Справа № 463/8331/24
Провадження № 1-в/463/209/24
19 вересня 2024 р. Личаківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові подання заступника начальника Личаківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_3 про приведення вироку Галицького районного суду м.Львова від 03.11.2022 року у відповідність до закону, відносно засудженого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Стебник Дрогобицького району Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
вироком Галицького районного суду м.Львова від 03.11.2022 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначено покарання у виді 5 (п'яти ) років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
05 вересня 2024 року заступник начальника Личаківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_3 звернувся до суду з поданням про приведення вироку Галицького районного суду м.Львова від 03.11.2022 року у відповідність до Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Подання мотивує тим, що засуджений ОСОБА_4 з 27.02.2023 року перебуває на обліку Личаківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області. Вказує, що 09 серпня 2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість вкраденого становить до 3028,0 гривень. Зазначає, що вартість викраденого майна ОСОБА_4 на момент вчинення правопорушення у 2022 році не перевищувала 2481,0 гривень. Відтак, враховуючи вищевикладене та на підставі ч.ч.1, 3 ст.5, ч.2 ст.74 КК України, п.13 ч.1 ст.537, п.2 ч.2 ст.539 КПК України, просить вирішити питання про приведення вироку Галицького районного суду м.Львова від 03.11.2022 року відносно ОСОБА_4 у відповідність до Закону України № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року.
Учасники процесу будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду подання, в судове засідання не з'явились. Від засудженого ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд подання без його участі. Разом з тим неприбуття учасників процесу відповідно до ч.5 ст.539 КПК України не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Відповідно до ч.5 ст.539 Кримінального процесуального кодексу України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Дослідивши матеріали подання та матеріали особової справи № 14/2023, суд приходить до наступного висновку.
Вироком Галицького районного суду м.Львова від 03.11.2022 року у справі № 461/5746/22, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. Відповідно до ст.76 КК України зобов'язано засудженого ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.
Як вбачається із змісту зазначеного вироку, ОСОБА_4 вчинив викрадення чужого майна (крадіжку), потворно, в мовах воєнного стану, чим спричинив матеріальної шкоди потерпілому на загальну суму 379,0 гривень.
При цьому, Законом України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, статтю 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено в новій редакції, відповідно до якої дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, є адміністративним правопорушенням.
З врахуванням положень підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV, пункту 5 підрозділу 1 розділу XX ПК України та ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» два неоподатковувані мінімуми доходів громадян на даний час становлять 3028,0 гривень.
Частинами 1, 3 ст.5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
При цьому, відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу (у даному випадку місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок), має право вирішувати питання в тому числі про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Так, згідно з ч.2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Частиною 3 статті 74 КК України визначено, що призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі, якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Водночас, суд звертає увагу на те, що положеннями КК України та КПК України не передбачено можливості вирішення питання про приведення вироку суду у відповідність до закону, норми, на які посилається представник органу пробації передбачають лише можливість вирішення питання про звільнення засудженого від покарання та його відбування.
Відтак з врахуванням наведеного вище, оскільки положеннями чинного законодавства не передбачено можливості приведення вироку суду у відповідність до закону, суд приходить до висновку, що у задоволенні подання органу пробації необхідно відмовити.
Керуючись ч.2 ст.74 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд, -
у задоволенні подання заступника начальника Личаківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_3 про приведення вироку Галицького районного суду м.Львова від 03.11.2022 року у відповідність до закону, відносно засудженого ОСОБА_4 - відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м.Львова протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1