19 вересня 2024 рокум. Ужгород№ 260/4443/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
08 липня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), яким просить суд: "1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі; 2. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про включення періоду часу, з 04.10.2012 р. по 09.10.2023 р., по догляду за особою з інвалідністю 1-ї групи, підгрупа А, до страхового стажу і перерахунку пенсії за віком, неправомірними та протиправними; 3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області від 31.05.2024 р. ПС № 930100852560; 4. Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області заяву ОСОБА_1 від 10.10.2023 р. про включення періоду часу, з 04.10.2012 р. по 09.10.2023 р., по догляду за особою з інвалідністю 1-ї групи, підгрупа А, до страхового стажу і про перерахунок пенсії за віком, задовольнити; 5. Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області включити (зарахувати) до страхового стажу ОСОБА_1 період часу з 04.10.2012 р. по 09.10.2023 р, по догляду за особою з інвалідністю 1-ї групи, підгрупа А, та провести перерахунок її пенсії; 6. Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність незарахування відповідачем до страхового стажу позивача періодів догляду за особою з інвалідністю І групи. Позивач зазначає, що такі періоди мають бути зараховані до стажу позивача
У відзиві на позовну заяву представник Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області просить суд відмовити повністю в задоволенні позову з наступних підстав. Відповідач вказує, що позивачу було відмовлено в проведенні перерахунку пенсії, у зв'язку із відсутністю сплати страхових внесків за спірний. Окрім того, зазначив, що ОСОБА_1 належить до категорії непрацездатних громадян, в контексті статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому на неї не поширюються норми статті 11 пункту 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно якому загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в м. Києві, як одержувач пенсії по Шевченківському району, та отримує пенсію за віком, як мати інваліда з дитинства, розмір якої обчислено відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що 10 жовтня 2023 року ОСОБА_1 на адресу Головного управління ПФУ в м. Києві було подано заяву про включення до її страхового стажу періоду догляду за особою з інвалідністю 1-ї групи, підгрупа А, з 04 жовтня 2012 року по 09 жовтня 2023 року, якою є її донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та провести перерахунок її пенсії.
Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 "Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", з 01.04.2021 органами Пенсійного фонду застосовується принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення (перерахунки) пенсій. Нова технологія передбачає опрацювання заяв про призначення (перерахунки) пенсій бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Розглянувши документи, подані для призначення пенсії, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Закарпатській області (територіальним органом Пенсійного фонду України, що розглядав заяву позивача за принципом екстериторіальності) було прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії від 20 жовтня 2023 року № 930100852560, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні дані про сплату страхових внесків за період догляду особи з інвалідністю 1 групи з 2012 року по теперішній час.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у справі № 260/10072/23, що набрало законної сили 30 квітня 2024 року, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 930100852560 від 20 жовтня 2023 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві скласти акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду ОСОБА_1 її дочки - ОСОБА_2 , яка є інвалідом з дитинства, за період з 04 жовтня 2012 року по 09 жовтня 2023 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок її пенсії за віком від 10 жовтня 2023 року та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні (а.с.а.с. 5-8).
На виконання вказаного рішення Закарпатського окружного адміністративного суду з урахуванням акту № 3 від 23 травня 2024 року обстеження фактичних обставин здійснення догляду ОСОБА_1 за своєю дочкою ОСОБА_2 , яка є інвалідом з дитинства, за період з 04 жовтня 2012 року по 09 жовтня 2023 року складеного Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, відповідачем прийнято рішення ПС № 930100852560 від 31 травня 2024 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 по заяві № 12051 від 10 жовтня 2023 року (а.с.а.с. 11-12).
Підставою для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 відповідач в цьому рішенні знову зазначив відсутність в індивідуальних відомостях даних про сплату страхових внесків останньою за період з 04 жовтня 2012 року по 09 жовтня 2023 року. Окрім того, зазначив, що ОСОБА_1 належить до категорії непрацездатних громадян, в контексті статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому на неї не поширюються норми статті 11 пункту 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно якому загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи.
За приписом статті 92 частини 1 пункту 6 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно із статтею 11 частиною 1 пунктом 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон України № 1058-IV) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню належить один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.
Статтею 24 Закону України № 1058-IV встановлено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа належить загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно із статтею 24 частиною 4 Закону України № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Перелік видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію, визначено статтею 56 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон України №1788-XII).
Відповідно до статті 56 частини 3 пункту "є" Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується час догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у справі № 260/10072/23, що набрало законної сили 30 квітня 2024 року було встановлено, що позивачу призначено пенсію за віком як матері інваліда з дитинства, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
До стажу для розрахунку права на пенсію включено періоди (всього 35 років 8 місяців 10 днів): 01.09.1977-25.07.1979 навчання у вищих/середніх навчальних закладах; 26.07.1979-31.07.1983; 01.08.1983-14.09.1983; 15.09.1983-11.03.1986; 12.03.1986-11.03.1987; 24.03.1987-03.12.1990; 05.12.1990-28.08.1991; 29.08.1991-05.04.1996; 06.04.1996-07.12.2001; 17.12.2001-31.12.2003; 01.02.2004-23.02.2004; 24.02.2004-30.09.2012; 01.10.2012-31.01.2013; 01.07.2014-30.11.2014.
Страховий стаж враховано згідно даних, які наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Інформація щодо сплати внесків з жовтня 2012 року та з січня 2023 року - Пенсійним фондом України, відсутня. З липня по грудень 2014 наявна інформація про отримання доходу від Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Отже, частина періоду догляду за дитиною-інвалідом включена відповідачем для розрахунку пенсії позивачки, а спірний період - з 04 жовтня 2012 року по 09 жовтня 2023 pоку, щодо догляду за дитиною-інвалідом не включена.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі Порядок №637).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно із пунктом 10 Порядку № 637 час догляду за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для осіб з інвалідністю I групи і дітей з інвалідністю) і вік (осіб похилого віку і дітей з інвалідністю); акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.
Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акту огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи.
Документами, які підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або паспорт чи довідка житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації) та інші.
Відтак, належними документами для зарахування до стажу роботи періоду здійснення догляду за дитиною з інвалідністю є акти обстеження фактичним обставин здійснення догляду та документи, які підтверджують інвалідність дитини. На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у справі № 260/10072/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві складено акт № 3 від 23 травня 2024 року обстеження фактичних обставин здійснення догляду ОСОБА_1 за своєю дочкою ОСОБА_2 , яка є інвалідом з дитинства, за період з 04 жовтня 2012 року по 09 жовтня 2023 року, яким підтверджено факт догляду за дитиною з інвалідністю віком до 16 років за спірний період (а.с. 15).
Підставою для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 відповідач в цьому рішенні знову зазначив відсутність в індивідуальних відомостях даних про сплату страхових внесків останньою за період з 04 жовтня 2012 року по 09 жовтня 2023 року.
Статтею 20 частиною 3 Закону України № 1058-IV, зокрема, передбачено, що за осіб, зазначених у пунктах 8, 11-14 статті 11 цього Закону, страхові внески сплачуються в порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, коштів цільових фондів, з яких цим особам сплачуються відповідно грошове забезпечення, страхові виплати, допомога і компенсації.
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року №178 (далі - Порядок №178), нараховується та сплачується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також за непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який згідно з висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.
Згідно із пунктом 2 підпунктом 3 Порядку №178 єдиний внесок нараховується за осіб, зазначених у підпункті 3 пункту 1 цього Порядку, - на суми допомоги або компенсацій, нарахованих за базовий звітний період.
Згідно із статтею13 частиною 1 Закону України № 1058-IV участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування припиняється: у разі якщо особа, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до цього Закону, втратила визначений цим Законом статус застрахованої особи; у разі закінчення терміну дії договору про добровільну участь або дострокового розірвання цього договору у випадках, передбачених цим Законом; у разі якщо застрахованій особі відповідно до цього Закону призначено пенсію і вона не продовжує працювати або якщо застрахована особа відповідно до цього Закону набула права на довічну пенсію чи одноразову виплату; у разі смерті застрахованої особи.
Відповідно до пункту 1 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 29 квітня 2004 року №558 (далі - Порядок №558), непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата (далі - компенсація).
Згідно із пунктом 16 Порядку №558 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради, що призначають та виплачують щомісячну компенсацію, здійснюють контроль за діяльністю фізичних осіб, які надають соціальні послуги.
Питання визначення осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а також підстави і порядок нарахування та сплати єдиного внеску передбачені Законом України № 1058-IV, Порядком нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року №178.
На переконання суду, визначальним у вирішенні питання права на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є догляд за особою з інвалідністю І групи з дитинства, в даному випадку дочки позивача, яка в силу об'єктивних причин була непрацюючою особою.
Відсутність даних про сплату страхових внесків не може позбавляти особу права на зарахування стажу, що підтверджується правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17.07.2019 у справі № 144/669/17 та від 20.03.2019 у справі № 688/947/17, згідно із якими несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для незарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку сплати страхових внесків.
Тому, враховуючи, що позивач відповідно до вимог вищезазначених нормативно-правових актів підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, як непрацююча особа, яка доглядає за дитиною з інвалідністю І групи, і здійснювала це в тому числі й у періоді з 04 жовтня 2012 року по 09 жовтня 2023 року, то незарахування цього періоду до страхового стажу суперечить принципам загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а також загальним засадам Конституції України, згідно з якими Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 31 травня 2024 року ПС № 930100852560 про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивачу є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відтак наявні достатні та обґрунтовані підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком від 10 жовтня 2023 року та зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період по догляду за особою з інвалідністю І групи з дитинства з 04 жовтня 2012 року по 09 жовтня 2023 року та здійснити перерахунок та виплату пенсії, із врахуванням раніше виплачених сум.
Разом з тим, що стосується вимоги позовної заяви про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в задоволенні заяви позивача про включення спірного періоду до її страхового стажу, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні такої, виходячи з наступного. Дія - це активна поведінка органу чи посадової особи, та об'єктом оскарження може бути як одноразова, так і триваюча дія, яка порушує права чи інтереси позивача. Наслідком розвязання публічно правового спору у справах про оскарження рішення є визнання його протиправним та скасування (визнання нечинним) повністю або частково або відмова у задоволенні такої вимоги, при цьому, вимога про визнання протиправними дій по складанню такого рішення не буде мати своїм правовим наслідком задоволення позову в частині визнання протиправним рішення, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред'явлення вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення, оскільки саме оскарженим рішенням відмовлено в проведенні перерахунку пенсії, тобто, саме вказаним рішенням породжується обов'язок у сфері публічно - правових відносин (а не діями посадової особи відповідача при прийнятті такого рішення).
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 31 травня 2024 року ПС № 930100852560 про відмову в проведенні перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком від 10 жовтня 2023 року та зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період по догляду за особою з інвалідністю І групи з дитинства з 04 жовтня 2012 року по 09 жовтня 2023 року та здійснити перерахунок та виплату пенсії, із врахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні позову у частині інших позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко