Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 вересня 2024 року Справа №200/5044/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аканов О.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про
визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення нарахування грошового забезпечення з 01.01.2020 по 08.03.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
зобов'язання здійснити перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2020 по 08.03.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум,-
Позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом до відповідача.
Ухвалою суду від 16 вересня 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовлено; позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення позивачу даної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказанням інших причин його пропуску щодо позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 08 березня 2023 року.
Приймаючи ухвалу, суд виходив з наступного.
Позивачем в позовній заяві зазначено, що він не пропустив строк звернення до суду з посиланням на ст.233 КЗпП України.
Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому, зокрема просив застосувати наслідки порушення строку звернення до суду позивачем з підстав того, що позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 у березні 2023 року. Позивач звернувся до суду з даною позовною вимогою 27 липня 2024 року, тобто майже через рік від дня, коли дізнався (або повинен був дізнатися) про порушення свого права. Вважають, що з цієї вимоги позивачем пропущено строк звернення до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній по 18.07.2022 включно) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
В аспекті спірних правовідносин поняття "грошове забезпечення" і "заробітна плата", які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовця охоплюється застосованим в частині другій статті 233 Кодексу законів про працю України визначенням "законодавство про оплату праці" та, відповідно, звернення до суду з заявленими позивачем вимогами не обмежується будь-яким строком.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що неодноразово була висловлена, зокрема, у постанові від 25.04.2019 у справі №804/496/18, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №360/3359/19.
Законом України № 2352-IX від 01.07.2022 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», що набрав чинності 19.07.2022, внесені зміни до норм Кодексу законів про працю України.
Зокрема, частини 1 і 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України викладені в новій редакції, згідно з якою працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1).
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч.2).
Закон України № 2352-ІХ від 01.07.2022 не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, тобто, його норми не мають зворотної дії в часі.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Із врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1/99-рп, частину 1 статті 58 Конституції України дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, правила обчислення строку звернення до суду працівника про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.
Оскільки по 18.07.2022 включно діяла редакція ст. 233 Кодексу законів про працю України, згідно з якою строки звернення до суду із позовом про нарахування та виплату грошового забезпечення (заробітної плати) та його складових частин на момент не застосовувалися, то в даному випадку строк позовної давності не застосовується до позовних вимог, що стосуються обчислення грошового забезпечення за період по 18.07.2022 включно, до інших позовних вимог строк позовної давності застосовується.
Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, із врахуванням виплати грошового забезпечення за місяць на наприкінці такого місяця (про інше позивачем суду не повідомлено), позивач мав звернутись до суду із позовом стосовно позовних вимог щодо виплати грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 08 березня 2023 року у наступні 3 місяці після скасування карантина з 30.06.2023 тобто граничний термін подання позовної заяви до суду по 30.09.2023, проте позивачем подано до суду відповідний позов лише 19 липня 2024 (про що свідчить відбиток штемпелю на конверті), тобто із пропуском 3-місячного строку щодо позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 08 березня 2023 року.
Відповідно до ст. 234 Кодексу законів про працю України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Згідно із ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст.167 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, суд дійшов висновку про те, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказанням інших причин його пропуску щодо позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 08 березня 2023 року.
На виконання вимог ухвали суду від 16 вересня 2024 року, позивачем надано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в якій просив поновити строк звернення до суду.
В поданій заяві позивач вказав, що він проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 з 21.07.2017 по 08.03.2023, яка виконувала завдання для забезпечення національної безпеки, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в зоні проведення бойових дій.
В заяві про поновлення позивач також вказав, що з 08.03.2023 він переведений у військову частину НОМЕР_4 , яка також виконує завдання для забезпечення національної безпеки, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в зоні проведення бойових дій.
Таким чином, позивачем, на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду, вказуючи, що з 08.03.2023 він переведений у військову частину НОМЕР_4 , не надано довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за період з 09.03.2023 по 18.07.2024 року.
Частиною 3 статті 169 КАС України встановлено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Суд роз'яснює позивачу, що після усунення недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою суду, така позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з ч. 2 ст. 121 цього Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про необхідність продовження на 5 днів строку для усунення недоліків позовної заяви.
З огляду на наведене та керуючись ст., ст. 118, 121, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення нарахування грошового забезпечення з 01.01.2020 по 08.03.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року та зобов'язання здійснити перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2020 по 08.03.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
Встановити позивачу 5 днів строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України у період з 09.03.2023 по 18.07.2024 року щодо позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 08 березня 2023 року.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.О. Аканов