на думку відповідача-1 у позивача відсутнє право вимагати стягнення цієї заборгованості.
В судове засідання 11.09.2024 представники третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та відповідача-2 не з'явилися. Ухвалу- повідомлення про оголошення перерви було надіслано до електронного кабінету третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; рекомендованим листом з повідомленням про вручення та на електронну адресу - відповідачу-2.
Судом встановлено, що ухвали суду , надіслані відповідачу-2 на його адресу реєстрації повертаються до суду з відміткою: причина повернення “Адресат відмовився».
Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
У постановах від 14.08.2020 та від 13.01.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Направлення відповідачу-2 ухвали суду рекомендованою кореспонденцією на його дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення відповідача-2 належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, тобто суду.
Неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копію ухвали про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася у зв'язку з її неотриманням відповідачем-2, зумовлене суб'єктивною поведінкою відповідача-2 щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Разом з цим, судом враховано, що відповідач -2 ОСОБА_1 є керівником Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство ім. Івана Франка було належним чином повідомлено про судовий розгляд шляхом надіслання ухвали суду до його електронного кабінету.
В такій ситуації особа може дізнатися про рух справи, зміст судових рішень, дату судового засідання, зокрема, через сайт судової влади України.
Судом враховано, що неявка представників третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та відповідача-2 не перешкоджає розгляду справи, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору, а тому 11.09.2024 судом було вирішено спір за відсутності представників третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та відповідача-2, зважаючи на те, що вони належним чином були повідомлені про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступні обставини.
06.04.2022 між Акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємство ім. Івана Франка було укладено кредитний договір № 03373842-КД-1 (надалі - кредитний договір) відповідно до умов якого ПОСП ім. Івана Франка було надано кредит у розмірі 5 000 000 грн., на наступні цілі - посівів сільськогосподарських культур, купівлі сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів), що підпадає під визначення груп 1- 24 УКТЗЕД, а також добрив, засобів захисту рослин, пестицидів та агрохімікатів, пально-мастильних матеріалів, запасних частин, основних засобів та нематеріальних активів, оплати праці, оренди нерухомого та рухомого майна, інших товарів (робіт, послуг), що використовуються суб'єктами господарювання - сільськогосподарськими товаровиробниками під час провадження операційної діяльності (п. А.2. кредитного договору) із терміном повернення 01.10.2022 (п. А.3. кредитного договору).
Відповідно до п. А.5 кредитного договору зобов'язання позичальника забезпечується договором поруки, укладеного з ОСОБА_1 .
Згідно із п. А.6.1 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 12,17 % річних від суми непогашеної заборгованості за кредитом.
Пунктом А.6.2 кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 15,17 % річних від суми непогашеної заборгованості за кредитом. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в п. А.6.1 цього договору. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в п. А.6.1 цього договору та дати початку її нарахування.
У випадку порушення позичальником термінів/строків погашення заборгованості за кредитом, встановлених п.п. 2.2.3 цього договору позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 24,34 % річних від суми простроченої заборгованості за кредитом (п. А.7. кредитного договору).
Відповідно до п. А.8. кредитного договору проценти нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене п. 7.2 цього договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно із п. 2.3.2 цього договору).
Згідно із п. А.11. кредитного договору сторони узгодили, що для будь-яких повідомлень, що повинні бути здійснені банком згідно договору, банк на свій вибір здійснює повідомлення позичальника: в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку, які дають змогу встановити дату відправлення такого повідомлення (системи клієнт-банк, систему "Приват24 для бізнесу", sмs-повідомлення або інші засоби). Сторони узгодили, що банк має право на свій розсуд обирати та використовувати будь-який із способів, визначених цим пунктом, для будь-яких повідомлень, що повинні бути здійснені банком згідно цього договору. Сторони підтверджують, що направлення банком повідомлень, визначених в цьому пункті договору, електронними каналами зв'язку, прирівнюється до письмових повідомлень, і вони мають однакову юридичну силу.
У п. 1.1 кредитного договору передбачено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.
Банк зобов'язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів у межах суми, обумовленої п. 1.1 цього договору, а також за умови виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.1, 2.2.12 цього договору. Зобов'язання з видачі кредиту згідно з умовами цього договору виникають у банка після підписання сторонами цього договору з урахуванням 5-денного строку, зазначеного у п. 1.1 договору (п. 2.1.2 кредитного договору).
Відповідно до п. 2.2 пп. 2.2.2., 2.2.3. кредитного договору позичальник зобов'язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п. п. 4.1, 4.3 цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені п. п. 1.2, 2.3.2 цього договору.
Згідно із пп. «а» п. 2.3.2. кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього договору, банк має право змінити умови цього договору - зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі статтями 212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, терміни/строки виконання яких не наступили, терміни/строки вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором.
Відповідно до підпункту «г» п. 2.3.2. кредитного договору при настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього договору, банк, на свій розсуд, має право згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останні день дії договору позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань за цим договором.
Банк, незалежно від настання термінів виконання зобов'язань позичальником за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, при настанні умов, передбачених п. 2.3.2 цього договору, а бо у разі випадку зменшення розміру активів позичальника на 30 і більше процентів у порівнянні з розміром його активів зазначених у відповідної річної звітності за попередній рік. (п. 2.3.8 кредитного договору).
У п. 4.1 кредитного договору передбачено, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п. п. 1.2, 2.2.3, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. п. А.6.1, А.6.2 цього договору.
В разі порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує банку проценти у розмірі, встановленому у п. 5.10 цього договору (п. 4.2 кредитного договору).
Пунктом 5.7 кредитного договору передбачено, що термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років.
Сторони дійшли згоди, що в разі неповернення позичальником кредиту в строк, зазначений в п. А.3, 2.3.2 цього договору, позичальник зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін, в розмірі подвійних процентів за користування кредитом, базовий розмір яких передбачений п. А.7 цього договору. При цьому проценти за користування кредитом банком не нараховуються та не підлягають сплаті позичальником (п. 5.10 договору).
Відповідно до п. 6.1 кредитного договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами, та діє до терміну, що зазначений в п. А.3 цього договору, або до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором, в залежності від того, яка подія настане раніше.
Згідно із п. 6.2 кредитного договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань.
Сторони підписали кредитний договір шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується протоколами перевірки кваліфікованого електронного підпису (а.с. 20).
Також 06.04.2022 між АТ КБ "ПриватБанк" та ПОСП ім. Івана Франка було укладено додаткову угоду №1 до Кредитного договору (надалі - додаткова угода) відповідно до підпункту «а» пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємства (надалі - програма) та умов цієї додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки. Кредитні гроші позичальник витрачає з метою: - фінансування суб'єктів підприємництва - сільськогосподарських товаровиробників для провадження сільськогосподарської діяльності на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення чи скасування, а саме на придбання основних засобів та покриття будь-яких витрат, пов'язаних із провадженням сільськогосподарської діяльності в значенні Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України».
Згідно із п. 2.1. додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї додаткової угоди розмір 12,17 % річних.
Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 5%; але не більше Індекс UIRD (3міс)+7% (обмеження встановлюється на дату укладання цієї додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до умов п. 2.1. цієї додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень. Де Індекс UIRD- український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.
Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Національного Банку України.
Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.
Відповідно до п. 2.2. додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3., 2.7. цієї додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї додаткової угоди + 5% річних; в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.
Відповідно до п. 2.13. додаткової угоди позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п.2.11 цієї додаткової угоди.
За змістом п. 2.14. додаткової угоди грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом та нарахованої пені ( відповідно до пункту 2.11 цієї додаткової угоди), до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені.
Для здійснення погашення кредиту та сплати інших платежів за кредитним договором відповідачу-1 було відкрито рахунок 29092000812273 (п. А.4. кредитного договору).
07.04.2022 на поточний рахунок відповідача-1 20636030803907 було перераховано кредитні кошти у розмірі 5000000.00 грн., що підтверджується копіями виписки по рахунку 20636030803907 та платіжним дорученням №DICO7BPTHA від 07.04.2022 (а.с. 70-72).
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 06.04.2024 між АТ КБ "ПриватБанк" як кредитором та ОСОБА_1 як поручителем було укладено договір поруки № 03373842-ДП-1/1 (надалі - договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання зобов'язань ПОСП ім. Івана Франка за кредитним договором №03373842-КД-1від 06.04.2022 (п. 1.1. договору поруки) (а.с. 30-32).
Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Згідно із п. 1.3 договору поруки поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений.
У п. 1.5 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Згідно із п. 2.1.2 договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов'язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.
Поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання боржника, зазначені в направленій кредитором вимозі згідно п. п. 2.1.2 п. 2.1 цього договору (п. 2.4.1 договору поруки).
У п. 4.1 договору поруки сторони взаємно домовилися, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх своїх зобов'язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію.
Згідно із п. 5.1 договору поруки сторони домовились збільшити встановлену законом позовну давність, дійшовши згоди, що до передбачених цим договором вимог кредитора до поручителя позовна давність встановлюється сторонами тривалістю 5 років.
Відповідно до підпункту в пункту 1 додаткової угоди до кредитного договору сторони встановили, що позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов'язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №723. При цьому позичальнику відомі та повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.
05.04.2022 між Міністром фінансів України (надалі - гарант) та АТ КБ "ПриватБанк" було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/55 (надалі - договір гарантії), відповідно до п. 6 якого гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов'язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.
Відповідно до п. 31. договору гарантії у разі настання гарантійного випадку банк- кредитор надсиляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.
За змістом п. 35. договору гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від банку- кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банку-кредитору суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови одночасного дотримання таких вимог: гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору; на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії, загальна сума всіх виплачених банку-кредитору суми сплати за гарантією з урахуванням суми сплати за гарантією, що підлягає виплаті згідно з вимогою, не перевищує ліміту гарантії; гарант отримав підтвердження від агента, що сума, зазначена у вимозі, є сумою сплати за гарантією, що підлягає виплаті за гарантією згідно з умовами цього договору; здійснення гарантом виплати згідно з вимогою не суперечить вимогам законодавства на момент здійснення такої виплати.
Згідно із п. 38. договору гарантії у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов'язується відобразити в обліку (позабалансовий рахунок 9819) виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення повинно бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки
Відповідно до п. 39. договору гарантії з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до позичальника та на виконання статті 17 Бюджетного кодексу України та вимог, передбачених пунктами 38 і 40 цього договору, банк-кредитор, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов'язується:
1) застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 45 цього договору за таким проблемним кредитом;
2) здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (крім права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяву про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.
В подальшому, 20.09.2022 та 23.05.2023 між позивачем та відповідачем-1 були укладені договори про внесення змін до кредитного договору № 03373842- КД-1 від 06.04.2022 року, а між позивачем та відповідачем-2 відповідно були укладені договори про внесення змін до договору поруки № 03373842-ДП-1/1 від 06.04.2022.
Відповідно до договорів про внесення змін до кредитного договору № 03373842-КД-1 від 06.04.2022, погашення кредиту позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в додатку 1 (графік погашення кредиту), що є невід'ємною частиною договорів.
Відповідно до п.2 договору від 23.05.2023 про внесення змін до кредитного договору №03373842-КД-1 від 06.04.2024 кінцевий термін повернення кредиту 01.12.2023 року (включно).
Відповідач-1 порушив свої зобов'язання за кредитним договором, припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені графіком платежів.
07.03.2024 позивачем була направлена до Міністерства фінансів України (гаранта) та АТ "Укрексімбанк" (агента) вимога на сплату за гарантією № 228 від 07.03.2024 за договором про надання гарантії на портфельній основі № 13110-05/55 від 05.04.2022. Відповідно до цієї вимоги банк просив перерахувати суму сплати за гарантією в розмірі 1 301 456,97 грн. на рахунок бенефіціара UA453052990000037399025002645 відповідно до пункту 35 договору.
Також 07.03.2024 позивачем було направлено повідомлення до відповідача-1 (на адресу для листування, зазначену в кредитному договорі) та ОСОБА_1 про надсилання вимоги гаранту.
02.04.2024 Міністерством фінансів України була перерахована сума сплати за гарантією у розмірі 1 301 456.97 грн.
У зв'язку із здійсненням відповідачем-1 часткового погашення заборгованості в період з 07.03.2024 року (дата направлення вимоги) по 02.04.2024 року (дата перерахування суми сплати за гарантією), станом на дату перерахунку коштів від Міністерства фінансів України було виявлено надлишкову суму сплати гарантії за проблемними кредитами.
У зв'язку з чим відповідно до п. 36 договору гарантії банком було проведено повернення гаранту суми коштів у розмірі 752 000,00 грн., а також направлено відкориговану вимогу № 228.1 від 02.04.2024 на коригування вимоги на сплату за гарантією № 228 від 07.03.2024 за договором про надання гарантії на портфельній основі № 13110-05/55 від 05.04.2022, а на рахунок відповідача зараховано 549 456,97 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості заборгованість відповідача-1 перед позивачем за кредитним договором станом на 14.05.2024 становить 614100,58 грн., з яких:
- 89364,24 грн. - заборгованості за кредитом,
-167279,37 грн. - заборгованості за процентами.
Заборгованість відповідача-1 перед державним бюджетом становить 357456,97 грн.
Доказів на підтвердження спростування цих сум заборгованості або доказів їх оплати відповідачі суду не надали.
Як передбачено ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір є кредитним договором.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Згідно ч. 1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За приписами ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Разом з тим відповідно до ч.1 ст.55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що у разі якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Як передбачено частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.
Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У ч. 1 ст. 563 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Згідно із ч. 1 ст. 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Відповідно до статті 17 Бюджетного кодексу України, державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України - для забезпечення виконання боргових зобов'язань суб'єктів господарювання - резидентів України, у тому числі для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків- кредиторів, що надаються суб'єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов'язань за портфелем кредитів та 80 відсотків - за кожним окремим кредитом (надалі - державні гарантії на портфельній основі). Порядок відбору банків- кредиторів, умови надання державних гарантій на портфельній основі, плата за надання таких гарантій, а також розмір та вид забезпечення, що надається відповідними суб'єктами господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі оформляється в письмовій формі та має визначати: предмет гарантії; повне найменування та місцезнаходження кредитора; обсяг гарантійних зобов'язань та порядок їх виконання; права, обов'язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов'язань; строк дії гарантії.
Прострочена заборгованість суб'єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб'єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою.
Порядок надання державних гарантій на портфельній основі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 723 (надалі Порядок). Цей Порядок визначає механізм відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб'єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України (надалі - державні гарантії на портфельній основі), що визначені у додатку, розмір та вид забезпечення, що надається такими суб'єктами господарювання, процедуру виконання гарантом гарантійних зобов'язань, а також врегулювання простроченої заборгованості позичальника за кредитом, за яким гарантом здійснено виплати на вимогу банку-кредитора.
Матеріали справи підтверджують факт укладання 05.04.2022 між Міністром фінансів України Марченком С.М., який діяв від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України (гарант) та АТ КБ "ПриватБанк" договору про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/55.
Нормами статті 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання. Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким встановлено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Згідно зі ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно зі ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У зв'язку з невиконанням відповідачами належним чином своїх зобов'язань підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідачів солідарно 614100,58 грн., з яких: 89364,24 грн. - заборгованість за кредитом, 167279,37 грн. - заборгованість за процентами, 357456,97 грн. заборгованості за гарантією.
Клопотання представника відповідача-1 про залишення без розгляду позовну вимогу в частині стягнення 357456 грн. 97 коп. заборгованості за гарантією.
Відповідно до п. 39. договору про надання державної гарантії №13110-05/55 від 05.04.2022 з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до позичальника та на виконання статті 17 Бюджетного кодексу України та вимог, передбачених пунктами 38 і 40 цього договору, банк-кредитор, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов'язується:
1) застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 45 цього договору за таким проблемним кредитом;
2) здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (крім права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяву про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.
Враховуючи викладене, відсутні підстави для залишення позову без розгляду в частині стягнення 357456,97 грн. заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією, а тому залишено клопотання представника відповідача-1 без задоволення.
У зв'язку із задоволенням позову на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідачів порівну підлягають до стягнення витрати, пов'язані з оплатою судового збору.
Керуючись ст. 129, ст. ст. 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути солідарно з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка (45726, Волинська область, Горохівський район, с. Губин Перший, код ЄДРПОУ 03373842) та з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570
- 89364 грн. 24 коп. заборгованості за кредитом,
- 167279 грн. 37 коп. заборгованості за процентами,
- 357456 грн. 97 коп. заборгованості за гарантією.
3. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка (45726, Волинська область, Горохівський район, с. Губин Перший, код ЄДРПОУ 03373842) на користь Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 3684,61 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 3684,61 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено: 20.09.2024.
Суддя І. О. Якушева