06 вересня 2024 рокуСправа №160/7540/22
Дніпропетровський окружний адміністративним суд у складі головуючого судді Ніколайчук С.В., розглянувши заяву Південного міжрегіонального управління Міністерство юстиції (м. Одеса) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусових рішень у Дніпропетровській області про зміну способу виконання судових рішень у справі № 160/7540/22 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії
26 серпня 2024 Південне міжрегіональне управління Міністерство юстиції (м. Одеса) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусових рішень у Дніпропетровській області звернулось до суду з заявою, у якій просить Змінити спосіб і порядок виконання рішення суду на підставі якого видано виконавчий № 160/7540/22 виданого 22.12.2022 Дніпропетровським окружним адміністративним судом Дніпропетровської області про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розрахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання за період з 19.02 по 20.05 (включно) 2020 року, з 01.09.2020 року по 31.12 (включно) 2021 року, 01.01.2022 року по теперішній час, на підставі ч.3. ст. 142 Закону 1402-VІІІ Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року, з урахуванням 29 років робочого стажу, що становить 68 (шістдесят вісім) відсотків складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою №Б.с-423 територіального управління ДСА України в Дніпропетровській області від 27.02.2020 року, починаючи з 19 лютого 2020 року з урахуванням вже фактично виплачених сум на стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань заборгованості в розмірі 541 461,92 грн. та виплати ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 541 461,92 грн..
Заява обґрунтована тим, що боржник не може виконати рішення суду через відсутність бюджетних призначень чи асигнувань на цю мету. Здійснити виплату нарахованих грошових коштів за рішенням суду можливо лише шляхом списання (стягнення) коштів з рахунків державного органу - боржника, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Ухвалою від 28 серпня 2024 року розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 06 вересня 2024 року о 11:30 год.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату,час та місце розгляду справи повідомлено належним чином.
06.09.2024 року судом зареєстровані заперечення Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в яких відповідач (боржник) заперечує проти задоволення заяви державного виконавця про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення та зазначає, грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, яка належить Позивачу, не є власністю Головного управління та не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок державного бюджету.
Відповідно до пункту 7 розділу II Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України від 05.06.2012 № 4901-VI “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Розглянувши заяву про встановлення способу або порядку виконання рішення суду та відстрочення виконання судового рішення суду, суд встановив таке.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано дії головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, пов'язані з відмовою в розрахунку і виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно кількості робочого стажу 29 років (двадцять дев'ять) за період з 19.02.2020 року по теперішній час на підставі ч.3. ст. 142 Закону 1402-VІІІ Закону України “Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року, незаконними. Зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розрахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання за період з 19.02 по 20.05 (включно) 2020 року, з 01.09.2020 року по 31.12 (включно) 2021 року, 01.01.2022 року по теперішній час, на підставі ч.3. ст. 142 Закону 1402-VІІІ Закону України “Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року, з урахуванням 29 років робочого стажу, що становить 68 (шістдесят вісім) відсотків складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою №Б.с-423 територіального управління ДСА України в Дніпропетровській області від 27.02.2020 року, починаючи з 19 лютого 2020 року з урахуванням вже фактично виплачених сум.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року в адміністративній справі № 160/7540/22 залишено без змін.
22.12.2022 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом позивачу видано виконавчі листи № 160/7540/22.
23.01.2023 року Відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 70813462 за виконавчим листом № 160/7540/22 виданим 22.12.2022 року..
Згідно із ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно із частиною 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до частин 1, 3 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Боржник не може виконати рішення суду через відсутність бюджетних призначень чи асигнувань на цю мечу. Здійснити виплату нарахованих грошових коштів за рішенням суду можливо лише шляхом списання (стягнення) коштів з рахунків державного органу боржника, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення в виконання рішень суду.
Однак суд зазначає, що суд під час прийняття рішення у цій справі не досліджував питання та не визначав розмір перерахованої пенсії. А тому задоволення заяви у такий спосіб не узгоджується з приписами статті 378 КАС України.
Суд зауважує, що враховуючи дискреційність повноважень відповідача щодо здійснення розрахунку на виконання рішення суду в цій справі, зміна застосованого судом способу захисту (зобов'язання вчинити вказані дії без визначення сум виплат) на фактично стягнення конкретних сум (які хоча і були розраховані відповідачем при проведенні нарахування допомоги на виконання судового рішення в цій справі, але безпосередньо судом не присуджувалися у конкретних розмірах), не відповідатиме юридичній сутності та змісту інституту, регламентованому статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки зміна на підставі статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
Вказані висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 30.01.2018 у справі 281/1820/14-а ( К/9901/1034/17), в якій Суд відмітив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, а тому зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання органу ПФУ здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Отже у контексті спірних правовідносин, обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд зробив висновок про відсутність підстав для задоволення заяви Південного міжрегіонального управління Міністерство юстиції (м. Одеса) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусових рішень у Дніпропетровській області про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №160/7540/22.
Керуючись статтями 241, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Південного міжрегіонального управління Міністерство юстиції (м. Одеса) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусових рішень у Дніпропетровській області про зміну способу виконання судових рішень у справі № 160/7540/22 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 19.09.2024 року.
Суддя С.В. Ніколайчук