24 червня 2024 рокуСправа №160/7849/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
26.03.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділу № 7 у м. Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо розгляду заяви про набуття громадянства ОСОБА_1 від 12.03.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області провести процедуру встановлення належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до громадянства України за територіальним походженням (за місцем народження) без надання документу про підтвердження відсутності судимості на території рф й прийняття зобов'язання про припинення громадянства рф та надати ОСОБА_1 громадянство України.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивачка є корінною українкою, яка народилася в м. Дніпрі, її батьки, рідні сестри теж є українцями, і вона теж мала паспорт громадянки України, серії НОМЕР_1 , виданий Управлінням МВС України в Дніпропетровській області від 10 березня 2000 року. Так, у 2019 р. при зверненні до ПФУ було з'ясовано, що її фото у паспорті було вклеєне коли їй було 44 роки та 3 місяці, а не в 45 років, та у 2020 році вона звернулася до територіального відділу ДМС Новокодацького відділу ДМС, але інспектор знищила її паспорт громадянки України, надавши роз'яснення, що на теперішній час фото до паспорту не вклеюють, а видають ID-картку, у зв'язку з чим вона сплатила послугу з його виготовлення і чекала один місяць, та прийшовши за ID-карткою начальник Новокодацького відділу ДМС ОСОБА_2 зазначив про помилкову видачу її попереднього паспорту, у зв'язку з чим він вважається недійсним, і тепер потрібно отримати паспорт громадянина росії в посольстві рф в м. Харкові, а потім вже паспорт громадянина України. Вподальшому, 24 травня 2021 року позивач отримала паспорт громадянина рф, після чого, 25 травня 2021 року звернулась до Новокодацького відділу ДМС для заміни його на український паспорт, але заступник керівника Новокодацького відділу ДМС ОСОБА_3 запропонувала зробити запит до рф на підтвердження її дівочого прізвища. В 2021 р. їй потрібно було пройти авторизацію (ідентифікацію) підтвердження особи в банку для ПФУ, але через те, що паспорту громадянина України вже не мала, її пенсійну картку було заблоковано, і до тепер майже 2 роки вона не отримує своєї пенсії, відсутні засоби для існування. В липні 2022 року вона отримала лист, з якого дізналася, що можливо було отримати громадянство без отримання паспорту рф виходячи з її територіального походження, тобто право на набуття громадянства України за народженням. Так, 17.02.2024 р. позивач в черговий раз звернулась до відповідача з пакетом документів, проте отримала лист-відповідь, де було зазначено про необхідність згідно п.24 Порядку звернутись до територіального підрозділу ДМС за місцем проживання, тобто до відділу №7 в м. Дніпрі. Виконуючи рекомендації відповідача, 12.03.2024 року позивач звернулася до територіального підрозділу, сподіваючись на розгляд її заяви про набуття громадянства за територіальним походженням, але, за твердженням останньої, відповідач, не розглянув її звернення через відсутність довідки про несудимість з рф, позбавляючи її фактично набуття громадянства України за територіальним походження (за народженням), а також здійснив втручання у її права, що захищені статтею 8 Конвенції, за відсутності легітимної мети. З урахуванням викладеного, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року, вказана позовна заява залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви із визначенням належного відповідача, зазначенням дійсних документів, які підтверджують особу позивача та з приведеними у відповідність позовними вимогами, а також у разі необхідності заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази, що підтверджують причини пропуску строку та копій у відповідності до кількості учасників справи.
На виконання вимог ухвали від 02.04.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додається позовна заява з визначенням належного відповідача, а також з уточнюючими позовними вимогами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/7849/24, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
20 травня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити, з огляду на те, що 26.02.2024 гр. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління ДМС у Дніпропетровській області із заявою складеною у довільній формі від 26.02.2024 (вхідний реєстраційний номер №П-177/6/1201-24) про набуття громадянства України за територіальним походженням, всупереч положенням абзацу 2 пункту 4 Порядку провадження за заявами і поданнями і питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, в якій просила надати їй відповідь в установленому законом порядку. Враховуючи вимоги Закону України «Про звернення громадян», 28.02.2024 Головним управлінням ДМС у Дніпропетровській області листом за вих..№П-177/6/1201-24/121.4.4/2953-24 ОСОБА_1 було надано відповідь, якою повідомлено, що подана до Головного управління ДМС у Дніпропетровській області заява та копії долучених до неї документів не відповідають вимогам Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, і зазначено що заява та документи з питань громадянства подається особою, яка проживає на законних підставах до територіального підрозділу ДМС за місцем проживання в Україні, особисто, та роз'яснено порядок звернення особи із заявою про набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до норм чинного законодавства. 13.03.2024 року гр. ОСОБА_1 звернулася до відділу № 7 у місті Дніпрі Головного управління ДМС у Дніпропетровській області знову ж таки із заявою складеною у довільній формі від 12.03.2024 (вхідний реєстраційний №П-16/6/1216-24) про набуття громадянства України за територіальним походженням, в якій просила надати їй відповідь в установленому законом порядку. 16.03.2024 року відділом № 7 у місті Дніпрі Головного управління ДМС у Дніпропетровській області листом за вих..№ 1216-1044/1216-24 ОСОБА_1 було надано відповідь якою роз'яснено порядок звернення особи із заявою про набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до норм чинного законодавства, та повідомлено, що останній неодноразово вже надавалися роз'яснення щодо подальших дій та надання необхідного переліку документів з метою звернення із заявою про набуті громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України». Так зразок заяви про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням визначено в додатку №8, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.08.2012 №715. Крім того, зразок зобов'язання припинити іноземне громадянство визначено в додатку №10, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.08.2012 №715. Звергаючись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позивач, зокрема, просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо розгляду заяви про набуття громадянства ОСОБА_1 від 12.03.2024 року, однак Позивачем взагалі не надано суду доказів звернення до територіального органу ДМС, тобто саме до Головного управління ДМС у Дніпропетровській області, із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням від 12.03.2024, та безпосередньо в матеріалах справи такі докази відсутні. 13.03.2024 року гр. ОСОБА_1 до відділу № 7 у місті Дніпрі Головного управління ДМС у Дніпропетровській області, тобто до територіального підрозділу, було подано заяву від 12.03.2024, що, в свою чергу, не відповідала формі зразка визначеного в додатку № 8, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.08.2012 №715, тобто в довільній формі, та без докучання необхідного переліку документів. Крім того, відповідачем зауважено, що ОСОБА_1 є іноземцем, яка після закінчення визначеного їй терміну перебування втратила підстави для подальшого перебування та ухилилась від виїзду з України, чим порушила законодавство України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», тобто є особою, яка перебуває на території України без дозвільних документів та не на законних підставах. Також, до Головного управління ДМС у Дніпропетровській області подана ОСОБА_1 заява про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням від 12.03.2024 територіальним підрозділом ДМС, а саме відділом № 7 у місті Дніпрі Головного управління ДМС у Дніпропетровській області не надсилалась, територіальним органом - ГУ ДМС у Дніпропетровській області будь-яка перевірка не проводилась, у тому числі не приймалось рішень (не вчинено дій), позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо . розгляду заяви про набуття громадянства ОСОБА_1 від 12.03.2024 року є необгрунтованими і не підлягають задоволенню. Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача провести процедуру встановлення належності до громадянства України за територіальним походженням (за місцем народження) без надання документу про підтвердження відсутності судимості на території рф и прийняття зобов'язання про припинення громадянства рф та надати ОСОБА_1 громадянство України, відповідач зазначив, що вказані вимоги є передчасними.З урахуванням викладеного, Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області заперечує проти пояснень, міркувань та аргументів викладених в позовній заяві, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, разом з відзивом на позовну заяву, відповідачем було подано клопотання про розгляд справи за участі представника.
19.06.2024 року до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №205/859/24 від 04.06.2024 року
Ухвалою Дніпропропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 року було відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про розгляд справи за участі представника в адміністративній справі №160/7849/24.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), дата видачі 25.03.2022, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Дніпро, Дніпропетровська область, Україна, про що 15.01.1957 зроблено відповідний актовий запис №89.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу Серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 ОСОБА_4 15 жовтня 1977 року зареєстрували шлюб, про що зроблено запис №347, а прізвище дружини після одруження стало « ОСОБА_6 ».
Крім того, з наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00031701132, який сформовано 17 липня 2021 року, судом встановлено, що 24 січня 1998 року укладено шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , актовий запис №37, де після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_9 », який 17 листопада 1998 року було розірвано, про що складено актовий запис №731, і зазначені відомості також підтверджуються довідкою №476/03-89 від 14 вересня 2004 року відділу реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська Міністерства юстиції України та свідоцтвом про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_4 .
З наявної в матеріалах справи копії паспорта громадянина України Серії НОМЕР_1 встановлено, що 10 березня 2000 року ОСОБА_1 було видано паспорт Управлінням МВС в Дніпропетровській області, а в паспорті зазначено, її місце народження: Україна, м. Дніпропетровськ та адресу її прописки: АДРЕСА_1 , з 22 травня 1997 року.
Наявний в матеріалах справи дублікат картки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 містить у собі відомості про його дату видачі 20 вересня 2004 року.
Окрім того, в матеріалах справи наявна копія паспорта Російської Федерації НОМЕР_5, який видано 24 травня 2021 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 є громадянкою Російської Федерації.
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: визначити (встановити) її належність до громадянства України за територіальним походженням та надати їй право набуття громадянства України за місцем народження.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 205/2150/23 від 07 листопада 2023 року було було відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України, про встановлення факту, що має юридичне значення.
Постановою Дніпровського апеляційного суду у справі № 205/2150/23 від 13 лютого 2024 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 07 листопада 2023 року залишено без змін.
26 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області з заявою про набуття громадянства України за територіальним походженням, в якій остання просила розглянути її заяву та надати відповідь в установленому законом порядку, яку вона у разі незгоди має намір оскаржити.
Листом ГУ ДМС України в Дніпропетровській області за №П-177/6/1201-24 від 26.02.2024 року, щодо її звернення щодо набуття громадянства України за територіальним походженням, було повідомлено ОСОБА_1 про те, що проведеними перевірками встановлено, що за вихідним № П-93/6/1201 - 23/1201.4.4/3453-23 від 17.02.2023 їй надавались роз'яснення щодо вимог законодавства про громадянство України, які необхідно виконати під час подання заяви про набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно частини 1 статті 8 Закону та був наданий вичерпний перелік необхідних документів, який надається разом із заявою. Повідомлено, що подана нею до ГУ ДМС у Дніпропетровській області заява та копії документів долучених до неї не відповідають вимогам Порядку, а саме: відповідно до пунктів 4, 5 Порядку заява та інші документи з питань громадянства подаються особою, яка проживає в Україні на законних підставах до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання в Україні, особисто. Під час подання заяви пред'являється документ, що посвідчує особу, а також документ про проживання заявника на території України. Наведено приписи пункту 24 Порядку, яким визначено перелік документів, що мають бути надані до територіального підрозділу разом з заявою. Також повідомлено, що зразки заяви та зобов'язання про припинення іноземного громадянства, які подаються для оформлення набуття громадянства України, затверджені Наказом МВС України «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку», відповідно Форма-8, Форма-10. Так, ОСОБА_1 не надано документів підтверджуючих факт її народження на території України до 24 серпня 1991 року, копій документів про зміну прізвища або інших персональних даних, копію паспорта громадянина російської федерації з перекладом на українську мову та довідки про відсутність судимості на території країни громадянської належності. Враховуючи вищевикладене, подана ОСОБА_1 заява та копії документів не відповідають вимогам законодавства про громадянство України та розглянуті, як звернення.
12 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до відділу №7 у місті Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області з заявою про набуття громадянства України за територіальним походженням, в якій остання просила розглянути її заяву та надати відповідь в установленому законом порядку, яку вона у разі незгоди має намір оскаржити.
Листом відділу №7 у місті Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області за № 1216-104/1216-244 від 16.03.2024 року було повідомлено ОСОБА_1 про те, що при попередніх зверненнях їй неодноразово надавались роз'яснення щодо подальших дій документування, а саме про те, що вона має право подати клопотання про набуття громадянства України за народженням згідно пункту 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України» та був наданий вичерпний перелік необхідних документів. Наведено приписи пункту 24 Порядку, яким визначено перелік документів, що мають бути надані до територіального підрозділу разом з заявою. Також повідомлено, що зразки заяви та зобов'язання про припинення іноземного громадянства, які подаються для оформлення набуття громадянства України, затверджені Наказом МВС України «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку», відповідно Форма-8, Форма-10. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 не надано наведених документів, тому подана нею заява та копії документів не відповідають вимогам законодавства про громадянство України та розглянуті, як звернення.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду її заяви про набуття громадянства від 12.03.2024 року, стала підставою звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України «Про громадянство України».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про громадянство України» громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.
Згідно зі статтею 3 цього Закону громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України. Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
Статтею 6 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Статтею 8 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.
Для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається:
особою без громадянства - декларація про відсутність іноземного громадянства;
іноземцем - зобов'язання припинити іноземне громадянство.
Іноземці, які перебувають у громадянстві (підданстві) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство (підданство) усіх цих держав.
Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство) не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави.
Іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Для оформлення набуття громадянства України замість зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство) може бути подано:
1) іноземцем, якого визнано біженцем або якому надано притулок в Україні, - декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яку визнано біженцем або якій надано притулок в Україні;
2) іноземцем, який постійно проживає в Україні на законних підставах та є громадянином держави, з якою Україна уклала міжнародний договір, що передбачає припинення особою громадянства цієї держави одночасно з набуттям громадянства України, - заяву про зміну громадянства;
3) іноземцем, який в установленому законодавством України порядку проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України чи який в установленому законодавством України порядку проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, контракт якого припинено, та звільнений з військової служби з підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в" пунктів 1, 2, підпунктами "а", "б" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", його подружжям - декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка в установленому законодавством України порядку уклала контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, та декларацію про відмову від іноземного громадянства для другого із подружжя;
4) іноземцем із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", та його подружжям - декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", та декларацію про відмову від іноземного громадянства для другого із подружжя;
5) іноземцем, його подружжям, які є громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, та зазнали у країні своєї громадянської належності переслідувань, - декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка зазнала переслідувань, разом із документом, що підтверджує переслідування.
Громадянство України за територіальним походженням не набуває особа, яка відповідно до частини сьомої статті 9 цього Закону не приймається до громадянства України (крім випадку, передбаченого частиною восьмою статті 9 цього Закону), та особа, стосовно якої рішення про оформлення набуття громадянства України скасовано на підставі статті 21 цього Закону.
Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України передбачено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року №215 (далі - Порядок №215).
Пунктом 1 Порядку №215 зазначено, що для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи передбачені розділом II цього Порядку.
Пунктом 2 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень передбачено, що заяви з питань оформлення набуття громадянства України особою, яка проживає на території України, оформлюються на ім'я керівника територіального органу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи.
Відповідно до пункту 3 Порядку №215 заява з питань громадянства подається у письмовій формі із зазначенням дати її складання та підписується заявником.
Згідно з пунктом 4 Порядку №215 заяви та інші документи з питань громадянства подаються: особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи в Україні; особою, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем реєстрації особи; особою, яка постійно проживає за кордоном, - до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.
Пунктом 24 Порядку №215 встановлено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка народилася до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент народження особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає:
а) заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням;
б) дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм);
в) один із таких документів:
- декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства;
- зобов'язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
- декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
- декларацію про відмову особи, яка є громадянином Російської Федерації і зазнала переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує переслідування через політичні переконання (довідка Міністерства закордонних справ України, дипломатичного представництва чи консульської установи України, видана в установленому Кабінетом Міністрів України порядку), - для іноземців, які є громадянами Російської Федерації та зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності;
- заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
г) копію свідоцтва про народження або інший документ, що підтверджує факт народження особи на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.
Територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає вмотивоване рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.
Рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України або про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником.
Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником, не пізніш як у тижневий строк з дня надходження відповідного рішення повідомляє про нього заявника у письмовій формі. У разі прийняття рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України заявникові у письмовій формі повідомляються причини відмови. .(пункт 90 Порядку №215)
Таким чином, суд робить висновок, що Порядком №215 встановлено чіткий порядок провадження за заявами про встановлення або оформлення належності до громадянства України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №715 від 16.08.2012 «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку» затверджено, зокрема, зразки документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, згідно з формами, що додаються.
Так зразок заяви про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням визначено в додатку №8, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.08.2012 №715.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 26 лютого 2024 року звертаючись до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області з заявою про набуття громадянства України за територіальним походженням, так і 12 березня 2024 року звертаючись з аналогічною заявою до відділу №7 у місті Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області не було дотримано форми заяви про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням визначеного в додатку №8, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.08.2012 №715.
Так, листом ГУ ДМС України в Дніпропетровській області за №П-177/6/1201-24 від 26.02.2024 року та листом відділу №7 у місті Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області за № 1216-104/1216-244 від 16.03.2024 було, зокрема, повідомлено, що подані ОСОБА_1 заяви та копії документів долучених до них не відповідають вимогам Порядку. Також ОСОБА_1 не надано документів підтверджуючих факт її народження на території України до 24 серпня 1991 року, копій документів про зміну прізвища або інших персональних даних, копію паспорта громадянина російської федерації з перекладом на українську мову та довідки про відсутність судимості на території країни громадянської належності. Враховуючи вищевикладене, подана ОСОБА_1 заява та копії документів не відповідають вимогам законодавства про громадянство України та розглянуті, як звернення.
У вказаних листах також було наведено приписи пункту 24 Порядку, яким визначено перелік документів, що мають бути надані до територіального підрозділу разом з заявою. Також повідомлено, що зразки заяви та зобов'язання про припинення іноземного громадянства, які подаються для оформлення набуття громадянства України, затверджені Наказом МВС України «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку», відповідно Форма-8, Форма-10.
Суд звертає увагу, що дотримання особою певних правил, пов'язаних з процедурою звернення до суб'єкта владних повноважень за адміністративною послугою, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов'язковим. Разом з тим, правовій оцінці підлягає відповідь на звернення особи в контексті того чи є це рішенням суб'єкта владних повноважень, яке може бути оскаржено до адміністративного суду.
З огляду на те, що позивач не звертався до відповідача із заявою, сформованою відповідно до вимог чинного законодавства, тому розгляд заяви позивача відповідно до Закону України «Про звернення громадян» з роз'ясненням законодавчо визначеного алгоритму дій, не є порушенням прав позивача з боку відповідача.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 07 листопада 2018 року у справі №820/3327/16, від 29 листопада 2019 року у справі №260/1414/18.
Таким чином, суд відзначає, що розглянувши заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням від 26 лютого 2024 року в порядку, встановленому для розгляду звернень громадян Законом України «Про звернення громадян», Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Одночасно, суд враховує, що територіальний підрозділ та територіальний орган ДМС є окремими суб'єктами владних повноважень та із самостійною (окремою) компетенцією під час розгляду заяв з питань громадянства України.
З урахуванням того, що заява про набуття громадянства України за територіальним походженням від 12 березня 2024 року була подана ОСОБА_1 саме до відділу №7 у місті Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, а також листом відділу №7 у місті Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області № 1216-104/1216-244 від 16.03.2024 було, зокрема, повідомлено, що подана ОСОБА_1 заява та копії документів не відповідають вимогам законодавства про громадянство України та розглянуті, як звернення, то суд зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправної бездіяльності Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо розгляду заяви про набуття громадянства ОСОБА_1 від 12.03.2024 року є безпідставними та необгрунтованими.
Крім того, суд наголошує, що завданням адміністративного суду є аналіз легітимності поведінки суб'єкта владних повноважень, а не вирішення питання щодо доцільності прийняття рішення.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 , щодо зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області провести процедуру встановлення її належності до громадянства України за територіальним походженням (за місцем народження) без надання документу про підтвердження відсутності судимості на території рф й прийняття зобов'язання про припинення громадянства рф та надати ОСОБА_1 громадянство України, то суд зазначає наступне.
Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27.03.2001 №215, хоча і визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, однак процедура встановлення належності до громадянства України та процедура формлення набуття громадянства України за територіальним походженням є різними.
Крім того, належність до громадянства України та набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно регулюються різними статтями Закону України «Про громадянство України», а саме:
- належність до громадянства України визначено положеннями статті 3 Закону № 2235-ІІІ;
- набуття громадянства України за територіальним походженням визначено положеннями статті 8 Закону № 2235-ІІІ.
Таким чином, суд зазначає, що враховуючи факт відсутності подання ОСОБА_1 належно сформованої заяви про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, відповідно до форми зразка визначеного в додатку № 8, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.08.2012 №715, з долученням необхідного переліку документів, то проведення процедури процедури встановлення належності ОСОБА_1 , до громадянства України за територіальним походженням (за місцем народження) без надання документу про підтвердження відсутності судимості на території рф та прийняття зобов'язання про припинення громадянства рф з наданняти останній громадянства України. є передчасними, а, відповідно, таке право позивача ще не є порушеним відповідачем, а тому вказані позовні вимоги позивача є передчасними та не підлягають задоволенню згідно до норм ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що підлягають захисту лише порушені права, свободи та інтереси фізичних осіб з боку суб'єктів владних повноважень.
Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна