20 вересня 2024 року м. Харків Справа № 905/1360/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Опитний завод М» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу
за результатом розгляду апеляційної скарги відповідача, Комунального підприємства "Міське управління капітального будівництва" (вх. № 1611 Д)
на рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2024 (повний текст судового рішення складений та підписаний 19.02.2024, суддя Левшина Г.В. )
та на додаткове рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2024 (повний текст судового рішення складений та підписаний 18.03.2024, суддя Левшина Г.В.)
у справі № 905/1360/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Опитний завод М», смт.Вишково Закарпатська область
до Комунального підприємства "Міське управління капітального будівництва", м.Маріуполь
за участю третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, м.Київ
за участю третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерства фінансів України, м.Київ
за участю третьої особи - 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь
про стягнення заборгованості в сумі 10406880,12 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Опитний завод М» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства "Міське управління капітального будівництва" про стягнення заборгованості в сумі 10406880,12 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 19.02.2024 у справі № 905/1360/23 позовні вимоги задоволено повністю.
Додатковим рішенням господарського суду Донецької області від 18.03.2024 у справі №905/1360/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Опитний завод М» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13770,00 грн. задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства “Міське управління капітального будівництва» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Опитний завод М» витрати на професійну правничу у розмірі 10000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.
Комунальне підприємство "Міське управління капітального будівництва", відповідач, не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просило рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2024 у справі №905/1360/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, додаткове рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2024 по справі №905/1360/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Опитний завод М» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 у справі №905/1360/23 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міське управління капітального будівництва" (вх. № 1611 Д) на рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2024 та на додаткове рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2024 у справі №905/1360/23 залишено без задоволення; рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2024 та додаткове рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2024 у справі №905/1360/23 - залишено без змін.
16.09.2024 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій останній просить стягнути з апелянта на свою користь 4 635 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції; розглянути дану заяву за відсутності позивача та його представника.
До відповідної заяви позивачем також додані детальний опис наданих послуг; копії рахунків та актів виконаних робіт від 05.08.2024 та 10.09.2024; копії документів про оплату правничої допомоги.
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 16.09.2024 для розгляду заяви у справі №905/1360/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Тихий П.В.
Розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткового судового рішення у справі про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Відповідно до п.3 ч.ч.1, 2 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Згідно з вимогами ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відповідно до п.1 ч.2 зазначеної статті належать витрати на професійну правничу допомогу.
Суд виходить з того, що право особи на отримання правничої допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст.131-2 Конституції України, ст.16 ГПК України, відповідними нормами права Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).
Для реалізації такого права сторона має дотриматися такої процедури, встановленої нормами процесуального права:
- у своїй першій заяві по суті сторона має навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ст.124 ГПК України);
- подати до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України);
- подати до суду докази, які обґрунтовують розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи (ч.8 ст.129 ГПК України).
Абзацом 1 ч.2 ст.126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Поряд з тим згідно з вимогами ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази вже надані цією стороною в повному обсязі, але суд з певних причин не ухвалив рішення про розподіл судових витрат.
У цьому випадку заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення і вона розглядається за загальними правилами, встановленими ст. 244 ГПК України.
В іншому випадку, коли відповідні докази суду не подавались, зацікавлена сторона має до закінчення судових дебатів зробити відповідну заяву, що такі докази будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення по суті. Тобто, встановлений інший обмежувальний строк на подання доказів (ч.8 ст.129 ГПК України) і відповідну заяву про прийняття додаткового рішення суд повинен розглядати з урахуванням таких обмежень.
Колегія суддів відзначає, що у заяві про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу заявником вказано, що представник позивача окремою письмовою заявою повідомляв про понесення судових витрат ще 19.02.2024 під час розгляду справи у суді першої інстанції.
Однак, разом із тим, у прохальній частині відзиву позивача на апеляційну скаргу та за його текстом взагалі відсутня вимога про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, в тому числі у конкретному розмірі.
Крім того, у додатках до відзиву на апеляційну скаргу також відсутні документи, які були би пов'язані з понесеними позивачем витратами на правничу допомогу.
Також під час апеляційного провадження позивач не надавав суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом відповідно до вимог ч.3 ст.126 ГПК України.
Як вже зазначалось вище, згідно з п.3 ч.1 ст.244 ГПК України підставою для ухвалення додаткового рішення є нерозглянуте судом питання про розподіл судових витрат під час прийняття постанови за наявності відповідних доказів у матеріалах справи.
Проте, представник позивача таких доказів до ухвалення постанови не подав, відповідно, у суду апеляційної інстанції з прийняттям постанови не залишилось невирішених питань з цього приводу і відсутні підстави для винесення додаткової постанови та задоволення поданої заяви.
Матеріали справи свідчать, що під час судового засідання до закінчення судових дебатів позивач не зробив заяви в суді апеляційної інстанції (ні усно, ні письмово) в порядку ч.8 ст.129 ГПК України про те, що відповідні докази будуть подані протягом п'яти днів з моменту проголошення постанови.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 01.11.2023 у справі №905/493/22, якщо справа в суді апеляційної інстанції розглядається з повідомленням учасників справи, заява про відшкодування судових витрат в суді апеляційної інстанції, за винятком витрат щодо сплаченого судового збору, має бути зроблена до закінчення проведення судового засідання в цьому суді, а відповідні докази - надані цією стороною або до закінчення судового засідання, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення (судом апеляційної інстанції).
Згідно зі ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 119 ГПК України).
Враховуючи наведене та беручи до уваги неподання позивачем доказів понесення судових витрат протягом встановленого ч.8 ст. 129 ГПК України строку, а також їх подання суду апеляційної інстанції без клопотання про поновлення строку на подання таких доказів з обґрунтуванням причин пропуску строку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що подана відповідачем заява про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає залишенню без розгляду, тому підстави для ухвалення додаткового рішення (постанови) відсутні.
Керуючись статтями 123, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Опитний завод М» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №905/1360/23 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя П.В. Тихий