18 вересня 2024 рокуСправа №160/14351/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рябчук О.С., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду по справі № 160/14351/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
16.09.2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду по справі № 160/14351/24, а саме виправити в мотивувальній частині рішення:
- вважати правильним «Позивач працював з 16 січня 2003 року по 06 квітня 2005 року працював повний робочий день машиністом екскаватора, виконував видобуток марганцевої руди відкритим способом в Північному кар'єрі Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», з 14 березня 2006 року по 13 березня 2007 року працював машиністом екскаватора 6 розряду на ділянці №2 по переробці шлакових відвалів на ПП «Восход»», замість неправильного «Позивач перебував у відпустках без збереження заробітної плати з 16 січня 2003 року по 06 квітня 2005 року, з 14 березня 2006 року по 13 березня 2007 року».
Заяву зареєстровано в Дніпропетровському окружному адміністративному суді та передано для розгляду судді Рябчук О.С.
Згідно ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.
Положення чинного законодавства передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
Суд, виправляючи описку у своєму рішенні, не може змінювати зміст цього рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення.
03.06.2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №047250020877 від 19 квітня 2024 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та не зарахування до пільгового стажу періоду навчання за фахом з 01 вересня 1983 року по 04 березня 1985 року, періоди перебування у відпустці без збереження заробітної плати з 13 грудня 1993 року по 27 грудня 1993 року, 18 вересня 1998 року по 30 вересня 1998 року, 18 листопада 1998 року по 30 листопада 1998 року, 02 грудня 1998 року по 02 грудня 1998 року, 10 грудня 1998 року по 10 грудня 1998 року, 16 грудня 1998 року по 30 грудня 1998 року,01 січня 1999 року по 31 січня 1999 року, 02 лютого 1999 року по 16 лютого 1999 року, 01 березня 1999 року по 18 березня 1999 року, з 10 червня 2002 року по 23 червня 2002 року, але не більше одного місяця в календарному році, періоди роботи з 16 січня 2003 року по 06 квітня 2005 року, з 14 березня 2006 року по 13 березня 2007 року, з 29 березня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 01 лютого 2011 року по 30 червня 2016 року; до страхового стажу період з 29 березня 2007 року по 26 січня 2022 року.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу період навчання за фахом з 01 вересня 1983 року по 04 березня 1985 року, періоди перебування у відпустці без збереження заробітної плати з 13 грудня 1993 року по 27 грудня 1993 року, 18 вересня 1998 року по 30 вересня 1998 року, 18 листопада 1998 року по 30 листопада 1998 року, 02 грудня 1998 року по 02 грудня 1998 року, 10 грудня 1998 року по 10 грудня 1998 року, 16 грудня 1998 року по 30 грудня 1998 року,01 січня 1999 року по 31 січня 1999 року, 02 лютого 1999 року по 16 лютого 1999 року, 01 березня 1999 року по 18 березня 1999 року, з 10 червня 2002 року по 23 червня 2002 року, але не більше одного місяця в календарному році, періоди роботи з 16 січня 2003 року по 06 квітня 2005 року, з 14 березня 2006 року по 13 березня 2007 року, з 29 березня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 01 лютого 2011 року по 30 червня 2016 року; до страхового стажу період з 29 березня 2007 року 26 січня 2022 року та призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 з моменту звернення за пенсією, а саме: з 12 квітня 2024 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням змін, визначених рішенням Конституційного суду України в справі № 1-5/2018 (746/15) від 23 січня 2020 року.
При вирішенні адміністративної справи судом було надано оцінку та викладено висновок щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахування спірних періодів роботи позивача.
Так, судом було досліджено копію трудової книжки серії НОМЕР_1 , дата заповнення 14 березня 1985р. із внесенням у текст рішення спірних періодів роботи, а також зазначено довідку Акціонерного товариства «Покровський гірничо - збагачувальний комбінат» від 09.12.2021р. № 280-07/71 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній видану ОСОБА_1 в тому, що він дійсно працював повний робочий день в Акціонерному товаристві «Покровський гірничо - збагачувальний комбінат» з 14.03.1985 по 18.04.2005 року на посадах, що передбачені Списком № 2.
Таким чином, судом досліджено періоди роботи позивача, у зарахуванні яких було відмовлено органом Пенсійного фонду України.
Заява про виправлення описки в мотивувальній частині тексту рішення має на меті зміну його тексту, що за завданнями адміністративного судочинства є неприпустим.
Судочинство в Україні ґрунтується на основних засадах, визначених частиною третьою статті 129 Конституції України, зокрема рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; забезпеченні апеляційного та касаційного оскарження рішення суду,крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. До основних засад (принципів) адміністративного судочинства віднесено, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок оцінки доказів в адміністративних справах.
Відповідно до частин першої та другої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частина третя статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина четверта статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 75 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За змістом частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої - шостої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
При цьому, заява про виправлення описки в рішенні суду фактично не має на меті виправлення технічних помилок або описок в рішенні суду, а виражає думку заявника щодо незгоди з висновками суду, що викладені в рішенні. Не згода позивача з висновками суду не вказує на наявність описки в судовому рішенні.
За таких обставин, у суду відсутні підстави для задоволення заяви про виправлення описки.
Керуючись ст. ст. 253, 374, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду по справі № 160/14351/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набуває законної сили у відповідності до положень ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, визначені ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук