17 вересня 2024 року Справа №160/6626/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
30.04.2024 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по даній справі ухвалено:
- адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (49026, м.Луцьк, вул.Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 05.03.2024 №046150008613 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи у митних органах України до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, що дає право на пенсію, згідно із Законом України «Про державну службу»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.02.2024 року про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII, з урахування правової оцінки наданої судом у цьому рішенні;
- у задоволенні іншої частини позову - відмовити.
31.05.2024 року видано виконавчі листи.
14.08.2024 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року в справі № 160/6626/24 задоволено частково, при цьому, рішення суду першої інстанції у вищевказаній частині - залишено без змін.
11.09.2024 року через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява, в якій заявник просить в порядку ст.382 КАС України: «постановити ухвалу в адміністративній справі №160/6626/24, згідно з якою зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі №160/6626/24 в частині: «Зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи у митних органах України до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, що дає право на пенсію, згідно із Законом України «Про державну службу» та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.02.2024 року про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII, з урахування правової оцінки наданої судом у цьому рішенні».
12.09.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по даній справі до розгляду в порядку письмового провадження з 17.09.2024 року.
13.09.2024 року відповідачу-2 доставлено до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ухвалу від 12.09.2024 року, будь-яких пояснень із вказаного приводу суд не надано.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Крім того, за частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання.
У Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Приписи статті 382 КАС України не передбачають умови, при настанні яких має бути застосована вказана процесуальна форма судового контролю. А отже, суд має оцінювати та враховувати обставин у кожній конкретній справі окремо.
Судом враховано, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, заявник зазначив , що у відповідь на його звернення про виконання рішення суду по даній справі, відповідач-2 листом відповів, що рішення суд по даній справі виконано в межах покладених зобов'язань та з огляду на те, що технологічний функціонал “Призначення та виплати пенсії» не дозволяє перевірити справу спеціалістом, який здійснює контроль, надіслано лист до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, щодо перевірити правильність виконання згаданого рішення суду, при цьому, рекомендовано для отримання більш детальної інформації з даного приводу звернутися до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області.
Суд звертає увагу, що рішенням суду по даній справі зобов'язано вчинити певні дії лише відповідача-2 - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, при цьому, докази виконання вказаного рішення, як і докази вчинення вказаним відповідачем будь-яких заходів з метою виконання рішення суду у даній справі у матеріалах справи - відсутні.
Враховуючи, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду набрало законної сили, однак на дату розгляду заяви про встановлення судового контролю не виконане, суд вважає, що наявні достатні правові підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про його виконання.
При цьому суд враховує, що оскільки положення ч. 1 ст. 382 КАС України надають суду право власного розсуду щодо визначення тривалості встановленого строку для подання звіту, суд вважає, що необхідним і достатнім буде встановлення відповідачу строку для подання звіту протягом 60 днів з дня отримання даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області протягом 60 днів з дня отримання даної ухвали подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду по даній справі.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.
Суддя М.В. Дєєв