18 вересня 2024 рокуСправа №160/9798/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Мототехімпорт" в особі представника Балабанової Світлани Миколаївни до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-
15.04.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 15.04.2024 року через систему "Електронний суд" позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Мототехімпорт" в особі представника Балабанової Світлани Миколаївни до Тернопільської митниці, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403070/2023/000219/2 від 02.11.2023 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403070/2023/000221/2 від 02.11.2023 року.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів, в яких митна вартість визначена не за ціною договору, а за резервним методом, є неправомірними, оскільки митному органу було надано всі необхідні документи, які в повній мірі підтверджували заявлену митну вартість товарів (числові значення складових митної вартості товарів) і жодних розбіжностей такі документи не містили. Посилання ж митного органу, як на підставу виникнення у нього сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, на нижчий ціновий рівень імпортованого позивачем товару порівняно з митним оформленням інших ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, є нормативно необґрунтованими, оскільки лише сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта та не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює.
Представником Тернопільської митниці Кучеркою Дмитром Анатолійовичем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування правової позиції представником відповідача зазначено наступне. На виконання зовнішньоекономічного контракту № GT/2 від 10.05.2023, укладеного між компанією «CHONGQING GUANTENG MACHINERY CO.,LTD.» (Китай) та товариством з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (Україна), згідно із рахунками-фактурами (інвойси), позивачем на митну територію України ввезено товари. 02 листопада 2023 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ № 23UA403070005084U1, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: Товар 1. «Трактори, що керуються водієм, який іде поряд, одновісні, нові. Без фрези мотоблоку у комплекті: - Мотоблок Powercraft МБ40-2 (колеса 4.00-8) - 310шт. (Потужність, кВт/к.с.: 5,2/7,0; Тип палива: Бензин; Об'єм двигуна: 208см3; Система запуску двигуна: ручний стартер; Ширина культивації: 570, 810 мм; Глибина культивації: до 200мм). У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: CHONGQING GUANTENG MACHINERY CO.,LTD.»; Товар 2. «Машини сільськогосподарські для оброблення ґрунту, навісні грунтофрези до мотоблоків. Застосовуються для інтенсивного розкришення (розпушення) грунту, знищення бур'янів, подрібнення рослинних залишків, перемішування шарів грунту і вирівнювання поверхні поля: - Фреза мотоблоку 6 секцій 24 ножі- 310шт. Виробник: CHONGQING GUANTENG MACHINERY CO.,LTD.». До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: - пакувальний лист № б/н від 13.07.2023; - рахунок-фактура (інвойс) № GT2023-1 від 13.07.2023; - коносамент № BW23070333 від 27.07.2023; - накладна УМВС № 040550 від 21.10.2023; - сертифiкат про походження товару № 23C5102A1562/00012 від 27.07.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 318 від 13.09.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №L62207 від 16.10.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару - акт виконаних послуг № б/н від 30.10.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про транспортні витрати № б/н від 30.10.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару - заявка на перевезення №36 від 20.07.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару - розрахунок транспортних витрат № б/н від 30.10.2023; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2023-1 від 19.06.2023; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2023-1-z від 19.06.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № GT/2 від 10.05.2023; - внутрішній договір (контракт) комісії № 1503-1 від 15.03.2023; - доповнення до внутрішнього договору (контракту) № 2605 від 26.05.2023; - договір (контракт) про перевезення № 2712/917/2022 від 27.12.2022; - інші некласифіковані документи - технічні характеристики № б/н від 13.07.2023. Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (надалі - Порядок № 631), передбачено, що однією з митних формальностей, що виконуються митним органом при здійсненні митного оформлення МД, є контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР). Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (надалі АСМО «Інспектор») було згенеровано форми митного контролю: «000 Інформаційне повідомлення»; «103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби»; «105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; «106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»; «107-3 Контроль правильностi класифiкацiї товарiв згідно з УКТ ЗЕД»; «108-3 Витребування документів, які підтверджують коди товарів згідно з УКТ ЗЕД». Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: «Учасник ЗЕД 'ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ"'(гр.9 МД, код ЄДРПОУ 44830259) недавно взятий на облік. За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень. Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару. По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України'Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ. Учасник ЗЕД 'ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ"'(гр.9 МД, код ЄДРПОУ 44830259) недавно взятий на облік. Товар № 2. Можливо, неправильна класифікація товару: Перевірити відповідність заявленого опису товару та наведеної вище інформації про можливі товари «прикриття»/«ризику». Якщо опис товару співпадає з вищенаведеним, то при випуску товарів у вільний обіг провести перевірку правильності класифікації.» Під час здійснення митного контролю за МД № 23UA403070005084U1 від 02.11.2023 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено: 1. Прайс-лист від 09.06.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, NINGBO, що обмежує конкурентність, а також зазначено, що ціни діють до 24.07.2023. 2. Комерційна пропозиція від 09.06.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, NINGBO, що обмежує конкурентність, а також зазначено, що ціни діють до 24.07.2023. Таким чином, вказані вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах. Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган має право у випадках, встановлених Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Позивачем документально не підтверджено складові митної вартості, митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: «Початок консультації з митним органом: У зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось). Прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо рахунок сплачено; - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.». Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім раніше поданих до митного оформлення документів, додатково були надані: - виписка банку № б/н від 01.10.2023; - комерційну пропозицію № б/н від 09.06.2023; - прайс-лист № б/н від 09.06.2023; - додаток до інвойсу № 2 від 13.07.2023. Листом № 031101 від 03.11.2023, Позивачем повідомлено митницю, що інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого за ЕМД товару у 10-денний термін надаватись не будуть у зв'язку з чим просив здійснити митне оформлення за наявними документами. Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000219/2 від 06.11.2023, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи; - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. АСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи. За результатами опрацювання документів встановлені наступні невідповідності: - Прайс-лист від 09.06.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, NINGBO, що обмежує конкурентність, а також зазначено, що ціни діють до 24.07.2023. Комерційна пропозиція від 09.06.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, NINGBO, що обмежує конкурентність, а також зазначено, що ціни діють до 24.07.2023. Декларантом 06.11.2023 надано лист № 031101 та повідомлено митний орган про те, що інші додаткові документи надаватися не будуть. Отже, варто піддати сумнівів дійсності цих документів. Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 Митного кодексу України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення: - товар №1 - за ЕМД від 04.09.2023 № UA902080/2023/802302 на рівні 2,51 дол. США/кг. (157,2120 дол.США/шт.); - товар №2 - за ЕМД від 05.09.2023 № UA902080/2023/802315 на рівні 2,22 дол. США/кг. (19,9280 дол.США/шт.).». Джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості №UA403070/2023/000219/2 від 06.11.2023 використано рівень митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема: Товар №1 згідно ЕМД від 04.09.2023 № UA902080/2023/802302 на рівні 2,51 дол. США/кг. (157,2120 дол.США/шт.); - товар №2 - за ЕМД від 05.09.2023 №UA902080/2023/802315 на рівні 2,22 дол. США/кг. (19,9280 дол.США/шт.). Відтак, Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2023/000219/2 від 06.11.2023 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню. 02 листопада 2023 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ № 23UA403070005077U4, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: Товар 1. «Трактори, що керуються водієм, який іде поряд, одновісні, нові. Без фрези мотоблоку у комплекті: - Мотоблок Powercraft МБ40-2 (колеса 4.00-8) - 310шт. (Потужність, кВт/к.с.: 5,2/7,0; Тип палива: Бензин; Об'єм двигуна: 208см3; Система запуску двигуна: ручний стартер; Ширина культивації: 570, 810 мм; Глибина культивації: до 200мм). - Мотоблок Powercraft МБ2070Б/М2 (колеса 4.00-8) - 320шт. (Потужність, кВт/к.с.: 5,2/7,0; Тип палива: Бензин; Об'єм двигуна: 208см3; Система запуску двигуна: ручний стартер; Ширина культивації: 570, 810 мм; Глибина культивації: до 200мм).- Мотоблок Powercraft МБ2070Б (колеса 4.00-10) - 450шт. (Потужність, кВт/к.с.: 5,2/7,0; Тип палива: Бензин; Об'єм двигуна: 208см3; Система запуску двигуна: ручний стартер; Ширина культивації: 620, 880, 1140 мм; Глибина культивації: до 200мм). - Мотоблок Powercraft МБ2060Д (колеса 4.00-10) - 430шт. (Потужність, кВт/к.с.: 4,4/6,0; Тип палива: Дизель; Об'єм двигуна: 296см3; Система запуску двигуна: ручний стартер; Ширина культивації: 620, 880, 1140 мм; Глибина культивації: до 200мм). У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: CHONGQING GUANTENG MACHINERY CO.,LTD.». Товар 2. «Машини сільськогосподарські для оброблення ґрунту, навісні грунтофрези до мотоблоків. Застосовуються для інтенсивного розкришення (розпушення) грунту, знищення бур'янів, подрібнення рослинних залишків, перемішування шарів грунту і вирівнювання поверхні поля: - Фреза мотоблоку 6 секцій 24 ножі- 630шт. - Фреза мотоблоку 8 секцій 32 ножі - 880шт. Виробник: CHONGQING GUANTENG MACHINERY CO.,LTD.». Товар 3. «Ножі та різальні леза для машин або механічних пристроїв, що використовуються у сільському господарстві. Ножі для грунтофрез тракторів та мотоблоків, косарок: Ніж ґрунтофрези IT230 лівий (мотоблок 2060-2090) - 20шт. Ніж ґрунтофрези IT230 правий (мотоблок 2060-2090) - 20шт. Виробник: CHONGQING GUANTENG MACHINERY CO.,LTD.». Товар 4. «Вироби з чорних металів з різьбою, з головками. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Болт м10х30 - 500шт. Виробник: CHONGQING GUANTENG MACHINERY CO.,LTD.». До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: - пакувальний лист № б/н від 13.07.2023; - рахунок-фактура (інвойс) № GT2023-1 від 13.07.2023; - коносамент № BW23070333 від 27.07.2023; - накладна УМВС № 040345 від 16.10.2023; - сертифiкат про походження товару № 23C5102A1562/00012 від 27.07.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 318 від 13.09.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №L62207 від 16.10.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару - акт виконаних послуг № б/н від 30.10.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про транспортні витрати № б/н від 30.10.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару - заявка на перевезення №36 від 20.07.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару - розрахунок транспортних витрат № б/н від 30.10.2023; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2023-1 від 19.06.2023; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2023-1-z від 19.06.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № GT/2 від 10.05.2023; - внутрішній договір (контракт) комісії № 1503-1 від 15.03.2023; - доповнення до внутрішнього договору (контракту) № 2605 від 26.05.2023; - договір (контракт) про перевезення № 2712/917/2022 від 27.12.2022; - інші некласифіковані документи - технічні характеристики № б/н від 13.07.2023. Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (надалі АСМО «Інспектор») було згенеровано форми митного контролю: «000 Інформаційне повідомлення»; «103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби»; «105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; «106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»; «202-1 Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації»; «911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей». Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: «З метою забезпечення протидії порушення порядку міжнародної передачі товарів військового призначення, під час митного оформлення товарів "комплектуючі та вироби на повітряні судна цивільної та військової авіації" або "агрегатні вузли до тракторів та вантажних транспортних засобів", що підпадають чи можуть підпадати під вимоги законодавства у галузі державного експортного контролю, необхідно інформувати співробітників СБ України ОСОБА_2 (тел. НОМЕР_1 ), або ОСОБА_3 (тел. НОМЕР_2 ), див лист Держмитслужби від 08.03.2023 № 08-3/16-03/7/1508. За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень. Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару. По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2,3,4) здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ. По суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності (код згідно з ЄДРПОУ 44830259) наявні протоколи про ПМП необхідно перевірити достовірність декларування товарів». Під час здійснення митного контролю за МД № 23UA403070005077U4 від 02.11.2023 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено: 1. Прайс-лист від 09.06.2023 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, NINGBO, що обмежує конкурентність, а також зазначено, що ціни діють до 24.07.2023. 2. Комерційна пропозиція від 09.06.2023 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, NINGBO, що обмежує конкурентність, а також зазначено, що ціни діють до 24.07.2023. Таким чином, вказані вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах. З огляду на наведені вище обставини та враховуючи те, що позивачем документально не підтверджено складові митної вартості, митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: «Початок консультації з митним органом: У зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось). Прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо рахунок сплачено; - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.». Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім раніше поданих до митного оформлення документів, додатково були надані: - виписка банку № б/н від 01.10.2023; - комерційну пропозицію № б/н від 09.06.2023; - прайс-лист № б/н від 09.06.2023; - додаток до інвойсу № 1 від 13.07.2023. Листом № 114 від 06.11.2023 позивачем повідомлено митницю, що інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого за ЕМД товару у 10-денний термін надаватись не будуть у зв'язку з чим просив здійснити митне оформлення за наявними документами. Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000221/2 від 06.11.2023, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні(перевізні) документи; - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. АСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи. За результатами опрацювання документів встановлені наступні невідповідності: - Прайс-лист від 09.06.2023 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, NINGBO, що обмежує конкурентність, а також зазначено, що ціни діють до 24.07.2023. - Комерційна пропозиція від 09.06.2023 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, NINGBO, що обмежує конкурентність, а також зазначено, що ціни діють до 24.07.2023. Декларантом 06.11.2023 надано лист № 114 та повідомлено митний орган про те, що інші додаткові документи надаватися не будуть. Отже, варто піддати сумнівів дійсності цих документів. Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 Митного кодексу України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення: - товар №1 - за ЕМД від 04.09.2023 № UA902080/2023/802302 на рівні 2,51 дол. США/кг. (203.74 дол.США/шт.); - товар №2 - за ЕМД від 05.09.2023 № UA902080/2023/802315 на рівні 2,2201 дол. США/кг. (2.2201 дол.США/шт.); - товар №3 - за ЕМД від 18.10.2023 №UA401020/2023/55972 на рівні 2,2201 дол. США/кг. (2,9364 дол.США/шт.); - товар №4 -за ЕМД від 26.10.2023 № UA403020/2023/17188 на рівні 1,9410 дол. США/кг. (2.2201 дол.США/шт.).». Джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості №UA403070/2023/000221/2 від 06.11.2023, використано рівень митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема: Товар № 1 згідно ЕМД від 04.09.2023 № UA902080/2023/802302 на рівні 2,51 дол. США/кг. (203.74 дол.США/шт.); Товар № 2 - за ЕМД від 05.09.2023 №UA902080/2023/802315 на рівні 2,2201 дол. США/кг. (2.2201 дол.США/шт.); - Товар № 3 - за ЕМД від 18.10.2023 №UA401020/2023/55972 на рівні 2,2201 дол. США/кг. (2,9364 дол.США/шт.); Товар № 4 - за ЕМД від 26.10.2023 № UA403020/2023/17188 на рівні 1,9410 дол. США/кг. (2.2201 дол.США/шт.). Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2023/000221/2 від 06.11.2023 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.
Від представника позивача ОСОБА_4 до суду надійшла відповідь на відзив де представником зазначено, що відповідач не подав будь - якого доказу на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024 року, зазначена вище справа була розподілена та 16.04.2024 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 22.04.2024 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
06.05.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі № 160/9798/24 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
22.05.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви представника Тернопільської митниці Гримала Андрія Петровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
10.06.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви представника Тернопільської митниці про проведення судового засідання в режимі відеоконференції ОСОБА_5 .
24.06.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви представника Тернопільської митниці про проведення судового засідання в режимі відеоконференції ОСОБА_5 .
02.07.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви представника Тернопільської митниці про проведення судового засідання в режимі відеоконференції ОСОБА_5 .
В період з 05.08.2024 року по 06.09.2024 року суддя Прудник Сергій Володимирович перебував у щорічній відпустці.
09.09.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви представника Тернопільської митниці про проведення судового засідання в режимі відеоконференції ОСОБА_5 поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.
У судове засідання 11.09.2024 року сторони не прибули.
Слід зазначити, що за приписами ч. 2 ст. 205 КАС України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їхні представники.
В свою ж чергу, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 205 КАС України).
Частина 4 статті 229 КАС України передбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищезазначене та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався та не скасований.
Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Беручи до уваги оголошення воєнного стану в Україні та неможливість забезпечити безпеку життя і здоров'я учасників процесу безпосередньо у судовому засіданні через відсутність бомбосховища у приміщенні суду, враховуючи те, що сторонами неодноразово надавалися пояснення на підтвердження своєї правової позиція, а також те, що наявних в матеріалах справи письмових доказів достатньо для вирішення справи по суті та немає перешкод для розгляду справи в порядку письмового провадження, задля захисту життя та здоров'я учасників справи, суд не вбачає підстав для відкладення чи перенесення розгляду справи та розглядає справу в порядку письмового провадження.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 10.05.2023 року ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією «CHONGQING GUANTENG MACHINERY Co., LTD» (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № GT/2 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту.
В подальшому компанією CHONGQING GUANTENG MACHINERY Co., LTD, відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікацій: №№2023-1, 2023-1-z від 19.06.2023 року; рахунку-фактури № GТ2023-1 від 13.07.2023 року було здійснено поставку ТОВ «ПК «ДТЗ» товарів (мотоблоків, фрез мотоблоків, обладнання та запасних частин до сільськогосподарської техніки).
Усі зазначені товарні партії поставлялись на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил "ІНКОТЕРМС 2010" (п. 3.1 Контракту).
Базис поставки FOB, визначений в Міжнародних торговельних правилах «Інкотермс 2010» покладає на продавця обов'язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.
Покупець зобов'язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.
Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Таким чином, складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).
З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, ТОВ «ПК «ДТЗ», було задекларовано до відділу митного оформлення № 3 митного поста «Тернопіль» Тернопільської митниці партію отриманого товару двома частинами за двома окремими електронними митними деклараціями (ЕМД), а саме:
1. За ЕМД № 23UA403070005084U1 від 02.11.2023 року, номенклатура, кількість, характеристики задекларованого товару зазначені у графі 31 ЕМД - Товари №№ 1-2.
2. За ЕМД № 23UA403070005077U4 від 02.11.2023 року, номенклатура, кількість, характеристики задекларованого товару також зазначені у графі 31 ЕМД - Товари №№ 1-4.
Митна вартість зазначеного товару підприємством в обох випадках була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.
З метою підтвердження митної вартості товарів в обох випадках декларування митниці були надані ідентичні документи, на підставі яких було здійснено ввезення товарів на митну територію України.
Так, для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митних декларацій, а саме:
1. Разом з ЕМД № 23UA403070005084U1 від 02.11.2023 року: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний контракт № GT/2 від 10.05.2023 року; додатки (специфікація) до нього: №№2023-1, 2023-1-z від 19.06.2023 року; рахунок-фактуру на оплату товару № GТ2023-1 від 13.07.2023 року; пакувальний лист до нього від13.0723р.; додаток № 2 від 13.07.23р. до рахунку-фактури № GТ2023-1; платіжну інструкцію №318 від 13.09.23р. щодо оплати вартості товару за Специфікацією №2023-1; сертифікат країни походження товару №23С5102А1562/00012 від 27.07.23р.; договір комісії№ 1503-1 від 15.0323р.; доручення до нього № 2605 від 26.05.23р.; технічні характеристики товару.
2. Разом з ЕМД № 23UA403070005077U4 від 02.11.2023 року були надані ті ж самі: зовнішньоекономічний контракт, рахунок фактура, пакувальний лист, додаток № 1 від 13.07.23р. до рахунку-фактури; платіжна інструкція, сертифікат країни походження товару, договір комісії та доручення до нього, технічні характеристики товару.
Для підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємство надало митниці:
1. Разом з ЕМД № 23UA403070005084U1 від 02.11.2023 року: договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2712/917/2022 від 27.12.2022р., заявку №36 від 20.07.2023р. на морське перевезення товару, коносамент №BW23070333 від 27.07.2023 року; рахунок №L62207 від 16.10.2023р.; акт виконаних робіт від 30.10.2023р.; довідку про транспортні витрати від 30.10.2023 р.; розрахунок транспортних витрат від 30.10.2023р.; залізничну товаро-транспортну накладну №040550 від 21.10.2023р.
2. Разом з ЕМД № 23UA403070005077U4 від 02.11.2023 року були надані ті ж самі документи, окрім залізничної товаро-транспортної накладної - була надана накладна №040345 від 16.10.2023р.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, в обох зазначених випадках декларування товару, митницею підприємству 02.11.2023р. були направлено електронні повідомлення ідентичного змісту: «У зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось). Прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи». При цьому митницею у означених електронних повідомленнях не зазначено будь-якого обґрунтування витребування додаткових документів. Листами №031101 від 03.11.2023р. та № 114 від 06.11.2023р. товариство надало свої пояснення щодо необґрунтованості вимог митниці про надання додаткових документів та додатково надало митниці: прайс-лист комерційну пропозицію виробника від 09.06.2023 року, виписку з банківського рахунку за вересень 2023р., а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
06.11.2023 року відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості товару № UA403070/2023/000219/2 та № UA403070/2023/000221/2.
Відповідно до обох зазначених рішень про коригування митної вартості товару, митна вартість задекларованого товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України, а також відмовлено у прийнятті вказаних митних декларацій шляхом оформлення карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало обидві частини товарної партії, а митниця випустила товар у вільний обіг: 1. За ЕМД № 23UA403070005167U7 від 08.11.2023 року (рішення №UA403070/2023/000219/2). При цьому загальна різниця митних платежів (ввізне мито та ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 244902.20 грн. Розрахунок різниці в митних платежах зазначено в графах 47 «Нарахування платежів» та «В» «Подробиці розрахунків» даної ЕМД. 2. За ЕМД № 23UA403070005155U4 від 07.11.2023 року (рішення №UA403020/2022/000221/2). При цьому загальна різниця митних платежів (ввізне мито, ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 1544144,70 грн. Розрахунок різниці в митних платежах зазначено в графах 47 «Нарахування платежів» та «В» «Подробиці розрахунків» даної ЕМД.
Не погоджуючись із здійсненим відповідачем коригуванням митної вартості імпортованого товарів, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Так, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.
При цьому, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтями 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Аналогічне тлумачення зазначених правових норм висловлене Верховним судом в правовій позиції, сформованій та висловленій у постановах: по справі № 21-127а15 від 31.03.2015, по справі №815/4477/15 від 21 січня 2020 року, по справі №813/1350/14 від 14 січня 2020 року, по справі №160/8775/18 від 18 грудня 2019 року, по справі №804/2957/17 від 12 грудня 2019 року, по справі №814/2602/15 від 14 листопада 2019 року.
Крім того, Верховним Судом у постановах від 29.01.19 у справі №804/441/18, від 18.12.18 по справі №821/289/18 зроблено наступний правовий висновок щодо положень частини 2 ст.53 МКУ: "Частиною другою статті 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митному органу права направляти декларанту вимоги про надання додаткових документів. Верховний Суд також зазначає, що факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості".
Згідно ст. ст. 72-77 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
В обох оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначає абсолютно ідентичні нижчевикладені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування:
1. «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи;
- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування» (рішення № UA403070/2023/000219/2).
- «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - транспортні(перевізні) документи;
- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування» (рішення № UA403070/2023/000221/2).
Твердження митниці про ненадання митниці банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару та за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару є безпідставним з огляду на те, що в спірному випадку декларування товару усі наявні у товариства платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару були надані митниці під час обох спірних митних оформлень товару, а саме: разом з ЕМД № 23UA403070005084U1 та ЕМД № 23UA403070005077U4 від 02.11.2023 року були надані: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний контракт № GT/2 від 10.05.2023 року; додатки (специфікація) до нього: №№2023-1, 2023-1-z від 19.06.2023 року; рахунок-фактуру на оплату товару № GТ2023-1 від 13.07.2023 року; пакувальний лист до нього від13.0723р.; платіжну інструкцію №318 від 13.09.23р. щодо оплати вартості товару за Специфікацією № 2023-1; сертифікат країни походження товару №23С5102А1562/00012 від 27.07.23р.; договір комісії№ 1503-1 від 15.0323р.; доручення до нього № 2605 від 26.05.23р.; технічні характеристики товару.
Листами №031101 від 03.11.2023р. та № 114 від 06.11.2023р. Товариство додатково надало митниці: прайс-лист комерційну пропозицію виробника від 09.06.2023 року, виписку з банківського рахунку за вересень 2023р.
Відомостями наданих документів підтверджується, що вартість задекларованої частини товарної партії за ЕМД № 23UA403070005084U1 складає 30411,00 дол. США, вартість задекларованої частини товарної партії за ЕМД № 23UA403070005077U4 складає 190450,00 дол. США. При цьому загальна вартість товару за Специфікацією № 2023-1 від 19.06.23р. складає 220810,00 дол. США.; умови оплати вартості товару за Специфікацією № 2023-1 визначені Сторонами, як 100 відсоткова попередня оплата (п. 6).
Вартість товару за Специфікацією 2023-1-z складає 51,20 дол. США.; умови оплати вартості товару за даною Специфікацією визначені Сторонами, як здійснення повної оплати протягом 180 днів з моменту фактичного отримання товару (п.6).
Оплата вартості товару за Специфікацією № 2023-1 була здійснена у повному обсязі відповідно до банківської платіжної інструкції № 318 від 13.09.23р.
Оплата вартості товару за Специфікацією № 2023-1-z на момент митного оформлення товару не здійснювалась, оскільки встановлений відповідно до її умов строк для її здійснення не сплинув.
Відповідно до п. 4, п. 5 ч. 2 ст. 53 МКУ, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару для підтвердження заявленої митної вартості подаються митниці виключно у разі оплати рахунку, а інші інших платіжних та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару надаються виключно за наявності у декларанта.
Таким чином, товариством виконані вимоги означеної правової норми та надані митниці усі платіжні банківські та інші бухгалтерські документи, наявні у нього, якими була здійснена оплата вартості товару на момент декларування спірних товарних партій, числові показники вартості товару у них не містять розбіжностей, кореспондуються між собою та ідентифікуються з задекларованими товарами, використовуючи відомості яких митниця мала можливість перевірити числові показники вартості товару та факт здійснення часткової оплати за товар, тому її вимога є безпідставною.
Будь-які інші документи на момент декларування у товариства були відсутні, тому зазначені митницею документи товариством на підтвердження визначеної митної вартості товару не подавались, а вимога митниці про їх надання протирічить означеній правовій нормі.
Твердження митниці про ненадання товариством транспортних перевізних документів, (рішення №№ UA403070/2023/000219/2, UA403070/2023/000221/2) також не відповідає дійсності, оскільки усі наявні у товариства такі документи були надані ним митниці разом з ЕМД в обох спірних випадках митного оформлення, а саме: разом з ЕМД № 23UA403070005084U1 від 02.11.2023 року: договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2712/917/2022 від 27.12.2022р., заявка №36 від 20.07.2023р. на морське перевезення товару, коносамент №BW23070333 від 27.07.2023 року; рахунок №L62207 від 16.10.2023р.; акт виконаних робіт від 30.10.2023р.; довідка про транспортні витрати від 30.10.2023 р.; розрахунок транспортних витрат від 30.10.2023р.; залізнична товаро-транспортна накладну №040550 від 21.10.2023р.
Разом з ЕМД № 23UA403070005077U4 від 02.11.2023 року були надані ті ж самі документи, окрім залізничної товаро-транспортної накладної - була надана накладна №040345 від 16.10.2023р.
З Договору ТЕО, Заявки на перевезення, коносаменту, залізничних товаро-транспортних накладних, рахунку на оплату, акту виконаних робіт, довідки про транспортні витрати вбачається, що в спірному випадку здійснювалось мультимодальне перевезення вантажу, при цьому вартість морського транспортування вантажу в контейнерах: MRSU3903819, CAIU9012283, MRKU6226004, MRKU2047736, MSKU1066245, HASU4707301, MRKU3471332 за маршрутом Чонгкінг, Китай - Гданськ, Польща складає 9100.00 доларiв США, без ПДВ, вартість доставки залізничним транспортом за маршрутом Гданськ, Польща - Мостиська-Пшемисль складає 7000 доларів США , за маршрутом Мостиська- Пшемисль - Тернопіль, Україна складає 4200.00 доларiв США, без ПДВ.
З наведеного вбачається, що факти прийняття товару до перевезення, його перевезення та числові показники заявленої транспортної складової митної вартості у зазначених документах повною мірою підтверджуються, кореспондуються між собою, ідентифікуються з задекларованими товарами, тобто митниця мала можливість їх перевірити, тому її твердження про ненадання товариством в обох спірних випадках декларування товару транспортних перевізних документів не відповідає дійсності.
Слід зазначити, що на момент митних оформлень та винесення спірних рішень оплата транспортних витрат товариством здійснена не була, оскільки не строк її здійснення сплинув (п. 4.2 договору ТЕО), тому до митного оформлення не подавались банківські платіжні документи на її підтвердження.
Оплата товариством за надані послуги з перевезення була здійснена відповідно до платіжної інструкції № 507 від 04.12.2023р.
Ненадання митниці якщо здійснювалося страхування, - страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування обумовлене тим, що у самому твердженні митницею зазначено та пунктом 8 частини 2 статті 53 МКУ чітко визначено, що такі документи подаються виключно у випадку, якщо страхування здійснювалось. В даному випадку умовами поставки, визначених у Контракті та Міжнародних торговельних правилах «Інкотермс 2010» обов'язкового страхування товару не передбачено, а у довідці про транспортні витрати від 30.10.2023р. зазначено, що страхування товару не здійснювалось. Таким чином у митниці мались відомості про те, що страхування товару у даному випадку не здійснювалось, зворотнього нею не обгрунтовано, тобто її вимога грунтується виключно на припущеннях, що недопустимо та не може бути покладена в основу оскаржуваного рішення, тому зазначені митницею документи на підтвердження визначеної митної вартості товару відсутні у товариства та не подавались, а вимога митниці про їх надання протирічить означеній правовій нормі.
Оскільки надані товариством митниці на підтвердження заявленої митної вартості спірної товарної партії вищезазначені документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не мають ознак підробки, містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, митницею ж наявність сумнівів у правильності заявленої декларантом митної вартості не обгрунтована, більш того, митницею взагалі не зазначено в процесі консультацій щодо митного оформлення жодної розбіжності у поданих товариством документах, що свідчить про відсутність таких розбіжностей, а зазначені митницею документи відсутні у товариства, то вимога митниці про надання зазначених додаткових документів є протиправною.
2. «За результатами опрацювання документів встановлені наступні невідповідності: Прайс-лист від 09.06.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, NINGBO, що обмежує конкурентність, а також зазначено, що ціни діють до 24.07.2023.- Комерційна пропозиція від 09.06.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, NINGBO, що обмежує конкурентність, а також зазначено, що ціни діють до 24.07.2023» (рішення № UA403070/2023/000219/2).
- «За результатами опрацювання документів встановлені наступні невідповідності: Прайс-лист від 09.06.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, NINGBO, що обмежує конкурентність, а також зазначено, що ціни діють до 24.07.2023.- Комерційна пропозиція від 09.06.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, NINGBO, що обмежує конкурентність, а також зазначено, що ціни діють до 24.07.2023» (рішення № UA403070/2023/000221/2).
Зазначені митницею підстави для коригування митної вартості є необґрунтованими та формальними, оскільки прайс-лист та комерційна пропозиція є документами довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми для них.
Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати, торгової марки чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Щодо дії цін у прайс листі та комерційній пропозиції до 24.07.2023р., слід зазначити, що на момент підписання Сторонами обох Специфікацій - 19.06.2023р. ціни були дійсними, тому зауваження митниці в цій частині є безпідставним.
Таким чином, зауваження митниці відносно прайс-листа та комерційної пропозиції не є підставою для витребування додаткових документів або неврахування їх, як документів, підтверджуючих вартість товару
На це неодноразово звертав свою увагу Верховний Суд у своїх постановах (постанови від 27.06.2019 № 0840/3083/18, від 13.09.2019 № 820/859/17, від 06.02.2020 № 520/10709/18).
Відомості, зазначені у прайс-листі та комерційній пропозиції, знайшли своє підтвердження у первинних документах - Специфікації та інвойсі. Таким чином, зауваження митниці відносно прайс-листа та комерційної пропозиції не є підставою для витребування додаткових документів або неврахування їх, як документів, підтверджуючих вартість товару.
Слід зазначити, що жодна з зазначених розбіжностей (на думку митниці) у поданих товариством документах, не були визначені відповідачем як чинникрозбіжностей при визначенні переліку документів, що вимагалися від позивача в процесі консультацій щодо митного оформлення обох задекларованих товарних партій (в електронному повідомленні).
Згідно з частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
З тлумачення даних норм у їх системному зв'язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини третьої статті 53 МК України вбачається, що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов'язані саме з тими недоліками, у зв'язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.
Як вбачається, відповідачем у спірному рішенні визначені дві групи підстав, за яких надані декларантом документи не дозволяли визначити митну вартість товару у відповідності до МК України. Вони відповідають профілям ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками «105-2» (Контроль правильності визначення митної вартості товарів) та «106-2» (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів).
Стосовно обох означених підстав, відповідач не навів жодного обґрунтування, окрім посилання на зазначені вище начебто розбіжності в поданих декларантом товариства документах на підтвердження митної вартості задекларованих товарів.
митному оформленні стосовно обставин декларування спірної товарної партії, вважаємо, що надання позивачем додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів.
Адже з положень пункту 2 частини шостої статті 54, частини другої статті 256 МК України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.
У переліку витребуваних відповідачем документів прямо не визначено, які з них відповідають якій групі зазначених вище підстав (профілям ризиків). Відповідачем не вказано, надання яких з витребуваних ним документів може підтвердити відповідність заявленої декларантом митної вартості товарів.
Відсутність при відмові у митному оформленні роз'яснення вимог, виконання яких декларантом забезпечує можливість митного оформлення товарів, не відповідає статті 256 МК України.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частина витребуваних відповідачем документів була йому надана декларантом позивача разом з листом у відповідь на електронне повідомлення від митниці декларантом, вимоги щодо іншої частини не ґрунтуються на положеннях законодавства. Відтак, позивачем виконані усі умови, визначені МК України для забезпечення можливості перевірити та підтвердити заявлену ним митну вартість товару. Тому твердження відповідача про наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів є протиправним.
Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 року у справі №815/3142/17.
Таким чином, оскільки зазначені підстави для коригування митної вартості задекларованих товарів не було зазначено відповідачем в процесі консультацій щодо митного оформлення задекларованої товарної партії у даному випадку та в електронних повідомленнях від митниці декларанту, тобто вони не були пов'язані з недоліками, у зв'язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи, а зазначені лише у гр. 33 спірного Рішення, то звідси слідує, що вони є протиправними та не могли бути покладені митницею в основу прийнятого рішення, оскільки декларант фактично був не обізнаний з ними, тобто був позбавлений можливості проаналізувати їх та належним чином відреагувати на них в процесі консультацій щодо правильності визначення декларантом митної вартості задекларованої товарної партії.
Щодо правильності обрання відповідачем методу для визначення митної вартості.
Так, у графі 33 рішення № UA403070/2023/000219/2 відповідачем зазначено: «Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення: - товар №1 - за ЕМД від 04.09.2023 № UA902080/2023/802302 на рівні 2,51 дол. США/кг. (157,2120 дол.США/шт.); - товар №2 - за ЕМД від 05.09.2023 № UA902080/2023/802315 на рівні 2,22 дол. США/кг. (19,9280 дол.США/шт.)».
У графі 33 рішення № UA403070/2023/000221/2 відповідачем зазначено: «Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 Митного кодексу України.
За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення: - товар №1 - за ЕМД від 04.09.2023 № UA902080/2023/802302 на рівні 2,51 дол. США/кг. (203.74 дол.США/шт.); - товар №2 - за ЕМД від 05.09.2023 № UA902080/2023/802315 на рівні 2,2201 дол. США/кг. (2.2201 дол.США/шт.); - товар №3 - за ЕМД від 18.10.2023 № UA401020/2023/55972 на рівні 2,2201 дол. США/кг. (2,9364 дол.США/шт.); - товар №4 - за ЕМД від 26.10.2023 № UA403020/2023/17188 на рівні 1,9410 дол. США/кг. (2.2201 дол.США/шт.)».
Як вбачається з наведеного, у спірних рішеннях зазначено лише дата раніше оформлених ЕМД, їх реєстраційний номер та рівень до якого скориговано митну вартість. При цьому ціна раніше оформлюваних митницею товарів визначалась виходячи з вартості за кілограм, а задекларований товар придбавався товариством у штуках. У рішенні не зазначено найменування зазначеного у ньому товару, загальну кількість партії раніше оформленого товару, загальну вагу товарної партії, вагу одиниці товару та розрахунок митної вартості, не наведені: торгова марка, технічні характеристики товару, метод за яким скориговано митну вартість, умови поставки товару, що має значення, оскільки відповідно до зазначених у рішенні відомостей ціна раніше оформленого митницею товару встановлювалась виходячи з його ціни за кілограм, а ціна задекларованого товару встановлювалась виходячи не з ваги товару, а з його технічних характеристик. Митницею не наведено також яким чином ціна за кілограм переведена в ціну за штуку. При цьому ідентифікація раніше оформленого митницею товару, на підставі лише зазначених митницею відомостей не можлива, декларацію, і не проведено детальне дослідження цієї митної декларації з доданими до неї документами.
У ході консультацій, до прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, митницею представнику підприємства для ознайомлення, з метою можливості проведення аналізу розрахунку, не надавалась інформація та документи щодо товарів, раніше оформлених органами доходів та зборів, хоча у листі-відповіді на електронне повідомлення від митниці декларанту, підприємством заявлялась вимога про їх надання, що було проігноровано митним органом.
Тим самим митницею було порушено один із принципів здійснення державної митної справи - додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб (пункт 7 частини 1 статті 8 МКУ), який означає обов'язок органу доходів і зборів вжити заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із попередньою оцінкою, даною органом доходів і зборів у справі. Це означає що орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.
Верховний Суд, розглядаючи судові справи щодо оскарження аналогічних рішень митниці висловлює у своїх постановах, наступні правові висновки: «Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування» (постанова від 22.04.2019 у справі № 815/6242/17).
Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Приймаючи рішення про коригування митної вартості товару, митниця виходила з наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості. Однак, в порушення вимог ст. 57 Митного кодексу України митницею не доведено неможливість застосування інших (попередніх) методів (2а-2г) визначення митної вартості товару, а застосовано резервний метод, який відповідно до наведених вище норм законодавства застосовується у випадку, якщо митна вартість товару не може бути визначена за попередніми методами.
Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Такий правовий висновок здійснений Верховним Судом України у постанові у справі № 21-127а15 від 31.03.2015.
Окрім того, відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах: від 30.01.2018р., у справі № 813/7903/14, від 18.12.2018р., у справі №826/15706/13-а, від 29.01.2019р., у справі № 815/6827/17, від 16.04.2019р., у справі № 815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі - ЄАІС). При цьому, у такій ситуації митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.
Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.
Таке тлумачення зазначеної правової норми повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у справі № 809/453/17 від 03.04.2018р. та багатьох іншим справам.
Відповідно до ч.3 ст.318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.
Згідно з ч.1 ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403070/2023/000219/2 від 02.11.2023 року та № UA403070/2023/000221/2 від 02.11.2023 року - є протиправними та належать до скасування.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.
Крім того, ЄСПЛ у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Також, у рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Виходячи з викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими і їх необхідно задовольнити у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 26 835,70 грн.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 26 835,70 грн. підлягає стягненню з Тернопільської митниці за рахунок бюджетних асигнувань.
Частиною 2 статті 193 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Положеннями частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Враховуючи те, що розгляд справи по суті розпочато з 11 вересня 2024 року в порядку письмового провадження та враховуючи положення статті 193 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено розгляд справи по суті протягом тридцяти днів, датою ухвалення судового рішення 18 вересня 2024 року.
З урахуванням викладеного справа розглянута 18 вересня 2024 року.
Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Мототехімпорт" в особі представника Балабанової Світлани Миколаївни до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403070/2023/000219/2 від 02.11.2023 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403070/2023/000221/2 від 02.11.2023 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мототехімпорт" (49000, м. Дніпро, пр. Яворницького Дмитра, будинок 70, приміщення 9) ЄДРПОУ 44830259) за рахунок бюджетних Тернопільської митниці (46004, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38; код ЄДРПОУ 43985576) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 26 835,70 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот тридцять п'ять гривень 70 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складений 18 вересня 2024 року.
Суддя С. В. Прудник