19 вересня 2024 року Справа № 280/6141/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
02 липня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Військової частини НОМЕР_1 (далі-позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті ним грошові кошти в сумі 134859,88 грн. під час фактичного невиконання ним обов'язків військової служби.
Ухвалою суду від 08.07.2024 позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою суду від 22.07.2024 відкрито спрощене провадження у справі, а розгляд справи призначено без виклику сторін.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 11.05.2024 №1171/нагд було призначено службове розслідування за фактом відсутності на військовій службі без поважних причин солдата ОСОБА_1 . В ході службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , 28.08.2023 вибув з військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) та до військової частини НОМЕР_1 не прибув та знаходиться поза межами військової частини НОМЕР_1 без законних на те підстав, оскільки не надав жодних підтверджуючих документів, які б підтвердили законність перебування його поза межами частини, тобто вчинив самовільне залишення військової частини з метою ухилення від військової служби. За час незаконної відсутності, поза межами військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , відповідно до довідки від 15.05.2024 №6035 отримав грошове забезпечення в розмірі 134 859 гривень 88 копійок, на яке він не мав права, оскільки відповідно до пункту 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 грошове забезпечення не виплачується за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Від відповідача до суду клопотань, пояснень, відзиву на позовну заяву не надходило.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено наступне.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.05.2023 №154 ОСОБА_1 зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення та призначений стрільцем-номером обслуги 4 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 16 аеромобільної роти 4 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 та цього ж дня вибув у відрядження до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ).
У відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 31.05.2023 №155 ОСОБА_1 вважається таким, що 31.05.2023 прибув до військової частини НОМЕР_2 .
В період з 01.06.2023 по 28.06.2023 ОСОБА_1 знаходився поза межами військової частини НОМЕР_2 , під час перебування у відрядженні та був зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , у зв'язку із самовільним залишенням частини.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 28.08.2023 №247 ОСОБА_1 , вибув з військової частини НОМЕР_2 після проходження базової підготовки до військової частини НОМЕР_1 .
Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.02.2024 №40 ОСОБА_1 , станом на 07.02.2024 не прибув до військової частини НОМЕР_1 з відрядження з військової частини НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 11.05.2024 №1171/нагд було призначено службове розслідування за фактом відсутності на військовій службі без поважних причин солдата ОСОБА_1 .
В ході службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , 28.08.2023 вибув з військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) та до військової частини НОМЕР_1 не прибув та знаходиться поза межами військової частини НОМЕР_1 .
За час відсутності поза межами військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , відповідно до довідки від 15.05.2024 №6035 отримав грошове забезпечення в розмірі 134 859 гривень 88 копійок.
Позивач, вважаючи, що відповідачем безпідставно набуто грошові кошти за вищезазначений період, звернувся до суду з даним позовом про стягнення коштів.
Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 2 Порядку №260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 3 Порядку №260 визначено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:
штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);
накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;
накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;
накази про присвоєння військових звань;
грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 12 Порядку №260, військовослужбовцям, які тимчасово вибувають з військової частини зі збереженням грошового забезпечення за місцем служби, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які мають постійний характер, виплачуються за весь період такого вибуття.
Натомість, згідно пункту 15 Порядку №260, грошове забезпечення не виплачується, зокрема, за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше.
Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі змістом цієї норми, зобов'язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; здійснення набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.
Водночас стаття 1215 Цивільного кодексу України встановлює випадки, коли отримане набувачем від іншої особи майно, яке зовні могло б бути розцінене як безпідставно набуте, насправді не є таким.
Відповідно до вказаної норми закону не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже, що не підлягають поверненню безпідставно набуті кошти за умови наявності одночасно таких умов, як здійснення виплати добровільно, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів. У разі якщо відсутня одна із наведених умов, передбачених п.1 ч.1 ст. 1215 ЦК України, то грошові кошти, виплачені набувачу, підлягають поверненню платнику.
Судом встановлено, що відповідач діяв недобросовісно, оскільки був відсутній на службі без поважних причин, проте отримував грошове забезпечення за вказаний, а відтак наявні підстави для стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів.
Згідно зі статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до приписів п.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За таких обставин сплачена позивачем сума судового збору з відповідача не стягується, оскільки позивачем виступає суб'єкт владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 безпідставно набуті грошові кошти, за період серпень 2023 року - лютий 2024 року, в розмірі 134859,88 грн. (сто тридцять чотири тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень 88 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова