308/2209/19
про залишення адміністративного
позову без розгляду
12.03.2019 місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючої судді - Бенца К.К.
при секретарі - Вереш А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді справу за позовною заявою військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , до громадянина Народної республіки Бангладеш, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце перебування АДРЕСА_2 , про продовження строку затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення,-
Позивач державна організація військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із адміністративним позовом до громадянина Народної республіки Бангладеш, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце перебування АДРЕСА_2 , про продовження строку затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення.
В судове засідання представник позивача будучи суб'єктом владних повноважень не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки не повідомляв, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до приписів ч. 14 ст. 289 КАС України розгляд питань про затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України, здійснюється судом за обов'язкової участі сторін.
Представник позивача та відповідач були належним чином повідомлені про судове засідання призначене на 12.03.2019 р. о 14 год. 00 хв.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобовязана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обовязки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обовязок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Наведене свідчить про недобросовісність здійснення сторонами своїх процесуальних прав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 240 КАС України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зважаючи на викладене, виходячи з вимог п.4 ч.1 ст. 240 КАС України, яка визначає наслідки неявки позивача який є суб'єктом владних повноважень, суд приходить до висновку, що є всі підстави для залишення адміністративного позову військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , до громадянина Народної республіки Бангладеш, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце перебування АДРЕСА_2 , про продовження строку затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення - без розгляду, у зв'язку із неякою позивача на розгляд справи та не повідомлення про причини неявки.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме пунктом 4 ч.1 ст. 240 КАС України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Суд роз'яснює позивачу, що відповідно ч.4 ст. 240 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до суду в загальному порядку .
Керуючись: п.4 ч.1 ст. 240, ст. ст. 241 -243 КАС України, суд -
Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , до громадянина Народної республіки Бангладеш, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце перебування АДРЕСА_2 , про продовження строку затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення - залишити без розгляду.
Додатково позивачу роз'яснити, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляють права повторного звернення до суду з позовом в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца