про відмову в задоволенні клопотання
18 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6135/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження клопотання відповідача про залишення позову без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01.12.2015 по день фактичної виплати 21.05.2024; зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по день фактичної виплати 21.05.2024.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач 22.06.2024 звернувся до суду з клопотанням про залишення позову без руху, у зв'язку з тим, що в порушення вимог пунктів 5, 6, 8 частини п'ятої статті 160, частини четвертої статті 161 КАС України, у позовній заяві не викладені обставини щодо звернення позивача до відповідача із заявою про виплату компенсації на підставі Закону №2050-ІІІ та Порядку №159, а також прийнятого за результатами розгляду такого звернення рішення про виплату компенсації або про відмову у її виплаті, та не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, що є підставою для залишення позову без руху.
Суд, розглянувши заявлене клопотання, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, дійшов висновку, що воно не підлягає до задоволення, з таких мотивів та підстав.
Відповідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Як встановлено, частиною 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 даною статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до вищевказаних норм процесуального законодавства, питання залишення позовної заяви без руху належать до виключної компетенції судді в провадженні якого знаходиться справа. Саме при отриманні позовної заяви та відкритті провадження у справі суддя вирішує процесуальні питання про залишення її без руху.
При цьому сторони у справі не наділені правом на подання клопотань, пов'язаних із процесуальною діяльністю судді, зокрема вчинення певних процесуальних дій.
У даному випадку, суддею з врахуванням норм статей 160, 161, 171 КАС України було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово.
Щодо наявності підстав для залишення позову без руху, суд зазначає, що Верховний Суд у складі Судової палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2021, 17.11.2021, 27.07.2022, 11.05.2023 (справи №№240/186/20, 460/4188/20, 460/783/20, 460/786/20, відповідно), зокрема щодо обов'язку звернення особи з відповідною заявою до органу влади про виплату компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати та дійшов висновку: «…що умовами для виплати суми компенсації у справі, що розглядається, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів - пенсії та нарахування доходів (у тому числі, за рішенням суду).
А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.
При цьому норми Закону № 2050-ІІІ і Порядку № 159 не покладають на особу, якій несвоєчасно виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов'язку додатково звертатися до органу Пенсійного фонду України за виплатою такої компенсації.
Крім того, Судова палата вважає, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІ не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.
Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв'язку з нормами статей 2-4 Закону№ 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись, […] у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішення».
З аналізу вище наведених норм та із врахуванням правових висновків Верховного Суду, вбачається, що законодавство не містить обов'язкового звернення особи щодо врегулювання спору в досудовому порядку, оскільки обов'язок у відповідача виникає у випадку порушення строків виплати доходів та виплати нарахованих доходів.
Враховуючи вищенаведене, заявлене клопотання відповідача про залишення позову без руху до задоволення не підлягає.
Керуючись статтями 236, 243, 248, 257 КАС України, суд
У задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя Т.М. Димарчук