Справа № 461/5395/24 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є.
Провадження № 33/811/1312/24 Доповідач: Партика І. В.
13 вересня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Котур Мар'яни Василівни, представника Львівської митниці Зирянова Олега Юрійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу адвоката Котур Мар'яни Василівни на постанову Галицького районного суду м. Львова від 27 червня 2024 року, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50% вартості товару в сумі, що становить 58048,72 грн. без конфіскації товарів.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605,60 грн. судового збору.
Згідно постанови, 08 березня 2022 року о 17:59 через пункт пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці під керуванням ОСОБА_1 ввезено транспортний засіб марки «MITSUBISHI», модель «PAJERO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 з наданням митному органу як підставу для його ввезення наступних документів: закордонний паспорт НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , лист звернення військової частини НОМЕР_5 від 08 березня 2022 року №145, декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, в яких зазначено одержувачем НОМЕР_6 бригада територіальної оборони. Листом Держмитслужби України від 28 лютого 2024 року №20/20-02-01/7.4/205 «Про проведення перевірок» Львівську митницю повідомлено про не підтвердження фактів отримання товарів гуманітарної допомоги, отримувачем яких є військова частина НОМЕР_5 . На виконання листа Львівською митницею скеровано лист на ім'я командира військової частини НОМЕР_5 від 05 березня 2024 року №20-03/20-03/8.2/6650 щодо підтвердження факту надання військовою частиною НОМЕР_5 листів-прохань, звернень та інших документів щодо ввезення на їх адресу транспортного засобу марки «MITSUBISHI», модель «PAJERO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 . Відповідно до листа військової частини НОМЕР_5 від 12 квітня 2024 року №1352/3890 (вх. митниці 42692/8.9-20 від 18 квітня 2024 року) Львівську митницю проінформовано, що листи-прохання, звернення та інші документи щодо ввезення на їх адресу транспортного засобу марки «MITSUBISHI», модель «PAJERO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 не видавались. Отже, ОСОБА_1 було ввезено вказаний транспортний засіб «MITSUBISHI» на митну територію України в якості гуманітарної допомоги для потреб військової частини НОМЕР_5 , який в подальшому не передано та подано документи, що містять неправдиві відомості щодо одержувача гуманітарної допомоги. Загальна вартість предметів (транспортного засобу) відповідно до службової записки від 24 квітня 2024 року становить 116097,45 грн. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Котур М.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, провадження у справі закрити. Окрім того просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Галицького районного суду м. Львова від 27 червня 2024 року , оскільки ОСОБА_1 не було повідомлено про час та місце розгляду справи, він є діючим військовослужбовцем з березня 2022 року.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які листи запити Львівської митниці щодо підтвердження факту надання військовою частиною НОМЕР_5 листа-прохання щодо ввезення на її адресу конкретного транспортного засобу.
Наголошує, що на прохання військової частини ОСОБА_1 придбав за власні кошти та ввіз автомобіль марки «MITSUBISHI», модель «PAJERO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 . Данйий автомобіль ввозився для допомоги 118 бригади ТРО, для підтвердження даного факту було направлено лист №145 від 8 березня 2022 року із зазначенням одержувача.
Зазначає, що автомобіль не був отриманий військовою частиною, оскільки транспортний засіб попав під обстріл у м. Харкові та був повністю знищений, його залишки передано військові частині НОМЕР_5 , що підтверджується листом командира ОСОБА_2 №106 від 8 січня 2023 року (в листі допущено описку та зазначено від 8 січня 2022 року). Факт знищення транспортного засобу додатково підтверджено фотографіями.
Стосовно строку на апеляційне оскарження, то з урахуванням того, що ОСОБА_1 у судову засіданні участі не приймав, про результат розгляду справи дізнався після ознайомлення адвоката з матеріалами справи, а тому, з метою забезпечення особі доступу до правосуддя, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заслухавши пояснення представника Львівської митниці ОСОБА_3 який заперечив доводи апеляційної скарги та не заперечував проти застосування ст. 22 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , виступ адвоката Котур М.В. та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суду вважає, що така апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Зі змісту ст. 283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 489 МК та ст. 280 КУпАП посадова особа (суддя) при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою ст. 198 МК України передбачено, що органу доходів і зборів в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України.
Частиною 1 ст. 483 МК України передбачена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості.
За змістом даної норми переміщення предметів із приховуванням від митного контролю може здійснюватись, в тому числі, шляхом подання до митного органу України, як підстави для їх переміщення, документів, які містять неправдиві дані щодо найменування товарів, їх кількості та вартості.
Підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, товарно-супровідні документи, інвойс, дозвіл відповідних державних органів, тощо.
Вказаних вимог закону судом першої інстанції під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил дотримано в повному обсязі.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами, зокрема даними які містяться у:
- протоколі про порушення митних правил №0595/20900/24 від 21 травня 2024 року (а.с. 1-4), відповідно до якого ОСОБА_1 було ввезено транспортний засіб «MITSUBISHI», модель «PAJERO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , на митну територію України в якості гуманітарної допомоги для потреб військової частини НОМЕР_5 , який в подальшому не передано та подано неправдиві відомості щодо одержувача гуманітарної допомоги;
- копії листа командира військової частини НОМЕР_5 полковника ОСОБА_2 від 12 лютого 2024 року (а.с. 6-10), з якого встановлено, що автомобіль «MITSUBISHI», модель «PAJERO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 не отриманий військовою частиною в якості гуманітарної допомоги;
- декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою (а.с. 13-14), з якого вбачається, що ОСОБА_1 ввіз автомобіль «MITSUBISHI», модель «PAJERO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 в якості гуманітарної допомоги для 118 бригади ТРО;
- листі командира військової частини НОМЕР_5 підполковника ОСОБА_2 (а.с. 15), згідно із яким військова частина підтвердила, що автомобіль «MITSUBISHI», модель «PAJERO», реєстраційний номер НОМЕР_1 ввозився на території України для потреб 118 бригади ТРО;
- копії технічного паспорту (а.с. 16-17);
- роздруківці ЄАІС (а.с.19-20), з якої встановлено, що автомобіль «MITSUBISHI», модель «PAJERO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ввезено на територію України в якості гуманітарної допомоги.
Разом із тим, у судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що автомобіль «MITSUBISHI», модель «PAJERO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 було знищено під час обстрілу м. Харкова, що підтверджується листом командира військової частини НОМЕР_5 полковника ОСОБА_2 (а.с. 50), відповідно до якого військова частина отримала залишки знищено автомобіля «MITSUBISHI», модель «PAJERO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , та фото таблицею (а.с. 52-55) на якій зафіксовано залишки знищеного автомобіля.
В суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 підтвердив, що ввіз автомобіль «MITSUBISHI», модель «PAJERO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , та пояснив, що такий було знищено під час обстрілу, на протязі 30 днів після перетину кордону.
У відповідності до ст.ст. 23, 33 КупАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Разом з тим, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції не в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого порушення митних правил, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини, що впливають на вид стягнення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Згідно з п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року № 8 суддя вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст.22 КУпАП. При цьому необхідно врахувати не лише вартість, а й кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення.
Відповідно до вимог ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи дані особи-порушника ОСОБА_1 , який, є військовослужбовцем, виконує бойові завдання, вчинив дане адміністративне правопорушення вперше, окрім того й те, що автомобіль було знищено в ході бойових дій, а вчинене правопорушення не заподіяло істотної шкоди суспільним інтересам та державі, вважаю за можливе звільнити останнього від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, та закрити провадження у справі.
На переконання апеляційного суду, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення, визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Керуючись ст.ст.22, 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
поновити адвокату Котур Мар'яні Василівні строк на апеляційне оскарження постанови Галицького районного суд м. Львова від 27 червня 2024 року.
Постанову Галицького районного суду м. Львова від 27 червня 2024 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України змінити.
На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, за малозначністю та оголосити йому усне зауваження.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України закрити.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.