про повернення заяви без розгляду
18 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/9067/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву про вихід за межі позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати за червень 2024 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»; зобов'язання виплатити додаткову винагороду, передбачену вказаною постановою, за червень 2024 року.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
09 вересня 2024 року до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Колтюка Ю.В. про вихід за межі позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо невиплати у повному обсязі грошового забезпечення за червень 2024 року та зобов'язати відповідача виплатити грошове забезпечення, в тому числі додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за червень 2024 року.
Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд заяви за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За приписами частини першої статті 160 КАС України позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування у позовній заяві.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
При цьому предмет позову - це матеріально-правова вимога, заявлена позивачем для усунення допущеного відповідачем порушення суб'єктивного права позивача, а підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (юридичні факти).
Позивач самостійно у позовній заяві визначає, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тобто, при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, лише якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві. Таким чином, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому це повинно бути пов'язано із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога, та стосуватися тих обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги.
З огляду на положення частини другої статті 9 КАС України вихід за межі позовних вимог є диспозитивним правом суду під час прийняття рішення. При цьому оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначено в позовній заяві, здійснюється судом крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Суд зазначає, що за змістом позовної заяви спірні правовідносини виникли саме щодо невиплати Військовою частиною НОМЕР_2 за червень 2024 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Отже, визначення ефективного способу захисту прав позивача, якщо суд дійде висновку про їх порушення, має стосуватися нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Фактично, звернувшись до суду із заявою про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати у повному обсязі іншого грошового забезпечення за червень 2024 року, позивач пред'являє нові позовні вимоги, які не стосуються зазначених в позовній заяві обставин (фактів).
Також необхідно зауважити, що за встановленими у частині першій статті 166 КАС України правилами при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Як обумовлено частиною другою статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Отже, подання учасником справи заяви (у цьому разі позивачем), у якій викладено інші аніж у позовній заяві позовні вимоги, не може здійснюватися у формі заяви “про вихід за межі позовних вимог», оскільки КАС України встановлює форму звернення для позивача - подання позовної заяви. Можливість зміни предмета позову після відкриття провадження передбачена статтею 47 КАС України, якою встановлено порядок, строк подання такої заяви.
Частина друга статті 44, частина перша статті 45 КАС України зобов'язують учасників справи (їхніх представників) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що подана заява підлягає поверненню без розгляду як очевидно безпідставна та необґрунтована.
Керуючись статтями 166, 167, 248 КАС України, суд
Заяву представника позивача про вихід за межі позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ж.В. Каленюк