19 вересня 2024 року
м. Київ
справа №500/7187/23
адміністративне провадження №К/990/35015/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Коваленко Н.В., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі №500/7187/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії та скасувати рішення Міністерства оборони України від 30.06.2023 №22/975, прийняте у формі протоколу комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 1860750,00 грн;
- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву з доданими документами ОСОБА_1 про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її чоловіка молодшого сержанта ОСОБА_2 та прийняти рішення відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.04.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2024, у задоволенні позову відмовлено.
Справу розглянуто судом першої інстанції в порядку загального позовного провадження.
13.09.2024 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі №500/7187/23.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.
Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Касаційна скарга містить виклад фактичних обставин справи, посилання на норми законодавства, проте в ній не зазначено підстав касаційного оскарження передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) зазначення або зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенням статті 330 КАС України, оскільки в ній не зазначено належне обґрунтування підстав касаційного оскарження.
Таким чином, скаржнику необхідно усунути зазначений недолік шляхом подання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити належні підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху).
Керуючись статтями 169, 328-332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі №500/7187/23 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги.
Копію ухвали надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
Судді:
Н.В. Коваленко
Л.В. Тацій