Провадження № 1-в/582/27/24
Справа № 582/1041/21
Копія
19 вересня 2024 року Недригайлівський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
начальника Роменського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт Недригайлів подання начальника Роменського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області ОСОБА_4 про вирішення питання щодо звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку,
Вироком Недригайлівського районного суду Сумської області від 09.02.2022 ОСОБА_5 засуджений за ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин.
12 березня 2022 року вирок суду набрав законної сили та 29 березня 2022 року направлений на виконання до уповноваженого органу з питань пробації.
11 вересня 2024 року начальник Роменського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області ОСОБА_4 звернулась до суду з поданням про звільнення ОСОБА_5 від призначеного судом покарання у виді громадських робіт строком 80 годин на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України у зв'язку із закінченням 2-річного строку давності виконання вироку суду, що є підставою для звільнення від призначеного вироком суду покарання.
Засуджений ОСОБА_5 покарання у виді громадських робіт не відбув, але до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, нового кримінального правопорушення не вчинив.
Згідно повідомлення військової частини НОМЕР_1 від 05.09.2024 ОСОБА_5 проходить військову службу (витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.11.2023 № 329). В умовах проходження військової служби засуджений фактично не може ухилятися від покарання у виді громадських робіт. Тобто не виконує вирок у частині призначеного покарання з об'єктивних, не залежних від нього обставин. Отже, підлягає звільненню від відбування такого невиконаного покарання.
У судовому засіданні начальник Роменського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області ОСОБА_4 подане клопотання підтримала повністю, та пояснила, що ОСОБА_5 на даний час проходить військову службу, а тому не може виконати вирок суду з незалежних від нього обставин, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, нового кримінального правопорушення не вчинив, а тому доцільно звільнити його від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 підтримав та просив його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_5 у судове засідання не прибув, про дату та час розгляду подання повідомлений належним чином.
Суд, перевіривши матеріали подання, доходить висновку, що подання підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Громадські роботи відповідно до ст. 56 КК України є менш суворим видом покарання ніж обмеження волі.
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов'язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов'язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе - це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання.
Водночас засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв'язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.
Вказані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі № 5-324кс15 (постанова від 24 грудня 2015 року) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
За таких обставин застосування статті 80 КК передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення.
Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст. 80 КК України складається з трьох обов'язкових елементів:
- закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку;
- не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання;
- не вчинення нового злочину.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 був засуджений вироком Недригайлівського районного суду Сумської області від 09.02.2022 за ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин.
Вказаний вирок суду набрав законної сили 12.03.2022, а строк його виконання у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України сплив через два роки, а саме 12.03.2024.
З витягу із наказу командира військової частини, інформації, яка надана начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформації, яка надана начальником відділення персоналу військової частини вбачається, що ОСОБА_5 призваний по мобілізації з 16.03.2023 та продовжує службу.
Оскільки, в матеріалах справи відсутні дані про ухилення ОСОБА_5 від відбування покарання, зокрема притягнення його до кримінальної відповідальності, та про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.
Таким чином, ОСОБА_5 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, а отже клопотання з цих підстав підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 369-372, 376, 395, 537, 539 КПК України, суд
Подання начальника Роменського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області ОСОБА_4 про вирішення питання щодо звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбування покарання, призначеного вироком Недригайлівського районного суду Сумської області від 09 лютого 2022 року у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України у зв'язку з закінченням строків давності виконання вироку суду.
На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду.
Суддя:підпис З оригіналом згідно
Суддя: ОСОБА_1