02 вересня 2024 року Справа №160/23078/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., переглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про встановлення наявності чи відсутності компетенції, -
26.08.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- змусити Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області вжити серйозних заходів відносно його сусідів з ділянки 233 в Обслуговуючому кооперативі «Садове товариство Петрівка», а саме виписати їм обом серйозні штрафи за неправомірні дії відносно нього або не умовно позбавити їх волі на певний строк за неправомірні дії відносно нього.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2024 року зазначена вище справа розподілена головуючому судді Туровій О.М.
Відповідно до ч.ч.1, 2 стт.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160,161 КАС України.
Так, відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
При цьому відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
У прохальній частині позову ОСОБА_2 просить суд змусити відповідача вжити серйозних заходів відносно його сусідів з ділянки 233 в Обслуговуючому кооперативі «Садове товариство Петрівка», а саме виписати їм обом серйозні штрафи за неправомірні дії відносно нього або не умовно позбавити їх волі на певний строк за неправомірні дії відносно нього.
Водночас, у розумінні приписів ст.5 КАС України позовним вимогам про зобов'язання вчинити певні дії мають передувати позовні вимоги про визнання, зокрема, дій або бездіяльності щодо вчинення таких дій, протиправними.
Крім того, відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень в позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача, однак у позові ОСОБА_2 не наведено обґрунтування, якими конкретно рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача порушено права, свободи чи інтереси позивача.
За наведених обставин, позивачеві слід подати уточнену позовну заяву, в якій необхідно уточнити зміст позовних вимог відповідно до ст.5 КАС України шляхом зазначення рішення, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача, з якими фактично не погоджується позивач, та відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України навести обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень прав, свобод, інтересів позивача, а також надати копію цієї уточненої позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, позаяк ч.1 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Поряд із зазначеним, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач до позовної заяви не додав документ про сплату судового збору, натомість долучив копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 06.03.2024.
З огляду на зазначене, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII).
За змістом частини другої статті 22 Закону № 3551-XII ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19, від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 та Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 640/14577/20, від 08.03.2023 у справі №701/589/22, від 20.07.2023 у справі № 160/20070/21, від 31.07.2024 у справі №640/20463/20, від 21.08.2024 у справі №990/266/24.
У цій справі позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються дій (бездіяльності) Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо розгляду звернень та скарг позивача стосовно конфліктних ситуацій, які виникли між позивачем та його сусідами.
Тобто, спір у цій справі не пов'язаний з порушенням прав ОСОБА_1 на соціальний захист саме як учасника бойових дій, відтак позивач не є особою, яка звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI, а тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028,00 гривні.
Приписами пп. 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання до адміністративного суду позову з вимогою немайнового характеру фізичною особою судовий збір справляється у розмірі 1211,20 грн (3028,00 х 0,4).
Водночас, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за подання до адміністративного суду позову з вимогою немайнового характеру фізичною особою судовий збір справляється у розмірі 968,96 грн (1211,20 грн х 0,8).
Судовий збір має бути сплачено у розмірі 968,96 грн за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на те, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про встановлення наявності чи відсутності компетенції - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви, в якій уточнити зміст позовних вимог відповідно до ст.5 КАС України шляхом зазначення рішення, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача, з якими фактично не погоджується позивач, та відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України навести обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень прав, свобод, інтересів позивача, а також копій цієї уточненої позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі;
- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 968,96 грн.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Турова