10 липня 2024 рокуСправа №160/10790/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі адміністративну справу № 160/10790/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
25.04.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , що полягає у ненарахуванні і не виплаті солдату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , грошового утримання в сумі 30000 грн та додаткової грошової винагороди у зв'язку з пораненням, пов'язаним з захистом Батьківщини, збільшеної до 100000 грн, за період з 01.11.2023 по теперішній час, відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Наказу Міністерства Оборони України №260 від 07.06.2018, Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити солдату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , грошового утримання в сумі 30000 грн та додаткову грошову винагороду у зв'язку з пораненням пов'язаним з захистом Батьківщини, збільшеної до 100000 грн, за період з 01.11.2023 по теперішній час, відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Наказу Міністерства Оборони України №260 від 07.06.2018, Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час виконання обов'язків військової служби у бойовій обстановці під час безпосередньої участі у бойових діях він у складі Військової частини НОМЕР_2 в районі населеного пункту АДРЕСА_3 ) отримав мінно-вибухову травму, вогнепальне осколкове сліпе поранення задньої поверхні шої, правої сідниці, попереку, правого передпліччя з наявністю сторонніх тіл.
Позивач зазначає, що в період з 01.11.2023 по час звернення до суду, зокрема, під час перебування на стаціонарному лікуванні після поранення, не отримував додаткової доплати у розмірі 30 000,00 грн. та 100 000,00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року. У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
10.05.2024 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
06.06.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що 04.03.2024 був виданий наказ командира Військової частини НОМЕР_2 «Про виплату додаткових винагород військовослужбовцям у зв'язку з пораненням» за №1608, яким визначено виплатити додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн. військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), відповідно до додатку 1 цього наказу. Відповідно вказаного наказу позивачу було виплачено додаткову винагороду за підтверджені ним документально період з 01.11.2023 по 29.11.2023 та відпустки за рішенням військово-лікарської комісії з 19.12.2023 по 17.01.2024 у розмірі 210788,67 грн. Відомості про проходження реабілітації у стаціонарному відділенні комунального підприємства «Дніпропетровський обласний спеціалізований реабілітаційний центр «Солоний лиман» Дніпропетровської обласної ради» в період з 13.02.2024 по 27.02.2024, як і зазначена у позовній заяві довідка №194 щодо стаціонарного лікування Позивача у Центрі реабілітації ветеранів війни КНП «Криворізька міська лікарня №5» з 07.03.2024 до військової частини НОМЕР_2 позивачем не надавалися і відповідно не могли бути враховані командуванням як підстава для нарахування та виплати додаткової винагороди за вказані періоди. Також відповідачем, що зазначені у позовній заяві відомості про стаціонарне лікування позивача у комунальному підприємстві «Дніпропетровський обласний спеціалізований реабілітаційний центр «Солоний лиман» Дніпропетровської обласної ради» в період з 13.02.2024 по 27.02.2024 та у Центрі реабілітації ветеранів війни КНП «Криворізька міська лікарня №5» з 07.03.2024 також не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами, а отже такі обставини не можуть вважатися доведеними.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 проходив військову службу в Військовій частині НОМЕР_2 .
31.10.2023 ОСОБА_1 під час виконання ведення бойових дій внаслідок ворожого обстрілу в районі населеного пункту Берхівка Донецької області, перебуваючи в засобах індивідуального захисту, отримав травму (поранення) при проходженні військової служби, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби та захистом Батьківщини, в районі проведення бойових дій на території Донецької області, а саме: мінно-вибухову травму, вогнепальне осколкове сліпе поранення задньої поверхні шиї, правої сідниці, попереку, правого передпліччя з наявністю сторонніх тіл, що підтверджується Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №9074 від 07.11.2023, виданою Військовою частиною НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в період з 01.11.2023 по 29.11.2023, що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого №12174; з 13.02.2024 по 27.02.2024, що підтверджується випискою з медичної картки стаціонарного хворого №468; з 07.03.2024 по 07.03.2024, що підтверджується довідкою № 194.
Згідно довідки №1993 від 18.12.2023 ОСОБА_1 потребує відпустки для лікування після травми, поранення на тридцять календарних днів.
Непогоджуючись із невиплатою додаткової доплати, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 (в редакції від 20.09.2023) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно абз.4, 5 п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року (в редакції від 19.07.2022 року) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Згідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року (в редакції від 21.01.2023 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно абз.5, 6 п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року (в редакції від 21.01.2023 року) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
В позовній заяві позивачем зазначено про те, що відповідно до довідки № 2037 від 16.11.2023 позивач перебуває на стаціонарному лікуванні з 01.11.2023 по теперішній час.
При цьому суд звертає увагу на те, що дана довідка видана 16.11.2023, а як вже було встановлено судом, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 01.11.2023 по 29.11.2023, що підтверджено випискою із медичної картки стаціонарного хворого №12174.
Тобто період, вказаний в довідці №2037 від 16.11.2023 охоплений випискою із медичної картки стаціонарного хворого №12174, таким чином судом встановлено період лікування з 01.11.2023 по 29.11.2023.
Крім того, в позовній заяві позивачем зазначено, що відповідно до довідки від 26.02.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в період з 13.02.2024 по теперішній час.
Суд звертає увагу на те, що з урахуванням дати видачі довідки та виписки з медичної картки стаціонарного хворого №468 судом встановлено період перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 13.02.2024 по 27.02.2024.
В позовній заяві позивачем зазначено про те, що, згідно Довідки № 194 позивач перебуває на стаціонарному лікуванні з 07.03.2024 по теперішній час.
При цьому суд звертає увагу на те, що довідка № 194 видана 07.03.2024, тому судом встановлено період проходження стаціонарного лікування позивача відповідно до вказаної довідки з 07.03.2024.
Таким чином, суд зазначає, що позивач в період з 01.11.2023 по 29.11.2023, з 13.02.2024 по 27.02.2024, з 07.03.2024 по 07.03.2024 перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується матеріалами справи.
Крім того, згідно довідки №1993 від 18.12.2023 ОСОБА_1 потребує відпустки для лікування після травми, поранення на тридцять календарних днів.
Факт перебування позивачем у відпустці для лікування після травми, поранення з 19.12.2023 по 17.01.2024 не заперечується відповідачем.
Також суд звертає увагу, що означене стаціонарне лікування та перебування у відпустці для лікування після поранення позивач здійснював у зв'язку із одержаною під час виконання бойового завдання (службових обов'язків) в Донецькій області в ході здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, захищаючи Батьківщину, мінно-вибуховою травмою, вогнепального осколкового сліпого поранення задньої поверхні шиї, правої сідниці, попереку, правого передпліччя з наявністю сторонніх тіл.
Таким чином на підставі вищевикладеного позивач набув право на включення до наказу про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн.
Відповідачем до відзиву додано докази, що період з 01.11.2023 по 29.11.2023 та відпустки за рішенням військово-лікарської комісії з 19.12.2023 по 17.01.2024 були включені до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 «Про виплату додаткових винагород військовослужбовцям у зв'язку з пораненням» за №1608 від 04.03.2024.
При цьому матеріали справи не містять доказів включення інших, встановлених судом періодів до відповідних наказів, а також доказів проведення безпосередніх виплат додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн. по всім, встановленим періодам.
З огляду на зазначене суд доходить висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди за безпосередню участь в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії) в розмірі 100 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за періоди з 01.11.2023 по 29.11.2023, 19.12.2023 по 17.01.2024, з 13.02.2024 по 27.02.2024, з 07.03.2024 по 07.03.2024.
З урахуванням вищевикладеного, з метою відновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди за безпосередню участь в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії), в розмірі 100 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, встановленої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 року за період з 01.11.2023 по 29.11.2023, 19.12.2023 по 17.01.2024, з 13.02.2024 по 27.02.2024, з 07.03.2024 по 07.03.2024, з урахуванням виплачених сум.
Щодо позовних вимог щодо зобов'язання нарахувати і виплатити солдату ОСОБА_1 , грошове утримання в сумі 30000 грн. суд зазначає про наступне.
Відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, установлена військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
З матеріалів справи вбачається, що в періоди з 01.11.2023 по 29.11.2023, 19.12.2023 по 17.01.2024, з 13.02.2024 по 27.02.2024, з 07.03.2024 по 07.03.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після травми, поранення, а отже, суд доходить висновку про те, що в означені періоди позивачем бойові (спеціальні) завдання не виконувались, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за безпосередню участь в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії) в розмірі 100 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період з 01.11.2023 по 29.11.2023, 19.12.2023 по 17.01.2024, з 13.02.2024 по 27.02.2024, з 07.03.2024 по 07.03.2024.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за безпосередню участь в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії), в розмірі 100 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, встановленої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 року за період з 01.11.2023 по 29.11.2023, 19.12.2023 по 17.01.2024, з 13.02.2024 по 27.02.2024, з 07.03.2024 по 07.03.2024, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 10 липня 2024 року.
Суддя О.В. Царікова