м. Вінниця
18 вересня 2024 р. Справа № 120/8897/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
08.07.2024 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 07.09.2010 року отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Вказала, що з 11.10.2023 року її переведено на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", однак при перерахунку пенсії відповідачем не застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
В квітні 2024 року позивач звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії за віком з 11.10.2023 року із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.
Листом від 25.04.2024 року відповідачем відмовлено в перерахунку пенсії, у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулась з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 15.07.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
29.07.2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що заробітна плата (дохід), визначена частиною 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується виключно при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, якщо особа після призначення пенсії набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії незалежно від перерв у роботі.
На підставі заяви від 11.10.2023 року позивачу здійснено перерахунок пенсії в частині переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком в межах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вказує, що при обрахунку розміру пенсії за віком пенсійним органом застосовано проіндексований показник середньої заробітної плати по Україні за 2019-2023 роки, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Враховуючи вищезазначене відповідач вважає, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 07.09.2010 року отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З 11.10.2023 року позивача переведено відповідно до поданої нею заяви з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вподальшому, 29.04.2024 року позивач звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії за віком з 11.10.2023 року із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.
Листом від 25.04.2024 року відповідачем відмовлено в перерахунку пенсії, у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулась з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.атті1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі Закон-№1058-IV) пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 10 цього ж Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
За приписами частини 2 статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + + Кз n); К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з положеннями частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Водночас частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Судом встановлено, що з 07.09.2010 року позивач отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Натомість, пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивачу вперше призначено 11.10.2023 року.
Суд зазначає, що Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 року у справі №133/476/15-а висловив правову позицію стосовно того, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону №1058.
Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10. 2018 року у справі №876/5312/17.
Крім цього, Верховний Суд у постановах від 10.07.2018 року у справі №520/6808/17 та від 10.04.2019 року у справі №211/1898/17 зауважив, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зі змісту наведених норм слідує, що призначення та виплата пенсії позивачу за нормами Закону №1788-XII не входила до правового регулювання Закону №1058-ІV, а є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.
Таким чином, отримуючи до 11.10.2023 року пенсію за Законом №1788-XII, позивач не користувалась жодним із видів передбачених пенсій, встановлених Законом №1058-ІV.
Відтак, призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV з11.10.2023 року відбулось вперше.
За наведених обставин фактично йдеться про призначення позивачу іншого виду пенсії, а саме пенсії за віком обрахованої відповідно до Закону №1058-ІV, замість раніше призначеної пенсії, обчисленої відповідно до вимог Закону №1788-XII. Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 року у справі №334/2653/17 та від 13.12.2018 року у справі №185/860/17.
Отже, у випадку, коли особі було призначено пенсію згідно Закону №1788-XII, у подальшому, при розрахунку пенсії за віком за Законом №1058-ІV, такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.
Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01.01.2004 року здійснюється на підставі Закону №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення" (постанова Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі № 265/7301/16-а).
При цьому, статтею 9 Закону №1058-IV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, частина 3 статті 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Тому, при призначенні позивачу з 11.10.2023 року пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно частини 2 статті 40 цього Закону.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.01.2019 року у справі №577/2457/17.
З огляду на вищевикладене та беручи до уваги той факт, що за призначенням пенсії відповідно до Закону від 09.07.2003 №1058-ІV позивач звернулась вперше 11.10.2023 року, суд дійшов висновку, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком з 11.10.2023 протиправно не застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, а тому заявлені позивачем позовні вимоги в цій частині позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевказане, з метою ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити з 11.10.2023 року перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020-2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у застосуванні при обчисленні розміру пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2020-2022 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 11.10.2023 року перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403).
Суддя Дончик Віталій Володимирович