Постанова від 11.09.2024 по справі 905/738/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року м. Харків Справа № 905/738/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Семенові О.Є.

за участю:

позивача - адвокат Даниляк О.С., свідоцтво від 24.06.2020 року №002447;

відповідача - адвокат Сивак А.Ю., ордер серії АХ №1165832;

третьої особи - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України» - адвоката Оніщук В.М. (вх. №1744Д/1-18)

на рішення господарського суду Донецької області від 25.06.2024 року у справі №905/738/23, ухвалене в приміщенні господарського суду Донецької області (суддя Фурсова С.М.), повний текст якого складено 27.06.2024 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України», м. Київ

до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз», Донецька область, місто Краматорськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ

про стягнення 2 314 893 581,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.06.2024 року у справі №905/738/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України» до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» про стягнення 2 314 893 581,30 гривень, з яких: 1 556 734 413,64 гривень - основна заборгованість, 144 263 399,86 гривень - пеня, 83 523 294,25 гривень - три відсотки річних, 530 372 473,55 гривень - інфляційні втрати - задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України» 1 556 734 413,64 гривень заборгованості, 68 369 590,31 гривень пені, 81 970 296,73 гривень 3% річних, 525 526 189,57 гривень інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 933 749,75 гривень; в іншій частині позову відмовлено; відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» про відстрочення виконання рішення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України» - адвокат Оніщук В.М. з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 25.06.2024 року у справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ “Оператор газотранспортної системи України» до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» про стягнення пені у розмірі 75 893 809,55 грн., 3% річних у розмірі 1 552 997,52 грн., інфляційних втрат у розмірі 4 846 283,98 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, зокрема, на таке.

Умовами договору визначено строк на протязі якого замовник послуг транспортування зобов'язаний здійснити оплату рахунку за щодобові негативні небаланси, а саме на протязі 5 робочих днів з дати надіслання такого рахунку на оплату негативного небалансу, визначеного у акті врегулювання щодобових небалансів за відповідний газовий місяць.

Договір укладено у типовій формі, яка затверджена постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2497; положеннями договору врегульовані умови, порядок та строки виконання сторонами зобов'язань у зв'язку із наданням послуги транспортування природного газу.

Отримавши виставлені рахунки на оплату, відповідач зобов'язаний був їх сплатити у строк, встановлений договором, натомість такого не вчинив, що призвело до прострочення виконання ним зобов'язань з оплати щодобових небалансів за лютий-березень 2021 року.

Судом першої інстанції не надано оцінки (не встановлено), в контексті зменшення пені, такій обставині як тривалість прострочення виконання зобов'язання щодо оплати послуг за щодобові небаланси природного газу; не взято до уваги того факту, що таке прострочення є значним та не виконаним в межах строків, визначених пунктом 9.6 договору транспортування природного газу; не досліджувалось питання чи вчинялись дії з боку відповідача щодо запобігання виникненню заборгованості та/чи позасудового врегулювання такої заборгованості; тривале невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором транспортування природного газу виключає наявність виняткових випадків, які надають право суду застосувати положення ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України; судом не наведено у чому ж полягає винятковість тих обставин, про які зазначає суд та яким чином вони вплинули на неналежне виконання зобов'язань відповідачем.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 року, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Слободін М.М.

Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією проти України. Указами Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, №734/2023 від 06.11.2023 року, №49/2024 від 05.02.2024 року, №271/2024 від 06.05.2024 року, №469/2024 від 23.07.2024 року відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 “Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов'язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України» - адвоката Оніщук В.М. на рішення господарського суду Донецької області від 25.06.2024 року у справі № 905/738/23; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; призначено справу до розгляду на "11" вересня 2024 року об 11:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №132; запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов'язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі “Електронний суд»; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв'язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень; запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду; витребувано з господарського суду Донецької області матеріали справи №905/738/23.

25.07.2024 року на адресу суду з господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи (вх.№ 9820).

30.07.2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№10053), який долучено до матеріалів справи, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, в обгрунтування якого вказує на те, що постановою НКРЕКП "Про заходи, спрямовані на безперебійний розподіл природного газу споживачам" від 17.02.2021 року № 235 зобов'язано позивача здійснювати балансування газотранспортної системи в період лютий-березень 2021 року з урахуванням таких особливостей: вчиняти балансуючі дії в частині врегулювання добових небалансів операторів газорозподільних систем за рахунок закупівлі природного газу на підставі договору(- ів) про закупівлю природного газу, укладеного(-их) у відповідності до Закону України "Про публічні закупівлі" та відборів власного природного газу із газосховищ; для цілей розрахунку плати за добовий небаланс операторів газорозподільних систем застосовувати маржинальну ціну придбання/продажу природного газу, яка визначається шляхом збільшення/зменшення на величину коригування 5 % середньозваженого значення за звітний газовий місяць ціни придбання газу на підставі договору(-ів) про закупівлю природного газу та ціни власного природного газу, відібраного із газосховищ з урахуванням витрат на зберігання (закачування, відбір) природного газу; визначити для операторів газорозподільних систем строк оплати рахунку за добовий небаланс 90 календарних днів з дня, наступного за днем закінчення місяця надання послуги транспортування природного газу; не включати до розрахунку плати за нейтральність балансування будь-які витрати та доходи, сформовані внаслідок виконання цієї постанови; враховуючи, що положеннями постанови від 17.02.2021 року № 235 НКРЕКП у межах наданих повноважень тимчасово змінено строк оплати добового негативного небалансу природного газу, передбачений п. 9.3 договору № 1910000137, вони підлягають обов'язковому виконанню позивачем як суб'єктом ринку природного газу в силу того, що вказаний акт Регулятора є спеціальним щодо правового регулювання зі спірного питання; тривалість невиконання зобов'язань за договором № 1910000137 в даному випадку не виключає можливості зменшення неустойки судом, адже за змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України не передбачено вичерпного переліку відповідних обставин та не визначено їх пріоритету; суд при вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки правильно керувався як підставами для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України), так і тими, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер (постанова Верховного Суду від 17.07.2024 року у справі № 909/601/23).

04.09.2024 року на адресу суду від представника Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз»- адвоката Сивак А.Ю. надійшла заява (вх.№11535) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", яку долучено до матеріалів справи, в якій останній просив надати можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 11.09.2024 року о 11:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системи відеоконференцз'язку “EasyCon».

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 року, зокрема, задоволено заяву представника Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз»- адвоката Сивак А.Ю.; судове засідання у справі, призначене на "11" вересня 2024 року о 11:00 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №132, ухвалено провести за участю представника Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз»- адвоката Сивак А.Ю. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представника; вчинено інші процесуальні дії.

05.09.2024 року на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України»- адвоката Панченко Ю.В. надійшла заява (вх.№11585) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", яку долучено до матеріалів справи, в якій останній просив надати можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 11.09.2024 року о 11:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системи відеоконференцз'язку “EasyCon».

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2024 року, зокрема, задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України»- адвоката Панченко Ю.В. ; судове засідання у справі, призначене на "11" вересня 2024 року о 11:00 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №132, ухвалено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України»- адвоката Панченко Ю.В. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представника; вчинено інші процесуальні дії.

09.09.2024 року на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України»- адвоката Даниляк О.С. надійшла заява, в якій остання просила надати можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 11.09.2024 року о 11:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системи відеоконференцз'язку “EasyCon».

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 року, зокрема, задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України»- адвоката Даниляк О.С.; судове засідання у справі, призначене на "11" вересня 2024 року о 11:00 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №132, ухвалено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України»- адвоката Даниляк О.С. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представника; вчинено інші процесуальні дії.

Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу; скасувати рішення господарського суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 75 893 809,55 грн., 3% річних у розмірі 1 552 997,52 грн., інфляційних втрат у розмірі 4 846 283,98 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи у судове засідання, призначене в приміщенні Східного апеляційного господарського суду 11 вересня 2024 року не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у суді апеляційної інстанції; розгляд справи здійснювався судом за його відсутності.

Ухвали суду від 17.07.2024 року, від 05.09.2024 року, від 06.09.2024 року та від 10.09.2024 року надіслано ТОВ “Оператор газотранспортної системи України», Приватному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз»,

Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до електронного кабінету в системі "Електронний суд".

05.10.2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку, в зв'язку з чим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі №906/184/21, від 02.11.2022 року у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 року у справі №916/1716/20, від 22.12.2022 року у справі №922/40/22, де, зокрема, вказано на те, що чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Таким чином, надсилання судового рішення в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету).

Також, інформацію про дату, час та місце розгляду справи було розміщено на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду веб-порталу "Судова влада України" у розділі "Повідомлення для учасників судового процесу" розділу "Громадянам".

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали суду апеляційної інстанції від 17.07.2024 року, від 05.09.2024 року, від 06.09.2024 року та від 10.09.2024 року у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Запровадження воєнного стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

При цьому, від учасників справи впродовж всього строку розгляду судом апеляційної інстанції справи не надходило будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю з'явитись у призначене судове засідання.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з заходами, встановленими особливим режимом роботи суду під час дії воєнного стану, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

31.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України» (позивач, оператор, оператор ГТС) та Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» (відповідач, замовник, оператор ГРМ) укладено договір №1910000137 транспортування природного газу (далі - договір) згідно п.2.1 якого, оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Відповідно до п. 2.2 договору, послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред'являти претензії до оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов'язання із відшкодування оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю замовника.

Пунктом 2.3 договору визначено, що обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу. Замовних має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (п.п. 2.4-2.5 договору).

Згідно з п.2.8 договору, взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.

Відповідно до п. 3.2 договору оператор має право своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги, стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності, в порядку, визначеному договором.

Згідно з пунктом 4.1 договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим договором та Кодексом.

Розділом 7 встановлено, що вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.tsoua.com. Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору.

Вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу замовленої потужності замовника згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби (п.8.1 договору).

За змістом п.8.4 договору, вартість замовленої потужності замовника (суб'єкта, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України “Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператора газорозподільної системи) на період газового місяця визначається як сума вартості замовлених потужностей за кожен день газового місяця (за формулою).

Замовник, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України “Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, здійснює оплату за послуги транспортування (у тому числі послуги доступу до потужності) з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання замовника на поточний рахунок оператора газотранспортної системи кожного банківського дня, що зараховується як плата за замовлену потужність у тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Замовник, який є оператором газорозподільної системи, здійснює остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг.

У випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності замовником (суб'єктом, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до ст. 11 Закону України “Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператором газорозподільної системи), визначений оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів (розраховується за формулою).

Звіт оператора про використання замовленої потужності замовником, який надається до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок плати за використання договірної потужності на наступні періоди.

Розбіжності щодо вартості перевищення замовленої потужності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений у цьому пункті цього договору, визначається за даними оператора.

Пунктом 11.1 договору встановлено, що послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг.

Оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора (п.п. 11.2 - 11.3 договору).

Відповідно до п. 11.4 договору врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Оператор і замовник зобов'язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки (п.11.5 договору).

Відповідно до п.п. 13.1, 13.5 договору, у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором. У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з п.17.1, договір набирає чинності з дня його укладання, а в частині транспортування природного газу з 07:00 години 1 січня 2020 року (включно) у разі настання таких відкладальних обставин: надання оператору остаточного рішення про сертифікацію Регулятором, прийнятого з урахуванням висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства; наявності у оператора права на провадження діяльності з транспортування природного газу.

Договір діє до 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Сторони обмінюються інформацією, що стосується надання послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом. Будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси вказані в цьому договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур'єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених випадках направлено електронною поштою. Повідомлення, вимоги, звіти або інша інформація, надіслані або передані за допомогою засобів, зазначених у п.19.2 цього розділу, вважаються отриманими адресатом на дату їх отримання (пункти 19.1, 19.2, 19.3 договору).

Договір підписано та скріплено печатками повноважними представниками сторін без зауважень та виправлень.

Сторонами також узгоджено, підписано та скріплено печатками додаток 3 до договору транспортування природного газу від 31.12.2019 року №1910000137 - перелік комерційних вузлів газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

22.06.2020 року між сторонами укладена додаткова угода №1 до договору транспортування природного газу від 31.12.2019 року №1910000137, якою внесено зміни до договору.

Пункт 8.1 договору викладено в наступній редакції: вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу замовленої потужності замовника згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби.

Вартість замовленої потужності замовника, (суб'єкта, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до ст. 11 Закону України “Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператора газорозподільної системи) на період газового місяця (Р) визначається як сума вартості замовлених потужностей за кожен день газового місяця.

У випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності замовником (суб'єктом, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до ст. 11 3акону України “Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператором газорозподільної системи), визначений оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Вартість перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за формулою.

Звіт оператора про використання замовленої потужності замовником, який надається до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок оплати за використання договірної потужності на наступні періоди.

Розбіжності щодо вартості перевищення замовленої потужності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати на перевищення договірних потужностей, яку замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений у цьому пункті цього договору, визначається за даними оператора (пункт 8.4 договору в редакції додаткової угоди №1 від 22.06.2020 року).

Додаткова угода №1 від 22.06.2020 року підписана та скріплена печатками сторін без зауважень та заперечень.

На підтвердження здійснення послуг з балансування позивачем до матеріалів справи долучено укладені між позивачем та АТ НАК “Нафтогаз України», ТОВ “ЕРУ Трейдінг», ТОВ “Трафігура Юкрейн» договори купівлі-продажу природного газу №200900213 від 30.09.2020 року, №2009000214 від 30.09.2020 року, №2009000215 від 30.09.2020 року, №2009000216 від 30.09.2020 року, №20009000217 від 30.09.2020 року, №2010000043 від 01.10.2020, №2010000007 від 30.09.2020 року, №2010000009 від 30.09.2020 року, №2010000012 від 30.09.2020, №2010000013 від 30.09.2020 року, №2010000015 від 30.09.2020 року, №2010000016 від 30.09.2020 року, №2010000019 від 30.09.2020 року, №2010000021 від 30.09.2020 року, №2010000022 від 30.09.2020 року, №2010000023 від 30.09.2020 року, №2010000024 від 30.09.2020 року, №2010000025 від 30.09.2020 року, №2010000026 від 30.09.2020 року, №2010000027 від 30.09.2020 року, №2010000029 від 30.09.2020 року, №2010000031 від 30.09.2020 року, №2009000218 від 30.09.2020 року, №2011000103 від 13.11.2020 року, акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2021 року, 28.02.2021 року та 31.03.2021 року, договір про надання послуг балансування №2101000095 від 19.01.2021 року з додатками №1 та №2 до договору та додатковою угодою №1 до договору, акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2021 року, від 28.02.2021 року, від 31.03.2021 року.

На виконання вказаних договорів купівлі-продажу природного газу ТОВ “Оператор ГТС» здійснено оплату ТОВ “Нафтогаз Трейдинг», ТОВ “ЕРУ Трейдінг» та ТОВ “Трафігура Юкрейн» за газ згідно з наданими платіжними дорученнями: №24553 від 28.04.2021 року на суму 84 488 876,94 гривень, №24575 від 28.04.2021 року на суму 67 591 086,03 гривень, №22853 від 20.04.2021 року на суму 49 443 411,98 гривень, №32810 від 20.04.2021 року на суму 2 821 398,96 гривень, №24569 від 28.04.2021 року на суму 67 591 101,49 гривень, №24572 від 28.04.2021 року на суму 68 002 814,54 гривень, №24556 від 28.04.2021 року на суму 81 903 337,61 гривень, №24577 від 28.04.2021 року на суму 41 607 242,30 гривень, №24564 від 28.04.2021 року на суму 41 613 327,52 гривень, №24566 від 28.04.2021 року на суму 41 784 927,48 гривень, №24568 від 28.04.2021 року на суму 41 797 181,04 гривень, №24570 від 28.04.2021 року на суму 42 042 246,15 гривень, №24567 від 28.04.2021 року на суму 66 679 429,77 гривень, №24573 від 28.04.2021 року на суму 67 179 366,79 гривень, №24574 від 28.04.2021 року на суму 67 590 990,03 гривень, №17969 від 25.03.2021 року на суму 304 665 648,00 гривень, №18619 від 30.03.2021 року на суму 84 506 869,69 гривень, №18617 від 30.03.2021 року на суму 82 248 606,82 гривень, №18616 від 30.03.2021 року на суму 81 874 283,97 гривень, №18613 від 30.03.2021 року на суму 66 976 671,52 гривень, №18633 від 30.03.2021 року на суму 68 024 700,11 гривень, №18637 від 30.03.2021 року на суму 67 605 488,66 гривень, №18631 від 30.03.2021 року на суму 67 605 378,98 гривень, №18632 від 30.03.2021 року на суму 67 186 263,49 гривень, №18635 від 30.03.2021 року на суму 41 610 832,46 гривень, №18627 від 30.03.2021 року на суму 41 673 258,09 гривень, №18636 від 30.03.2021 року на суму 41 798 026,02 гривень, №18634 від 30.03.2021 року на суму 42 060 041,75 гривень, №18626 від 30.03.2021 року на суму 41 935 263,18 гривень, №11131 від 19.02.2021 року на суму 2 546 059,51 гривень, №12942 від 26.02.2021 року на суму 76 636 028,32 гривень, №12948 від 26.02.2021 року на суму 76 208 828,36 гривень, №12944 від 26.02.2021 року на суму 76 208 716,87 гривень, №12943 від 26.02.2021 року на суму 75 781 622,10 гривень, №12938 від 26.02.2021 року на суму 47 433 444,80 гривень, №12934 від 26.02.2021року на суму 47 306 291,26 гривень, №12933 від 26.02.2021 року на суму 47 153 719,08 гривень, №12936 від 26.02.2021 року на суму 47 039 295,17 гривень, №12937 від 26.02.2021 року на суму 46 969 362,27 гривень, №11027 від 26.02.2021 року на суму 95 261 035,39 гривень, №12951 від 26.02.2021 року на суму 92 959 710,29 гривень, №12953 від 26.02.2021 року на суму 92 196 823,87 гривень, №12955 від 26.02.2021 року на суму 75 568 009,73 гривень.

19.01.2021 року між ТОВ “Нафтогаз Трейдинг» (Виконавець) та ТОВ “Оператор ГТС» (оператор) укладено договір про надання послуги балансування №2101000095, відповідно до п.2.1.1 якого сторони погодили, що протягом періоду надання послуги балансування виконавець зобов'язується надати оператору послуги балансування, які полягають у тому, що виконавець зобов'язаний за дорученням оператора у визначену оператором газову добу подати природний газ в ГТС оператора або відібрати природний газ з ГТС оператора (послуги балансування).

Оператор зобов'язується прийняти послуги балансування та оплатити їх на умовах визначених цим договором (п.2.1.2).

Послуги балансування надаються на добовій основі. Газова доба, в якій надаються послуги балансування, визначається дорученням оператора. Обсяг газу, який передається сторонами при наданні послуг балансування, визначається дорученням оператора. Обсяг поданого або відібраного природного газу до/з ГТС оператора в газову добу, визначений дорученням оператора, не може бути меншим за 1000 куб.м та не більше 10 000 000 м3 природного газу, а обсяг поданого або відібраного природного газу до/з ГТС за газовий місяць не може перевищувати 300 000 000 м3 природного газу. Загальний очікуваний обсяг поданого природного газу до ГТС за період надання послуг балансування не може перевищувати 800 000 000 м3 природного газу (п.2.3).

Для отримання послуги балансування оператор надсилає виконавцю доручення оператора не пізніше 18:00 за київським часом газової доби надання послуг балансування, за формою, яка визначена додатком 1 до цього договору. За домовленістю сторін час надсилання виконавцю доручення оператора може бути змінено, про що сторони укладають додаткову угоду до цього договору. Доручення оператора надсилається в електронному вигляді, підписане уповноваженою особою оператора з застосуванням електронного цифрового підпису/кваліфікованого електронного підпису на електронну пошту виконавця. Доручення оператора не потребує погодження його виконання зі сторони виконавця та є безумовним для виконання виконавцем (п.3.1).

Надання послуг балансування за газовий місяць оформляється актом надання послуг, форма якого встановлена в додатку 2 до цього договору. За домовленістю сторін форма акта надання послуг, встановлена в додатку 2 до цього договору, може бути змінена. Оператор, не пізніше 10-го числа газового місяця, наступного за газовим місяцем надання послуг балансування, зобов'язується надати виконавцю підписані та скріплені печаткою оператора два примірники акта надання послуг, у якому зазначаються: кожна газова доба газового місяця, в якому надавалися послуги балансування; обсяги газу подані/відібрані до/з ГТС оператора при наданні послуг балансування за кожну газову добу; ціна газу за кожну газову добу; вартість поданих/відібраних обсягів газу за кожну газову добу; загальна вартість послуг балансування за газовий місяць. Виконавець не пізніше 12-го числа місяця, наступного за місяцем надання послуг балансування, зобов'язується повернути оператору один примірник оригіналу акта надання послуг балансування, підписаний уповноваженим представником виконавця та скріплений його печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта надання послуг балансування (п.3.3).

Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.3.4).

Вартість послуг (маржа) виконавця з забезпечення надання послуг балансування оператору за 1000 м3 природного газу поданого або відібраного до/з ГТС оператора, що склалася за результатами процедури закупівлі, визначається за відповідною формулою, без урахування податку на додану вартість, і становить 1 598,55 гривень (п.4.1).

У випадку, якщо за результатом газового місяця надання послуг балансування сума вартості балансування має позитивне значення (більше нуля), оператор здійснює оплату послуг балансування шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця на підставі акта надання послуг балансування до 25-го числа місяця, наступного за газовим місяцем надання послуг балансування. У випадку, якщо за результатом газового місяця надання послуг балансування сума вартості послуг балансування має від'ємне значення (менше нуля), то виконавець здійснює перерахування грошових коштів на рахунок оператора на підставі акта надання послуг балансування до 25-го числа місяця, наступного за газовим місяцем надання послуг балансування (п.5.1).

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє у частині надання послуг протягом періоду надання послуги балансування, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення (п.14.1).

ТОВ “Нафтогаз Трейдинг» та ТОВ “Оператор ГТС» підписали акти надання послуг балансування, а саме: №01-2021-2101000095 від 31.01.2021 року, вартість відібраного газу 82 194 720,00 гривень, вартість поданого газу 62 439 048,00 гривень, розмір грошових коштів, що підлягають перерахуванню оператору (ТОВ “Оператор ГТС») - 19 755 672,00 гривень; №02-2021-2101000095 від 28.02.2021 року, вартість поданого газу до ГТС оператора, та, відповідно, вартість оплати послуг балансування яка підлягає перерахуванню виконавцю (ТОВ “Нафтогаз Трейдінг») - 304 665 648,00 гривень; №03-2021-2101000095 від 31.03.2021 року, вартість відібраного газу 57 359 954,40 гривень, вартість поданого газу 122 819 820,00 гривень, вартість оплати послуг балансування яка підлягає перерахуванню виконавцю (ТОВ “Нафтогаз Трейдінг») - 65 459 865,60 гривень.

Розрахунки за вказаним договором згідно з актами надання послуг балансування між ТОВ “Оператор ГТС» та ТОВ “Нафтогаз Трейдинг» за договором №2101000095 від 19.01.2021 року підтверджуються платіжними дорученнями: №2213 від 24.02.2021 року на суму 19 755 672,00 гривень, №17969 від 25.03.2021 року на суму 304 665 648,00 гривень, №23839 від 23.04.2021 року на суму 65 459 865,60 гривень.

В обгрунтування позову, позивач, зокрема, посилається на таке.

За результатами остаточної алокації подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи (далі ГТС) оператор ГТС виявив наявність у замовника негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу замовника за кожну газову добу звітного місяця та визначив остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, в наступних обсягах: за січень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 21011,01270тис.куб.м (217463981 кВт х год) всього на загальну суму 250 296 311,34 гривень; за лютий 2021 року (з 01.02.2021 року по 16.02.2021 року) обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 10121,22185тис.куб.м (104754646 кВт х год) всього на загальну суму 119 984 637,99 гривень; за лютий 2021 року (з 17.02.2021 року по 28.02.2021 року) обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 7687,77953тис.куб.м (79568518 кВт х год) всього на загальну суму 55 551 741,11 гривень; за березень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 15246,78931тис.куб.м (157804269 кВт х год) всього на загальну суму 110 274 157,38 гривень; за квітень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 10028,61639тис.куб.м (103796180 кВт х год) всього на загальну суму 128 439 845,91 гривень; за травень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 3680,82449тис.куб.м (38096533 кВт х год) всього на загальну суму 54 828 058,98 гривень; за червень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 3482,62374тис.куб.м (36045156 кВт х год) всього на загальну суму 57 649 687,78 гривень; за липень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 3334,88804тис.куб.м (34516091 кВт х год) всього на загальну суму 66 139 114,81 гривень; за серпень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 3162,49331тис.куб.м (32731806 кВт х год) всього на загальну суму 73 293 823,04 гривень; за вересень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 6097,35522тис.куб.м (63107627 кВт х год) всього на загальну суму 201 204 438,17 гривень; за жовтень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 12989,39887тис.куб.м (134440278 кВт х год) всього на загальну суму 544 685 486,14 гривень; за грудень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 508,67395тис.куб.м (5264775 кВт х год) всього на загальну суму 18 262 660,38 гривень.

Враховуючи умови п. 2.8 договору, через інформаційну платформу оператор направив замовнику акти врегулювання щодобових небалансів: №01-2021-1910000137 від 31.01.2021 року за січень 2021 року; №02-2021-1910000137 від 28.02.2021 року за лютий 2021 року за період з 01.02.2021 року по 16.02.2021 року; №02-2021-1910000137/2 від 28.02.2021 року за лютий 2021 року за період з 17.02.2021 року по 28.02.2021 року; №03-2021-1910000137 від 31.03.2021 року за березень 2021 року; №04-2021-1910000137 від 30.04.2021 року за квітень 2021 року; №05-2021-1910000137 від 31.05.2021 року за травень 2021 року; №06-2021-1910000137 від 30.06.2021 року за червень 2021 року; №07-2021-1910000137 від 31.07.2021 року за липень 2021 року; №08-2021-1910000137 від 31.08.2021 року за серпень 2021 року; №09-2021-1910000137 від 30.09.2021 року за вересень 2021 року; №10-2021-1910000137 від 31.10.2021 за жовтень 2021 року; №12-2021-1910000137 від 31.12.2021 року за грудень 2021 року.

На виконання п. 9.3 договору, через інформаційну платформу оператор направив замовнику рахунки на оплату за добові небаланси: №01-2021-1910000137 від 31.01.2021 року за січень 2021 року на загальну суму 250 296 311,34 гривень; №02-2021-1910000137 від 28.02.2021 року (за період з 01.02.2021 року по 16.02.2021 року) за лютий 2021 року на загальну суму 119 984 637,99 гривень; №02-2021-1910000137/2 від 28.02.2021 (за період з 17.02.2021 року по 28.02.2021 року) за лютий 2021 року на загальну суму 55 551 741,11 гривень; №03-2021-1910000137 від 31.03.2021 року за березень 2021 року на загальну суму 110 274 157,38 гривень; №04-2021-1910000137 від 30.04.2021 за квітень 2021 року на загальну суму 128 439 845,91 гривень; №05-2021-1910000137 від 31.05.2021 року за травень 2021 року на загальну суму 54 828 058,98 гривень; №06-2021-1910000137 від 30.06.2021 за червень 2021 року на загальну суму 57 649 687,78 гривень; №07-2021-1910000137 від 31.07.2021 за липень 2021 року на загальну суму 66 139 114,81 гривень; №08-2021-1910000137 від 31.08.2021 за серпень 2021 року на загальну суму 73 293 823,04 гривень; №09-2021-1910000137 від 30.09.2021 за вересень 2021 року на загальну суму 201 204 438,17 гривень; №10-2021-1910000137 від 31.10.2021 року за жовтень 2021 року на загальну суму 544 685 486,14 гривень; №12-2021-1910000137 від 31.12.2021 за грудень 2021 року на загальну суму 18 262 660,38 гривень.

Відповідач частково здійснив оплату щодобових негативних небалансів: за січень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 45 311 580,11 гривень; за лютий 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 35 751 998,29 гривень; за березень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 24 003 708,91 гривень; за квітень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 26 101 085,22 гривень; за травень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 147 443,72 гривень; за червень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 77 318,94 гривень; за липень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 52 668,73 гривень; за серпень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 58 017,31 гривень; за вересень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 270 505,70 гривень; за жовтень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 3 196 633,66 гривень; за грудень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 193 121,28 гривень.

Станом на 10.05.2023 року розмір зобов'язання з оплати за негативні небаланси за січень-жовтень, грудень 2021 року склав 1 545 445 881,16 гривень.

Також, позивач просить стягнути з відповідача оплату за перевищення замовленої потужності в сумі 11 288 532,48 гривень, в тому числі: 2 563 757,83 гривень за січень 2021 року; 2 119 162,42 гривень за лютий 2021 року; 1 777 172,79 гривень за березень 2021 року; 1 186 047,49 гривень за квітень 2021 року; 335 927,83 гривень за травень 2021 року; 327 700,80 гривень за червень 2021 року; 308 069,82 гривень за липень 2021 року; 279 123,39 гривень за серпень 2021 року; 709 096,23 гривень за вересень 2021 року; 1 623 329,95 гривень за жовтень 2021 року; 59 143,93 гривень за грудень 2021 року, мотивуючи тим, що відповідачем порушено умови п.4.1 договору в частині зобов'язання не перевищувати замовлені потужності та здійснювати своєчасну і повну оплату додаткової плати у разі її перевищення.

На підставі умов п. 8.4 договору, позивач за результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача здійснив розрахунок вартості плати за перевищення потужності у січні, лютому та березні 2021 року.

Відповідні обсяги перевищення замовленої (договірної) потужності та розмір плати за неї, позивач включив до актів наданих послуг: №01-2021-1910000137/1000121 від 31.01.2021 року обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 21 011,01270тис.куб.м. на загальну суму 3 130 472,81 гривень; №02-2021-1910000137/1000221 від 28.02.2021 року обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 17 809,00138тис.куб.м. на загальну суму 2 653 398,73 гривень; №03-2021-1910000137/1000321 від 31.03.2021 року обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 15 246,78931тис.куб.м. на загальну суму 2 271 649,63 гривень; №04-2021-1910000137/1000421 від 30.04.2021 року обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 10 028,61639тис.куб.м. на загальну суму 1 494 183,61 гривень; №05-2021-1910000137/1000521 від 31.05.2021 року обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 3 680,82449тис.куб.м. на загальну суму 548 413,40 гривень; №06-2021-1910000137/1000621 від 30.06.2021 року, обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 3 482,62374тис.куб.м. на загальну суму 518 883,07 гривень;

№07-2021-1910000137/1000721 від 31.07.2021 обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 3 334,88804тис.куб.м. на загальну суму 496 871,64 гривень; №08-2021-1910000137/1000821 від 31.08.2021 року обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 3 162,49331тис.куб.м. на загальну суму 471 186,20 гривень; №09-2021-1910000137/1000921 від 30.09.2021 року обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 6 097,35522тис.куб.м. на загальну суму 908 457,14 гривень; №10-2021-1910000137/1001021 від 31.10.2021 року обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 12 989,39887тис.куб.м. на загальну суму 1 935 316,51 гривень; №12-2021-1910000137/1001221 від 31.12.2021 року обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 508,67395тис.куб.м. на загальну суму 75 788,35 гривень, які підписані з боку відповідача із запереченнями щодо обсягів та вартості наданих послуг.

Для здійснення відповідних оплат відповідачу через інформаційну платформу були виставлені рахунки, оплату яких останній здійснив частково: за січень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 566 714,98 гривень; за лютий 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 534 236,31 гривень; за березень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 494 476,84 гривень; за квітень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 308 136,12 гривень; за травень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 212 485,57 гривень; за червень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 191 182,27 гривень; за липень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 188 801,82 гривень; за серпень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 192 062,81 гривень; за вересень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 199 360,91 гривень; за жовтень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 311 986,56 гривень; за грудень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 16 644,42 гривень.

Станом на 10.05.2023 року розмір зобов'язання з оплати за перевищення замовленої потужності за січень-жовтень, грудень 2021 року склав 11 288 532,48 гривень.

Крім вимог про стягнення оплати за щодобові негативні небаланси та плати за перевищення замовленої потужності, позивач розрахував та просить стягнути з відповідача пеню, згідно з п. 13.5 договору, а також три проценти річних та інфляційні втрати на підставі ст. 625 ЦК України.

За наданими у справу розрахунками розмір відповідних нарахувань на заборгованість за добові негативні небаланси за загальний період прострочення з 23.02.2021 року по 10.05.2023 року становить: пеня 143 338 697,33 гривень; 3% річних 82 864 028,46 гривень; інфляційні втрати 526 153 035,05 гривень.

Розмір нарахувань на суму заборгованості з оплати перевищення замовленої потужності за загальний період прострочення з 23.02.2021 року по 10.05.2023 року, відповідно до розрахунку, становить: пеня 924 702,53 гривень; 3% річних 659 265,79 гривень; інфляційні втрати 4 219 438,50 гривень.

Відповідач, зокрема, посилався на таке:

Застосування при вчиненні балансуючих дій та здійсненні розрахунку плати за добові небаланси особливостей, встановлених постановою НКРЕКП №235 від 17.02.2021 року, суперечить положенням діючого договору транспортування природного газу №1910000137 та Кодексу ГТС; недоведеність відповідності комерційного обліку обсягів природного газу вимогам глави 2 розділу ІІІ кодексу ГТС, п. 5.1 договору транспортування природного газу №1910000137; позивачем не доведено виставлення відповідачу рахунків на оплату у встановленому договором порядку; безпідставність нарахування неустойки, 3% річних, інфляційних втрат у зв'язку з включенням відповідача до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання суб'єктів ринку природного газу відповідно Закону України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу»; помилкове незастосування норм постанови НКРЕКП №235 від 17.02.2021 в частині встановлення в період лютий-березень 2021 року строку оплати рахунку за добовий небаланс 90 календарних днів.

Відповідачем поданий контррозрахунок вартості послуг за перевищення замовленої потужності: - за січень 2021 року обсяг перевищення договірної потужності за даними відповідача 3 803,66047тис.куб.м. на загальну суму 2 563 757,83 гривень; за лютий 2021 року обсяг перевищення договірної потужності за даними відповідача 3 585,67112тис.куб.м. на загальну суму 2 119 162,42 гривень; за березень 2021 року обсяг перевищення договірної потужності за даними відповідача 3 318,81468тис.куб.м. на загальну суму 1 777 172,79 гривень; за квітень 2021 року обсяг перевищення договірної потужності за даними відповідача 2 068,13866тис.куб.м. на загальну суму 1 186 047,49 гривень; за травень 2021 року обсяг перевищення договірної потужності за даними відповідача 1 426,15427тис.куб.м. на загальну суму 335 927,83 гривень; за червень 2021 року обсяг перевищення договірної потужності за даними відповідача 1 283,17139тис.куб.м. на загальну суму 327 700,80 гривень; за липень 2021 року обсяг перевищення договірної потужності за даними відповідача 1 267,19431тис.куб.м. на загальну суму 308 069,82 гривень; за серпень 2021 року обсяг перевищення договірної потужності за даними відповідача 1 289,08134тис.куб.м. на загальну суму 279 123,39 гривень; за вересень 2021 року обсяг перевищення договірної потужності за даними відповідача 1 338,06456тис.куб.м. на загальну суму 889 096,23 гривень; за жовтень 2021 року обсяг перевищення договірної потужності за даними відповідача 2 093,98199тис.куб.м. на загальну суму 1 623 329,95 гривень; за грудень 2021 року обсяг перевищення договірної потужності за даними відповідача 111,71346тис.куб.м. на загальну суму 59 143,94 гривень.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Донецької області, в якому останній просив стягнути з відповідача 2 314 893 581,30 гривень, з яких: 1 556 734 413,64 гривень - основна заборгованість, 144 263 399,86 гривень - пеня, 83 523 294,25 гривень - три відсотки річних, 530 372 473,55 гривень - інфляційні втрати.

25.06.2024 року господарським судом Донецької області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов'язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Щодо позовних вимог в частині стягнення вартості негативних щодобових небалансів, слід зазначити на таке.

Пунктом 16 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС передбачено, що на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор ГТС здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.

У точках виходу до ГРМ з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор ГРМ до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору ГТС інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М) (п.2 гл.7 розд.ХІІ Кодексу ГТС).

Остаточна алокація відборів/споживання, що вимірюються щодобово, дорівнює обсягам попередніх добових алокацій, крім випадків зміни режимів нарахування споживачу обсягів у порядку, встановленому Кодексом ГРМ. При зміні режимів нарахування споживачу обсягів за період такої зміни коригування добових обсягів споживання здійснюється відповідно до п.6 цієї глави (п.4 гл.7 розд.ХІІ Кодексу ГТС).

Глави 5, 6 розд.ХІІ Кодексу ГТС унормовують порядок визначення попередніх щодобових алокацій подач та відборів природного газу з ГТС, зокрема:(1) у точках входу з газосховищ оператор ГТС визначає алокацію обсягів згідно з даними підтверджених номінацій/реномінацій; обсяги, визначені в алокації, дорівнюють обсягам, визначеним у підтверджених номінаціях/реномінаціях (п.2 гл.5 розд.ХІІ Кодексу ГТС);(2) у точках виходу до газосховищ оператор ГТС визначає алокацію обсягів згідно з даними підтверджених номінацій/реномінацій; обсяги, визначені в алокації, дорівнюють обсягам, визначеним у підтверджених номінаціях/реномінаціях (п.2 гл.6 розд.ХІІ Кодексу ГТС).

Номінації/реномінації подаються замовником послуг транспортування Оператору ГТС через інформаційну платформу в порядку, визначеному розд.ХІ Кодексу ГТС.

Тобто остаточні алокації, на підставі який оператор ГТС визначає обсяг щодобових небалансів, фактично формуються на підставі даних, поданих замовником послуг транспортування до інформаційної платформи.

При цьому п.6 гл.7 розд.ХІІ Кодексу ГТС передбачає можливість коригування замовником відповідної інформації на інформаційній платформі.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі №906/184/21.

Відповідно до п. 11.4 врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

За результатами аналізу даних, що завантажені до інформаційної платформи самим ПАТ по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» та інформації щодо обсягів природного газу, які відображені в актах приймання-передачі природного газу, позивач визначив обсяги небалансу відповідача.

Інформація щодо обсягів природного газу була використана Оператором при визначенні небалансу.

За матеріалами справи, за результатами остаточної алокації подач/відборів відповідачем природного газу до/з ГТС, позивач розрахував обсяги добового небалансу відповідача за кожну газову добу січня-жовтня, грудня 2021 року, а також визначив остаточний обсяг небалансу та розмір плати за нього у відповідних газових місяцях.

З наявних актів врегулювання щодобових небалансів, які були направлені відповідачу через інформаційну платформу, відповідні обсяги склали:- за січень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 21011,01270тис.куб.м (217463981 кВт х год) всього на загальну суму 250 296 311,34 гривень;- за лютий 2021 року (з 01.02.2021 року по 16.02.2021 року) обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 10121,22185тис.куб.м (104754646 кВт х год) всього на загальну суму 119 984 637,99 гривень;- за лютий 2021 року (з 17.02.2021 року по 28.02.2021 року) обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 7687,77953тис.куб.м (79568518 кВт х год) всього на загальну суму 55 551 741,11 гривень;- за березень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 15246,78931тис.куб.м (157804269 кВт х год) всього на загальну суму 110 274 157,38 гривень;- за квітень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 10028,61639тис.куб.м (103796180 кВт х год) всього на загальну суму 128 439 845,91 гривень;- за травень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 3680,82449тис.куб.м (38096533 кВт х год) всього на загальну суму 54 828 058,98 гривень;- за червень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 3482,62374тис.куб.м (36045156 кВт х год) всього на загальну суму 57 649 687,78 гривень;- за липень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 3334,88804тис.куб.м (34516091 кВт х год) всього на загальну суму 66 139 114,81 гривень;- за серпень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 3162,49331тис.куб.м (32731806 кВт х год) всього на загальну суму 73 293 823,04 гривень;- за вересень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 6097,35522тис.куб.м (63107627 кВт х год) всього на загальну суму 201 204 438,17 гривень;- за жовтень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 12989,39887тис.куб.м (134440278 кВт х год) всього на загальну суму 544 685 486,14 гривень;- за грудень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 508,67395тис.куб.м (5264775 кВт х год) всього на загальну суму 18 262 660,38 гривень.

Позивачем надано бухгалтерські довідки від 28.09.2022 року, з яких слідує, що в бухгалтерському обліку ТОВ “Оператор ГТС» відображено господарські операції по контрагенту ПАТ по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» згідно з договором транспортування природного газу №1910000137 в тому числі актами врегулювання щодобових небалансів за газові місяці січень-серпень 2021 року негативний добовий небаланс в обсягах визначених у відповідних актах.

Позивачем також надано бухгалтерські довідки від 05.09.2022 року, з яких слідує, що в бухгалтерському обліку ТОВ “Оператор ГТС» відображено господарські операції по контрагенту ПАТ по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» згідно з договором транспортування природного газу №1910000137 в т.ч. актами врегулювання щодобових небалансів за газові місяці вересень, жовтень, грудень 2021 року негативний добовий небаланс в обсягах визначених у відповідних актах.

ПАТ по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» є оператором газорозподільної системи та відповідно до діючої ліцензії здійснює функції по розподілу природного газу.

Отже, відповідач як оператор газорозподільної системи зобов'язаний надавати позивачу (як оператору газотранспортної системи) інформацію щодо обсягів природного газу, які відбираються споживачами, що знаходяться в зоні ліцензійної діяльності такого оператора газорозподільної мережі.

Відповідно до п. 4 гл. 1 розд. XII Кодексу ГТС відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається відповідно до цього розділу, несе той суб'єкт, на якого покладається обов'язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно до цього розділу.

Заперечуючи наведені в позові обставини саме щодо обсягів негативних небалансів у вказаному періоді, відповідач не зазначив та не надав жодних доказів на спростування визначених позивачем даних, які наведені в актах врегулювання щодобових небалансів, зокрема внесення до інформаційної платформи інших даних ніж вказано позивачем у розрахунках.

Крім того, відповідачем частково проведено оплату за врегулювання щодобових небалансів.

За матеріалами справи наявність у відповідача щодобових негативних небалансів в січні-жовтні, грудні 2021 року в обсягах, які зазначені в актах врегулювання щодобових небалансів доведено, а саме: електронними файлами, доданими у вигляді електронних доказів, які розміщені на цифровому диску DVD R): №01-2021-1910000137 від 31.01.2021 року за січень 2021 року; №02-2021-1910000137 від 28.02.2021 року за лютий 2021 року за період з 01.02.2021 року по 16.02.2021 року; №02-2021-1910000137/2 від 28.02.2021 року за лютий 2021 року за період з 17.02.2021 року по 28.02.2021 року; №03-2021-1910000137 від 31.03.2021 року за березень 2021 року; №04-2021-1910000137 від 30.04.2021 року за квітень 2021 року; №05-2021-1910000137 від 31.05.2021 року за травень 2021 року; №06-2021-1910000137 від 30.06.2021 року за червень 2021 року; №07-2021-1910000137 від 31.07.2021 року за липень 2021 року; №08-2021-1910000137 від 31.08.2021 року за серпень 2021 року; №09-2021-1910000137 від 30.09.2021 року за вересень 2021 року; №10-2021-1910000137 від 31.10.2021 року за жовтень 2021 року; №12-2021-1910000137 від 31.12.2021 року за грудень 2021 року.

Вчинення дій з врегулювання добового небалансу є складовою послуги транспортування (п.9 гл.1 розд.VIII Кодексу ГТС).

Балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором ГТС в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у ГТС, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

Комерційне балансування - діяльність оператора ГТС, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

Фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором ГТС для забезпечення цілісності ГТС, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

Замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора ГТС у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D) (п.1 гл.1 розд.XIV Кодексу ГТС).

Відповідно до п.1 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС оператор ГТС розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до ГТС та алокаціями відбору з ГТС (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).

У випадку, якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс (абз.2 п.2 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС).

Перевищення обсягів відібраного природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом (п.3 гл.1 розд.XIV Кодексу ГТС).

Пунктом 6 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС передбачено, що плата за добовий небаланс застосовується таким чином:(1) якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору ГТС природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора ГТС у розмірі плати за добовий небаланс;(2) якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора ГТС в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору ГТС плату за добовий небаланс.

А тому, умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов'язку з оплати оператору ГТС вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу).

Отже, достатньою підставою оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є існування негативного небалансу за газову добу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 18.02.2022 року у справі №918/450/20.

Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику акта, рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування.

Договір та Кодекс ГТС не передбачають надання оператором будь-яких інших підтверджень факту здійснення ним балансування (в тому числі відповідно до пп.1 п.3 розд.ХІІІ Кодексу ГТС) для того, щоб послуги балансування вважались наданими, а у оператора ГТС виникло право на отримання від замовника оплати.

У правових висновках, викладених у постанові Верховного Суду від 03.11.2023 року у справі № 918/686/21, між іншим, зазначено, що у такій категорії справ, незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач (оператор ГТС) не повинен доводити існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів; згідно з п.2 розд.XIII Кодексу ГТС оператор ГТС вчиняє дії з врегулювання небалансу з метою підтримання звичайного рівня функціонування ГТС в разі недотримання замовниками своїх підтверджених номінацій.

У розд. XIII Кодексу ГТС, який регулює заходи фізичного балансування, передбачено, що якщо існує загроза цілісності ГТС, оператор ГТС вживає таких заходів: 1) купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами; 2) регулювання обсягу надходження газу в ГТС (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом; 3) регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в ГТС.

Цілісність ГТС - стан ГТС, за якого тиск і фізико-хімічні показники природного газу залишаються в межах між мінімальним та максимальним рівнями, визначеними оператором ГТС, що технічно гарантують транспортування природного газу (п.47 ч.1 ст.1 Закону “Про ринок природного газу»).

Втім, встановлення факту вчинення оператором ГТС заходів з фізичного балансування не входить у предмет доказування у справі про стягнення заборгованості за щодобові небаланси.

Між оператором ГТС та оператором ГРМ виникають відносини комерційного балансування, які врегульовані не розд.XIII, а розд.XIV Кодексу.

А тому, оператор ГТС не повинен додатково підтверджувати вчинення ним фізичного балансування (зокрема, договорами закупівлі природного газу, актами зберігання газу у газосховищах тощо).

Об'єднана палата Верховного Суду уточнила правові висновки щодо застосування п.3 розд.ХІІІ, п.3 глави 3 розділу ХІV Кодексу ГТС, викладені у постановах від 02.12.2021 року у справі №922/3363/20, від 14.12.2021 року у справі №923/909/19, від 19.03.2021 року у справі №922/3987/19, від 04.08.2021 року у справі №903/973/19, від 18.02.2022 року у справі №918/450/20, вказавши, зокрема, про те, що оператор ГТС не має доводити фактичне надання ним послуг шляхом надання доказів існування загрози цілісності ГТС, наявності в оператора ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, докази понесення оператором ГТС реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факти купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.

Відповідно до п. 5 гл. 6 розділу XIV Кодексу ГТС Плата за добовий небаланс має бути відображена окремо в рахунках оператора газотранспортної системи, що виставляються замовнику послуг транспортування природного газу.

У відповідності до п.п. 6, 7, п. 6 розділу XIV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс;якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.

З зазначеного слідує, що умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов'язку з оплати оператору ГТС вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу).

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 18.02.2022 року у справі №918/450/20.

Для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8-11 цієї глави. Оператор газотранспортної системи до 08:00 UТС (10:00 за київським часом) години для зимового періоду та 07:00 UТС (10:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби D+1) оприлюднює на власному вебсайті остаточні ціни газової доби D), які визначаються відповідно до пунктів 8-11 цієї глави.

Пунктами 8-11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС встановлено, що для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується (крім випадку обсягів небалансу, який виник у рамках виконання спеціальних обов'язків, в установленому порядку покладених Кабінетом Міністрів України на суб'єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України “Про ринок природного газу»), визначається як: маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори); маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).

Маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання природного газу розраховуються для кожної газової доби таким чином:1) маржинальна ціна продажу є найменшим з таких значень:найнижча ціна продажу будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби D);середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу D), зменшена на величину коригування;2) маржинальна ціна придбання є найбільшим з таких значень:найвища ціна придбання будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби D);середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу D), збільшена на величину коригування.

З метою визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання й середньозваженої ціни оператором газотранспортної системи використовується інформація про операції, що відбуваються на торговій платформі, вибір якої погоджений Регулятором (п. 10 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Пунктом 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що у випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином:маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування;маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування.

Відповідно до п. 13 гл. 6 розділу XIV Кодексу ГТС, величина коригування, визначена в пунктах 9 та 11 цієї глави, становить:

1) 10 %: у випадку позитивного небалансу від 3 % до 5 % (включно) (для операторів газорозподільної системи з метою покриття своїх нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат від 7,5 % до 15 % (включно)) від обсягів природного газу, поданих на точках виходу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу;у випадку негативного небалансу від 3 % до 5 % (включно) (для операторів газорозподільної системи з метою покриття своїх нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат від 7,5 % до 15 % (включно)) від обсягів природного газу, поданих на точках входу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу;

2) 20 %: у випадку позитивного небалансу більше ніж 5 % (для операторів газорозподільної системи з метою покриття своїх нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат більше ніж на 15 %) від обсягів природного газу, поданих на точках виходу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу;у випадку негативного небалансу більше ніж 5 % (для операторів газорозподільної системи з метою покриття своїх нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат більше ніж на 15 %) від обсягів природного газу, поданих на точках входу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.

Розмір величини коригування, який визначається згідно з вимогами цього пункту, застосовується на весь розмір добового небалансу.

За даними акта врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року (акт №02-2021-1910000137), для розрахунку розміру плати за добовий небаланс в період з 01.02.2021 року по 16.02.2021 року, маржинальна ціна придбання природного газу визначена позивачем шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за газову добу, на величину коригування, що відповідає вимогам пунктів 11, 13 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.

Правильність визначення розміру плати у відповідності до зазначеного пункту Кодексу ГТС, підтверджує співставлення даних стовпчику 8 акту врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року та даних стовпчику 9 акта надання послуг балансування за лютий 2021 року, який складено в рамках укладеного позивачем та ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдінг» договору про надання послуг балансування №2101000095 від 19.01.2021 року.

На підтвердження своєї позиції щодо правомірності розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу природного газу, позивач, в тому числі надав до матеріалів справи копію листа НКРЕКП від 18.01.2021 року № 9/16/5-21, де НКРЕКП, як регулятор ринку правовідносин щодо постачання/транспортування природного газу зазначає, що можливим способом визначення маржинальних цін продажу та придбання природного газу, у випадку непогодження торгової платформи, є визначення маржинальних цін придбання/продажу природного газу з огляду на ціни придбання/продажу природного газу оператором газотранспортної системи, визначеної відповідно до умов договору про надання послуги балансування для відповідної газової доби.

19.01.2021 року між ТОВ “Оператор ГТС України» та ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» укладено договір про надання послуг балансування, на підставі якого і визначалась маржинальна ціна придбання/продажу природного газу (п. 4.2, 4.3 договору). Вказана ціна відображена у відповідних актах до договору.

Враховуючи період надання послуги врегулювання щодобових негативних небалансів (січень-грудень 2021) балансуючі дії (в тому числі визначення маржинальної ціни придбання/продажу природного газу) у цей період здійснювалося позивачем у різний спосіб наступним чином: з 01.01.2021 року по 18.01.2021 року шляхом використання послуги балансування, яка надавалась Оператору на підставі договорів купівлі-продажу природного газу (НКРЕКП надано позивачеві роз'яснення №13910/16.3.2/7-20 від 24.12.2021 року та №9/16/5-21 від 18.01.2021 року у відповідності до яких, у зв'язку із змінами у Кодексі ГТС, які набирають чинності з 01.01.2021 року Оператор може на протязі січня 2021 року до укладення договору про надання послуг балансування визначати маржинальні ціни придбання/продажу природного газу, виходячи із середньозважених цін, що складуться відповідно до умов діючих договорів купівлі-продажу природного газу). Можливість надання таких роз'яснень передбачена п. 14 ч. 1 ст. 17 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у відповідності до якого для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор надає роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів Регулятора; - з 19.01.2021 року по 16.02.2021 року та з 01.04.2021 року по 31.12.2021 року на підставі договору про надання послуг балансування від 19.01.2021 року; -з 17.02.2021 року по 31.03.2021 року з урахуванням положень Постанови НКРЕКП №235 від 17.02.2021 року.

Таким чином, маржинальна ціна визначалась позивачем у відповідності до положень чинного законодавства України, а її розмір підтверджується наданими до матеріалів справи документами (договорами купівлі-продажу та актами до них, договором надання послуг балансування та актами до нього, платіжними інструкціями, довідками тощо).

Отже, позивач правомірно визначив розмір плати за щодобові негативні небаланси у період січень-жовтень, грудень 2021 року.

Відповідач не надав суду обґрунтованого контррозрахунку плати за щодобові негативні небаланси.

Щодо відправлення відповідачу актів та рахунків на електронну адресу/через інформаційну платформу, слід зазначити на таке.

Пунктом 19.2 договору транспортування передбачено, що будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур'єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених сторонами випадках - електронною поштою.

Тобто, договір транспортування фактично передбачає два різних порядки визначення способу обміну інформацією і документами: для інформації, що стосується надання послуг - відповідно до Кодексу ГТС, для інших повідомлень, вимог, звітів, інформації, що мають бути надані за цим договором - рекомендованим листом, кур'єром або у погоджених сторонами випадках направлено електронною поштою.

Односторонні акти оператора ГТС та рахунки стосуються надання послуг, тому на них поширюється п.19.1 Договору.

Відповідно до п.17 гл.6 розд.ХIV Кодексу ГТС оператор ГТС до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

За змістом п.18 гл.6 розд.ХIV Кодексу ГТС у випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор ГТС до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Також, п.2.8 договору транспортування передбачено, що взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом ГТС. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.

Пунктом 2 гл.3 розд.IV Кодексу ГТС визначено, що суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором ГТС договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору; обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором ГТС) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора ГТС.

Відповідно до п.4 гл.1 розд.ХIV Кодексу ГТС оператор ГТС надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

Верховний Суд у постановах від 28.07.2021 року у справі №927/1041/19, від 29.03.2023 року у справі №914/2579/19 вказав, зокрема, на те, що 01.08.2018 року Кодексом ГТС передбачено функціонування інформаційної платформи, яка істотно змінила процедуру взаємодії між суб'єктами ринку природного газу. Функціонування платформи забезпечує оператор ГТС задля надання послуг транспортування природного газу відповідно до Кодексу ГТС. Платформа дозволяє автоматизувати процеси електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу - оператором ГТС, операторами ГРМ та замовниками послуг транспортування газу. Платформа дозволяє операторам ГТС та ГРМ бачити статус небалансів замовників послуг транспортування газу. Інформаційна платформа почала працювати в штатному режимі з 01.03.2019 року.

Відповідач як користувач інформаційної платформи створив на ній обліковий запис, що дозволило йому протягом спірного періоду здійснювати надсилання документів позивачу та навпаки шляхом використання платформи.

З наведеного слідує, що замовник як користувач інформаційної платформи має доступ до відомостей про обсяги небалансів та вартість послуг з врегулювання щодобового негативного небалансу на такій інформаційній платформі.

Відповідач будь-яких належних доказів на підтвердження своєї позиції щодо неотримання чи несвоєчасного отримання актів та рахунків не надав.

В матеріалах справи наявні оригінали первинних документів в електронній формі, реєстр файлів, відправлених з інформаційної платформи філії “Оператор газотранспортної системи України» (електронні файли додаються у вигляді електронних доказів, які розміщені на цифровому диску DVD R).

З поданих позивачем доказів господарський суд першої інстанції обгрунтовано встановив факт направлення відповідачеві таких актів та рахунків на оплату, що підтверджується й здійсненими відповідачем частковими оплатами з посиланням на відповідні рахунки.

Твердження відповідача про неотримання первинних документів (актів, рахунків) також спростовуються поданими до матеріалів справи доказами, зокрема, оригіналами первинних документів в електронній формі та співставленням часу їх створення і підписання ЕЦП з часом їх відправлення інформаційною платформою, визначеному у наявному в матеріалах справи реєстрі файлів відправлених з інформаційної платформи філії “Оператор ГТС України»; матеріали справи не містять доказів того, що відповідач здійснював закупівлю самостійно та, відповідно, мав використовувати функціонал інформаційної платформи “створити номінацію»; не встановлено та відповідачем не доведено, що він звертався до оператора із зауваженнями щодо роботи інформаційної платформи у спірний період.

Щодо клопотань відповідача про призначення у справі судових експертиз слід зазначити на таке.

Відповідач зазначав на необхідності дослідження та встановлення фактів (обставин) створення, оброблення, дійсного змісту електронних документів, підтвердження їх доставки, відповідності копій наданих позивачем електронних доказів на DVD-R тим, що наявні в інформаційній платформі Оператора ГТС, оскільки воно вимагає спеціальних знань та може бути предметом комп'ютерно-технічної експертизи (розділ ІІ “Інструкції з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5; експертиза комп'ютерної техніки і програмних продуктів).

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду (стаття 1 Закону України “Про судову експертизу»).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку у разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 року у справі №902/834/20, від 13.08.2021 року у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 року у справі №927/110/18, від 26.10.2022 року у справі №904/5077/21, від 06.02.2024 року у справі №910/12661/22).

Призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 року у справі № 910/11002/21, від 06.02.2024 року у справі №910/12661/22.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Господарський суд першої інстанції, відмовляючи у клопотаннях відповідача про проведення компьютерно-технічної експертизи, зокрема, обгрунтовано вказував, що докази, подані сторонами є зрозумілими та достатніми, а призначення експертизи у цій справі було б спрямоване на перекладання повноважень щодо оцінки наявних у матеріалах справи доказів на експерта, висновок якого є рівноцінним з іншими доказами, що є недопустимим; відповідачем не обґрунтовано неможливості судом оцінити надані сторонами докази в контексті спірних правовідносин; натомість, доводи відповідача про необхідність призначення експертизи та частина запитань, що має бути поставлена на вирішення експертів, має на меті підтвердження викладених позивачем у позовній заяві обставин, в той час як право відповідача, у разі заперечення таких обставин, полягає у можливості подати відповідні доводи та докази на їх спростування.

При цьому, замовник як користувач інформаційної платформи має доступ до відомостей про обсяги небалансів та вартість послуг з врегулювання щодобового негативного небалансу на такій інформаційній платформі.

Також, відповідач, як користувач інформаційної платформи, має у своєму розпорядженні можливість надати докази на підтвердження отримання від позивача рахунків/актів в інші дати, ніж зазначено позивачем, або надати докази не отримання їх взагалі.

Таким чином, відповідачем не доведено в чому саме полягає необхідність призначення судової експертизи у справі за можливості самостійно спростувати надані позивачем докази.

Отже, пред'явлення позивачем вимоги в частині стягнення заборгованості з оплати за негативні щодобові небаланси за період січень-жовтень, грудень 2021 року в сумі 1 545 445 881,16 гривень є обґрунтованою.

Відповідач доказів оплати за негативні щодобові небаланси за період січень-жовтень, грудень 2021 року не надав, а тому вказана сума є його боргом та підлягає стягненню на користь позивача у заявленому розмірі.

Щодо заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне внесення оплати за щодобові негативні небаланси, слід зазначити на таке.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що передбачено ч. 1 ст. 550 ЦК України.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9.3 договору сторони погодили, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.

Таким чином, саме умовами договору чітко визначено строк на протязі якого Замовник послуг транспортування зобов'язаний здійснити оплату рахунку за щодобові негативні небаланси, тобто належним чином виконати свої зобов'язання за договором, а саме на протязі 5 робочих днів з дати надіслання такого рахунку на оплату негативного небалансу, визначеного у акті врегулювання щодобових небалансів за відповідний газовий місяць.

Пунктом 13.5 договору визначено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи порушення відповідачем умов договору та невиконання грошового зобов'язання, погодження між сторонами умов про відповідальність у вигляді пені, позивач має право на нарахування та стягнення вказаної штрафної санкції.

Щодо встановлення за зобов'язаннями лютого-березня 2021 року строку оплати рахунку за добовий небаланс 90 календарних днів у відповідності до постанови НКРЕКП №235 від 17.02.2021 року слід зазначити на таке.

Відповідно до постанови НКРЕКП №235 від 17.02.2021 року “Про заходи, спрямовані на безперебійний розподіл природного газу споживачам» постановлено ТОВ “Оператор ГТС» здійснювати балансування ГТС в період лютий-березень 2021 року з урахуванням таких особливостей:- вчиняти балансуючі дії в частині врегулювання добових небалансів операторів ГРМ за рахунок закупівлі природного газу на підставі договорів про закупівлю природного газу, укладених у відповідності до Закону “Про публічні закупівлі» та відборів власного природного газу із газосховищ;- для цілей розрахунку плати за добовий небаланс операторів ГРМ застосовувати маржинальну ціну придбання/продажу природного газу на підставі договорів про закупівлю природного газу та ціни власного природного газу, відібраного із газосховищ з урахуванням витрат на зберігання (закачування, відбір) природного газу;- визначити для операторів ГРМ строк оплати рахунку за добовий небаланс 90 календарних днів з дня, наступного за днем закінчення місяця надання послуги транспортування природного газу;- не включати до розрахунку плати за нейтральність балансування будь-які витрати та доходи, сформовані внаслідок виконання цієї постанови.

Договір транспортування природного газу №1910000137 від 31.12.2019 року між позивачем та відповідачем укладено у типовій формі, яка затверджена постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2497.

Сторони не вносили змін до договору транспортування в частині зміни порядку оплати рахунку за добовий небаланс відповідно до умов, визначених постановою НКРЕКП №235 від 17.02.2021 року.

За загальновизнаним принципом права, який закріплено в ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Зазначений принцип слід розуміти так, що дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У правових висновках, викладених у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 року у справі №927/1041/19 зазначено щодо обов'язковості врахування рішень НКРЕКП суб'єктами ринку природного газу під час провадження ними господарської діяльності.

Верховний Суд у постанові від 06.12.2022 року у справі № 912/2427/21 також вказав на те, що положення постанови № 235, якими НКРЕКП у межах наданих повноважень тимчасово змінила строк оплати добового негативного небалансу природного газу, передбачений пунктом 9.3 договору (аналогічний за змістом пункту 9.3 договору у цій справі), підлягають обов'язковому виконанню позивачем як суб'єктом ринку природного газу в силу того, що вказаний акт Регулятора є спеціальним щодо правового регулювання зі спірного питання.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 21.02.2024 року у справі № 904/7327/21, ухваленій після подання касаційних скарг, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій правильно застосували положення постанови НКРЕКП від 17.02.2021 року №235 при визначені суми нарахованих штрафних санкцій.

Аргументи апелянта на те, що умовами договору визначено строк на протязі якого замовник послуг транспортування зобов'язаний здійснити оплату рахунку за щодобові негативні небаланси, а саме на протязі 5 робочих днів з дати надіслання такого рахунку на оплату негативного небалансу, визначеного у акті врегулювання щодобових небалансів за відповідний газовий місяць; договір укладено у типовій формі, яка затверджена постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2497; положеннями договору врегульовані умови, порядок та строки виконання сторонами зобов'язань у зв'язку із наданням послуги транспортування природного газу, отже, як зазначає апелянт, отримавши виставлені рахунки на оплату, відповідач зобов'язаний був їх сплатити у строк, встановлений договором, натомість такого не вчинив, що призвело до прострочення виконання ним зобов'язань з оплати щодобових небалансів за лютий-березень 2021 року, не приймаються, з огляду на таке.

Ухвалені Регулятором рішення щодо здійснення балансування є обов'язковими для Оператора ГТС, як суб'єкта ринку природного газу, якому воно було адресоване. А тому Оператор ГТС був зобов'язаний здійснювати балансування, з урахуванням особливостей, передбачених постановою НКРЕКП № 235 від 17.02.2021 року, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, початок прострочення оплати за добові небаланси та, відповідно, початок для нарахування пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, слід рахувати з 91-го календарного дня, наступного за днем закінчення місяця надання послуг, тобто, для оплати небалансів за лютий 2021 року з 31.05.2021 року (з урахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України), для оплати небалансів за березень 2021 року з 30.06.2021 року.

Отже, положення постанови № 235, якими НКРЕКП у межах наданих повноважень тимчасово змінила строк оплати добового негативного небалансу природного газу, передбачений п. 9.3 типового договору транспортування природного газу, підлягають обов'язковому виконанню позивачем (Оператором ГТС) як суб'єктом ринку природного газу в силу того, що вказаний акт Регулятора є спеціальним щодо правового регулювання зі спірного питання, що виключає прийняття аргументів апелянта про те, що отримавши виставлені рахунки на оплату, відповідач зобов'язаний був їх сплатити у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зобов'язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасну оплату за добові небаланси), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.

За результатами перевірки судом відповідних нарахувань за прострочення оплати щодобових небалансів січня, квітня-жовтня, грудня 2021 року, позивачем не враховано визначені постановою НКРЕКП №235 від 17.02.2021 положення щодо продовження строку оплати за зобов'язаннями зі сплати добові небаланси лютого, березня 2021 року.

За здійсненим перерахунком, виконаним за допомогою програми інформаційно-пошукової системи “ЛІГА:ЗАКОН» в межах визначеного позивачем строку, за порушення строків оплати щодобових небалансів за лютий-березень 2021 року, в межах визначеного позивачем строку: розмір пені становить 13 316 799,24 гривень, з розрахунку:1) за зобов'язаннями лютого 2021 року за період з 31.05.2021 по 22.09.2021 розмір пені - 7 864 057,83 гривень;2) за зобов'язаннями березня 2021 року за період з 30.06.2021 по 20.10.2021 розмір пені - 5 452 741,41 гривень; розмір 3% річних становить 13 537 618,34 гривень, з розрахунку:1) за зобов'язаннями лютого 2021 року за період з 31.05.2021 по 10.05.2023 розмір 3% річних - 8 406 386,67 гривень;2) за зобов'язаннями березня 2021 року за період з 30.06.2021 по 10.05.2023 розмір 3% річних - 5 131 231,67 гривень; розмір інфляційних втрат становить 78 370 314,08 гривень, з розрахунку:1) за зобов'язаннями лютого 2021 року за період з 31.05.2021 по 10.05.2023 розмір інфляційних втрат - 48 588 761,93гривень;2) за зобов'язаннями березня 2021 року за період з 30.06.2021 по 10.05.2023 розмір інфляційних втрат - 29 781 552,15 гривень.

За порушення строків оплати щодобових небалансів загальний розмір, з урахуванням перерахунку суду, пені становить 135 814 478,08 гривень, розмір 3% річних становить 81 311 030,94, інфляційних втрат - 521 306 751,07 гривень.

Щодо стягнення заборгованості за перевищення договірної потужності слід зазначити на таке.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем договору було замовлено потужність відповідно до номінацій, а саме: у січні 2021 року обсяг замовленої потужності склав 0,00000тис.куб.м;у лютому 2021 року обсяг замовленої потужності склав 0,00000тис.куб.м;у березні 2021 року обсяг замовленої потужності склав 0,00000тис.куб.м;у квітні 2021 року обсяг замовленої потужності склав 0,00000тис.куб.м;у травні 2021 року обсяг замовленої потужності склав 0,00000тис.куб.м;у червні 2021 року обсяг замовленої потужності склав 0,00000тис.куб.м;у липні 2021 року обсяг замовленої потужності склав 0,00000тис.куб.м;у серпні 2021 року обсяг замовленої потужності склав 0,00000тис.куб.м;у вересні 2021 року обсяг замовленої потужності склав 0,00000тис.куб.м;у жовтні 2021 року обсяг замовленої потужності склав 0,00000тис.куб.м;у листопаді 2021 року обсяг замовленої потужності склав 0,00000тис.куб.м;у грудні 2021 року обсяг замовленої потужності склав 0,00000тис.куб.м.

Разом з тим, за результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача позивачем були виявлені обсяги перевищення договірної (замовленої) потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме:у січні 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 21 011,01270тис.куб.м. всього на загальну суму 3 130 472,81 гривень;у лютому 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 17 809,00138тис.куб.м. всього на загальну суму 2 653 398,73 гривень;у березні 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 15 246,78931тис.куб.м. всього на загальну суму 2 271 649,63 гривень;у квітні 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 10 028,61639тис.куб.м. всього на загальну суму 1 494 183,61 гривень;у травні 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 3 680,82449тис.куб.м. всього на загальну суму 548 413,40 гривень;у червні 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 3 842,62374тис.куб.м. всього на загальну суму 518 883,07 гривень;у липні 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 3 334,88804тис.куб.м. всього на загальну суму 496 871,64 гривень;у серпні 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 3 162,49331тис.куб.м. всього на загальну суму 471 186,20 гривень;у вересні 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 6 097,35522тис.куб.м. всього на загальну суму 908 457,14 гривень;у жовтні 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 12 989,39887тис.куб.м. всього на загальну суму 1 935 316,51 гривень;у грудні 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 508,67395тис.куб.м. всього на загальну суму 75 788,35 гривень.

Також, позивачем додано до матеріалів справи звіти про використання замовленої потужності ПрАТ “Донецькоблгаз» за газові місяці січень- жовтень, грудень 2021 року в яких визначено обсяги замовленої (договірної) потужності та розрахунок перевищення розміру фактично використаної потужності над замовленою (договірною) потужністю.

На виконання умов договору позивачем було направлено в інформаційній платформі відповідачу:рахунок №01-2021-1910000137/1000121 від 31.01.2021 року на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності у січні 2021 року на загальну суму 3 130 472,81 гривень; рахунок №02-2021-1910000137/1000221 від 28.02.2021 року на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності у лютому 2021 року на загальну суму 2 653 398,73 гривень; рахунок №03-2021-1910000137/1000321 від 31.03.2021 року на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності у березні 2021 року на загальну суму 2 271 649,63 гривень; рахунок №04-2021-1910000137/1000421 від 30.04.2021 року на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності у квітні 2021 року на загальну суму 1 494 183,61 гривень; рахунок №05-2021-1910000137/1000521 від 31.05.2021 року на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності у травні 2021 року на загальну суму 548 413,40 гривень; рахунок №06-2021-1910000137/1000621 від 30.06.2021 року на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності у червні 2021 року на загальну суму 518 883,07 гривень; рахунок №07-2021-1910000137/1000721 від 31.07.2021 року на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності у липні 2021 року на загальну суму 496 871,64 гривень; рахунок №08-2021-1910000137/1000821 від 31.08.2021 року на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності у серпні 2021 року на загальну суму 471 186,20 гривень; рахунок №09-2021-1910000137/1000921 від 30.09.2021 року на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності у вересні 2021 року на загальну суму 908 457,14 гривень; рахунок №10-2021-1910000137/1001021 від 31.10.2021 року на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності у жовтні 2021 року на загальну суму 1 935 316,51 гривень; рахунок №12-2021-1910000137/1001221 від 31.12.2021 року на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності у грудні 2021 року на загальну суму 75 788,35 гривень;звіти про використання замовленої потужності за газові місяці січень-жовтень, грудень 2021 року.

У матеріалах справи наявні підписані з боку позивача акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності), а саме:№01-2021-1910000137/1000121 від 31.01.2021 року обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 21 011,01270тис.куб.м. на загальну суму 3 130 472,81 гривень; №02-2021-1910000137/1000221 від 28.02.2021 року обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 17 809,00138тис.куб.м. на загальну суму 2 653 398,73 гривень; №03-2021-1910000137/1000321 від 31.03.2021 року обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 15 246,78931тис.куб.м. на загальну суму 2 271 649,63 гривень; №04-2021-1910000137/1000421 від 30.04.2021 року обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 10 028,61639тис.куб.м. на загальну суму 1 494 183,61 гривень; №05-2021-1910000137/1000521 від 31.05.2021 року обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 3 680,82449тис.куб.м. на загальну суму 548 413,40 гривень; №06-2021-1910000137/1000621 від 30.06.2021 року обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 3 482,62374тис.куб.м. на загальну суму 518 883,07 гривень; №07-2021-1910000137/1000721 від 31.07.2021 року обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 3 334,88804тис.куб.м. на загальну суму 496 871,64 гривень; №08-2021-1910000137/1000821 від 31.08.2021 року обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 3 162,49331тис.куб.м. на загальну суму 471 186,20 гривень; №09-2021-1910000137/1000921 від 30.09.2021 року обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 6 097,35522тис.куб.м. на загальну суму 908 457,14 гривень; №10-2021-1910000137/1001021 від 31.10.2021 року обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 12 989,39887тис.куб.м. на загальну суму 1 935 316,51 гривень; №12-2021-1910000137/1001221 від 31.12.2021 року обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 508,67395тис.куб.м. на загальну суму 75 788,35 гривень, які підписані з боку відповідача із запереченнями щодо обсягів та вартості наданих послуг.

За даними відповідача, що відображені у зазначених актах наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності):№01-2021-1910000137/1000121 від 31.01.2021 року обсяг перевищення договірної потужності у січні 2021 року складає 3 803,66047тис.куб.м. на загальну суму 566 714,98 гривень; №02-2021-1910000137/1000221 від 28.02.2021 року обсяг перевищення договірної потужності у лютому 2021 року складає 3 585,67112тис.куб.м. на загальну суму 534 236,31 гривень; №03-2021-1910000137/1000321 від 31.03.2021 року обсяг перевищення договірної потужності у березні 2021 року складає 3 318,81468тис.куб.м. на загальну суму 494 476,84 гривень; №04-2021-1910000137/1000421 від 30.04.2021 року обсяг перевищення договірної потужності у квітні 2021 року складає 2 068,13866тис.куб.м. на загальну суму 308 136,12 гривень; №05-2021-1910000137/1000521 від 31.05.2021 року обсяг перевищення договірної потужності у травні 2021 року складає 1 426,15427тис.куб.м. на загальну суму 212 485,57 гривень; №06-2021-1910000137/1000621 від 30.06.2021 року обсяг перевищення договірної потужності у червні 2021 року складає 1 283,17139тис.куб.м. на загальну суму 191 182,27 гривень; №07-2021-1910000137/1000721 від 31.07.2021 року обсяг перевищення договірної потужності у липні 2021 року складає 1 267,19431тис.куб.м. на загальну суму 188 801,82 гривень; №08-2021-1910000137/1000821 від 31.08.2021 року обсяг перевищення договірної потужності у серпні 2021 року складає 1 289,08134тис.куб.м. на загальну суму 192 062,81 гривень; №09-2021-1910000137/1000921 від 30.09.2021 року обсяг перевищення договірної потужності у вересні 2021 року складає 1 338,06456тис.куб.м. на загальну суму 199 360,91 гривень; №10-2021-1910000137/1001021 від 31.10.2021 року обсяг перевищення договірної потужності у жовтні 2021 року складає 2 093,98199тис.куб.м. на загальну суму 311 986,56 гривень; №12-2021-1910000137/1001221 від 31.12.2021 року обсяг перевищення договірної потужності у грудні 2021 року складає 111,71346тис.куб.м. на загальну суму 16 644,41 гривень.

До матеріалів справи позивачем надано зведені акти приймання-передачі природного газу за січень-жовтень, грудень 2021 року, які також підписані відповідачем із запереченнями.

Позивачем відповідно до вимог пункту 2.8 та 8.4 спірного договору були направлені в інформаційній платформі відповідачеві відповідні первинні документи за надання послуг з транспортування (акти, рахунки, звіти) про що свідчать наявні в матеріалах справи роздруківки з екрану транзакції “Електронна канцелярія» (з відображенням дати та часу отримання ПрАТ “Донецькоблгаз» електронних документів) та кабінету “Ділове робоче місце замовника».

В матеріалах справи також наявні: розрахунки обсягів природного газу, відібраних з газотранспортної системи України складені позивачем за кожним місяцем спірного періоду; реєстри файлів завантажених до інформаційної платформи Донецькоблгаз АТ за січень- жовтень, грудень 2021 року: форма №2 Інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюється щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюється щодобово (протягом доби); форма №3 Інформація про фактичний місячний відбір/споживання природного газу споживачами, що не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу; форма №4 Інформація про операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів, та про об'єм/обсяг приймання-передачі природного газу з однієї газорозподільної зони в іншу (з додатком 8 Інформація про об'єм/обсяг подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи в розрізі газовидобувних підприємств); форма №9 Повідомлення про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які не включені до реєстру споживачів жодного постачальника/постачальник яких не подав номінацій на точку виходу до ГРМ або така номінація була відхилена оператором ГТС, постачальник яких ініціював припинення газопостачання; інформація щодо підтверджених торгових сповіщень набуття/відчуження права власності на природний газ замовника послуг транспортування Донецькоблгаз ПрАТ; реєстр добових номінацій; скріншоти з інформаційної платформи SAP щодо балансу газу з 01.01.2021року по 31.12.2021 року; копії форм за газовій місяці в період з січня-жовтень, грудень 2021 року.

Позивачем до матеріалів справи додано довіреності на уповноважених осіб від ТОВ “Оператор ГТС України» підписувати акти, рахунки, звіти та інші первинні документи, у тому числі через інформаційну платформу оператора газотранспортної системи, а також повідомлення на створення (видалення або коригування) облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи від ПрАТ “Донецькоблгаз» з відповідними довіреностями, листи щодо реєстрації електронного підпису голови правління ПрАТ “Донецькоблгаз» Вадима Батія.

Загальна вартість перевищення замовленої (договірної) потужності за газові місяці січень-жовтень, грудень 2021 року складає 14 504 621,09 гривень.

Позивачем до матеріалів справи надано докази проведення оплати ПрАТ “Донецькоблгаз» за перевищення замовленої (договірної) потужності за договором №1910000137 від 31.12.2019 року, що підтверджується довідками АБ “Укргазбанк», а саме: №15932/19036/2022 від 05.09.2022 року, №15932/10295/2023 від 23.03.2023 року, №15932/18028/2023 від 12.05.2023 року з доданими до них Реєстрами платежів.

Так, відповідачем проведено оплати: рахунку №01-2021-1910000137/1000121 від 31.01.2021 року за перевищення договірної потужності у січні 2021 року на загальну суму 566 714,98 гривень; рахунку №02-2021-1910000137/1000221 від 28.02.2021 року за перевищення договірної потужності у лютому 2021 року на загальну суму 534 236,31 гривень; рахунку №03-2021-1910000137/1000321 від 31.03.2021 року за перевищення договірної потужності у березні 2021 року на загальну суму 494 476,84 гривень; рахунку №04-2021-1910000137/1000421 від 30.04.2021 року за перевищення договірної потужності у квітні 2021 року на загальну суму 308 136,12 гривень; рахунку №05-2021-1910000137/1000521 від 31.05.2021 року за перевищення договірної потужності у травні 2021 року на загальну суму 212 485,57 гривень; рахунку №06-2021-1910000137/1000621 від 30.06.2021 року за перевищення договірної потужності у червні 2021 року на загальну суму 191 182,27 гривень;

рахунку №07-2021-1910000137/1000721 від 31.07.2021 року за перевищення договірної потужності у липні 2021 року на загальну суму 188 801,82 гривень; рахунку №08-2021-1910000137/1000821 від 31.08.2021 року за перевищення договірної потужності у серпні 2021 року на загальну суму 192 062,81 гривень; рахунку №09-2021-1910000137/1000921 від 30.09.2021 року за перевищення договірної потужності у вересні 2021 року на загальну суму 199 360,91 гривень; рахунку №10-2021-1910000137/1001021 від 31.10.2021 року за перевищення договірної потужності у жовтні 2021 року на загальну суму 311 986,56 гривень; рахунку №12-2021-1910000137/1001221 від 31.12.2021 року за перевищення договірної потужності у грудні 2021 року на загальну суму 16 644,42 гривень.

У зв'язку з неповним виконанням відповідачем зобов'язань за договором транспортування природного газу №1910000137 від 31.12.2019 року щодо оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 11 288 532,48 гривень.

Абзацом 1 ч.1 ст.32 Закону “Про ринок природного газу» передбачено, що транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами.

Кодекс ГТС визначає, що договір транспортування - договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі Типового договору транспортування, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги) (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

З пунктів 1 та 9 гл.1 розд.VIIІ Кодексу ГТС слідує, що договір транспортування природного газу передбачає можливість надання оператором ГТС замовнику таких видів послуг: 1) доступ до потужності в точці входу або виходу з ГТС; 2) замовлення фізичного транспортування природного газу ГТС на підставі підтвердженої номінації; 3) вчинення дій з врегулювання добового небалансу.

У п.2 гл.2 розд.ІХ Кодексу ГТС передбачено, що у договорі транспортування природного газу чи його окремому додатку зазначаються: точки входу та/або виходу; обсяг розподіленої (договірної) потужності; період (річний, квартальний, місячний); тип потужності (гарантована чи переривчаста, потужність з обмеженнями); строк, на який потужність була розподілена.

Пункт 2.1 договору визначає, що за цим договором оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Пунктом 2.3 договору транспортування передбачено, що обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 до договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.

Відповідно до п.2.7 договору транспортування, додаток 1 є невід'ємною частиною цього Договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 2 є невід'ємною частиною договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 3 є невід'ємною частиною цього Договору у випадку, коли замовником є оператор ГРМ, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору ГТС здійснюються відповідно до вимог Кодексу ГТС (п.2.4 договору транспортування).

Пунктом 2 гл.1 розд.ІХ Кодексу ГТС передбачено, що доступ до потужності надається оператором ГТС на такі періоди: річний, квартальний, місячний, на добу наперед, протягом доби.

При цьому на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності (пп.4 п.2 гл.1 розд.ІХ Кодексу ГТС).

Протягом доби - потужність визначеного обсягу, яка доступна з певного часу протягом газової доби і до часу закінчення газової доби з постійним потоком. При цьому одиниця виміру потужності протягом доби - тис куб. м/добу (пп.5 п.2 гл.1 розд.ІХ Кодексу ГТС).

Відповідно до п.1 гл.7 розд.IX Кодексу ГТС доступ до потужності точок входу/виходу на добу наперед надається на підставі укладеного договору транспортування та номінації, підтвердженої оператором ГТС. Доступ до потужності точок входу/виходу протягом доби надається на підставі укладеного договору транспортування та реномінації, підтвердженої оператором ГТС. Номінація/реномінація підтверджується оператором ГТС відповідно до гл.1 цього розділу та вимог розд.XI цього Кодексу.

З наведеного слідує, що укладення додатків 1 (розподіл потужності) та 2 (розподіл потужності з обмеженнями) є обов'язковими, крім випадків надання доступу на добу наперед та/або протягом доби, які надаються у разі подання замовником оператору ГТС відповідних номінації/реномінації.

Відповідно до п.1 гл.1 розд.ХІ Кодексу ГТС номінації подаються замовниками послуг транспортування на відповідну добу в розрізі кожної точки входу/виходу. Номінація/реномінація надається через інформаційну платформу оператора ГТС (п.7 гл.1 розд.ХІ Кодексу ГТС).

Номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору ГТС, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до ГТС в точках входу та відібрані з ГТС в точках виходу (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

Реномінація - заявка на зміну підтвердженої номінації (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

Інформація, що міститься в номінації, попередньо погоджується оператором ГТС в порядку, визначеному розд.ХІ Кодексу ГТС, та є достатньою для надання послуг транспортування. Неподання номінації унеможливлює надання оператором ГТС замовнику послуг транспортування.

Вартість послуг розраховується таким чином: розподіл потужності за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом (п.7.1 Договору).

Вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу замовленої потужності замовника згідно з додатком 1 до договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби (п.8.1 договору транспортування).

При цьому п.8.2 договору транспортування передбачає, що вартість договірної потужності замовника, крім замовника послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням КМУ відповідно до ст.11 Закону “Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, на період газового місяця визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця (відповідно до формули, визначеної Договором транспортування).

Для послуг доступу до потужності на період однієї газової доби замовник зобов'язаний здійснити 100% попередню оплату (крім замовника послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням КМУ відповідно до ст.11 Закону “Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператора ГРМ) у розмірі не менше від вартості послуги доступу до потужності на період газової доби, яка планується для використання згідно з номінацією. При цьому така оплата має бути отримана оператором ГТС на його рахунок не пізніше ніж за три години до кінцевого строку подання номінації (п.8.2 договору транспортування).

Вартість перевищення замовником (крім замовника, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до ст.11 Закону “Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператора ГРМ) замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за формулою, наведеною у цьому пункті договору. За результатами остаточної алокації відборів та подач замовника оператор здійснює розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці. Підставою для плати за перевищення замовленої потужності є рахунок на оплату за перевищення замовленої потужності та звіт оператора про використання замовленої потужності замовником, що містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей, які надаються замовнику до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу. Замовник зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності у строк до двадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем. Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений у цьому пункті, визначається за даними оператора (п.8.3 Договору).

Замовник, який є оператором ГРМ, здійснює остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг. У випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності замовником (суб'єктом, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до ст.11 Закону “Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператором ГРМ), визначений оператором ГТС на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Звіт оператора про використання замовленої потужності замовником, який надається до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок плати за використання договірної потужності на наступні періоди. Розбіжності щодо вартості перевищення замовленої потужності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, які замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений у цьому пункті цього договору, визначається за даними оператора (п.8.4 Договору).

Тобто, замовник може отримувати послуги розподілу потужності лише у разі укладення відповідних додатків 1 та 2 або у разі, якщо доступ до потужності надається на добу наперед та/або протягом доби за умови подання замовником відповідних номінацій/реномінацій через інформаційну платформу в порядку, передбаченому розд.ХІ Кодексу ГТС. Подання номінації/реномінації фактично є достатньою для надання послуг транспортування (розподіл потужності). Неподання номінації/реномінації унеможливлює надання оператором ГТС замовнику таких послуг.

Договір транспортування пов'язує оплату послуг розподілу потужності у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби з обсягами, вказаними у номінації/реномінації, що подається замовником оператору ГТС з обов'язковою передоплатою в розмірі вартості послуги доступу до потужності, яку замовник сам визначив в поданій оператору ГТС номінації.

При цьому розрахунок вартості такої послуги здійснюється з урахуванням тарифу, встановленого Регулятором для відповідних точок входу та виходу, а не умовами договору транспортування чи додатками 1 та 2 до нього (що прямо передбачено п.7.1 договору).

Верховний Суд у постанові від 15.07.2022 року у справі №921/184/21 зазначив на те, що відсутність відповідних додатків, які самі сторони в договорі визнали його невід'ємною частиною, тобто такими що за змістом є обов'язковими, а отже, й істотними в контексті предмета договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. До того ж обов'язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом.

Разом з тим, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (п.49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №338/180/17).

Фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 30.08.2022 року у справі №918/772/21 та від 02.08.2022 року у справі №922/3303/21.

Додатки 1 (розподіл потужності) та 2 (розподіл потужності з обмеженнями) до Договору транспортування сторони не укладались.

Разом з тим, ПрАТ “Донецькоблгаз», хоча із зауваженнями щодо обсягу, підписало акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) за січень-жовтень, грудень 2021 року, якими підтвердило як факт отримання послуг.

Таким чином, непідписання додатків 1, 2 до договору транспортування не може свідчити про неукладеність між сторонами договору транспортування 1910000137 від 31.12.2019 року в частині надання послуг з розподілу потужності в розрізі однієї доби.

Відповідно до п. 1 глави 3 розділу І Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб'єктам ринку природного газу: право користування газотранспортною системою в межах розподілу потужностей на точках входу та виходу; послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.

Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС, розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику послуг транспортування у визначеній точці входу або точці виходу, а розподілена (договірна) потужність - це частина технічної потужності газотранспортної системи, яка розподілена замовнику послуг транспортування згідно з договорами транспортування.

Абзац 2 пункту 1 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС визначає, що розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу.

Відповідно до пункту 15 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу.

Відповідно до п. 1 глави 7 розділу ІХ Кодексу ГТС доступ до потужності точок входу/виходу на добу наперед надається на підставі укладеного договору транспортування та номінації, підтвердженої оператором газотранспортної системи.

Пунктом 2 глави 3 розділу XV Кодексу ГТС встановлено, що оператор газотранспортної системи з метою уникнення можливості виникнення перевантажень вчиняє дії, зокрема, по стягненню із замовника послуг транспортування додаткової оплати за перевищення потужності відповідно до договору транспортування.

Пунктами 1-3 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС, встановлено, що для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи.

Відповідно до п. 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором, повинні вносити до інформаційної платформи певну інформацію.

Таким чином, оператори газорозподільних систем зобов'язані подавати через Інформаційну платформу відповідну інформацію, за результатами опрацювання якої у відповідності до пункту 15 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС оператором ГТС визначається величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу.

Тобто, Оператор ГТС фактично здійснює алокацію (процес розподілу певної інформації/даних, їх систематизація та аналіз) на підставі інформації та показників, які були надані самим замовником послуг.

Таким чином, на виконання вказаних положень та умов спірного договору №1910000137 від 31.12.2019 року позивачем встановлені остаточні алокації замовленої (договірної) потужності та алокації перевищення замовленої (договірної) потужності за загальний період січень-жовтень, грудень 2021 року на підставі обсягів потужності точок входу/виходу замовника.

На виконання умов договору №1910000137 від 31.12.2019 року позивачем сформовано та підписано акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, рахунки за перевищення замовленої (договірної) потужності за період січень-жовтень, грудень 2021 року, що підтверджується Реєстром файлів відправлених з Інформаційної платформи ТОВ “Оператор ГТС України» за газові місяці січень-жовтень, грудень 2021 року.

Умовами договору чітко встановлено, що документообіг, в тому числі обмін актами, рахунками та іншою інформацією між сторонами буде здійснюватися, зокрема, через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС, веб-додаток якої доступний в мережі інтернет цілодобово, сім днів на тиждень, однак матеріали справи не містять доказів, які свідчили б про недоступність або інші технічні проблеми у відповідача під час користування інформаційною платформою.

Отже, в силу приписів вказаних норм Кодексу ГТС та договору транспортування природного газу №1910000137 від 31.12.2019 року , позивач належним чином направив звіти про використання замовленої потужності та рахунки на оплату, а відповідач їх отримав у той же день, коли вони були направлені йому через Інформаційну платформу.

Як слідує з матеріалів справи, разом із позовною заявою до суду було надано звіти про використання замовленої потужності ПрАТ “Донецькоблгаз» за газові місяці січень-жовтень, грудень 2021 року, в яких наведено розрахунок перевищення розміру фактично використаної потужності над замовленою (договірною) потужністю.

Звіти про використання замовленої потужності за спірні газові місяці містять інформацію “Розрахунок перевищення розміру фактично використаної потужності над замовленою (договірною) потужністю, тис.м.3/добу». Дане формулювання з точки зору математики чітко та однозначно свідчить, що мова йде про те, на скільки одна величина більше від іншої. Водночас, зазначені звіти містять інформацію “Замовлена (договірна) потужність за добу, тис.м.3/добу» та “Фактично використана потужність, тис.м.3/добу».

Вартість перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за формулою наведеною у договорі транспортування природного газу №1910000137 від 31.12.2019 року.

Відповідач до подачі позову частково сплатив заборгованість за спірний період в розмірі 3 216 088,61 гривень, що підтверджується наявними матеріалах справи довідками АБ “Укргазбанк» по рахунку ТОВ “Оператор ГТС України» », а саме: №15932/19036/2022 від 05.09.2022 року, №15932/10295/2023 від 23.03.2023 року, №15932/18028/2023 від 12.05.2023 року з доданими до них Реєстрами платежів.

Отже, сума заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги за спірний період на дату подачі позову склала 11 288 532,48 гривень.

Щодо не доведеності відповідності комерційного обліку обсягів природного газу вимогам глави 2 розділу ІІІ Кодексу ГТС, п. 5.1. Договору № 1910000137 та наданих відповідачем Звітів спеціалістів слід зазначити таке.

Пунктом 5.1 договору № 1910000137 передбачено, що порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються Сторонами відповідно до вимог Кодексу ГТС та з урахуванням цього договору.

В Додатку № 3 “Перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу» до Договору № 1910000137 сторони передбачили комерційні вузли обліку природного газу загальною кількістю 50 одиниць: 1) Володимирівка (ГРС с.Володимирівка); 2) Донське (ГРС с. Донське), 3) Волноваха (ГРС м. Волноваха), 4) Новотроїцьке (ГРС смт. Новотроїцьке); 5) Березове (ГРС с. Березове); 6) Ольгинка (ГРС с. Ольгинка), 7) Вугледар (ГРС м. Вугледар), 8) Авдіївка (ГРС м. Авдіївка); 9) Селідове (ГРС м. Селідове), 10) ТОВ Електросталь (ГРС м. Курахово), 11) Чермалик (ГРС с.Зоря, р-п Маріупольский); 12) Артемівськ (ГРС м. Артемівськ); 13) Берестове (ГРС Бахмутська п/ф); 14) Дзержинськ (ГРС м. Дзержинськ); 15) Покровське (ГРС с. Покровське); 16) Клинове (ГРС к-пу Козаченко); 17) Костянтинівка (ГРС-1 м. Костянтинівка); 18) Промисловість (ГРС-1 м. Костянтинівка); 19) КМ3 (ГРС-1 м. Костянтинівка); 20) Слов?янськ (ГРС м. Слов'янськ); 21) Олександрівка (ГРС с.Рай-Олександрівка); 22) Красний Лиман (ГРС .м Красний Лиман); 23) Никифорівка (ГРС к-пім. Тимиряз?єва); 24) Олександро-Калінове (ГРС к-пім.Леніна); 25) Бахмутське (ГРС к-пім. Кірова і Правда); 26) Красноарміське Г(РС к-п Промінь); 27) Новомиколаївка (ГРС Правдинська п/Ф); 28) Степанівка (ГРС к-п Костянтинівський); 29) Кіндратівка (ГРСсмт Кіндратівка (Завод); 30) Новополтавка (ГРС к-пу Широкий Шлях); 31) Часів Яр 1 (ГРС м. Часів Яр); 32) Часів Яр 2 (ГРС м. Часів Яр); 33) Володимирівка (ГРС р-пім. Кірова); 34) Званівка (ГРС к-пу ім. Горького); 35) Село (ГРС с.Малинівка (Слов?янськии р-н); 36) Сіверськ (ГРС м. Сіверськ); 37) Красноармійськ (ГРС м. Красноармійськ); 38) Світлодарськ (ГРС-1 Вуглегірська ДРЕС); 39) Світлодарськ (ГРС-2 Вуглегірська ДРЕС); 40) Романівка (ГРС Щербинівська п/ф); 41) Очеретине (ГРС с. Очеретине (к-п Ульянова); 42) Костянтинівка (ГРС-2 м. Костянтинівка); 43) Дружківка (ГРС м. Дружківка); 44) Миколаївка (ГРС-1 Слов?янська ДРЕС); 45) Миколаївка (ГРС-2 Слов?янська ДРЕС); 46) Краматорськ (ГРС м. Краматорськ); 47) Промисловість (ГРС м. Краматорськ); 48) З-д ім. Куйбишева (ГРС м. Краматорськ); Очеретино (ГРС смт. Очеретино); 50) Авдіївка (ГРС смт.Очеретино).

Як вказує відповідач, надані позивачем до матеріалів справи копії свідоцтв про повірку законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки щодо вузлів обліку “Флоутек», Флоутек ТМ» не підтверджують їх належність саме до комерційних вузлів обліку газу, передбачених додатком № 3 до Договору № 1910000137, а їх загальна кількість становить тільки 44.

Відповідно до п. 3 “Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання», затверджених наказом Мінпаливенерго України від 27.12.2005 року №618, газорозподільну станцію визначено як сукупність технологічного та допоміжного обладнання, що призначене для редукування, вимірювання та подачі газу з магістральних газопроводів в газорозподільні мережі.

За змістом п. 1 глави 1 розділу ІІ Кодексу ГТС газорозподільні станції входять до складу газотранспортної системи у межах балансової приналежності оператора газотранспортної системи.

Положеннями п. 1, п. 2, п. 8, п. 9 глави 2 розділу ІІІ Кодексу ГТС передбачено, що приймання-передача природного газу у фізичних точках входу та точках виходу здійснюється виключно за наявності комерційного ВОГ (ПВВГ). Комерційний облік природного газу проводиться на комерційному ВОГ (ПВВГ) сторони, що передає природний газ.

Вимоги до складових частин вузла обліку природного газу, правил експлуатації приладів обліку, порядку вимірювання його обсягів та визначення якості визначаються технічними регламентами та нормами, правилами і стандартами, які встановлюються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі.

Особливості обліку природного газу в точках входу та точках виходу між оператором газотранспортної системи та операторами суміжних систем або іншими суб'єктами, безпосередньо підключеними до газотранспортної системи, регулюються Кодексом та технічною угодою, що укладається між вказаними суб'єктами, яка не може суперечити вимогам Кодексу.

Однією з причин розбіжностей між сторонами в обсягах природного газу, як вважає відповідач, було виявлення під час проведення спільних перевірок комерційних вузлів обліку природного газу невідповідності встановленого на вузлах обліку обладнання газорозподільних станцій вимогам ст. 8 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 року № 1314-VII, ст. 18 Закону України “Про ринок природного газу» від 09.04.2015 року № 329-VIII, п. 21 глави 2 розділу ІІІ Кодексу ГТС щодо захищеності елементів або функцій настроювання законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки від несанкціонованого втручання.

Згідно до ст. 22 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність» Метрологічний нагляд за законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, здійснюється шляхом проведення перевірок відповідно до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно вимог пункту 21 глави 2 розділу ІІІ Кодексу ГТС, на комерційних ВОГ (ПВВГ) вимірювання об'єму газу при прийманні-передачі природного газу між ТОВ “Оператор ГТС України» та ПРАТ “Донецькоблгаз» проводяться з використанням електронних обчислювачів/коректорів об'єму газу. Програмне забезпечення обчислювачів/коректорів та результати вимірювання об'єму газу захищені від несанкціонованого втручання.

Відповідність засобів вимірювальної техніки вимогам національних стандартів, у тому числі у частині захищеності, перевіряється уповноваженими органами виконавчої влади. За результатами перевірки видаються сертифікати відповідності вимогам Технічних регламентів (до моменту прийняття Технічних регламентів - сертифікати експертизи/перевірки типу та занесення відповідних типів ЗВТ до Державного реєстру ЗВТ).

Всі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для комерційного обліку газу, що передається до ПрАТ “Донецькоблгаз», що підтверджується свідоцтвами про повірку доданими до позовної заяви.

Обладнання на комерційних вузлах обліку газу “Оператор ГТС України», через які передається газ до ПрАТ “Донецькоблгаз», опломбовано пломбувальними засобами в присутності представників ПрАТ “Донецькоблгаз», з відповідними записами в а актах, що є також додатковим захистом від будь-якого несанкціонованого втручання.

Крім того, “відповідачем не надано жодних доказів несанкціонованого втручання третіх осіб в роботу багатопараметричних перетворювачів ПМ-З, перетворювачів абсолютного тиску ПД- 1 та перетворювачів тиску TEX UA, які встановлені на вузлах обліку газу газорозподільних станцій ТОВ “Оператор ГТС України».

Разом з тим, з наданих відповідачем Актів перевірок встановлено, що вимірювальні канали комплексів працюють у межах допустимої похибки, під час виконання ТО1 несправностей не виявлено.

Відповідно до пункту 21 глави 2 розділу ІІІ Кодексу ГТС на комерційному ВОГ (ПВВГ) вимірювання об'єму газу проводиться з використанням електронних обчислювачів/ коректорів об'єму газу. Програмне забезпечення обчислювачів/коректорів та результати вимірювання об'єму газу повинні бути захищені від несанкціонованого втручання.

Положеннями пункту 23 глави 2 розділу ІІІ Кодексу ГТС визначено, що для підвищення надійності вимірювань об'єму природного газу через комерційні ВОГ (ПВВГ) оператор суміжних систем або інші суб'єкти, безпосередньо підключені до газотранспортної системи, мають право встановлювати на комерційному ВОГ (ПВВГ) дублюючі автоматичні обчислювачі/коректори та/або побудувати дублюючий ВОГ (ПВВГ) за межами балансової належності власника комерційного ВОГ (ПВВГ).

Разом з цим, пунктом 1 глави 3 розділу ІІІ Кодексу ГТС визначено, що суб'єкт, який приймає природний газ у точці виходу чи входу, має право контролювати правильність експлуатації комерційного ВОГ (ПВВГ), здійснювати його контрольний огляд та/або технічну перевірку (калібрування) згідно з річними графіками, погодженим суб'єктом, який передає природний газ.

Пунктом 3 глави 3 розділу ІІІ Кодексу ГТС встановлено, що у разі необхідності позачергового контрольного огляду та/або технічної перевірки, повірки (калібрування) комерційного ВОГ (ПВВГ) суб'єкт, який приймає/передає природний газ, письмово доводить це до відома власника комерційного ВОГ (ПВВГ). Перевірка проводиться у присутності інженерно-технічного персоналу власника ВОГ (ПВВГ) не пізніше ніж у 5-денний строк з дня надходження письмового повідомлення.

Так, суб'єкт, який приймає природний газ у точці виходу чи входу, має право контролювати правильність експлуатації комерційного ВОГ (ПВВГ), здійснювати його контрольний огляд та/або технічну перевірку (калібрування) згідно з річними графіками, погодженим суб'єктом, який передає природний газ.

У разі необхідності позачергового контрольного огляду та/або технічної перевірки, повірки (калібрування) комерційного ВОГ (ПВВГ) суб'єкт, який приймає/передає природний газ, письмово доводить це до відома власника комерційного ВОГ (ПВВГ).

Перевірка проводиться у присутності інженерно-технічного персоналу власника ВОГ (ПВВГ) не пізніше ніж у 5-денний строк з дня надходження письмового повідомлення.

У випадку виявлення недоліків, що впливають на правильність визначення кількості та якості газу, оператор газотранспортної системи/суб'єкт, який приймає/передає природний газ, роблять записи в журналі та спільно з власником комерційного ВОГ (ПВВГ) складають двосторонній акт.

Разом з тим, будь-які двосторонні акти про виявлені недоліки, що впливають на правильність визначення кількості та якості газу, під час проведення спільних перевірок ЗВТ Товариства представниками ПрАТ “Донецькоблгаз» не складались.

Щодо порядку документального оформлення приймання-передачі природного газу, то він чітко регламентований главою 7 розділу ІІІ Кодексу ГТС та не передбачає будь-яких заперечень в актах приймання-передачі природного газу.

Усі спори (розбіжності), які виникають при здійсненні обліку природного газу, повинні вирішуватись відповідно до глави 5 розділу ІІІ Кодексу ГТС, якою передбачено:“ 5. Порядок вирішення спірних питань щодо обсягу та ФХП переданого/прийнятого газу.1. Усі спори (розбіжності), які виникають при здійсненні обліку природного газу, у тому числі визначення добового чи місячного обсягу та ФХП поданого газу, повинні вирішуватись шляхом переговорів.2. Якщо сторона, що приймає/передає природний газ, не погоджується з визначенням добового чи місячного обсягу та ФХП поданого газу, то вона повинна заявити про це іншій стороні, що приймає/передає природний газ, протягом п'яти днів з дати оформлення акту або іншого документа, що підтверджує значення обсягу та ФХП поданого (прийнятого) газу.3. У разі виникнення між сторонами спірних питань щодо результатів вимірювань обсягу природного газу або технічних, у тому числі метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки, сторони, що приймає/передає природний газ, мають право вимагати проведення експертної повірки засобів вимірювальної техніки. Якщо результати повірки негативні, оплата за проведення експертної повірки проводиться власником цих приладів, при позитивних результатах повірки - суб'єктом, який вимагав проведення експертної повірки.4. У разі неможливості досягнення згоди (у тому числі на підставі результатів проведеної експертної повірки) шляхом переговорів пред'явлені спірні питання передаються на розгляд до суду.5. До врегулювання розбіжностей та прийняття рішення суду обсяг переданого (прийнятого) газу встановлюється відповідно до результатів вимірювань комерційного ВОГ (ПВВГ)».

Звіти спеціалістів (наукових працівників) НУ “Львівська політехніка» про виконання робіт за г/д № 50-I1/23/43-2023 від 28.02.2023 року, за г/д № 50-2023-66-П/23 від 05.04.2023 року правомірно не взяті до уваги господарським судом першої інстанції, оскільки НУ “Львівська політехніка» не внесено до Реєстру призначених органів з оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів, розміщеному на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Вказані Звіти спеціалістів складені на підставі результатів попередніх досліджень (які ПрАТ “Донецькоблгаз» не залучені, в чому полягають встановити ненадається можливим), мають теоретичний (гіпотетичний) характер на підставі представлених відповідачем даних шляхом застосування алгоритмів, та охоплюють період листопад-грудень 2021 року.

Так само не можуть бути й розцінені такі звіти в якості висновків експертизи.

Приписами частини першої та п'ятої статті 101 ГПК України закріплено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

За таких обставин, пред'явлення позивачем вимоги в частині стягнення заборгованості з оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності за період січень-жовтень, грудень 2021 року в сумі 11 288 532,48 гривень є обґрунтованою.

Відповідач доказів повної оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності за період січень-жовтень, грудень 2021 року на момент прийняття рішення у справі не надав, а тому вказана сума є його боргом та підлягає стягненню на користь позивача у заявленому розмірі.

Щодо заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне внесення оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності слід зазначити на таке.

Крім стягнення суми боргу з оплати за надання послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, позивач розрахував та просить стягнути з відповідача пеню згідно з п. 13.5 договору в розмірі 924 702,53 гривень; 659 265,79 гривень 3% річних; 4 219 438,00 гривень інфляційних втрат, які розраховані на підставі ст. 625 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

За умовами п. 8.4 договору у випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності замовником (суб'єктом, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 3акону України “Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператором газорозподільної системи), визначений оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Пунктом 13.5 договору визначено, що у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Колегія суддів, перевіривши відповідні нарахування за прострочення оплати щодобових небалансів за перевищення замовленої (договірної) потужності, за допомогою калькулятору “ЛІГА: ЗАКОН», зазначає, що вони є арифметично вірними.

Щодо заперечень відповідача про безпідставність здійснення позивачем нарахувань пені, 3% річних та інфляційних втрат на суми основного боргу за добовий небаланс в розмірі 135 164 081,87 гривень та перевищення потужності в розмірі 3 216 088,61 гривень, які було погашено відповідачем до 31.12.2022 року, слід зазначити на таке.

Відповідно до положень статті 1 Закону №1639-ІХ (у редакції від 29.08.2021 року та до 19.08.2022 року) було передбачено, що заборгованістю суб'єктів ринку природного газу, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону є, зокрема, заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, не сплачена станом на розрахункову дату; заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, не сплачена станом на розрахункову дату; заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами купівлі-продажу природного газу для виробничо-технологічних та власних потреб, укладеними з акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України» (далі - НАК “Нафтогаз України»), не сплачена станом на розрахункову дату; (абзаци 7, 8, 9 частини першої статті 1); процедура врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу - заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості (абзац 14 частини першої статті 1); реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу (далі - Реєстр) - відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (абзац 15 частини першої статті 1); розрахункова дата - 31 грудня 2020 року (абзац 16 частини першої статті 1).

Відповідно до ст. 2 Закону №1639-ІХ (у редакції від 29.08.2021 року) дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості за придбаний у НАК “Нафтогаз України» природний газ, послуги з його розподілу і транспортування та виключно на суб'єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.

Згідно з положеннями частини першої статті 3 Закону №1639-ІХ (у редакції від 29.08.2021 року) для участі у процедурі врегулювання заборгованості суб'єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

При цьому, відповідно до статті 6 Закону №1639-ІХ (у редакції від 29.08.2021) на реструктуризовану згідно з цим Законом заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються. Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість за договорами купівлі-продажу газу та договорами на транспортування, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури погашення заборгованості та не сплачені станом на розрахункову дату, підлягають списанню: з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 31 грудня 2020 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону; за умови повного виконання підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.

Таким чином, визначальною умовою для поширення норм Закону №1639-ІХ (у редакції від 29.08.2021 року), на заборгованість з оплати послуг транспортування природного газу відповідача перед позивачем могла бути заборгованість, яка виникла та не була сплачена до 31.12.2020 року, а також обставини включення відповідача до Реєстру.

Разом з тим, 19.08.2022 року набрав чинності Закон №2479-IX. У преамбулі якого визначено, що цей Закон визначає особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування. Терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у законах України “Про ринок природного газу», “Про теплопостачання», “Про житлово-комунальні послуги», “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та інших законах України. Вказаним законом внесені зміни, зокрема, і до Закону №1639-IX.

У ст. 2 Закону №2479-IX визначено гарантії, що надаються суб'єктам господарювання. Зокрема, у частині сьомій статті 2 цього Закону передбачено, що взаєморозрахунки в цілях реалізації заходів, передбачених цією статтею, проводяться у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до положень абзацу 4 частини другої статті 1 Закону №2479-IX визначено, що порядок підтвердження обставин, що є підставою для ненарахування неустойки (штрафу, пені), визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону №2479-IX були внесені зміни, зокрема і до Закону №1639-IX.

Так, відповідно до положень статті 1 Закону №1639-ІХ (у редакції змін внесених Законом №2479-IX з 19.08.2022) передбачено, що взаєморозрахунки - розрахунки з погашення заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу, які проводяться за рахунок видатків державного бюджету учасниками процедури врегулювання заборгованості; заборгованість (грошові зобов'язання) суб'єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону, а саме: заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, не сплачена станом на розрахункову дату; заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно; процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії, послуги з розподілу та транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з розподілу/передачі електричної енергії, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості"; учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу, товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України», суб'єкт господарювання, що здійснює функції постачальника “останньої надії», оператор газотранспортної системи та особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, оператори газорозподільних систем, електропостачальники або оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов'язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; розрахункова дата - 31 грудня 2020 року (крім випадків, якщо дата або підстава виникнення заборгованості (грошових зобов'язань) визначена цим Законом для виду заборгованості).

Згідно зі ст. 2 Закону №1639-ІХ (у редакції змін внесених Законом №2479-IX з 19.08.2022 року) дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії та послуги з розподілу і транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з її розподілу/передачі, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до положень частини першої статті 3 Закону №1639-ІХ (у редакції змін внесених Законом №2479-IX з 19.08.2022 року) для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Так, Законом №2479-IX були внесені численні зміни до статті 6 Закону №1639-IX, зокрема вказану статтю викладено в такій редакції:

На заборгованість за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України», та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону, погашену до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до статті 5 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.

Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України» та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню: за умови погашення основного боргу до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону; за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості».

У постанові від 15.06.2023 у справі № 904/5697/20 Верховний Суд зазначив, що законодавцем на державному рівні, ураховано обставини щодо неможливості підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити свої розрахунки та саме з прийняттям Закону №1639-ІХ визначено порядок певних дій, спрямованих на врегулювання такої заборгованості, зокрема, шляхом проведення взаєморозрахунків за рахунок видатків державного бюджету, реструктуризації заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування та списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування.

При цьому у подальшому у зв'язку з зв'язку з військовою агресією проти України та введенням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, законодавцем з метою врегулювання в умовах воєнного стану окремих відносин на ринку природного газу та у сферах тепло-гарячого водопостачання було прийнято Закон №2479-IX, яким запроваджено комплекс компенсаторних механізмів для покриття збитків та втрат відповідних суб'єктів господарювання, зумовлених впровадженим мораторієм, застосуванням інших інструментів державного регулювання, а також наслідками військових дій на усій території України, за рахунок коштів Державного бюджету України. Зокрема, встановлено перелік та механізми фінансування відповідних гарантій та компенсацій, спрямованих на забезпечення сталого функціонування ринку природного газу та сфери теплопостачання в умовах воєнного стану та у післявоєнний період.

Верховним Судом зазначено, що аналіз положень Закону №2479-IX дає підстави дійти висновку, що фактично державою на законодавчому рівні були внесені зміни/уточнення/деталізація положень статті 6 Закону №1639-ІХ. При цьому, порядок підтвердження обсягів заборгованості, які підлягають урегулюванню згідно із Законом №1639-ІХ, визначено саме його положеннями.

Відповідно до положень статей 2, 3 Закону №1639-ІХ (у редакції змін внесених Законом №2479-IX з 19.08.2022 року) таке підтвердження у будь-якому випадку має здійснюватися НКРЕКП в установленому цим Законом порядку (на підставі висновків аудиторів та остаточного підтвердження НКРЕКП обсягів заборгованості за результатами процедури верифікації).

Таким чином, у контексті спірних правовідносин, колегія суддів Верховного Суду зазначила про те, що внесення змін до законодавства шляхом його доповнення щодо особливостей врегулювання відносин, зокрема на ринку природного газу свідчить про те, що по-перше, такі зміни поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності (заборгованість, яка виникла з 01.01.2020 по 28.02.2022 та не сплачена станом на 19.08.2022); по-друге, що до їх запровадження, спірні відносини сторін щодо такої заборгованості підпадали під регулювання положень Закону №1639-ІХ.

За висновком Верховного Суду, фактично правова конструкція положень ст. 6 Закону України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», в редакції Закону України “Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», дає підстави дійти висновку, що законодавцем надано можливість учасникам ринку природного газу - боржникам у правовідносинах, які стосуються дебіторської заборгованості за договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону та яка погашена до 31.12.2022, застосувати компенсаторні механізми задля уникнення та/або покриття збитків (звільнення їх від сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат), або шляхом їх списання у разі включення такої заборгованості до Реєстру, або застосування інших положень цієї статті, шляхом можливості їх не нараховувати лише на реструктуризовану сторонами заборгованість у порядку, визначеному цим Законом».

Верховним Судом, зокрема, зазначено на те, судами не встановлювались обставини застосування/незастосування сторонами спору компенсаторних механізмів, визначених статтею 6 Закону№1639-ІХ в частині проведення розрахунків стосовно основної заборгованості за добовий небаланс природного газу січня 2020 року, а також обставини щодо включення/невключення спірних сум до Реєстру; нараховані штрафні санкції, 3% річних та інфляційні втрати на суму основного боргу є акцесорними (додатковими) вимогами, які виникають, як на підставі Договору, так і на підставі закону. Водночас положення Закону№1639-ІХувідповідній редакції не створюють безумовних підстав для відмови у задоволенні вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, а лише передбачають можливість врегулювання такої заборгованості відповідно до його положень, за умови існування, визначених цим Законом передумов; суди попередніх інстанцій помилково обмежились лише посиланням на фактичне погашення відповідачем спірної заборгованості до 31.12.2022 року та обставини включення відповідач до Реєстру, але не дослідив фактичний зміст спірних правовідносин і не встановив обставин, пов'язаних із можливістю застосування до спірних правовідносин положень Закону №1639-ІХ у відповідній редакції».

Тобто, Верховним Судом встановлено, що списання нарахованих на заборгованість пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідно до положень Закону №1639-ІХ, можливе лише за умови включення спірних сум до Реєстру, погашення суми боргу або укладання між сторонами договору про реструктуризацію заборгованості та/або договору про організацію взаєморозрахунків (застосування компенсаторних механізмів).

При цьому, з сукупного аналізу положень Закону №1639-ІХ слідує, що списання нарахованих на заборгованість пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідно до положень Закону №1639-ІХ, можливе лише за умови повного припинення суми заборгованості за зобов'язаннями за певний розрахунковий період в той чи інший спосіб (погашення боргу до 31.12.2022, укладання між сторонами договору про реструктуризацію заборгованості/або залишку несплаченої після 31.12.2022 заборгованості тощо), а не лише її частини.

Постановою НКРЕКП №1373 від 01.11.2022 року відповідача включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно Закону України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової? стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 року №1639-IX (надалі - Закон № 1639-IX).

Спір у справі виник у зв'язку питанням щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, які нараховано на заборгованість за договором на транспортування природного газу за період січень-грудень 2021 року.

Відповідачем внаслідок часткових оплат виставлених позивачем рахунків погашені суми основного боргу за добовий небаланс в розмірі 135 164 081,87 гривень та перевищення потужності в розмірі 3 216 088,61 гривень; жоден з виставлених позивачем рахунків не був оплачений в повному обсязі.

Статтею 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами (частина 1). До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина третя).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» для включення до Реєстру суб'єкти ринку природного газу подають до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, заяву, до якої додаються, зокрема, довідка, складена підприємством (організацією) у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської і кредиторської заборгованості із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату; копії актів звіряння взаєморозрахунків між суб'єктами ринку природного газу тощо.

Втім, стосовно сум заборгованості, що є предметом розгляду цієї справи:- доказів включення спірних сум заборгованості до Реєстру відповідачем не надано;- в межах виконання положень Закону №1639-ІХ на залишок суми заборгованості будь-які договори між сторонами не укладались, як вказує позивач. Відповідачем жодних доказів на підтвердження вчинення таких дій не надано.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки (пені) до 50%., слід зазначити на таке.

В обґрунтування клопотання відповідачем вказано на те, що у матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження збитків позивача у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язань за спірним договором, зокрема тих, що свідчили б про погіршення його фінансового стану, ускладнення господарської діяльності; зменшення судом штрафних санкцій не матиме негативних наслідків для позивача, оскільки його майновий інтерес в спірних правовідносинах забезпечено нарахуванням процентів річних та інфляційних втрат в порядку ст.625 ЦК України; внаслідок бойових дій у Донецькій області газові мережі та споруди зазнали численні пошкодження або в окремих випадках повністю знищені; у зв'язку з веденням бойових дій та проведенням АТО з 2015 року призупинено діяльність певних відокремлених структурних підрозділів відповідача на непідконтрольній території; внаслідок активних бойових дій з 24.05.2022 року і до кінця року позивач зупиняв транспортування природного газу на території Донецької області, що унеможливило здійснення відповідачем своєї ліцензійної діяльності на цій території та отримання доходу від розподілу природного газу на інших видів діяльності; станом на 01.11.2023 року внаслідок збройної агресії проти України попередня загальна вартість активів відповідача, що було знищено або пошкоджено складає 1 235 572,20 тис. грн.; відповідач знаходиться у скрутному фінансовому стані, що підтверджується фінансовою звітністю та іншими доказами, долученими до клопотання про зменшення розміру пені.

Позивачем до матеріалів справи надано заперечення на клопотання про зменшення розміру неустойки (пені), у яких зазначено, що нараховані штрафні санкції є співмірними (адекватними) з розміром основного боргу, що існував на момент подання позовної заяви та не перевищують його; знаходження території ліцензованої діяльності відповідача в зоні проведення АТО та введення воєнного стану в Україні не є автоматичними підставами для невиконання відповідачем своїх зобов'язань, а також для звільнення сторони від відповідальності; позивач у справі не перебуває в кращому стані порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану та ведення активних бойових дій на інших територіях, такі обставини стосуються обох сторін договору; доводи про наявність у відповідача скрутного фінансового стану не є беззаперечними та мають підтверджуватися належними та допустимими доказами неплатоспроможності, зокрема, але не виключно, інформацією про всі розрахунки боржника, доказами відсутності руху коштів по всіх відкритих банківських рахунках боржника, доказами про відсутність майна або його недостатності для погашення вимог кредиторів; під час експлуатації газотранспортної системи оператор діє для забезпечення потреб держави Україна, у власності якої перебуває газотранспортна система; оператор змушений був, внаслідок протиправних дій замовника, врегульовувати та відповідно придбавати природний газ для балансування ГТС за власні кошти; згідно бухгалтерської довідки від 28.03.2024 року станом на 15.03.2024 року загальна заборгованість відповідача перед позивачем за всіма правовідносинами за період з 01.01.2020 по 30.11.2023 року складає 38 545 043 700,58 гривень; ТОВ “Оператор ГТС України» за власні кошти постійно здійснює проведення ремонтів, пов'язаних із ліквідацією наслідків бойових дій, з метою не допущення припинення транспортування природного газу як для Замовників, які здійснюють свою господарську діяльність на території України, так і до країн Європейського Союзу; враховуючи наведене та принцип рівності сторін, який вимагає “справедливого балансу інтересів між сторонами», не можуть бути односторонньо застосовані на користь відповідача положення ст. 233 ГК України та частини 3 статті 551 ЦК України.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

На підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки до її розумного розміру.

При цьому, ні у зазначених нормах, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, також не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Завдання неустойки - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Вона не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Зменшення неустойки (зокрема пені) є протидією необґрунтованому збагаченню однієї із сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін.

Водночас конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання за договором, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності, мають правове значення під час вирішення питання щодо застосування частини третьої статті 511 ЦК України, статті 233 ГК України.

Водночас зменшення розміру штрафних санкцій не є обов'язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

На підставі Указів Президента України починаючи з 24.02.2022 року і по теперішній час на території України діє режим воєнного стану.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану»).

Разом з цим, відповідачем частково виконано свої зобов'язання щодо сплати основної заборгованості з врегулювання добових небалансів, перевищення договірної потужності. Крім того, позивачем нараховані до стягнення інфляційні втрати у сумі 530 372 473,55 гривень та 3% річних у розмірі 83 523 294,25 гривень, що разом складають 39,43 % від суми основної заборгованості, що залишилась несплаченою станом на момент подання позову до суду, тобто позивачем всього нараховані 3% річних, інфляційні втрати та пеня у загальному розмірі 758 159 167,66 гривень, що складає 48,70% від суми основної заборгованості.

Заборгованість відповідача у даній справі за своїми ознаками підпадає під можливе регулювання відповідно Закону України №1639-ІХ “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», яким передбачено можливість застосувати компенсаторні механізми задля уникнення та/або покриття збитків (звільнення їх від сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат), або шляхом їх списання у разі включення такої заборгованості до Реєстру, або застосування інших положень цієї статті, шляхом можливості їх не нараховувати.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.

Місцевий господарський суд обгрунтовано вказав на те, що є достатніми підстави для зменшення заявленої позивачем до стягнення пені (з урахуванням здійсненого судом перерахунку), оскільки за даних обставин, присудження до стягнення із відповідача всього розміру пені матиме наслідком покладення на відповідача надмірного тягаря, так як порушення відповідачем грошових зобов'язань за договором є безпосереднім наслідком неможливості відповідача виконувати власні зобов'язання у зв'язку із певними обставинами, стягнення з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання, врахувавши те, що негативні наслідки, спричинені позивачу простроченням виконання зобов'язання, компенсуються, окрім пені, також і за рахунок застосування до боржника відповідальності в порядку частини 2 статті 625 ЦК України.

Одночасно, пеня не є основною заборгованістю і, відповідно, при зменшенні її розміру не несе значного негативного наслідку позивачу в фінансовому стані, з урахуванням задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Аргументи апелянта на те, що судом першої інстанції не надано оцінки (не встановлено), в контексті зменшення пені, такій обставині як тривалість прострочення виконання зобов'язання щодо оплати послуг за щодобові небаланси природного газу; не взято до уваги того факту, що таке прострочення є значним та не виконаним в межах строків, визначених пунктом 9.6 договору транспортування природного газу; не досліджувалось питання чи вчинялись дії з боку відповідача щодо запобігання виникненню заборгованості та/чи позасудового врегулювання такої заборгованості; тривале невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором транспортування природного газу виключає наявність виняткових випадків, які надають право суду застосувати положення ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України; судом, на думку апелянта, не наведено у чому ж полягає винятковість тих обставин, про які зазначає суд та яким чином вони вплинули на неналежне виконання зобов'язань відповідачем, не приймаються, з огляду на те, що відповідач здійснює свою діяльність на території Донецької області.

А отже, беручи до уваги фінансовий стан обох сторін, є доцільним, обґрунтованим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру пені до 50% від заявленої суми, що буде адекватною та співрозмірною компенсацією за порушений інтерес позивача у конкретному випадку, отже до стягнення підлягає пеня у розмірі 68 369 590,31 гривень, в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені позивачу обгрунтовано відмовлено.

Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення на 1 рік, слід зазначити на таке.

В обґрунтування клопотання відповідач вказує, що вважає можливим застосування положень ч.1 ст.239, ч.3-5 ст. 331 ГПК України з урахуванням наступної сукупності обставин: виконання підприємством відповідача важливої стратегічної та соціальної функції, здійснення розподілу природного газу та постачання природного газу для побутових споживачів в межах Донецької області, забезпечення функціонування ринку природного газу на відповідній території; важкого фінансового стану відповідача, зокрема внаслідок втрати активів на тимчасово окупованих територіях України, істотних матеріальних втрат та значних витрат на відновлення об'єктів критичної інфраструктури, пошкоджених внаслідок збройної агресії, тимчасового зупинення транспортування та розподілу природного газу на території Донецької області, значного обсягу торговельної дебіторської заборгованості населення; невідповідності структури тарифів на розподіл природного газу згідно з постановою НКРЕКП від 22.12.2021 року №2746 реальним витратам відповідача в умовах дії мораторію на їх підвищення згідно з Законом № 2479-IX; відсутності компенсації різниці в тарифах на розподіл природного газу у зв'язку із запровадженням мораторію на їх підвищення Законом №2479-IX; відсутності компенсації витрат та/або втрат, понесених внаслідок воєнних дій, витрат на ремонт пошкоджених виробничих потужностей, втрат від зменшення кількості абонентів та/або обсягу наданих послуг відповідно до ст. 2 Закону №2479-IX.

Позивачем до матеріалів справи надано заперечення на клопотання про відстрочення виконання рішення, в яких останній зазначає, що доводи про наявність у відповідача скрутного фінансового стану не є беззаперечними та мають підтверджуватися належними та допустимими доказами неплатоспроможності, зокрема, але не виключно, інформацією про всі розрахунки боржника, доказами відсутності руху коштів по всіх відкритих банківських рахунках боржника, доказами про відсутність майна або його недостатності для погашення вимог кредиторів; доказами про наявність реальної загрози банкрутства; під час експлуатації газотранспортної системи оператор діє для забезпечення потреб держави Україна, у власності якої перебуває газотранспортна система; ТОВ “Оператор ГТС України» за власні кошти постійно здійснює проведення ремонтів, пов'язаних із ліквідацією наслідків бойових дій, з метою не допущення припинення транспортування природного газу; часткове зупинення транспортування природного газу через ГВС “Сохранівка» в цілому матиме ланцюгову реакцію і вплив не тільки на інтереси всіх учасників ринку природного газу України, загальнодержавні інтереси але й на інтереси країн Європи в сфері енергетичної безпеки, що в свою чергу у будь-якому випадку призведе до неможливості здійснення відповідачем діяльності із розподілу природного газу і всі без виключення споживачі про які зазначає боржник однаково не отримають тих послуг, реалізація яких забезпечується за допомогою споживання природного газу.

Згідно ч.1 ст.239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою “кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року у справі “Чижов проти України», заява № 6962/02).

Як слідує з матеріалів справи, саме відповідачем порушено зобов'язання, тобто через його винні дії виник спір; основним аргументом для надання відстрочки відповідач вказує важкий фінансовий стан підприємства, натомість, ним не надано належних та допустимих доказів, які б доводили можливість виконання рішення суду зі спливом терміну, на який може бути надана відстрочка; яким чином за цей час відбудеться поліпшення фінансового стану відповідача, що забезпечить можливість виконання рішення у цій справі.

Отже, відсутність у відповідача необхідних коштів, у тому числі, у зв'язку з скрутним фінансовим станом, не є тією виключною обставиною, яка може бути підставою для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення в розумінні ст. 331 ГПК України.

З поданих сторонами документів слідує, що обидві сторони перебувають у складному фінансовому стані, а не лише відповідач.

Із позовом про стягнення заборгованості за договором транспортування природного газу №1910000137 позивач звернувся у черні 2023 року, водночас заборгованість відповідача виникла за період січень-жовтень, грудень 2021 року, а справа розглядалась по суті у червні 2024 року.

Інші доводи, викладені відповідачем у клопотанні також не свідчать про наявність підстав для його задоволення.

Таким чином, проаналізувавши доводи заявника щодо відстрочення виконання судового рішення та надані в їх обґрунтування докази, з'ясувавши правову позицію позивача, який заперечив проти клопотання відповідача, беручи до уваги тривалий час існування боргу, не доведення відповідачем винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення у цій справі.

Отже, висновки місцевого господарського суду відповідають принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 269, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України» - адвоката Оніщук В.М. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 25.06.2024 року у справі №905/738/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20.09.2024 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя М.М. Слободін

Попередній документ

121752385

Наступний документ

121752387

Інформація про рішення:

№ рішення:	121752386
№ справи:	905/738/23
Дата рішення:	11.09.2024
Дата публікації:	23.09.2024
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Східний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (28.10.2025)
Дата надходження:	27.10.2025
Предмет позову:	стягнення 2 314 893 581,30 грн

Розклад засідань:

Минулі засідання (21)

12.07.2023 12:30	Господарський суд Донецької області
24.07.2023 13:30	Господарський суд Донецької області
10.08.2023 12:30	Господарський суд Донецької області
21.03.2024 11:00	Господарський суд Донецької області
02.04.2024 11:00	Господарський суд Донецької області
23.04.2024 11:30	Господарський суд Донецької області
08.05.2024 12:00	Господарський суд Донецької області
05.06.2024 13:00	Господарський суд Донецької області
13.06.2024 14:00	Господарський суд Донецької області
18.06.2024 13:00	Господарський суд Донецької області
11.09.2024 11:00	Східний апеляційний господарський суд
12.11.2024 10:00	Касаційний господарський суд
03.12.2024 13:30	Господарський суд Донецької області
19.12.2024 11:30	Господарський суд Донецької області
04.02.2025 10:30	Східний апеляційний господарський суд
02.09.2025 11:00	Господарський суд Донецької області
04.09.2025 13:20	Господарський суд Донецької області
08.10.2025 14:00	Східний апеляційний господарський суд
27.10.2025 10:00	Східний апеляційний господарський суд
28.10.2025 09:40	Східний апеляційний господарський суд
11.11.2025 09:30	Східний апеляційний господарський суд